Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Заздалегідь проводять також репетиції показових виступів – виконання акробатичних пірамід, виступи кращих спортсменів школи або запрошених майстрів.

1.3 Підготовка та оформлення місць для змагань

Із класом або бригадою учнів, які відповідають за підготовку місць для змагань, проводять інструктаж, розповідають, який треба інвентар та обладнання в процесі змагань, як художньо оформити місця змагань, щоб створити святкову атмосферу.

Місце змагань з бігу на короткі дистанції розмічають білими лініями шириною 5 сантиметрів. Лінія старту входить до загальної довжини дистанції ( лінія фінішу не входить ). Бігових доріжок може бути від 2 до 6. Ширина кожної з них – 1 метр 25 сантиметрів. Перед фінішем креслять 5 паралельних ліній, завдяки яким визначають відстань між бігунами в момент дотику першого з них до стрічки. На рівні фінішної лінії встановлюють два стояки висотою близько 1,5 метра, щоб натягнути фінішну стрічку. Висота стрічки – 122 сантиметри для старших юнаків, 110 – для дівчат – старшокласниць, дівчаток і хлопчиків. Потрібні також секундоміри і два прапорці – один для стартера ( бажано з чорно – білими клітинками ) і другий для суддів на фініші.

Для змагань із стрибків у довжину з розбігу обладнують спортивну яму довжиною 5 –6 метрів, шириною 2,5 – 3 метри і глибиною 40 – 50 см, яку заповнюють піском. По периметру її обставляють дошками, оббивають товстою гумою чи іншим м’яким матеріалом. Обладнують також рівну з твердим покриттям доріжку для розбігу довжиною 25 – 30 метрів і шириною не менше ніж 1,25 метра.

На відстані 2 метрів від краю спортивної ями на доріжці врівень з ґрунтом закопують білий дерев’яний брусок для відштовхування. Його довжина – 122 сантиметри, ширина – 20 сантиметрів. Передній край бруска ( лінія вимірювання ) повинен бути рівно й виразно окреслений. Для цього спереду насипають тонкий шар піску або в спеціальному заглибленні по всій довжині бруска кладуть планку, вкриту пластиліном. Пісок у яму насипають так, щоб він був на одному рівні з доріжкою для розбігу, добре спушують і розрівнюють. Цією ямою користуються і на змаганнях із стрибків у висоту з розбігу. Тільки в цьому разі більше піску насипають у тому місці, де учасники приземляються. З одного боку спортивної ями розмічають сектор для розбігу з відстані ( не менше 15 мерів ). Відстань між двома стояками, вкопаними в землю або переносними, повинна бути 3,5 – 4 метри.

Планка круглої або трикутної форми ( 3 х 3,3 см ) повинна вільно лежати на виступах зажимів з внутрішньої сторони стояків. Якщо замість зажимів використовують кілочки, їх треба повернути в сторону місця приземлення. Планку відповідно кладуть позаду стояків, так, щоб вона падала під час легкого доторкання стрибуна.

Місце для метання м’яча. Обладнують рівний майданчик, довжиною 40 – 60 метрів і шириною 30 – 40 метрів. Доріжка для розбігу 20 – 30 метрів довжиною і 1, 25 метра шириною. Передню частину доріжки ( 6-8 м) роблять шириною на 4 метри. Метають м’яч від добре помітної планки довжиною 3 – 4 метри, вкопаної на рівні ґрунту ( або лінії). Ширина коридору для метання – 10 метрів. Коридор розмічають широкою білою тасьмою або добре помітними лініями.

Щоб легко було вимірювати результати, площу коридору розмічають паралельними лініями: першу лінію проводять, відступивши 15 метрів від планки, а потім – через кожний метр.

Сектор для штовхання ядра обладнують залізним обручем, внутрішній діаметр якого становить 213,5 сантиметра, висотою 2 сантиметри. З того боку, куди штовхають ядро, обруч накривають дерев"яним сегментом, радіус внутрішньої сторони якого становить 122 сантиметри, висота 10 сантиметрів, ширина 11, 4 сантиметра. Від кінців сегмента під кутом 65 градусів в поле йдуть лінії, що обмежують з боків сектор. На кінцях цих ліній встановлюють прапорці. Довжина ліній сектора для шкільних майданчиків – до 15 метрів. Із центра кола радіусами від 6 до 15 метрів ( залежно від віку учнів ) креслять дуги, на кінцях яких встановлюють фанерні покажчики метражу.

До обладнання майданчиків широко залучають учнів. Наприклад, у шкільній майстерні під керівництвом фахівця діти виготовляють кольорові прапорці, гімнастичні палиці, щити, стенди, транспаранти, емблеми.

1.4 Інформаційне забезпечення змагань

Для забезпечення учасників та глядачів оперативною інформацією про хід спортивних змагань створюють групу кореспондентів – інформаторів, які ( кожен на своєму місці ) уважно стежать за подіями, що розгортаються в процесі спортивної боротьби, фіксують їх у відповідних документах ( екран спортивних змагань, "блискавка" , зведена відомість тощо ) чи повідомляють через суддю – інформатора. Їхні нотатки потім використовують для спортивної стінгазети. Як правило, до цієї групи входять і юні фотокореспонденти.

Добре, якщо шкільний майданчик радіфіковано. З допомогою мікрофона легко вишикувати класи для виходу на парад, переходу від одного місця змагань до іншого. Музика, команди по радіо створюють атмосферу урочистості, допомагають підтримувати дисципліну і порядок на майданчиках. А результати , показані учнями в процесі змагань, відразу стають відомі глядачам. Роль спортивних коментаторів виконує спеціально підготовлена група.

Висновок до розділу І

На основі вищевикладеного можна судити про те, що в організації спортивних змагань немає головного та другорядного. Ми бачимо, що навіть без інформаційного забезпечення змагання відбувалися б неповноцінно, не говорячи вже про такі важливі деталі як правильне оформлення майданчика та тренування учнів.

І звісно, адже, невеликий брак у виготовленні, наприклад тії самої ями для стрибків, або неправильне встановлення планки, може привести до травмування та каліцтва учнів. Контроль за підготовкою до змагань повинен бути чіткий та суворий. Повинні бути чіткі та ясні пояснення, насамперед від вчителя фізичної культури ( бо кому як не нам, майбутнім вчителям про це знати ) про те що як провести та виготовити.

Дотримуючись всіх правил організації, змагання перетворяться дійсно на свято, яке не буде засмучене якимись не передбачуваними подіями з негативними результатами.

ІІ. Організація загально шкільних змагань на прикладі "Малих олімпійських ігор"

Щоб цікаво організувати і провести "Малі олімпійські ігри" в школі, насамперед слід дотримуватися всіх ритуалів Олімпійських ігор, що надають святу особливої урочистості.

Для підготовки до свята "Малих олімпійських ігор" створюють "олімпійський комітет", до якого входять педагоги, вожаті, спортивні активісти. Комітет затверджує програму і сценарій свята, намічає дату проведення, визначає систему підбиття підсумків "Малих олімпійських ігор" між класами. Робота знайдеться кожному: інструкторам зі спорту і юним суддям, художникам і кореспондентам.

Створюють спеціальні комісії, кожну з яких очолює член олімпійського комітету.

Успіх свята багато в чому залежить від чіткого й об’єктивного суддівства. До складу суддівської комісії включають спеціально підготовлених вчителів, юних суддів із числа учнів.

За кілька днів до свята фізорги класів подають до суддівської колегії заявки на участь учнів у особистих і командних змаганнях олімпіади. На підставі заявок суддівська колегія готує протоколи змагань.

Учні молодших класів можуть проводити свої змагання. Їхня програма в основному складається із рухливих ігор: біг, стрибки, подолання перешкод, метання. Слід подбати, щоб комплекс ігор був завчасно відомий учасникам.

Учні молодших класів можуть брати участь в урочистих парадах відкриття і закінчення свята.

І ось настає день олімпійських ігор. У визначений час учні шикуються в колони. Символічно вони представляють спортивні делегації п’яти континентів – Європи, Азії, Африки, Америки і Австралії. На грудях юних учасників - емблеми ігор.

Юні олімпійці урочисто піднімають олімпійський прапор, запалюють олімпійський вогонь і виголошують олімпійську клятву, проходять урочистим маршем.

Весь день проводяться змагання за цікавою олімпійською програмою, насиченою різноманітними стартами, іграми, конкурсами та атракціонами. Та ось змовкли стартові команди і суддівські свистки, завмерли секундоміри. Юні олімпійці шикуються на заключний парад. Настає урочиста мить, коли будуть оголошені юні "олімпіоніки" ( так у давнину називали переможців Олімпійських ігор ).

Головний суддя підбиває підсумки змагань. Під час нагородження на флагштоці піднімається вимпел або емблема того класу чи загону, представник якого на п’єдесталі пошани. Спочатку нагороджуються кращі класи, а потім на п’єдестал пошани піднімаються переможці і призери в особистих змаганнях. Переможцям вручають червоні стрічки з надписом " Чемпіон олімпіади ", а призерам - стрічки з надписом " Призер олімпіади ". Потім нагороджують кращих суддів, активістів.

Головний суддя дає команду: " Спустити прапор олімпійських ігор!" Чемпіони олімпіади опускають його і урочисто виносять. Юні фізкультурники з молодших класів гасять олімпійський вогонь. Головний суддя оголошує "Малі олімпійські ігри закритими". Під звуки спортивного маршу класи на чолі з фізоргами залишають спортивний майданчик.

2.1 Літні "Малі олімпійські ігри" в школі

До літнього свята "Малі олімпійські ігри", як і до кожного спортивно – масового заходу, треба старанно підготуватися. Дуже важливо заздалегідь все обміркувати, передбачити в деталях, щоб під час проведення свята не виникло ніяких непорозумінь. Для цього створюють організаційний олімпійський комітет. До його складу входять директор школи, вчитель фізичної культури, класні керівники, лікар, голова ради колективу фізкультури, шефи, батьки.

Головою комітету обирають вчителя фізкультури. Список членів комітету затверджують наказом директора школи.

Організаційний олімпійський комітет, який координує роботу по підготовці й проведенню спортивного свята, складається з 9 – 11 осіб: голови комітету, заступника голови комітету, секретаря, відповідального навчально – тренувальну роботу, відповідального за агітаційно – масову роботу, начальника школи фізкультурного активу, керівника бригади спортивних суддів, редактора спортивної газети, організатора шефської допомоги по роботі з учнями молодших класів, завідуючого спортивними спорудами, майданчиками, завідуючого спортивним майном.

Майже кожен із них очолює відповідну комісію, до складу якої входить 5 – 7 активістів. Обов’язки між членами комітету ( начальниками комісій) розподіляються так: голова комітету здійснює загальне керівництво, педагог фізичного виховання відповідає за навчально – тренувальну роботу ( контролює роботу спортивних секцій, гуртків, груп підготовки до складання норм комплексу ГПО ), готує громадських інструкторів, юних суддів, учнів до стройового огляду, представники від учнів середніх та старших класів пропагують свято серед учнів ( бесіди, збори, стінні газети тощо ), організовують учнів на впорядкування спортивних майданчиків, голова ради колективу фізкультури бере участь в організації спортивних змагань, підготовці громадського фізкультурного активу; ділянка лікаря - медичний контроль за тими, хто виступатиме на спортивних змаганнях. Інші члени комітету контролюють окремі види спорту ( особливо, коли до програми входять плавання, стрільба). На членів комітету покладається відповідальність за художнє оформлення колон, майданчиків, де проходять змагання. Вони ж дбають про організацію веселих естафет, атракціонів, рухливих ігор тощо.

2.1.1 Розробка плану підготовки свята

На першому засідання організаційного олімпійського комітету складають, обговорюють і затверджують план підготовки спортивного свята . Ось такі питання включають до плану підготовки літнього спортивного свята "Малі олімпійські ігри":

1. Скласти положення про проведення ігор.

2. Скласти сценарій свята.

3. Визначити місце проведення параду та спортивних змагань.

4. Подбати про наочну агітацію ( стенди, афіші, плакати, гасла, запрошення, тощо).

5. Організувати бесіди по класах з питань фізичної культури і спорту, історії Олімпійських ігор.

6. Організувати передачі по шкільному радіо, присвячені святу.

7. Забезпечити консультації із спортивно – технічних питань.

8. У фізкультурному куточку школи оформити виставку навчально – методичних плакатів, таблиць та навчальних нормативів з різних видів спорту, що входять до програми спортивного свята.

9. Визначити учасників показових виступів, конкурсів.

10. Провести репетиції показових спортивних виступів.

11. Провести зведені репетиції ( у відповідних групах класів ) стройового огляду та масових гімнастичних вправ.

12. Забезпечити музичний супровід відповідних номерів програми.

13. Організувати медичне обслуговування учасників свята.

14. Визначити склад суддівської колегії, яка буде обслуговувати спортивні змагання.

15. Скласти список жюрі, що буде оцінювати виступи зі стройового огляду та масових гімнастичних вправ команд – класів.

16. Провести семінари - інструктажі суддів або осіб, які будуть обслуговувати учасників спортивного свята.

17. Скласти перелік необхідного інвентарю і обладнання.

18. Підготувати спортивні майданчики, святково оформити їх ( лозунги, плакати, транспаранти, прапори, вимпели, чаша для запалення олімпійського вогню, п"єдестал пошани, флагшток).

19. Підготувати бланки технічної документації ( заявки, протоколи, відомості тощо).

20. Забезпечити фотографування переможців змагання, конкурсів та найцікавіших моментів свята.

21. Забезпечити своєчасне інформування про події, що відбуваються на спортивному святі.

22. Забезпечити тренування учнів з тих видів спорту, що входять до програми змагань.

23. Придбати призи, сувеніри, підготувати стрічки чемпіонам, грамоти, дипломи для переможців змагань і конкурсів.

24. Організувати роботу шкільного буфету.

У плані підготовки до проведення свята слід вказати строки

виконання заходів та прізвища осіб, що відповідають за них.

2.1.2 Складання положення про свято

Приблизно за десять - дванадцять днів до початку свята складають положення про його проведення та план - сценарій.

Після того, як його затвердить директор школи , з ним треба ознайомити шкільний колектив. Для цього один примірник документа вивішують в учительській кімнаті, а другий - у спортивному куточку школи.

Характеристики

Список файлов курсовой работы