165689 (624861), страница 3
Текст из файла (страница 3)
2 Na + O2 Na2O2;
K + O2 KO2 (або K2O4).
Доречно згадати, що оксиди калію та натрію можуть бути одержані тільки при нагріванні суміші пероксиду з надлишком металу при повній відсутності кисню:
Na2O2 + 2Na 2 Na2O.
З воднем лужні метали утворюють гідриди
2Li + H2 2LiH;
з азотом - нітриди; при кімнатній температурі у реакцію вступає літій, решта лужних металів - при нагріванні
6Mе + 3N2 2Mе3N;
з галогенами – галіти
2Mе + Hal2 2MеHal,
де Hal - F, Cl, Br, I;
з фосфором – фосфіди
3Mе + P Mе3P;
з сіркою та її аналогами (Se, Te) у розплавленому стані чи при нагріванні – халькогеніди
2Mе + S Mе2S;
з графітом – карбіди
2Mе + 2C Mе2C2;
з кремнієм – силіциди
4Mе + Si Mе4Si.
Крім того, лужні метали здатні енергійно, з виділенням теплоти розчинятися у ртуті, утворюючи амальгами змінного складу, які використовують як м’які, але сильні окисники.
Відношення до кислот. Взаємодія всіх лужних металів з кислотами супроводжується вибухом, тому спеціально такі реакції не проводять. Однак корисно знати, які продукти утворюються внаслідок таких реакцій, якщо за якихось причин їх все ж таки необхідно буде здійснити.
Взаємодія з неокислювальними кислотами (розведена сірчана H2SO4, галогеноводневі HF, HCl, HBr, HI, фосфорна H3PO4, оцтова CH3COOH та інші слабкі кислоти), в яких окисником завжди є йон Гідрогену Н+ (чи, точніше, гідроксоній-катіон Н3О+) супроводжується виділенням водню та утворенням солі і проходить за загальною схемою:
2Mе + 2HАn MеAn + H2.
Взаємодія з окиснювальними кислотами (азотна HNO3, концентрована сірчана H2SO4 та ін), окиснювальна здатність яких зумовлюється не наявністю йона Гідрогену, а властивостями недисоційованих молекул самих кислот чи їх кислотних залишків - аніонів. Особливість дії цих кислот полягає в тому, що вони окиснюють метал без виділення водню. Однак у випадку реакції лужних металів (Li, Na, K) з дуже розведеними розчинами окиснювальних кислот, яка проходить надзвичайно бурхливо, поряд з основними продуктами реакції може виділятися і водень, але це є результатом побічної реакції, тобто взаємодії металу не з кислотою, а з водою, наявною у розчині кислоти. Розглянемо відношення лужних металів до кислот-окисників на прикладі натрію:
8Na + 10HNO3 (розв) 8NaNO3 + NH4NO3 + 3H2O,
3Na + 4HNO3 (конц) 3NaNO3 + NO + 2H2O,
8 Na + 5H2SO4 (конц) 4Na2SO4 + H2S + 4H2O.
Як видно з рівнянь реакцій натрій відновлює Нітроген (+5) у конценрованій HNO3 до ступеня окиснення +2, а в розведеній - аж до -3. Сульфур (+6) в концентрованій H2SO4 теж відновлювається максимально - до найнижчого ступеня окиснення -2.
Відношення до солей.
Лужні метали, які розміщуються на самому початку ряду напруг, належать до найбільш активних відновників, тому при внесенні їх у водні розчини солей малоактивних металів вступають у взаємодію не з самою сіллю, а з водою, що міститься у розчині, наприклад:
2K + 2H2O 2KOH + H2.
Однак натрій здатний взаємодіяти з розплавами солей - переважно з хлоридами чи фторидами менш активних металів. На цьому заснований металургійний метод добування металів, так звана натрієтермія - одержання Ti, Zr, Nb, Ta та ін. при відновлюванні їх за допомогою натрію:
TiCl4 + 4Na Ti + 4NaCl,
BeF2 + 2Na Be + 2NaF.
Взаємодія з амоніаком, в яку вступають лужні метали, проходить при контакті металу з рідким NH3 чи при його нагріванні в парах амоніаку
2Na + 2NH3 2NaNH2 + H2.
При цьому утворюються аміди лужних металів складу MeNH2 - кристали, що легко гідролізуються водою:
NaNH2 + H2O NaOH + NH3.
З органічними сполуками. Метали ІА-підгрупи можуть взаємодіяти зі спиртами, утворюючи алкоголяти, з органічними кислотами з утворенням органічних солей – карбоксил атів
CH3-CH2-OH + Na CH3-CH2-ONa + ½ H2O,
Етанол Етанолят натрію
CH3-COOH + Na CH3COONa + ½ H2O.
Оцтова кислота Ацетат натрію.
Натрієві солі вищих жирних кислот широко застосовуються при одержанні мил та миючих засобів. Крім того, лужні метали здатні вступати в реакції з іншими органічними речовинами, продуктами чого є так звані металоорганічні сполуки, у тому числі - натрійорганічні сполуки.
2.1.4 Сполуки лужних металів та їх властивості
Оксиди (загальна формула М2О) добувають, як вже згадувалося, при безпосередньому контакті з киснем в умовах його недостачі і контрольованого доступу в реакційне середовище. Причому, спочатку утворюється пероксид, який розкладається при підвищеному температурному режимі за схемою:
2Na + O2 Na2O2,2Na2O2 2Na2O + O2.
Оксиди мають такі забарвлення: Li2О і Na2О - безбарвні, K2О і Rb2О - жовті, Cs2О - оранжевий. Забарвлення посилюється, оскільки у міру збільшення розмірів йонів М+ збільшується їх поляризованість. При контакті з водою оксиди лужних металів швидко розчиняються з утворенням сильних основ – лугів
2Na2O + Н2O 2NaOН.
Оксиди лужних металів виявлять властивості типових основних оксидів, тому легко вступають у взаємодію з кислотами, кислотними і навіть амфотерними оксидами і основами (останні дві реакції відбуваються при сумісному сплавленні вихідних речовин)
Na2O + 2 HCl 2NaCl + H2O, Na2O + CO2 Na2CO3,Na2O + BeO Na2BeO2,Na2O + Zn (OH) 2 Na2ZnO2 + H2O.
Крім звичайних оксидів лужні метали з Оксигеном утворюють пероксиди загального складу М2О2, що містять йони О22-, в яких ступінь окиснення Оксигену дорівнює -1, і супероксиди М2О4 (чи МО2) зі ступенем окиснення Оксигену -1/2. Стійкість пероксидів і супероксидів зростає при збільшенні розміру йона металу М+, оскільки зі збільшенням радіуса катіона стабілізується кристалічна решітка. Пероксиди - солеподібні речовини, їх можна розглядати як сіль надто слабкої кислоти Н2О2. При дії на них холодною водою пероксиди піддаються швидкому гідролізу, внаслідок якого утворюється гідроген пероксид
Na2O2 + 2H2O 2NaOH + Н2O2,
однак при дії гарячою водою чи при нагріванні пероксиди диспропорціонують за схемою:
2Na2O2 + 2H2O 4NaOH + O2.
Пероксид натрію уявляє собою жовтий кристалічний порошок, який розкладається при триваловому зберіганні
2Na2O2 2Na2O + O2.
Оскільки пероксиди містять атоми Оксигену в проміжному ступені окисненя (-1), то для них притаманна окисно-відновна двоїстіть. Із сильними відновниками вони виступають як окисники, наприклад:
4Na2O2 + H2S + 2H2O 4Na2SO4 + 6NaOH
S-2 - 8 ē S+6
O2-2 + 2ē 2O-2,
але - з сильними окисниками - як відновники:
3Na2O2 + HIO3+ 3H2SO4 3Na2SO4+HI +O2+ 3H2O
O2-2 - 2ē 2O2
I+5 + 6ē I-1.
Супероксиди належать до сильніших окисників: у них майже миттєво згоряє алюміній, а деревинні ошурки - при незначному нагріванні. Вони реагують з водою з утворенням кисню і гідроген пероксиду
2КО2 +2Н2О 2КОН + Н2О2 + О2.
Гідриди -білі кристалічні речовини, що містять аніон Н-1. Їх термічна стійкість зменшується у ряді LiH-NaH-KH-RbH-CsH, а реакційна здатність, навпаки, - збільшується від LiH до CsH. Завдяки невеликій стікості вони розкладаються водою, при цьому Гідроген (-1), що входить до складу гідриду відновлює Гідроген (+1), який знаходиться у воді
NaH + H2O NaOH + H2.
Їх вважають солеподібними сполуками, оскільки вони легко вступають у реакцію с кислотними оксидами, наприклад, з вуглекислим газом, утворюючи форміат натрію - сіль органічної (мурашиної) кислоти
NaH + CO2 HCOONa.
Гідроксиди лужних металів - луги. Це безбарвні кристалічні речовини, легкоплавкі: Тпл. зменшується від LiОH (473оС) до CsОH (346оС), дуже добре розчинні у воді (за винятком LiОH), cтійкі до нагрівання навіть до 1000оС, крім LiОH, який розкладається вже при температурі 500оС
2LiОH Li2О + Н2О.
Луги належать до дуже сильних електролітів, вони майже повністю дисоціюють у водних розчинах, утворюючи незв’язані йони
MeOH Me+ + OH-.
Наявність у розчинах лугів незв’язаного гідроксилу OH- зумовлює високу реакційну здатність гідроксидів лужних металів, які взаємодіють з численними речовинами багатьох класів неорганічних і органічних сполук:
з мінеральними і органічними кислотами
NaOH + HCl NaCl + H2O,
NaOH + С17H35СOOH С17H35СOONa + H2O;
з кислотними оксидами
6NaOH + P2O5 2Na3PO4 + 3H2O,
2NaOH + 2NO2 NaNO3 + NaNO3 + H2O;
вони добре поглинають із повітря вуглекислий газ, який теж належить до кислотних оксидів
2NaОH + CO2 Na2CO3 + Н2О,
з амфотерними оксидами і основами
NaOH (кр) + Al2O3 NaAlO2 + H2O (при сплавленні),
NaOH (р-н) + Al2O3 +H2O Na [Al (OH) 4]
з нормальними, кислими, основними і амонійними солями (умовою протікання цих реакцій є утворення внаслідок неї газу, осаду чи малодисоційованої сполуки)
NaOH + Fe (NO3) 3 NaNO3 + Fe (OH) 3↓, NaOH + NaHCO3 Na2CO3 + H2O, NaOH + Cr (OH) 2Cl NaCl + Cr (OH) 3↓,NaOH + NH4Cl NaCl + NH4OH,
однак при нагріванні остання реакція проходить іншим шляхом:
NaOH + NH4Cl NaCl + NH3 + H2O;
з деякими неметалами, наприклад:
6NaOH (гаряч. розчин) + 3Cl2 5NaCl + NaClO3 + 3H2O;
2NaOH +Cl2 NaCl + NaClO + H2O;
8NaOH + 4S (розплав) 3Na2S + Na2SO4 + 4H2O.
Луги є настільки сильними основами, що при плавленні реагують навіть зі склом і фарфором і розчиняють платину та деякі інші малоактивні метали у присутності кисню
2NaOH (кp) + SiO2 Na2SiO3 + H2O,
2NaOH + Pt + O2 Na2PtO3 + H2O.
Солі. Лужні метали утворюють солі з усіма оксигенвмісними і безкисневими кислотами. Корисно пам’ятати, що для деяких солей лужних металів більш поширеними є не номенклатурні, а тривіальні назви, наприклад: NaCl - поварена сіль, Na2CO3 - сода, або кальцінована сода NaHCO3 - питна сода, K2CO3 - поташ, NaNO3 і KNO3 - селітри, Na2B4O7 - бура, а натрієві солі вищих карбонових кислот загального складу СnН2n+1СООNa - мила.















