163427 (624325), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Не пiдлягають забезпеченню векселi, виписанi платниками податку, що мали:
- протягом останнiх 12 мiсяцiв обсяг оподатковуваних операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) бiльше п'яти мiльйонiв гривень;
- проти яких не порушено справу про банкрутство.
З метою визначення, чи має право векселедавець на видачу векселя без банкiвського авалю, податкова адмiнiстрацiя проводить перевiрку, за результатами якої надає суб'єкту ЗЕД довiдку встановленого зразка про вiдповiднiсть iмпортера вимогам ст.11.5. Довiдка щодо вiдповiдностi статусу iмпортера видається податковим органом за запитом платника податку та поновлюється кожнi три календарнi мiсяцi. У випадку якщо векселедавець не вiдповiдає встановленим вимогам, податковi векселi, виписанi ним, пiдлягають пiдтвердженню комерцiйними банками шляхом авалю.
9.2. Хто має право видати податковий вексель у сплату ПДВ
Податковий вексель може бути видано лише особою, яка одночасно вiдповiдає наведеним нижче вимогам:
- є платником податку на додану вартiсть вiдповiдно до вимог статтi 2 закону;
- зареєстрована як платник податку на додану вартiсть;
- має iндивiдуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку на додану вартiсть.
Особи, якi не вiдповiдають хоча б однiй з вимог цього пункту, сплачують податок на додану вартiсть без видачi податкового векселя.
9.3. Як отримати довiдку про вiдповiднiсть статусу iмпортера вимогам закону
Довiдка про вiдповiднiсть статусу iмпортера вимогам закону видається безоплатно державною податковою адмiнiстрацiєю за мiсцем реєстрацiї iмпортера як платника податку на додану вартiсть у десятиденний строк з дня одержання запиту вiд платника i є дiйсною протягом 90 днiв з дня її видачi. Якщо останнiй день цього строку припадає на вихiдний, святковий чи неробочий день, строк видачi довiдки продовжується до першого робочого дня пiсля вихiдного, святкового чи неробочого дня. Бланк довiдки є бланком суворої звiтностi.
Довiдка про вiдповiднiсть статусу iмпортера вимогам закону вважається недiйсною до закiнчення 90-денного строку її дiї у разi:
- порушення проти iмпортера-платника податку справи про банкрутство - з дня порушення такої справи;
- зупинення платником податку господарської дiяльностi - через 30 днiв з дня отримання державною податковою адмiнiстрацiєю податкової декларацiї, в якiй вiдсутнi данi в роздiлi "Податковi зобов'язання".
9.4. Видача податкових векселiв
Видача податкового векселя здiйснюється векселедавцем-платником податку на додану вартiсть, пiд час проведення митного оформлення ввезених (пересланих) на митну територiю України товарiв.
Векселедержателем є державна податкова адмiнiстрацiя за мiсцем реєстрацiї векселедавця. Податковий вексель складається на суму податку на додану вартiсть, яка нарахована i має бути сплачена при ввезеннi (пересиланнi) товарiв.
При митному оформленнi ввезеного (пересланого) на митну територiю України товару сума податкового зобов'язання за однiєю вантажною митною декларацiєю не може бути частково оплачена векселем, а частково коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання, нарахованого за вантажною митною декларацiєю, i окремо для кожної вантажної митної декларацiї.
Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днiв, включаючи дату його видачi.
Виданий податковий вексель не пiдлягає передачi шляхом iндосаменту. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися iншим особам, незалежно вiд їх взаємовiдносин з векселедавцем. За користування податковим векселем не нараховуються вiдсотки або iншi види плати, передбаченi законодавством для iнших видiв векселiв.
Податковий вексель складається у трьох примiрниках на вексельному бланку, що видається банкiвською установою та вiдповiдає вимогам Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiонального банку України вiд 10 вересня 1992 р. №528 "Про затвердження Правил виготовлення i використання вексельних бланкiв".
Сума податкового зобов'язання вказується у грошовiй одиницi України, перерахованiй за валютним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України на дату виникнення зобов'язань
9.5. Погашення податкових векселiв
Податковий вексель підлягає оплаті векселедавцем не пiзнiше дати, яка вiдповiдно до векселя є строком платежу, без пред'явлення його векселедержателем.
Якщо сума податкового векселя не оплачена у цей строк, протест у неплатежi не здiйснюється. У цьому разi сума векселя пiдлягає стягненню з векселедавця державною податковою адмiнiстрацiєю - векселедержателем у порядку, передбаченому для стягнення недоїмки за обов'язковими платежами до бюджету.
У разi коли податковий вексель забезпечено шляхом авалю, сума неоплаченого векселя стягується державною податковою адмiнiстрацiєю - векселедержателем з векселедавця або у претензiйно-судовому порядку вiдповiдно до законодавства з банку-авалiста.
Сума податку на додану вартiсть, зазначена в податковому векселi, включається до суми податкових зобов'язань платника податку в тому звiтному (податковому) перiодi, у якому вексель було оплачено, шляхом включення суми векселя до вiдповiдного роздiлу податкової декларацiї з податку на додану вартiсть. Сума податку на додану вартiсть, зазначена в податковому векселi, вiдображається в податковiй декларацiї окремим рядком.
Пiсля включення суми податкового векселя до суми податкових зобов'язань у податковiй декларацiї вексель вважається погашеним.
Чинне законодавство України дозволяє застосовувати векселi при здiйсненнi резидентами розрахункiв з нерезидентами за поставленi товари.
Використання векселів дає можливість відстрочити на 30 днів сплату ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів.
Можливiсть виставлення резидентом векселя на користь постачальника продукцiї прямо передбачена статтею 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.94 р. №185/94-ВР. При цьому iндосамент векселiв на користь нерезидентiв не дозволяється, як це встановлено статтею 1 Указу Президента України вiд 02.11.93 р. №504. Резидент може виписувати на користь нерезидента за iмпортною операцiєю лише простий вексель.
Податковий вексель складається з трьох примірників: оригіналу і двох копій
Особливiстю оформлення податкового векселя є те, що перший примiрник податкового векселя - це оригiнал вексельного бланка, придбаного платником в установi банку, а другий i третiй примiрники податкового векселя - ксерокопiї оригiналу вексельного бланка (неоформленого першого примiрника), якi мають однаковий з першим примiрником номер. Всi необхiднi записи в кожному примiрнику податкового векселя (в тому числi про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопiюванню не пiдлягають.
Перший примiрник векселя (оригiнал) митним органом, що проводив оформлення, надсилається не пiзнiше нiж на третiй день вiд дати видачi до державної податкової адмiнiстрацiї, в якiй особа зареєстрована як платник податку на додану вартiсть. Другий примiрник залишається в митницi, а третiй - у векселедавця. Податковий вексель є податковим звiтним документом i пiдлягає облiку та зберiганню за правилами i в строки, встановленi для первинних бухгалтерських документiв.
10. Векселi при внесеннi iнвестицiй до статутного фонду і веденні спiльної діяльності.
Статтями 18 та 24 Закону України "Про режим iноземного iнвестування" передбачено, що внесок iноземного iнвестора до статутного фонду українських i спiльних пiдприємств майном (у т.ч. за договорами про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть) звiльняється вiд обкладення митом. Митнi органи здiйснюють пропуск такого майна на територiю України на пiдставi виданого пiдприємством простого векселя на суму мита з вiдстроченням платежу не бiльш як на 30 календарних днiв з дня оформлення ввiзної вантажної митної декларацiї.
Протягом цих тридцяти днів підприємство повинно підтвердити зарахування майна на баланс (див. пункт "Погашення векселя"). У противному разі необхідно буде сплатити мито.
Постановою КМУ №937 вiд 07.07.96 р. затверджено "Порядок видачi, облiку i погашення векселiв, виданих пiд час ввезення в Україну майна як внесок iноземного iнвестора до статутного фонду пiдприємства з iноземними iнвестицiями, а також за договорами (контрактами) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть, та сплати ввiзного мита у разi вiдчуження цього майна", яким встановлено єдинi правила видачi, облiку i погашення векселів.
10.1. Порядок видачi та облiку векселів
Вексель виписується векселедавцем (iмпортером) в iноземнiй валютi першої категорiї* (як правило, у валютi контракту), на суму ввiзного мита з вiдстроченням платежу не бiльш як на 30 календарних днiв з дня оформлення ввiзної вантажної митної декларацiї. Базою для визначення розмiру зобов'язання є митна вартiсть, вказана у вантажнiй митнiй декларацiї. Векселедержателем при ввезеннi майна виступає митний орган, у якому проводиться оформлення. Вексель не пiдлягає передачi шляхом iндосаменту.
З оформленого векселя векселедержатель виготовляє двi копiї, одну - для державної податкової адмiнiстрацiї, iншу - для власного облiку. Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та словами, а сам вексель скрiплюється пiдписом i печаткою векселедавця. У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копiї векселедержателю для облiку.
На зворотi векселя та його копiй iнспектор вiддiлу платежiв ставить напис "Взято на облiк" iз зазначенням дати взяття на облiк i облiкового номера, якi скрiплюються його пiдписом i печаткою. До облiкового номера через дефiс додається лiтера "Ф" (у разi видачi векселя пiд час ввезення в Україну майна до статутного фонду пiдприємства з iноземною iнвестицiєю) або лiтера "К" (у разi видачi векселя пiд час ввезення в Україну майна на пiдставi договору (контракту) з iноземним iнвестором про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть).
10.2. Погашення векселя
З метою погашення векселя векселедавець звертається у письмовiй формi до державної податкової адмiнiстрацiї з проханням зробити вiдповiдну вiдмiтку на його копiї векселя.
До заяви додаються:
- копiя векселя;
- копiя ввiзної вантажної митної декларацiї на майно;
- документи про зарахування майна на баланс пiдприємства з iноземними iнвестицiями або окремий баланс сторiн, що провадять спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть на пiдставi укладеного договору (контракту). У разi потреби державна податкова адмiнiстрацiя має право перевiрити на мiсцi фактичну наявнiсть майна у векселедавця;
- документи про державну реєстрацiю iноземної iнвестицiї.
Пiсля встановлення факту зарахування майна на баланс державна податкова адмiнiстрацiя на зворотi копiї векселя, що належить векселедавцю, робить напис "Зараховано на баланс" iз зазначенням дати виконання, який скрiплюється пiдписом начальника (заступника начальника) та печаткою державної податкової адмiнiстрацiї. Зазначену копiю векселя векселедавець подає векселедержателю, який здiйснює погашення векселя шляхом проставлення на лицьовому боцi векселя напису "Погашено" i дати, якi скрiплюються пiдписом начальника (заступника начальника) та печаткою митного органу.
11. Місце Національного Банку України в регулюванні вексельного обігу.
Важливою умовою запобігання негативних явищ у області грошового обігу є постійне регулювання умов та порядку косвеного банківського кредитування з боку центральних банків.
Регулюючі функції Національного банку виконуються таким чином. По-перше, обмеженням представлення вексельних суд у вигляді кредитів під комерційні та фінансові векселя чи рівнозначні їм боргові зобов’язання, що виникли в результаті вже здійсненної товарної чи грошової угоди.
По-друге, введенням повсякденного чи відбіркового контролю з боку банківських установ другого рівня за обов’язковим товарним забезпеченням комерційних векселів.
По-третє, представленням жорстких гарантій, що з боку комерційних банків будуть ліквідовані усі форми економічних взаємовідносин, виконавцями фіктивних вексельних угод.
Національним банком ретельно регулюються умови обліку та переобліку комерційних векселів, передбачаються деякі вимоги до їх якості, тобто здійснюється так звана якісна дисконтна політика.
У більшості розвинених країн центральні банки переобліковують лише першокласні комерційні векселя - виставлені на основі реально здійснених угод купівлі-продажу і по яким відповідають як мінімум три особи, яких знають у банку як безперечно грошово- та кредитоспроможних. Але строк векселя, що залишається після його купівлі банком, не повинен бути більше трьох місяців.
З іншого боку, центральні банки встановлюють для комерційних банків лімітування контингенту переобліку векселів, здійснюючи так звану кількісну переоблікову політику. Коли центральному банку необхідно стимулювати, наприклад експорт, то у першу чергу право на переоблік отримують експортні векселя. У деяких країнах, наприклад у Японії, здійснюють різноманітні облікові ставки, для комерційних та зовнішньоторгових векселів та для державних платіжних паперів. Якщо необхідно “загальмувати” підвищення курсу векселів, скажімо, у будівництві, то центральний банк забороняє облік векселів підприємств цієї галузі. Аналогічна заборона може бути покладена і на операції з векселями неперспективних галузей.
Межі ліміту по обліку векселів для деяких банківських операцій були встановлені після другої світової війни у Франції, ФРН, та деяких інших країнах. У Японії за понадлімітний переоблік векселів з банків стягується штраф.
Національний банк рахує, що у даних умовах переоблік має бути мінімальним. Розрив у обігу між сферою виробництва та бюджету, з одного боку, та споживання , з другого, відсутність у країні гарно розробленого вексельного права та кредитних історій векселедавців не дають змоги Національному банку приймати на себе кінцевий ризик по вексельних угодах, так як у кінцевому рахунку погіршення якості його активів загрожує надійності грошовій системі країни. Для вирішення цієї проблеми необхідна сумісна робота з формування бази даних о векселедавцях, особливо о фактах неповертання виданих банками великих кредитів. Поки що вона не створена, практика отримання забезпечених кредитів себе оправдує.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
