164361 (624735), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

б) нотаріально посвідчені зміни до установчих документів (два оригінали та одну копію);

в) протокол загальних зборів учасників;

г) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

1.2 Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб’єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшості країн Європейського Союзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановлено на рівні 25 тис. євро; у Швейцарії — 20 тис. франків.

На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарських товариств.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.

Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.

Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю.

Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.

Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.

Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.

У разі виходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов’язаннях не допускається.

Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу.

1.3 Особливості формування власного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

Рис. 1.2. Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства (Рис.1.3.).

Рис. 1.3 Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

При рішенні питання обґрунтування схеми формування структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

• Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.

• Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

• власний капітал є фінансовою основою підприємства;

• залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

• власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Переваги позичкового капіталу:

• достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства;

• забезпечує ріст фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів та зростанню темпів росту обсягів його господарської діяльності;

• більш низька вартість порівняно до власного капіталу за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита";

• можливість генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнт рентабельності власного капіталу).

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ АГРОФІРМИ «ІМПУЛЬС»

2.1 Організаційно-правовий статус, напрями діяльності та основні показники діяльності

ТОВ Агрофірма «Імпульс» було створено в процесі реорганізації шляхом перетворення сільськогосподарського підприємства «Путь Леніна». Підприємство є правонаступником його правовідносин, прав та обов’язків.

ТОВ Агрофірма „Імпульс” зареєстроване як юридична особа у Державній реєстраційній палаті свідоцтвом від 16 березня 2000 року.

Станом на 31 грудня 2007 року на підприємстві зареєстровано 28 працівників. Статутний фонд підприємства становить 38 тисяч гривень.

Основний вид діяльності – змішане сільське господарство. Підприємство також спеціалізується на зовнішньо економічній діяльності. Це здійснення прямих виробничих, науково-технічних зв’язків, проведення експортно-імпортних операцій, в тому числі товарообмінних або бартерних, здійснення основного порядку зовнішньо економічної діяльності .

Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності У процесі аналізу виявляються також сильні та слабкі сторони виробничої сфери підприємства з метою виробити рекомендації щодо їх мобілізації чи усунення.

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники виробничо господарської діяльності

Загалом техніко-економічний стан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Наприклад випуск продукції збільшувався на протязі 3 років, спочатку на 3,68%, а в 2008 році на 132,27%. Продуктивність праці збільшилася, це може бути пов’язано зі збільшенням фонду оплати праці та збільшенням складу персоналу. Вартість основних фондів теж збільшувалася, але в 2008 році продуктивність використання обладнання була менш ефективною, про це свідчить зниження показника фондовіддачі на 60,13% ( в порівнянні з 2007 роком) та 41,77% ( в порівнянні з 2006 роком). Незважаючи на тенденцію зниження в залишках обігових коштів, їх оборотність збільшувалася з кожним роком і в 2008 році відсоток збільшення в порівнянні з 2006 роком становив 46,83% що свідчить про підвищення ефективності користуванням обіговими коштами. І активи і власний капітал з кожним роком збільшувалися, що теж є позитивним фактором. Збільшення частки прямих матеріальних витрат в собівартості продукції може свідчити про збільшення ринкової вартості продукції. Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизилася в порівнянні 2006 року з 2009 на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив 109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним. Як видно з розрахунків, рентабельність капіталу теж знижувалася з кожним роком: у 2007 році на 16,3%, у 2008 на 47.94% це свідчить про низьку ефективність використання власного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс».

Характеристики

Список файлов курсовой работы