160249 (622994), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

4) захищеностi iнвестицiй;

5) свободи вибору критерiїв при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi.

Об'єкти iнвестування. Об'єктами iнвестицiйної дiяльностi може бути будь-яке майно, в основнi фонди i оборотнi кошти в усiх галузях та сферах господарства, цiннi папери, цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, iнтелектуальнi цiнностi, iншi об'єкти власностi, а також майновi права.

Забороняється iнвестування в об'єкти, створення i використання яких не вiдповiдає вимогам санiтарно-гiгiєнiчних, радiацiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та iнтереси громадян, юридичних осiб i держави, що охороняється законом.

Замовники iнвестицiй i користувачi об'єктiв iнвестування. Замовником може бути iнвестор, а також будь-якi iншi фiзичнi та юридичнi особи, уповноваженi iнвестором здiйснювати реалiзацiю iнвестицiйного проекту. При цьому замовник не повинен втручатись у пiдприємницьку дiяльнiсть iнших учасникiв iнвестицiйного процесу, якщо iнше не передбачене угодою.

Користувачами можуть бути iнвестори, а також iншi фiзичнi та юридичнi особи, державнi та мунiцiпальнi органи, iноземнi держави та мiжнароднi органiзацiї, для яких створено об'єкт iнвестування.

Основним правовим документом, який регулює взаємовiдносини мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi, є iнвестицiйна угода, вибiр умов якої є їх виключною компетенцiєю. Хоча законодавство мiстить, скажiмо, умови, за яких iнвестицiйна дiяльнiсть припиняється (наприклад, оголошення iнвестора банкрутством).[7.c.83-89]

1.2 Приоритетні галузі для іноземного інвестування в Україні

Іноземний капітал сьогодні особли­во необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану, зняти наростаюче соці­альне напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів хар­чування, товарів широкого попиту та по­слуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. І справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити їх імпортозаміщення, звільнивши валютні ресурси, що витрачаються зараз на імпорт товарів народного спо­живання або сировини для їх виробни­цтва.[8.c.52-53]

У реконструкції та модерніза­ції за участю іноземного капіталу має потребу практично все агро­промислове господарство України, як і всіх республік колишнього СРСР, - від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кін­цевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забез­печити більш глибоку та комплексну пе­реробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої про­дукції та підвищення її споживчих якос­тей. Через технологічну відсталість у аг­ропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько по­ловини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціональ­но використовується й вирощена зернова продукція.

Зниження втрат сільськогосподарсь­кої сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іно­земного капіталу можна в короткі стро­ки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно не­великих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швид­ку окупність початкових затрат при неви­сокому ступені ризику для іноземних ін­весторів. Бажана участь іноземного капі­талу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну ба­зу, в тому числі з використанням потуж­ного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підля­гають конверсії.

У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру по­требу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть вели­чезне навантаження не тільки щодо енер­гопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експор­ту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них:

активізація використання існуючого виробничого потенціалу по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих ланках, де можна в короткі строки здобути від хорошу віддачу вкладених коштів, наприклад, при інвестуванні комп­лексу заходів щодо введення в експлуа­тацію великого масиву сьогодні недію­чих вугільних шахт Донецького, Придні­провського та Львівсько-Волинського ба­сейнів з покриттям видатків за рахунок виручки від продажу додатково видобу­того вугілля;

різке зниження питомих видатків пали­ва та енергії у народному господарстві на основі переходу до енергозберігаючих технологій;

комплексна модернізація діючих і ство­рення нових виробничих фондів і проце­сів на базі сучасної техніки та прогресив­них технологій, що забезпечують стійке зростання ефективності та безпеки ви­робництва, а також докорінне поліпшен­ня умов праці;

зниження негативного впливу металур­гійного та нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі засто­сування екологічно чистих технологіч­них процесів у виробництві, транспор­туванні та сферах споживання енергоре­сурсів.

Участь іноземного капіталу могла б істотно активізувати конверсію вій­ськового виробництва. Для цього є великі можливості. Це, перш за все, осво­єння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного спо­живання, машин та обладнання для агро­промислового комплексу та легкої про­мисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового об­ладнання, приладів медичного та еколо­гічного призначення та багато іншого, Сюди ж можна віднести інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами в питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, вироб­ництва засобів та систем зв'язку.

Пріоритетними зонами для інозем­них інвестицій в Україні є:

Західний регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільсь­ка, Волинська області), де ефективним мо­же бути створення виробництва з вико­ристанням місцевих природних ресур­сів - сірки, калійної та кухонної солі, ву­гілля, нафти та газу, а також розвиток ме­режі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

Донецько-Придніпровський регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпро­петровська області), де необхідно здійс­нити реконструкцію та технічне переоб­ладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих техноло­гій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв серед­нього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

Південний регіон (Одеська, Миколаїв­ська, Херсонська області), де найбільш ви­гідним є проведення реконструкції та тех­нічного переоснащення портового госпо­дарства, розвиток виробництва обладнан­ня для харчової та консервної промисло­вості, розширення мережі оздоровчих ку­рортно-туристичних комплексів.

Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній елек­тростанції, у яких, поряд із запроваджен­ням унікальних наукових досліджень, не­обхідно впровадити найновітніші техно­логії та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціально­го відродження територій.

Одночасно з пріоритетними сфера­ми та зонами для іноземного капіталу визначаються об'єкти з особливими умовами інвестування, куди іноземні інвестиції залучаються з дозволу уряду України. До таким об'єктів належать:

підприємства атомного машинобудуван­ня;

підприємства та об'єднання паливно-енергетичного комплексу, у тому числі вугільно-, нафто- та газопереробні підпри­ємства;

об'єкти нафтопродуктозабезпечення, нафтосховища міжобласного та республі­канського значення;

підприємства залізничного, морського, річкового, авіаційного та автомобільного транспорту загального користування;

підприємства та об'єкти електроенерге­тики, гідростанції, теплоелектростанції;

об'єкти освіти, науки, що фінансуються з державного бюджету;

автомобільні дороги загального кори­стування;

метрополітени;

магістральні лінії електропередачі;

нафто- та газопроводи, трубопровідний транспорт;

соледобуванні підприємства та багато інших.

До числа пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести й створення в Україні сучасної інфра­структури, включаючи транспорт, тех­нічно оснащене складське господарство, телекомунікації, ділову інфраструктуру (офіси, ділові центри, банки даних та інші об'єкти) та побутовий сервіс. Без цього практично неможливі перехід до повно­цінного ринку та широкий розвиток між­народної інвестиційної діяльності. Розви­ток цієї сфери не тільки актуальний, але й досить привабливий для зарубіжних інвесторів, оскільки в ній, як правило, у відносно короткі строки окупаються початкові затрати й одночасно створюєть­ся сприятлива матеріальна основа для по­дальшої ділової активності іноземного ка­піталу. Акцент на коротких строках окуп­ності початкових витрат при розгляді пріоритетів іноземного інвестування про­диктований відомими причинами. Сьогод­ні, як ніколи, потрібна швидка віддача від вкладених коштів з тим, щоб максималь­но сприяти найшвидшому виходу еко­номіки з кризового стану. У той же час це буде піднімати авторитет міжнарод­ної інвестиційної співпраці на території СНД. Поруч із зазначеними сферами, зо­нами та об'єктами для пріоритетного за­лучення іноземного капіталу все більшо­го значення та актуальності набувають екологічні проблеми національного, ре­гіонального та глобального характеру. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й зумовлюють конкурентні позиції на сві­тових ринках. При цьому далеко не ос­танню роль для багатьох держав, особли­во тих, що вириваються з економічного та соціального неблагополуччя, відіграє залучення іноземного капіталу у вигляді прямих капіталовкладень, портфельних інвестицій та інших активів.[8.c.54-60]

ІІ. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні.

2.1. Іноземна інвестиційна діяльність в Україні

У I кварталі 2008 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3244,0 млн.дол.США прямих інвестицій, у т.ч. з країн ЄС надійшло 2587,3 млн.дол. (79,7% загального обсягу), з країн СНД – 391,7 млн.дол. (12,1%), з інших країн світу – 265,0 млн.дол. (8,2%). У той же час нерезидентами вилучено капіталу на суму 239,4 млн.дол.[за даними Держкомстату]

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за I квартал 2008 року склав 3364,8 млн.дол., що майже у 4 рази більше приросту за відповідний період попереднього року.

Найбільше у I кварталі 2008 року зріс капітал нерезидентів з Кіпру – на 750,1 млн.дол., Німеччини – на 741,4 млн.дол., Російської Федерації – на 383,8 млн.дол., Австрії – на 285,4 млн.дол., Нідерландів – на 249,3 млн.дол., Швеції – на 216,1 млн.дол., Сполученого Королівства – на 151,4 млн.дол. Продовжують нарощувати свій капітал інвестори з Франції (приріст капіталу склав 101,1 млн.дол.), Віргінських островів, Британських (91,7 млн.дол.) та Угорщини (74,9 млн.дол.).

Значний приріст іноземного капіталу у звітному періоді спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, – на 1256,6 млн.дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 257,0 млн.дол., будівництво – на 244,3 млн.дол., а також на підприємствах промисловості – на 421,5 млн.дол., у т.ч. переробної – на 405,7 млн.дол. Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги прямих іноземних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 137,0 млн.дол.), хімічну та нафтохімічну промисловість (на 75,1 млн.дол.), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (на 68,2 млн.дол.), машинобудування (на 45,6 млн.дол.). На підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку капітал зріс на 200,6 млн.дол., сільського господарства, мисливства, лісового господарства – на 74,2 млн.дол., транспорту та зв'язку – на 68,2 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 квітня 2008р. склав 32895,7 млн.дол., що на 11,4% більше обсягу інвестицій на початок 2008 року та в розрахунку на одну особу становить 710,0 дол.

Інвестиції надійшли зі 123 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 6695,2 млн.дол., Німеччина – 6659,6 млн.дол., Нідерланди – 2757,3 млн.дол., Австрія – 2352,8 млн.дол., Сполучене Королівство – 2123,9 млн.дол., Російська Федерація – 1844,8 млн.дол., Сполучені Штати Америки – 1466,4 млн.дол., Швеція – 1202,8 млн.дол., Віргінські острови, Британські – 1155,8 млн.дол. та Франція – 1145,9 млн.дол.

Значні обсяги іноземних інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 8416,2 млн.дол. (25,6% загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 7209,5 млн.дол. та добувної – 1068,2 млн.дол. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги інвестицій внесено в виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1696,7 млн.дол., у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 1615,8 млн.дол., машинобудування – 1057,5 млн.дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 915,9 млн.дол.

У фінансових установах акумульовано 6125,7 млн.дол. (18,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 3274,7 млн.дол. (10,0%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 2923,7 млн.дол. (8,9%).

Про наявність прямих іноземних інвестицій звітувало 15,7 тис. підприємств України.

Характеристики

Список файлов курсовой работы