163533 (624396), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

На другому етапі слід подбати про достатність грошових ресурсів для ритмічного кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу, тобто створити фінансові передумови виконання прогнозованих обсягів діяльності. Для цього доцільно скласти баланс грошових ресурсів, у якому відобразити потребу в обігових коштах для формування запасів планових оборотних засобів, з одного боку, і джерела формування обігових коштів — з другого. Слід зауважити, що структура джерел має бути не довільною, а такою, що забезпечить підприємству платоспроможність, кредитоспроможність і ліквідність поточних зобов'язань. Тому величина власних обігових коштів повинна бути прогнозованою, має встановлюватися норматив. Обов'язок підприємства забезпечити їх наявність у розмірі, не меншому за норматив.

На третьому етапі необхідно визначити джерела фінансування капітальних вкладень, щоб уникнути недофінансування об'єктів і не допустити непланового вилучення власних коштів із обігу на капітальні вкладення. За великих обсягів капітальних вкладень доцільно скласти баланс фінансування капітальних вкладень, в якому відобразити їх напрями та конкретні джерела фінансування. Якщо підприємство залучає зовнішні інвестиції на визначений строк, треба спершу скласти розрахунок їх окупності. За невеликих обсягів капітальних вкладень джерела і напрями використання коштів на реальні інвестиції можна відобразити окремими розділами у балансі грошових ресурсів.

Четвертий етап пов'язаний із соціальною політикою підприємства. Щоб забезпечити успішне виконання показників бізнес-плану і фінансового плану зокрема, необхідно приділити належну увагу персоналу підприємства, його соціальному захисту, оскільки матеріальне заохочення є важливою мотивацією до праці, до новацій. Від соціальної політики підприємства великою мірою залежить прогрес на підприємстві, трудова дисципліна і кадрова стабільність. Тому підприємству доцільно виробити систему матеріального заохочення, поєднати її з результатами праці та кінцевими фінансовими результатами підприємства, визначити джерела фінансування, скласти кошторис та забезпечити прозорість і гласність використання коштів.

На завершальному етапі необхідно скласти прогнозний баланс активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду, визначити структурні зміни, які відбудуться за умов виконання фінансового плану, оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємства, розрахувати очікувані показники, за якими оцінюється фінансова стабільність, пронести їх порівняльний аналіз за останні 3—5 періодів, з тим щоб запобігти можливому погіршенню фінансового стану підприємства. Із сказаного випливає, що кожний етап потребує певних економічно обгрунтованих розрахунків. Слід зазначити, що комплексне фінансове планування потребує фахового підходу. У процесі розробки плану й контролю за ходом його виконання у полі зору фінансиста повинна бути вся різнобічна фінансово-господарська діяльність підприємства. Першочерговим його завданням має бути забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарювання шляхом максимального використання внутрішніх важелів ресурсного забезпечення кругообігу виробничих фондів, підвищення фондовіддачі і рентабельності активів, забезпечення високої ліквідності боргових зобов'язань. Водночас фінансовий менеджер повинен аналізувати доступну інформацію про діяльність конкурентів підприємства, прогнозувати вплив зовнішніх чинників на фінансовий стан підприємства, розробляти запобіжні чи альтернативні заходи, щоб забезпечити фінансову стійкість і конкурентоспроможність. необхідні передумови фінансової стабільності. Такі показники мають лягти в основу розробки фінансового плану і порівняльного аналізу фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності. Ними можуть бути: рентабельність обороту (продаж), рентабельність активів (вт. ч. основних фондів і оборотних засобів), рентабельність власного капіталу, фондовіддача активів (в т. ч. основних фондів і оборотних засобів), коефіцієнти маневрування, поточної ліквідності і фінансової стійкості. [2]

4. Обгрунтування джерел фінансування інвестиційного проекту

Вихідні дані відображені в таблиці 4.1.

Найменування показника	Значення показника
Вартість об’єкта фінансування	80
Банківський кредит
Величина ставки комерційного банку по довгостроковим кредитам, % річних.	28
Строк кредитування, років	5
Умови виплат	Щорічно, повернення рівними частками
Фінансовий лізинг
Процент комісійних винагород лізингодавцю, %	2,6
Оплата додаткових послуг лізингодавця, тис. грн. на рік	0,1
Плата за кредитні ресурси по лізингу, %	8,0
Ставка амортизаційних відрахувань, %	20
Строк кредитування	До 90 % амортизації
Умови виплат	Щорічно
Ставка дисконту, %	15

Завдання

Необхідно розглянути альтернативні варіанти фінансування проекту: банківський кредит чи фінансовий лізинг, і прийняти управлінське рішення щодо вибору форми фінансування. Для цього необхідно:

1. Розрахувати потік грошових коштів у випадку використання банківського кредиту та у випадку використання договору фінансового лізингу з 90% амортизації і подальшим викупом оснащення.

2. Обрати найбільш ефективний варіант фінансування відновлення основних фондів.

3. Розрахувати середньорічну вартість устаткування за весь період фінансування і графік платежів по обраному варіанту фінансування.

Спочатку розглянемо варіант фінансування за допомогою банківського кредиту, для чого складемо спеціальну таблицю 4.2

Таблиця 4.2 "Розрахунок потоку грошових коштів при використанні банківського кредиту"

Показник	Роки, тис. грн.					Разом
	1	2	3	4	5
Повернення кредиту	16	16	16	16	16	80
Залишок кредиту	64	48	32	16	-	-
Процент за кредит	22,4	17,92	13,44	8,96	4,48	67,2
Загальна сума платежу	38,4	33,29	29,44	24,96	20,48	146,57
Амортизація	16	12,8	11,2	8,96	7,17	56,13
Дисконтована вартість інвестицій	33,39	29,09	19,36	14,34	10,18	106,36

Згідно з умовами виплат повернення кредиту відбувається щорічно рівними частками, оскільки вартість об’єкта фінансування складає 80 тис. грн., на кожний рік припадає 16 тис. грн.

Залишок кредиту розраховується як різниця між вартістю об’єкта фінансування (початковою в 1й рік і залишковою у послідуючі роки) і щорічними виплатами 80-16=64; 64-16=48 і так далі.

Процент за кредит розраховується як добуток вартості об’єкта фінансування (початковою в 1й рік і залишковою у послідуючі роки) та ставки довгострокового кредиту – 80*0,28=22,4; 64*0,28=17,92. Відповідно визначаються послідуючі роки.

Загальна сума платежу розраховується як сума щорічного повернення кредиту і проценту за кредит за відповідний рік – 16+22,4=38,4; 16+17,92 тощо.

Амортизація нараховується у розмірі 20 % від вартості об’єкта фінансування (початкової в 1й рік і залишкової у послідуючі роки). 80*0,2=16; 64*0,2=12,8 і т. д.

Проаналізувавши отримані дані з таблиці 4.2 "Розрахунок потоку грошових коштів при використанні банківського кредиту", з’ясувалось, що загальна сума платежу склала 146,57 тис. грн. Отже переплата складає (146,57-80) 66,57 тис. грн.

Далі розглянемо фінансування за рахунок фінансового лізингу, для цього скористаємось таблицею 4.3 "Розрахунок потоку грошових коштів при оформленні фінансового лізингу".

Розрахунок потоку грошових коштів при оформленні фінансового лізингу, тис. гри.

Амортизація нараховується у розмірі 20 % від вартості об’єкта фінансування (початкової в 1й рік і залишкової у послідуючі роки). 80*0,2=16; 64*0,2=12,8 і т. д.

Залишкова вартість об’єкту лізингу розраховується як різниця між вартістю об’єкта фінансування і амортизаційними відрахуваннями за відповідний рік – 80-16=64; 64-12,80=51,20, тощо.

Плата за кредитні ресурси розраховується як добуток суми об’єкта фінансування відповідного року та плати за кредитні ресурси по лізингу – 80*0,08=6,4; 64*0,08=5,12. Таким же способом розраховуються наступні роки.

Комісійні виплати лізингодавцю розраховуються як добуток вартості об’єкту лізингу відповідного року та відсоток комісійних винагород лізингодавцю – 80*0,026=2,08; 64*0,026=1,66. Розрахунок залишившихся років ведеться за таким же приміром.

Додаткові послуги лізингодавцю є постійними щорічними виплатами і складають 0,1 тис. грн. на рік.

Загальна сума лізингових платежів визначається як сума амортизаційних відрахувань, плати за кредитні ресурси, комісійних виплат лізингодавцю та додаткових послуг лізингодавцю – 16+6,4+2,08+0,1=24,58; 12,8+5,12+1,66+0,1=19,68. Дисконтована вартість інвестицій вираховується за такою формулою: загальна сума лізингових платежів/(1+ставка дисконту (0,15))^{номер року} . Наприклад: 1-й рік 24,58/(1+0,15)¹, 2-й рік 19,68/(1+0,15)², n-й рік 15,77/(1+0,15)^n.

За виконаними розрахунками бачимо, що вартість об’єкта фінансування на 90 % амортизується протягом 11 років, тому й договір фінансового лізингу буде діяти 11 років. Для визначення більш фінансово вигіднішого проекту слід порівняти загальну суму платежу банківського кредиту(146,57 тис. грн.) з загальною сумою платежу фінансового лізингу (112,99 тис. грн.). З поданих вище даних стає зрозуміло, що вигіднішим є фінансовий лізинг, тому що сума загальних витрат тут менша. Розрахунок середньої вартості об’єкту лізингу наведено в таблиці 4.4

Таблиця 4.4 "Розрахунок середньорічної вартості основних засобів, тис. грн."

Період	Вартість фондів на початок року	Сума амортизаційних відрахувань	Вартість фондів кінець року	Середньорічна вартість фондів
1-й рік	80,00	16,00	64,00	8,00
2-й рік	64,00	12,80	51,20	6,40
3-й рік	51,20	10,24	40,96	5,12
4-й рік	40,96	8,19	32,77	4,10
5-й рік	32,77	6,55	26,21	3,28
6-й рік	26,21	5,24	20,97	2,62
7-й рік	20,97	4,19	16,78	2,10
8-й рік	16,78	3,36	13,42	1,68
9-й рік	13,42	2,68	10,74	1,34
10-й рік	10,74	2,15	8,59	1,07
11-й рік	8,59	1,72	6,87	0,86

Вартість фондів на кінець року розраховується як різниця між вартістю об’єкту лізингу за відповідний рік і амортизаційним відрахуванням за відповідний рік ― 80-16=64; 64-12,80=51,20 так далі.

Характеристики

Список файлов курсовой работы