160303 (623023), страница 2
Текст из файла (страница 2)
С.Б. Вальтер, характеризуючи результати платіжними вимогами-дорученнями, виділяє такі переваги: спрощення документообороту, підвищення відповідальності постачальника і платника за організацію розрахунків у зв'язку з тим, що розрахункові документи доставляються, минаючи банк. В той же час, автор виділяє недоліки цієї форми, які проявляються в недостовірності гарантій платежу, в можливості сповільнення обертання коштів у випадках несвоєчасної плати рахунків покупців, відмови від акцепту [ 27 ].
Останнім часом викликає інтерес підприємців така форма розрахунків, як акредитив, що надійніше і безпечніше як для імпортерів, так і для експортерів. її використання дає гарантії, що з одного боку товар чи послуги будуть повністю та своєчасно оплачені, а з другого - що списання коштів із рахунка відбудеться тільки після виконання умов, визначених контрактом - зазначає в своїй статті С.І.Бондаренко [ 28].
Але, наприклад, Озель Д. зазначає, що серед різноманітних акредитивних операцій є такі їх види та конструкції, які досить рідко або взагалі не застосовуються суб'єктами економічної діяльності України. Це трансферабельні, поновлювальні (револьверні), а також акредитиви з червоною (зеленою) смугами [ 29 ].
Соколова О. наголошує на тому, що акредитиви доцільно застосовувати тоді, коли ми бажаємо уникнути авансового платежу з притаманними йому ризиками, переконатися, що товар відвантажили дотримуючись умов договору, отримати документи, що засвідчуються, а потім заплатити за товар [ 30 ].
Муравський О.В., вважає, що коли використовують акредитивну форму розрахунків, то постачальники впевнені, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено, а покупці вважають не вигідною цю форму розрахунків, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств – покупців [31].
М.А. Швейко розглядає проблему кризи платежів у нерозривному зв'язку із механізмом створення грошей, пропонує узаконити векселя, які дозволяють поставити комерційний кредит у правові рамки. Розрахунки векселями зручні тим, що при виникненні потреби у грошах постачальників раніше, ніж наступить строк оплати на векселю, він може одержати під вексель кредит у банку [ 32 ].
Дубенко Н. наголошує на тому, що предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто, кошти у національній чи іноземній валюті, а також що оборотність векселя забезпечує у господарській діяльності вільний оборот векселів нарівні з грошовими коштами [ 33 ].
Для підвищення ефективності використання векселів Солтан А. радить відображені за векселем витрати зменшувати в момент закінчення строку давності [ 34 ].
Безумовною перевагою векселя на думку Соколовської Н. і Нізкова О. є той факт, що в умовах коли цивільно-правова уступка права вимоги і переведення боргу може призвести до конфліктів з контролюючими органами, він є єдиним зручним інструментом оформлення заборгованості, що дозволяє кредитору передавати своє право вимоги іншим особам [ 35 ].
Позитивну думку з приводу використання векселя висловлює Стрельников М. Зокрема він зазначає, що векселедержатель і платник за векселем вдаючись при платежу до послуг банку, як розрахункової палати знімають з себе практично всі проблеми пов'язані з процедурою оплати векселя. Також клієнт може одержати у своєму банку - розрахунковій палаті реальне підстрахування своєчасної оплати векселя не відволікаючи на це резервування власні оборотні кошти [ 36 ].
На жаль, вексельні розрахунки в у банку Україні ще не набули належного поширення, тому що для їх використання треба забезпечити всі підприємства організації векселями, а також навчити спеціалістів розраховуватися ними, вважає фахівець Л.С. Шатковська [ 37 ].
Для можливого розв'язання кризи платежів, що склалася, і погашення заборгованості держави перед бюджетними установами та заборгованості підприємств перед державою, з другого боку, враховуючи їх визначну роль приформування бюджету, бо саме вони є платниками податків, Міністерством фінансів України було прийняте рішення про безкасове виконання в окремих випадках бюджету шляхом проведення взаємозаліків.
Суть взаємозаліку полягає в тому, що обов'язкове бюджетне фінансування здійснюється у формі погашення недоїмки з належних до державного та місцевих бюджетів платежів - зазначає в своїй статті О.М. Сидоренко [38].
Найбільш пріоритетною формою розрахунків, на погляд С.П. Котельникова, є чекова. Він бачить в цій формі такі переваги: можливість максимального наближення платежу до моменту одержання товару, гарантія своєчасного платежу, простота розрахунків [ 39 ].
На користь цієї форми розрахунків висловлює свою думку Валентинова Т., яка дає детальну характеристику використання чекових книжок і наголошує на правильному заповненні і використання чеків [ 40].
На закінчення необхідно відмітити, що Т.В.Ткач бачить удосконалення розрахунків у переході до нових платіжних інструментів і сучасних технологій. Він вважає, що однією з сучасних технологій є використання „електронних" грошей, які починають впроваджуватись і стають важливим елементом фінансової інфраструктури України. Автор впевнений, що в Україні необхідно розвинути електронні платежі за допомогою пластикових карток [ 41 ].
2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ „Колос”
Виконуючи Указ Президента України про реформування колективних сільськогосподарських підприємств 1 квітня 2000 року на базі КСП утворились підприємства. Одним з них є СТОВ ”Колос”. В даному господарстві колективна форма власності .Органом державного управління є АПК. Засновниками цього товариства є директор Криворотько В.В., заступник Рудь В.І., головний бухгалтер - Рябченко С.П. Їх статутний капітал становить 150,8 тисяч гривень.
Центральна садиба господарства розташована в селі Калайденці на відстані 14 кілометрів від районного центру міста Лубни, 150 кілометрів від обласного центру міста Полтави та 197 кілометрів від столиці України міста Києва.
Основні пункти реалізації продукції знаходяться на відстані 17-20 кілометрів від земель господарства.
Для здійснення своєї діяльності СТОВ використовує землі, які належать йому на правах власності та оренди. Розглянемо склад і структуру земельних угідь у СТОВ „Колос” протягом 2005-2007 років.
Таблиця 2.1. Землекористування СТОВ „Колос”
Угіддя | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | Відхиле- ння 2007 до 2005 р. | 7 в % до 5 | |||||||||||||
га | в % до підсумку | га | га | в % до підсумку | в % до підсумку | га | в % до підсумку | |||||||||||
Всього с.-г. угідь | 971 | 100 | 1180 | 100 | 1832 | 100 | 861 | 188,7 | ||||||||||
з них: рілля | 971 | 100 | 1162 | 98,5 | 1832 | 100 | 861 | 188,7 | ||||||||||
сінокоси | - | - | 18 | 1,5 | - | - | - | - | ||||||||||
пасовища | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||||||||
багаторічні насадження | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||||||||
Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що землекористування у СТОВ „Колос” протягом трьох років істотно змінилось. Площа ріллі займає 100,0% у 2007 році від усієї структури сільськогосподарських угідь. Протягом трьох років площа ріллі збільшилась на 861 га або на 88.7% . Площа сінокосів, пасовищ і багаторічних насаджень не використовується.
Виробнича діяльність господарства спрямована на виробництво продукції.
Таблиця 2.2. Динаміка показників розміру господарств
Показники | Роки | |||
2005 | 2006 | 2007 | 2007 у % до 2005 р. | |
1. Вартість валової продукції в спів ставних цінах 2005 р., тис.грн. | 702,7 | 510,8 | 662,9 | 94,3 |
2. Вартість товарної продукції, тис.грн. | 728,2 | 477,8 | 911,3 | 125,1 |
3.Площа с.-г. угідь | 971 | 1180 | 1832 | 188,7 |
4.Площа ріллі | 971 | 1162 | 1832 | 188,7 |
3. Чисельність працівників, чол. | 82 | 89 | 62 | 75,6 |
5.Поголів’я тварин | ||||
ВРХ | 95 | 99 | 65 | 68,4 |
Свині | 99 | 92 | 99 | 100 |
Вівці | 74 | 52 | - | - |
На підставі таблиці можна зробити висновки, що валова продукція у 2007 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 5,7%, товарна продукція збільшилась на 25,1%, середньорічна чисельність працівників зменшилась на 24,4%.
Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру галузей, які в них є провідними, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.
Розглянемо склад і структуру товарної продукції у СТОВ „ Колос”.
Таблиця 2.3.Обсяг і структура товарної продукції за 3 роки у СТОВ ”Колос”
Види продукції | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | |||||||||||
тис. грн. | в % до підсумку | тис. грн. | в % до підсумку | тис. грн. | в % до підсумку | |||||||||
Пшениця | 174,2 | 44,9 | 148,4 | 70,5 | 99,1 | 15,9 | ||||||||
Кукурудза на зерно | - | - | - | - | 332,1 | 53,4 | ||||||||
Ячмінь | 12,8 | 3,3 | 40,7 | 19,0 | - | - | ||||||||
Овес | 7,7 | 2,0 | - | - | 19,6 | 3,2 | ||||||||
Інші зернові | 13,2 | 34,0 | - | - | - | - | ||||||||
Соняшник | 58,6 | 15,1 | 21,4 | 10,2 | 170,6 | 27,5 | ||||||||
Інша продукція | 2,7 | 0,7 | - | - | - | - | ||||||||
1. Разом по рослинництву | 388 | 53,3 | 210,5 | 44,1 | 621,4 | 68,2 | ||||||||
М'ясо: ВРХ | 86,8 | 27,2 | 14,1 | 7,2 | 85,5 | 30,7 | ||||||||
Свиней | - | - | - | - | 34,5 | 12,4 | ||||||||
Вівці | 1,6 | 0,5 | - | - | 1,3 | 0,5 | ||||||||
Молоко | 155,8 | 48,9 | 74,9 | 37,8 | 94,1 | 33,8 | ||||||||
Інша продукція | 63,4 | 19,9 | 108,0 | 55,0 | 63,4 | 22,7 | ||||||||
2. Разом по тваринництву | 318,9 | 43,8 | 196,3 | 41,1 | 278,8 | 30,6 | ||||||||
3. Промислова продукція | 11,3 | 1,6 | 3,5 | 1,8 | 4,6 | 0,5 | ||||||||
4. Реалізація іншої продукції робіт i послуг | 21,3 | 2,9 | 67,5 | 14,1 | 6,5 | 0,7 | ||||||||
Всього по підприємству | 728,2 | 100 | 477,8 | 100 | 911,3 | 100 |
На підставі таблиці можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у 2005 році становить продукція рослинництва 53,3% у загальній сумі товарної продукції; у 2006 році - 44,1% продукції рослинництва, а у 2007 році – 68,2%, в тому числі озима пшениця становить 15,9%, кукурудза - 53,4%, соняшник – 27,5%, овес – 3,2 %.