Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Дивлячись на таблицю, можна зробити такі висновки на прикладі гістограмм.

Рис.5.1 “Доля податку на прибуток підприємства у держбюджеті з 1998 по 2004р.”

1. Як видно з рис.5.1, доля податку на прибуток підприємств у держбюджеті з 1998 по 2004 зростала з кожним роком. У 1998 році кошти від оподаткування підприємств надходили до місцевих бюджетів у повному обсязі, а вже у 1999 році доля цього податку у держбюджеті становила 24,1%. Таким чином до 2004 року цей процент збільшився до 99,2.

2. Аналізуючи рис.5.2, можна побачити, що податок на прибуток громадян надходив у держбюджет лише у 1999 та у 2004 роках. В інші роки (1998, 2000-2003) цей податок надходив до місцевих бюджетів у повному обсязі.

Рис.5.2 “Доля податку на прибуток громадян у держбюджеті з 1998 по 2004р.”

1. Надходження ПДВ у держбюджет на протязі цих років відбувалося у повному обсязі.

Рис.5.3 “Доля акцизного збору у держбюджеті з 1998 по 2004р.”

4. На рис.5.3 бачимо, що відсоток надходжень у держбюджет акцизного збору на протязі 1998-2004 рр. коливався від 67,3 до 99,3. У

2004 році спостерігалося його найбільше значення.

Якщо дослідити податкові надходження до місцевих бюджетів країни, то отримуємо таку картину.

1. З 1998 року спостеріга-ється тенденція спадання долі податку на прибуток підприємств у місцевих бюджетах. Якщо у 1998 році вона становила 100%, то у 2004 – лише 0,8%.

Рис.5.4 “Доля податку на прибуток підприємства у місцевих бюджетах з 1998 по 2004р.”

2. Якщо податок на прибуток громадян надходив у держбюджет лише у 1999 та у 2004 роках, то, звичайно, до місцевих бюджетів у 1998, 2000-2003 рр. цей податок надходив у повному обсязі, натомість як у 1999 та 2004 роках він становив відповідно 70,2 то 95,2%.

Рис.5.5 “Доля податку на прибуток громадян у місцевих бюджетахз 1998 по 2004р.”

3. ПДВ з 1999 по 2004 рр. до місцевих бюджетів не надходив, адже це державний податок і він надходить до держбюджету у повному обсязі.

4. Надходження акцизного збору до місцевих бюджетів (рис.5.6) порівняно не велике. Лише у 1999 році доля акцизного збору становила 32,7% (найбільше значення),а у 2004 вона досягла свого найменшого значення за ці роки і становила 0,7%.

Рис.5.6 “Доля акцизного збору у місцевих бюджетах з 1998 по 2004р.”

Тепер проведемо дослідження в іншому ракурсі. Визначимо долю кожного податку у зведеному бюджеті за 1998-2004 роки окремо. Беручи за основу таблицю 5.1, отримуємо кругові діаграми (рис.5.7-5.13) з відсотками податків, які представлені в таблиці, від загальної суми податкових надходжень до зведеного бюджету.

Таблиця 5.1

Доля податкових надходжень у зведеному бюджеті за 1998-2004 рр.

За даними Кабінету Міністрів України, план надходжень до загального фонду держбюджету за 2006 рік перевиконано.

За оперативними даними Державного казначейства України, надходження до загального фонду державного бюджету за 2006 рік (з офіційними трансфертами) склали 101,3 млрд. гривень, що становить 104,1% плану та більше плану на 4 млрд. гривень. Проти минулого року надходження до загального фонду держбюджету склали 121,9%. Планові показники року виконали Державна податкова адміністрація і Державна митна служба України. Так, Державна податкова адміністрація України забезпечила надходження до загального фонду державного бюджету в сумі 56,9 млрд. грн., що більше плану на 0,4 млрд. грн. або становить 100,6% плану. Державна митна служба України мобілізувала 37,8 млрд. грн., що більше річного плану на 2,2 млрд. грн. або становить 106,1% плану. Виконано планові надходження 2006 року по 40 джерелах надходжень. Найвагоміші з них:

• ПДВ з вироблених в Україні товарів надійшло 31,9 млрд. гривень;

• ПДВ із ввезених на територію України товарів надійшло 30,6 млрд. гривень;

• податок на прибуток підприємств склав 25,4 млрд. гривень;

• надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України склали 1,3 млрд. грн.;

• надходження митних зборів склали 1 млрд. грн.

Загалом, надходження, які забезпечуються Державною податковою адміністрацією та Державною митною службою, становлять 93,4% доходів загального фонду державного бюджету України.

Планові показники грудня цього року виконанні на 110,8%. До загального фонду держбюджету за грудень надійшло 11,4 млрд. грн., що на 1,1 млрд. грн. більше плану. [26]

У цілому структура податкової системи України відповідає загальним закономірностям, притаманним розвитку податкових систем перехідного періоду. В умовах падіння реальних доходів підприємств, зростання кількості збиткових підприємств, низького рівня доходів громадян неможливо забезпечити переважання у структурі податкової системи прямих податків.

Про недосконалість сучасної податкової системи України свідчить також чималий податковий тягар, що лягає на підприємницьку діяльність і споживачів. Він не тільки зменшує надходження до бюджету, а й підриває фінансову стійкість підприємств і сприяє розвитку тіньової економіки (понад 40% ВВП). Підтвердженням цього є постійне зростання заборгованості підприємств перед бюджетом: недоїмка по податках та обов'язкових платежах зросла з 6,7 млрд. у 2001 р. до 15,3 млрд. грн. у 2003 р. [27]

6. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС ЯК РЕГУЛЮЮЧИЙ ДОКУМЕНТ

Як свідчить стаття 1 Податкового кодексу "Сфера дії Податкового кодексу" (розділ 1), "1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, пов’язані із встановленням, зміною та скасуванням податків і зборів в Україні, встановлює вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначає платників податків і зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів та повноваження їх посадових осіб при здійсненні податкового контролю, порядок оскарження рішень контролюючих органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; 1.2. Відносини, що виникають у зв’язку із оподаткуванням операцій з переміщення товарів через митний кордон України, регулюються цим Кодексом та митним законодавством".

У статті 2. "Податкове законодавство" зазначається: "2.1. Податкове законодавство України базується на Конституції України та складається з цього Кодексу, Митного Кодексу України (у частині визначення особливостей оподаткування операцій з переміщення товарів через митний кордон України), законів України, що регулюють відносини, передбачені статтею 1 цього розділу (податкові закони); міжнародних договорів з питань оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та інших податкових законів; рішень органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу та інших податкових законів".

Стаття 3. "Основні засади податкового законодавства" свідчить: "3.1. Основним принципом податкового законодавства є забезпечення загальності та рівності оподаткування. Кожна особа зобов’язана сплачувати законно встановлені податки, платником яких вона визнається". [31]

Із зміною влади в нашій державі (2000 р.) Податковий кодекс України також зазнає змін. Проект його вдосконалення й переробки почав розглядатися іще у 2000 році та продовжується до тепер. Сьогодні держава не лише задекларувала, але й упритул наблизилася до реформування податкової системи в Україні. Кабмін своїм розпорядженням від 19 лютого 2007 року схвалив Концепцію реформування податкової системи. І хоча документ розрахований на довготривалий період – аж до 2015 року, вже нині є підстави стверджувати про непоганий старт для досягнення цієї мети. Зокрема, триває напружена робота над проектом Податкового кодексу, який за місяць має бути винесено на розгляд парламенту. [33]

На відміну від країн ЄС податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави. Вона не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання, а формування державних доходів віддзеркалює недосконалість перехідної економіки. Протягом усіх років незалежності наша влада намагалася "відремонтувати" податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, однак вони були неадекватними. Скажімо, зменшили нарахування на фонд заробітної плати, ставки ПДВ – з 28 до 20 відсотків, на прибуток підприємств – з 30 до 25, запровадили єдину ставку оподаткування доходів громадян – 15 відсотків. У деяких країнах ЄС також здійснено перехід до пропорційного оподаткування доходів громадян, однак за значно вищою ставкою: в Естонії – 24%, Латвії – 25%, Литві – 33%. Водночас в Україні найнижчі ставки акцизного збору – від 15 до 21%, тоді як у Франції, Великобританії, Португалії, Німеччині та Мальті на тютюнові вироби – понад 60%. Країни ЄС відмовилися від спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва, натомість запровадили інші форми державної підтримки.

Недоліки нашої податкової системи полягають, насамперед, у фіскальній спрямованості, що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства. Водночас її регулююча функція не зорієнтована на стале економічне зростання. Тим часом, у податкових системах колишніх соціалістичних держав – нових членів ЄС податкове навантаження на капітал знижено. Скажімо, в Литві, Естонії та Словаччині капітал оподатковувався за нижчими середніми ефективними ставками, ніж праця та споживання. [33]

Робота над законопроектом починалася не з чистого аркуша. У ВР України є прийнятий ще кілька років тому в другому читанні Податковий кодекс. Тоді концепцію реформування податкової системи не було схвалено суспільством, і її вади були враховані розробниками нинішньої версії законопроекту. За словами заступник міністра фінансів, із прийняттям кодексу податкова система України виконуватиме не тільки фіскальну, а й стимулюючу функцію. Йдеться насамперед про механізми стимулювання інноваційних процесів в економіці та про впровадження ефективнішої системи соціального захисту громадян. [32]

ДПА України свідчить про позитивні зміни для платників податків в контексті проекту Податкового кодексу:

• стабільності та досконалості податкового законодавства;

• реального зниження податкового навантаження;

• збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;

• реального забезпечення прав платників податків;

• стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;

• усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, їх гармонізація та взаємодія;

• прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових механізмів оподаткування; прозорості процедур адміністрування податків;

• підвищення добровільності сплати податків;

• зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;

• уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та привілеїв.

Зниження ставки податків передбачаються для:

• податку на прибуток підприємств – з 25 до 20 відсотків;

• податку на додану вартість – поетапне зниження з 20 до 18 відсотків;

• єдиного податку – у 2 рази для юридичних осіб за рахунок виключення зі складу єдиного податку внесків до державних цільових фондів. Зменшення до 20% розміру надбавки, яка застосовується до ставок єдиного податку за кожного найманого працівника фізичної особи – платника податку.

Також передбачається зменшення переліку місцевих податків і зборів та посилення захисту прав платників податків.[31]

7. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ У 2007 РОЦІ

Нижче викладені найважливіші податкові нововведення на 1 січня 2007 року.

З 1 січня 2007 року в Законі про податок на прибуток відновлено визначеність у податковому обліку сум емісійного доходу — такі суми не повинні включатися до складу валових доходів одержувача — емітента акцій чи корпоративних прав. Нагадаємо, що починаючи з другої половини 2004 року норму про невключення цієї суми до складу валового доходу було вилучено із Закону про податок на прибуток, що дозволило податківцям негайно заявити про обкладення цієї суми податком на прибуток.

Характеристики

Список файлов курсовой работы