163796 (624500), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Таблиця 2.3.
План сплати податків ДП “Яготинського цукрового заводу” на 2007 рік.
| Код статті | Назва статті | План на рік, грн. | Відносно у % |
| 1.7. | Податки | 13909,52 | 100 |
| 1.7.1. | ПДВ | 7978,5 | 57,36 |
| 1.7.2. | Податок на прибуток | 1534,22 | 11,03 |
| 1.7.3. | Збір за спец. використання природних ресурсів | 25,04 | 0,18 |
| 1.7.4. | Збір за використання водних ресурсів | 350,52 | 2,52 |
| 1.7.5. | Податок із власників транспорт. засобів | 612,02 | 4,4 |
| 1.7.6. | Податок на землю | 3058,70 | 21,99 |
| 1.7.7. | Збір за забруднення навколишнього середовища | 179,43 | 1,29 |
| 1.7.8. | Інші податки | 171,09 | 1,23 |
Як видно із таблиці 2.3. основне податкове навантаження в плані оподаткування має податок на додану вартість. Він складає 7978,5 грн., або 57,36% в загальній масі податків. Причому, цей податок зовсім не залежить від ефективної роботи підприємства, а лише від об’єму реалізованої продукції і ціни, що складеться на неї. Якщо взяти для порівняння податок на землю, який є другим за питомою вагою в загальній масі оподаткування і складає 3058,70 грн., або 21,99%, то можна зробити висновок не на користь ПДВ. А саме: податок на землю, хоча і є досить немалим, але він залежить лише від розміру земельної ділянки, яку використовує підприємство. Цей податок стимулює колектив заводу і, зокрема, його керівництво до ефективнішого використання землі, а також до впровадження таких організаційно-технічних, інженерних, наукових та інших заходів, які б дали можливість значно скоротити розміри земельних площ. На жаль, про податок на додану вартість такого сказати не можна. Цей податок не стимулює підприємство ні до яких заходів тому, що не залежить від виробництва і ніяк на нього не впливає.
Збір за використання водних ресурсів, податок із власників транспортних засобів, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього середовища – всі ці податки в сумарній величині не перевищують 10% в загальній масі податків, але разом з тим підприємство має змогу впливати на номінальну величину даних платежів. Для цього необхідно розробити і впровадити комплекс заходів, які були б спрямовані на:
- зменшення шкідливих викидів в атмосферу;
- зменшення використання водних ресурсів;
- ефективне використання транспорту;
- зменшення кількості транспортних одиниць.
Відносно податку на прибуток, можна сказати, що це досить ефективний і прогресивний податок. Оскільки цього величина залежить від ефективності роботи підприємства. Даний податок в певній мірі спонукає підприємство до розвитку виробництва, підвищенню його прибутковості. Адже при збільшенні прибутку збільшується не лише податок, але й збільшуються кошти, які залишаються в розпорядженні підприємства, причому залежність тут прямопропорційна.
Отже, з усіх податків, які сплачує підприємство, лише податок на додану вартість ніяк не стимулює підприємство і не має ніякого впливу на його ефективну діяльність. Більше того даний податок по суті є податковим рудиментом і гальмом роботи підприємства.
З метою удосконалення системи оподаткування даний податок необхідно, або скасувати і замінити іншими податками, або докорінно змінити його. При цьому необхідно пам’ятати, що даний податок в системі оподаткування України з одного боку є одним із головних податкових надходжень бюджету держави, а з іншого боку – це один із основних чинників криміналізації в бюджетній сфері. Як свідчить статистика за попередні роки, саме при відшкодуванні ПДВ при експортних поставках (при експорті ставка ПДВ встановлена нульова) відбувається найбільше порушень в податковому законодавстві.
Якщо розглядати питання про повне скасування податку на додану вартість, то можна запропонувати введення замість нього податку з обороту, або податку на нерухомість. Дані податки могли б бути по номіналу не менші за ПДВ, але разом з тим, вони були б спрямовані на розвиток виробництва і сприяли б підвищенню ефективності роботи підприємства.
Якщо вести мову про удосконалення податку на додану вартість, то тут скоріше всього могла бути ефективна система регресивного оподаткування. Тобто при збільшенні об’ємів реалізації зменшувати ставку податку. Наприклад, при реалізації на суму 100 тис. грн. – ставка – 20%, а при реалізації 200 тис. грн. – ставка – 18%. В першому випадку підприємство сплатить 20 тис. грн., а в другому – 36 тис. грн. Таким чином, податкові надходження до бюджету збільшуються, але разом з тим підприємство зацікавлене в нарощуванні об’ємів виробництва.
РОЗДІЛ 3. Наслідки впливу податкової політики держави на розвиток підприємницької діяльності
3.1. Вплив податкової політики України на "Яготинський цукровий завод" і способи покращення ситуації в цукровій галузі
Система оптимізації податків належним чином сприяє підвищенню економічної ефективності підприємств, що прямо пропорційно впливає на зміцнення економіки країни.
Ефективність обраної податкової політики характеризується такими коефіцієнтами коефіцієнт податкомісткості, що характеризує суму всіх податкових платежів підприємства, які припадають на одиницю реалізованої продукції та коефіцієнт частки окремого податку в загальній сумі передбачуваних зборів та податків:
Проаналізуємо податкомісткість і частку окремих податків в загальній сумі передбачуваних зборів та податків "Яготинського цукрового заводу" за допомогою таблиці 3.4.
Таблиця 3.4.
Зміна коефіцієнтів податкомісткості і частки окремих податків
| № | Показник | 2 005р. | 2 006р. | Абсолютне відхилення | Темп зміни, % | |||||
| 1 | Обсяг реалізованої продукції | 3426,1 | 12622,2 | 9196,1 | 368,41 | |||||
| 2 | Сума податкових платежів | 11540,3 | 12651,5 | 1111,2 | 109,63 | |||||
| 3 | Коефїцієнт податкомісткості | 3,37 | 1 | -2,4 | 29,76 | |||||
| Коефїцієнт частки: | ||||||||||
| 4 | ПДВ | 0,56 | 0,57 | 0,01 | 101,79 | |||||
| 5 | ПНП | 0,12 | 0,11 | -0,01 | 91,67 | |||||
| 6 | Податку на землю | 0,22 | 0,22 | 0 | - | |||||
| 7 | Збору за використання природних ресурсів | 0,021 | 0,001 | -0,02 | 4,76 | |||||
| 8 | Збору за використання водних ресурсів | 0,014 | 0,03 | 0,02 | 214,29 | |||||
| 9 | Збору за забруднення навколишнього середовища | 0,014 | 0,013 | -0,001 | 92,86 | |||||
Отже, як видно з таблиці поданої вище коефіцієнт податкомісткості для Яготинського цукрового заводу досить високий. У 2005році він склав 3,37, це означає, що у базовому році 3,37грн. податку припадає на 1 грн. реалізованої продукції, а у звітному – 1 грн. Зменшення коефіцієнту податкомісткості є позитивним явищем.
Найбільший коефіцієнт частки серед всіх податків припадає на ПДВ (2005р.-0,56; 2006р.-0,57) і на ПНП (2005р.-0,12; 2006р.-0,11), що свідчить про найбільшу обтяжливість цих податків для підприємства. Саме на цих податках ґрунтується податкова система України. Частка податків, зборів і платежів на соціальне страхування у ВВП України становить майже 50%. Це один із найвищих показників у світі.
На основі проведеного дослідження встановлено, що при оподаткуванні доходу підприємства відсутня чітка цілеспрямована державна політика. Це негативно впливає на розвиток підприємства.
Для покращення стану цукрової галузі було б доречно цукровим заводам України, запровадити пільги по сплаті ПДВ аналогічні тим, які запроваджені для сільськогосподарських підприємств, оскільки цукровий завод повність залежить від роботи селян. За законом ВР України від 1997.04.03, №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м"ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишаються у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва.
Загалом за рахунок спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарські підприємства отримували у 2005 році - 51,4 %, а у 2006 році - 43,3 % загального розміру фінансової підтримки.
Таблиця 3.2
Державна фінансова підтримка сільського господарства в Україні, млн. грн.
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
| Підтримка через спеціальні режими та механізми оподаткування, всього | 3774 | 4372 | 4130 | 4500 |
| у тому числі: | ||||
| через механізм прямого оподаткування | 1355 | 1410 | 350 | 400 |
| через спецрежими непрямого оподаткування | 2419 | 2962 | 3780 | 4100 |
| Загальний розмір державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва | 5990 | 6947 | 8039 | 10387 |
| в т.ч. за рахунок спецрежимів оподаткування, % | 63,0 | 62,9 | 51,4 | 43,3 |
До того ж, у сільськогосподарських підприємств податковий період рік, в той час, як в організаціях він становить квартал. Для сільськогосподарських підприємств діє фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який сплачується в рахунок податку на прибуток підприємства і плати за землю. Справляється цей податок з одиниці земельної площі (грошова оцінка землі не індексується, а взята за сталу, ще з 1995р.). Для цукрових заводів, було б дуже доцільно запровадити нульову ставку ПДВ, залишаючи суми оподаткування на розвиток виробництва. Проаналізуємо зміни для Яготинського цукрового заводу при введенні нульової ставки ПДВ.
Таблиця 3.5.
Вплив зміни ставки ПДВ на діяльність підприємства
| Показники | 2005рік | 2006рік | ||
| ПДВ 20% | ПДВ 0% | ПДВ 20% | ПДВ 0% | |
| Чистий прибуток, тис.грн | 32533 | 38950 | 36269 | 43526 |
| Собівартість, тис.грн | 30804 | 30804 | 31144 | 31144 |
| Валовий прибуток, тис.грн | 1729,3 | 8145,7 | 5125,2 | 12382 |
| Рентабельність підприємства, % | 5,6 | 26,4 | 16,5 | 39,8 |
Отже, нульова ставка ПДВ підвищила б рентабельність "Яготинського цукрового заводу" у 2005р. на 20,8%, а у 2006 – 23,3%, що є досить значним показником. Нульова ставка ПДВ покращила б становище цукрової галузі України і надала б більше можливостей заводам розвивати своє виробництво.
Взагалі, для виробників цукру основною базою для оподаткування мають бути земля і прибуток. Це підтверджується світовим досвідом: близько 80% усіх надходжень від прямих податків сільськогосподарських товаровиробників забезпечують два податки — земельний податок і прибутковий податок (на доходи фізичних і юридичних осіб). Крім того, у більшості країн світу прибутковий податок диференційовано. Сільськогосподарські товаровиробники користуються й такими пільгами, як нижчі ставки податку; запровадження неоподаткованого мінімуму; повне звільнення від сплати податків, якщо рівень доходів є нижчим за мінімальний оподаткований рівень.















