163750 (624483), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Висновки до розділу 2
Капітал – це засоби, які має в своєму розпорядженні підприємство для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.
Формується капітал підприємства як за рахунок власних (внутрішніх), так і за рахунок позикових (зовнішніх) джерел.
Основним джерелом фінансування є власний капітал. У його склад входять статутний капітал, накопичений капітал (резервний і доданий капітали, фонд накопичення, нерозподілений прибуток) і інші надходження (цільове фінансування, добродійні пожертвування і ін.).
Найбільш бажаним джерелом фінансування основного капіталу є прибуток що залишається у розпорядженні підприємства. Цей прибуток повинен йти на відтворення основного капіталу, тобто на виробничі, соціальні потреби підприємства, на матеріальне заохочення, на рішення проблем пов'язаних з порушенням чинного законодавства, а також може бути направлена на придбання цінних паперів і інших видів інвестування або спонсорської допомоги.
Проаналізувавши статистичну інформацію можна відмітити не стабільність фінансування підприємств за рахунок власних засобів, а також великий об'єм використання інших видів фінансування. Особливо гостро проблема фінансування за рахунок власних засобів (прибутку) стоїть на сучасному етапі діяльності підприємств, що пов'язаний з світовою фінансовою кризою і не готовністю вітчизняних підприємств реагувати на мінливість економіки.
РОЗДІЛ 3 Перспективи підвищення ефективності використання прибутку як джерела відтворення основного капіталу
3.1 Недоліки в системі оподаткування України
Стимулювання розвитку підприємництва – основне завдання прибутку в економіці з ринковими відносинами. Тільки завдяки отриманню прибутку розвиватиметься підприємство. У сукупності це свідчить про те, що відбувається економічне зростання і в державі. Економіка не може бути стаціонарною (А. Сміт ще в XVII столітті називав таку "станом застою"), тому що замість прогресу може бути тільки одне інше, протилежний напрям - занепад. Щоб цього не відбулося, варто дати можливість підприємствам забезпечувати себе фінансовими ресурсами і одержувати достатні прибутки з метою досягнення високих фінансово-економічних результатів на всіх рівнях економіки в країні.
Прибуток – це кінцевий фінансовий результат від здійсненої підприємством підприємницької діяльності, який є приростом всього фінансового потенціалу суб'єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства. Тому наукове обґрунтування ділення прибутку підприємств на державному рівні важливо і об'єктивно необхідне.
Надмірне оподаткування прибутку сприяє не збільшенню доходів бюджету, а приводить до зовсім протилежних наслідків. У результаті виявляється, що, по-перше, дуже високий податковий тиск підриває стимули до виробництва, по-друге, відбувається не стимулювання зростання виробництва і в той же час розширення бази оподаткування, а пошук суб'єктами підприємництва усіляких шляхів приховування одержуваних доходів і уникнення їх оподаткування.
Прибуток є на сьогодні єдиним потенційним джерелом засобів для українських підприємств, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнення капіталу. Проте навіть у разі отримання прибутку підприємству залишається мізерна його частинка в результаті сильного податкового преса. Якщо в країнах з розвиненою ринковою економікою завдяки цілеспрямованим заходам уряду скорочується частинка корпоративного податку в доходах бюджету, то в Україні зменшення частинки податку на прибуток підприємств викликано відсутністю джерела стягнення податку, тобто зниженням прибутковості підприємств.
У країнах з розвиненою ринковою економікою оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності відбувається зверху донизу – починаючи з найбільших підприємницьких утворень. Акціонерні суспільства – найбільш довершена нинішня форма для суб'єктів господарювання із здійсненням підприємницької діяльності в широких масштабах. У зв'язку з цим податок на прибуток називається "корпоративним податком", яким обкладаються також прибутку інших підприємницьких суб'єктів. В умовах трансформації податкової системи України податок на прибуток підприємств є одним з центральних податків, якому приділяється максимальна увага. Враховуючи ряд законопроектів, які визначатимуть в недалекому майбутньому принципи і умови оподаткування прибутку підприємств в Україні, слід запозичити досвід корпоративного оподаткування в зарубіжних країнах. Це стосується затвердження Податкового кодексу України і Закону України "Про акціонерні суспільства". Але це не означає того, що необхідне змінити найменування прибуткового податку, який платять підприємства в Україні. У кожній країні він називається по-різному: у Австрії акціонерні суспільства платять податок на підприємницьку діяльність, в Монако – податок на доходи від комерційної діяльності, у Великобританії корпоративний податок називається ще прибутковим податком з компаній.[14, с. 68-70]
Важливим аспектом в даний час є методологія оподаткування прибутку підприємств незалежно від назви самого податку. В цьому випадку залишається тільки запозичити досвід корпоративного оподаткування в країнах з розвиненими ринковими відносинами. З метою створення сприятливих умов стимулюючого характеру для розвитку і розширення масштабів діяльності акціонерних суспільств і інших суб'єктів підприємницької діяльності провідні держави використовують багатообразні параметри при стягненні податку з їх прибутків. Найпоширенішими з них на сьогодні є:
- статус акціонерного суспільства (окрім понять резидентства і територіальності);
- вид одержаного прибутку (наприклад, джерела його формування);
- величина одержаного прибутку.
- розмір капіталу акціонерного суспільства;
- розмежування оподатковуваної податком прибутку акціонерного суспільства на розподільчу і не розподільчу;
- оподаткування прибутку згідно з градацією акціонерних суспільств на
великі, середні і малі.
У деяких передових економічно розвинених країнах застосовується декілька розглянутих параметрів при оподаткуванні прибутку акціонерних суспільств (Канада, Японія та інші). У Україні з цих параметрів в даний час не використовується жоден, що є свідоцтвом недосконалої вітчизняної фінансово-правової бази (зокрема, податкової) і відображенням пріоритетів економічної політики держави.
Отже, за наслідками аналізу можна зробити висновок, що оподаткування прибутку підприємницьких суб'єктів напрямлено на прискорення темпів економічного зростання і підвищення рівня добробуту суспільства в провідних країнах з ринковою економікою. Фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо пропорційно впливає і на стан державних фінансів, і на фінансове забезпечення населення, тобто є найвагомішим визначником фінансово-економічного стану в державі.
Зрештою в країнах з ринково розвиненою економікою проводиться політика уряду для стимулювання підприємництва, а забезпечені законодавчою силою конкретні підходи до стягнення податку на прибуток акціонерних суспільств мають виключно цільове призначення і зводяться до:
- розширенню фінансово-виробничої діяльності всіх організаційно-правових форм ведення бізнесу.
- стимулюванню розвитку підприємницької діяльності господарських утворень малого і середнього класу;
- активізації інвестиційного процесу, включаючи заохочувальні заходи
для приватних власників капіталу;
- забезпеченню умов суб'єктів підприємницької діяльності щодо отримання достатньої величини прибутку і стимулювання за допомогою податків і податкових пільг його раціонального використання і тому подібне.
Разом із застосуванням приведених параметрів при стягненні податку на прибуток підприємств, не завадило б упровадити регресивну податкову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом з підвищенням величини одержаної підприємствами прибутку. Податкові ставки при цьому повинні бути такими, що нижче діє. Окрім цього, варто ввести в Україні вищої ніж діючий податок на прибуток підприємств-монополій, який практикується в ринково - розвинених країнах, і який сприятиме встановленню належної податкової справедливості підприємств і компенсує достатньою мірою бюджетні доходи. Це дасть можливість автоматично скоротити велику кількість пільг із сплати податків і істотно спростити податкову систему України. Завдяки таким заходам виросте кінцевий фінансовий результат підприємств після оподаткування – чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення додаткових інвестицій. В той же час в сукупності це сприятиме надходженню засобів до бюджету.
Створення спрощеного механізму прибуткового оподаткування суб'єктів господарювання із заохочувальними заходами, направленими на розвиток їх діяльності, спонукатиме платників податків до виходу з сфери тіньової економіки. Небезпідставним буде припущення про можливий істотний спад рівня прибутковості бюджету на перших етапах. Проте в перспективі цей спад компенсується платниками податків через збільшення кількості прибуткових підприємств і розширення бази оподаткування. Дотримання платниками податкових норм повинне забезпечуватися жорсткішою відповідальністю за порушення податкового законодавства.
На користь держави враховувати фінансові потреби суб'єктів господарювання, тому що доходи підприємств є основою її доходів. Звідси випливає важливість оптимального ділення фінансових ресурсів, тобто прибутку підприємств, шляхом оподаткування. Зрештою ефективно використовуватимуться функції прибутку:
1) фіскальна - формування бюджетних доходів у вигляді податків;
2) стимулююча - заохочення до розвитку діяльності підприємств;
3) регулююча, як поєднання першої і другої функцій - забезпечення оптимальних пропорцій ділення обмежених фінансових ресурсів з метою їх раціонального використання багатообразними суб'єктами. [20]
3.2 Способи раціонального використання прибутку для ефективного функціонування підприємства
Зміни соціально-економічного розвитку держави в період переходу до ринкових відносин приводять до якісних структурних зрушень у бік інтенсифікації виробництва, що забезпечує незмінне зростання грошових накопичень і, головним чином, прибутку підприємств різних форм власності.
На зміну прибутку впливають дві групи чинників зовнішні і внутрішні. Внутрішні чинники зміни прибутку підрозділяються на основні і неосновні. Найважливішими в групі основних є валовий дохід і дохід від продажу продукції (об'єм продажів), собівартість продукції, структура продукції і витрат, величина амортизаційних відрахувань, ціна продукції. До неосновних чинників відносяться чинники, пов'язані з порушенням господарської дисципліни, такі як цінові порушення, порушення умов праці і вимог до якості продукції, інші порушення, що ведуть до штрафів і економічних санкцій.
До зовнішніх чинників, що впливають на прибуток підприємства, відносяться соціально-економічні умови, ціни на виробничі ресурси, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, транспортні і природні умови.
Таким чином, прибуток підприємства формується під впливом наступних основних чинників: валових доходів підприємства, доходу підприємства від продажу продукції, валових витрат підприємства, рівня діючих цін на продукцію, що продається, і величини амортизаційних відрахувань.
Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і самим підприємством. Пропорції цього розподілу значною мірою впливають на ефективність діяльності підприємства як позитивно, так і негативно.
Взаємини підприємств і держави з приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. Система оподаткування прибутку значно впливає на ухвалення багатьох фінансових рішень на підприємстві. Це, зокрема, рішення про напрям прибутку на споживання або накопичення, вибір методів фінансування підприємства, вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу, розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності. [13, с. 81-83]
На сьогодні тема впливу податку на прибуток на ефективність діяльності підприємства залишається не достатньо дослідженою проблемою. Тому в цій сфері необхідно звернути увагу на підходи, які практикуються за кордоном.
Держава за допомогою податкового впливу може стимулювати підприємства до інвестування більшої частини свого прибутку. Якщо ставка розподіленого прибутку більше ставки нерозподіленого прибутку тоді велику частину прибутку доцільно буде направляти не на виплату дивідендів, а на інвестування.
Необхідно відзначити, що вплив податку на прибуток на процеси накопичення і споживання, вибір структури капіталу і джерел фінансування ґрунтується на таких умовах: підприємство повинне прагнути до такої структури капіталу, яка максимізувала б прибуток після оподаткування; різні податкові ставки на розподілений, нерозподілений прибуток і дохід у вигляді відсотка можуть впливати на ухвалення рішення про споживання і накопичення; у разі надання в державній політиці пріоритетів самофінансування розподілений прибуток і дохід у вигляді відсотка повинні бути більше нерозподіленого прибутку. Систематичне отримання прибутку є необхідною метою підприємницької діяльності будь-якого підприємства. Тому домінуючою проблемою для підприємства є максимізація прибутку, що означає розробку стратегії на систематичне збільшення прибутку і мінімізацію витрат для ефективнішого його функціонування. Для підприємства максимізація прибутку полягає у виборі такого об'єму реалізації продукції, при якому граничні витрати підприємства у виробництві і при реалізації дорівнювали б ринковій ціні. Іншими словами, на ринку вільної конкуренції дохід рівний ринковій ціні. На підприємствах можуть існувати наступні резерви збільшення прибутку: збільшення об'єму виробництва і реалізації продукції, що випускається; зниження собівартості продукції, що випускається; підвищення якості продукції, що випускається.[15, с.10-14 ] Отже, для того, щоб підприємство було таким, що ефективно діє необхідно щоб проводилися заходи на двох рівнях: державному – впровадження прогресивніших податкових ставок для податку на прибуток; на рівні підприємства – заходи щодо збільшення прибутку, по раціональному її розподілу на накопичення і споживання.
Висновки до розділу 3
Важливу роль в створенні справедливої системи розподілу прибутку між суб'єктами господарювання і бюджетом покликані зіграти пільги по податку на прибуток. Проте розділ «Пільги по податку» в Законі про оподаткування прибутку підприємств України відсутній.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
