163023 (624122), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Головні напрямки митної політики України, структура системи органів державного регулювання митної справи, розмір мит та умов митного обкладання, спеціальні митні зони та митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт і транзит яких через територію України забороняється, визначається Верховною Радою України.

Безпосередньо митна справа реалізується митними органами, яким делеговано здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України [16].

Митна і зовнішньоекономічна безпека є важливими складовими економічної безпеки держави та задоволення її економічних інтересів. Зовнішньоекономічна та митна безпека – це поняття, які взаємно перетинаються, але взаємно не поглинаються.

Під митною безпекою можна вважати стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи, який дає можливість у різних зовнішніх і внутрішніх умовах, незалежно від будь-яких загроз забезпечити:

1) переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

2) здійснення митного регулювання, пов’язаного із встановленням та справлянням податків і зборів;

3) застосування процедур митного контролю та митного оформлення із застосуванням заходів митно-тарифного і нетарифного регулювання;

4) проведення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, а також виконання інших, покладених на митні органи завдань, з метою забезпечення потреб економіки для її гарантованого розвитку на підставі науково-технічного прогресу, збереження або швидкого оновлення виробництва в умовах надзвичайних ситуацій, задоволення потреб суспільства шляхом ефективної реалізації митної справи.

Оскільки статтею 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, то вони і є головним суб’єктом забезпечення митної безпеки шляхом безпосередньої реалізації митної справи.

Об’єктом митної безпеки, тобто те, на захист чого вона спрямована, є економічні інтереси держави в галузі митної справи.

Зовнішніми і внутрішніми загрозами, які впливають на стан реалізації митної справи, можуть бути різні критичні ситуації. Це і стан війни, стихійні лиха, страйки, тривалі важкі економічні ситуації, надзвичайні ситуації, різні, у тому числі діаметрально протилежні, економічні інтереси України та інших держав, обмежувальні й протекціоністські дії як окремих фінансових груп, так і держав та інше.

Неякісне вираховування загроз веде до зниження темпів зростання національної економіки; зупинки виробництва; втрат бюджету; втрати транзитної привабливості України, незважаючи на вигідне географічне розташування; втрати зовнішньоекономічних переваг; ввозу неякісних товарів, використання і споживання яких ставить під загрозу здоров’я та безпеку населення; неконтрольований вивіз стратегічно важливих товарів з території України, ввіз продукції з низьким морально-етичним змістом і таким, який пропагує міжнаціональні сутички, сепаратизм тощо [18].

Митна безпека має характеризуватися певними показниками. Вони розраховуватимуться згідно з критеріями оцінки митної безпеки. Порогові значення показників митної безпеки свідчитимуть про потенційні загрози, які існують у певний час для ефективного провадження митної справи.

Такими критеріями можуть слугувати:

1) стан захищеності митних кордонів;

2) частка внесення до державного бюджету податків і зборів митними органами у загальному обсязі доходів бюджету;

3) стан реалізації й застосування митно-тарифного і нетарифного регулювання;

4) повнота митного оформлення та застосування митних процедур;

5) стан врахування певних ризиків під час здійснення митного оформлення;

6) стан визначення бази нарахування митних платежів;

7) ставлення суспільства до митної служби;

8) параметри товаро- та пасажиропотоку через митний кордон;

9) рівень впровадження та використання сучасних технічних засобів;

10) стан реалізації заходів щодо протидії митному шахрайству й інші.

Чітко визнавши складники оцінки діяльності митних органів з реалізації митної справи, можна визначити стан митної безпеки, яка досягається шляхом ефективної реалізації митної справи у країні в цілому.

Місце й роль митної політики у системі загальнодержавної політики визначається багатьма внутрішньо економічними та зовнішньоекономічними чинниками.

Митна політика як суспільне явище має комплексний характер, тісно взаємопов’язана з іншими складовими державної політики, перебуває у прямій чи опосередкованій залежності від них, але й сама має істотний вплив на них, фокусує у собі інтереси держави у внутрішньо економічній, зовнішньоекономічній, фінансовій, податковій, валютній, кредитній сферах.

Митна політика, виступаючи складовою внутрішньої і зовнішньої державної політики, формується та запроваджується, спираючись на об’єктивний аналіз.

Розроблення критеріїв оцінки митної безпеки має стати важливим науковим завданням.

Втілюючи у життя митну політику, треба розглядати діяльність державних органів у рамках єдиного інституціонального механізму, спрямувавши їх на виконання конкретних завдань у цій сфері з єдиною метою – забезпечення національної безпеки та захисту національних інтересів України [17].

Висновки

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності слід розглядати як сукупність валютних, фінансових та кредитних методів, інструментів і важелів впливу на зовнішньоекономічну діяльність держави.

Основою регулювання зовнішньоекономічної діяльності будь-якої держави є набір економічних та неекономічних (адміністративних) методів впливу на систему зовнішньоекономічних відносин. Принципова відмінність між економічними й адміністративними методами полягає в засобі впливу на зовнішньоекономічну діяльність через ринкові відносини чи адміністративні заходи.

Чітко працюючий, ефективний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності дуже важливий як для держави в цілому, так і для суб’єктів підприємницької діяльності, бо він формує обличчя держави у зовнішньоекономічних стосунках з іншими країнами та надає можливість максимально ефективно використати наявні ресурси та потенціал.

Було визначено, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємозв’язках між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Розглядаючи існуючій економічний стан нашої країни, слід зазначити, що для подальшої інтеграції України до системи міжнародних зв’язків та майбутнього покрашення економіки в цілому, у першу чергу необхідно сформувати привабливого іміджу нашої країни у зарубіжних партнерів та розвитку довіри між йми та нашою державою.

Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб’єктами господарювання тих правил та норм, що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин.

Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм. Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин, яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньоекономічних стосунках.

Багато країн, які зараз є промислово-розвинутими та займають певне місце у світовому господарстві, були у минулому на такому ж самому етапі розвитку. Нам надається можливість, спираючись на світовий досвід, уникнути тих помилок, які були зроблені до нас, і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності.

За підсумками курсової роботи можна сказати, що для підвищення ефективності фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності в Україні слід розвивати систему зовнішньоекономічних зв’язків, покращувати систему митного регулювання та систему митної безпеки держави.

Україні слід здійснювати політику, яка покращить стан економіки та буде формувати сприятливе відношення з боку інших країн у разі вступу до системи міжнародних економічних зв’язків та сприяти розвитку зовнішньої торгівлі.

Важливим завданням для України у період вступу до міжнародних організації, зокрема – СОТ, є покращення всієї системи виробництва та налагодження функціонування ринкової системи економіки. Перш за все, покращення системи виробництва повинно забезпечити необхідними товарами внутрішній ринок країни.

Для забезпечення митної та економічної безпеки України слід у деяких випадках посилити систему митного контролю та митного оформлення товарів на ввезення та вивезення з України. Через недосконалу систему митного контролю на територію України можуть ввозити небезпечні товари (наприклад, зброю, шкідливі речовини), яки можуть бути загрозою всьому суспільству.

Україна знаходиться на етапі переходу до ринкової системи господарювання, під дією важких перетворювальних процесів. Економіки країни потребує значного розвитку та вдосконалення для подальшого успішного співробітництва з економічно розвинутими країнами.

Аналіз експортно-імпортної діяльності та, в загалі, географічного положення України дає змогу говорити про те, що Україна має всі необхідні передумови для успішного розвитку у сфері зовнішньої торгівлі, покращення стану національного виробництва та підвищення економічного розвитку системи господарювання.

Подальший розвиток зовнішньої торгівлі та налагодження системи її митного регулювання надасть можливість в майбутньому говорити про Україну як про розвинуту європейську країну. Сучасний стан інтеграційних процесів говорить про те, що уряд України намагається застосувати всі необхідні важелі економічної політики та валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності для досягнення стійкого положення на світовому ринку та в світової системі господарювання в цілому.

Перелік літератури

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30 т. 141.

2. Митний кодекс України від 12 грудня 1991 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 16.

3. Законом України «Про застосування спеціальних заходів по імпорту в Україні» від 22.12.1998р. № 332-ХІV.

4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХІІ.

5. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. № 964-ІV.

6. Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998р. № 351-ХІV.

7. Указ Президента України від 20 квітня 2005 р. № 676/2005 «Про спрямування і координацію діяльності Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України».

8. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власик В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. Навчальний посібник (за ред. І.В. Багрової). – К., Центр навчальної літератури. – 2004, С.26.

9. Василик О.Д. Податкова система України: Навчальний посібник. – К.: ВАТ «Поліграф книга». – 2004. – 478 с.

10. Дацків Р.М. Вплив глобалізації на зовнішньоекономічну безпеку України // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 12. – С. 129-138.

11. Дмитренко А. Внешнеторговое «зеркало» украинской экономики // Фондовый рынок. – № 3. – 2005. – С. 14.

12. Єгоров О.Б. Митна економіка (Україна – СОТ – ЄС): Посібник, Київський центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Держмитслужби України. – Одеса. – Пласка ЗАТ. – 2005.

13. Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. – Одеса: Юридична література. – 2001.

14. Масловська Л. Управлінські аспекти зовнішньоекономічної діяльності України в перехідний період // Економіка України. – 2006. – № 8. – С.67-72.

15. Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. – К.: Знання. – 2004.

16. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 318 с.: іл.

17. Пашко П.В., Пісной П.Я. Митна політика та митна безпека України // Фінанси України. – 2006. - №1. – С. 74-85.

18. Пирожков С.І. Пріоритети у сфері безпеки і оборони України. Формування сучасних механізмів попередження загроз та викликів на початку ХХІ століття. Актуальні проблеми реформування сфери безпеки і оборони України: Матеріали міжнародної конференції (м. Київ, 11–12 травня 2005 року); НІПМБ, DCAF. – С. дод. англ.

19. П’ятницький В.Т. Тарифні переговори в рамках Світової організації торгівлі: Навчальний посібник. – 2001.

20. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

21. Терещенко С.С. Основи митного законодавства України: Питання теорії і практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник для студентів вищ. та серед. навч. закладів. – К.: АТ «Август». – 2001.

22. Філатова О.В. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності // Фінанси України. – 2003. - №5. – С.73-77

Характеристики

Список файлов курсовой работы