151824 (621972), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Що правильно зробити розрахунки цеху нам потрібно провести розрахунки які допоможуть нам правильно вибрати світильники і лампи. Так як в цеху знаходиться різна апаратура то вибирається комбіноване освітлення так як на різних верстатах виконуються роботи різної точності, при малій площі робочих місць і великій загальній площі.

Раціональним вважається освітлення, яке при мінімальних витратах електричної енергії забезпечує продуктивну, високоякісну і безпечну роботу. Тому згідно галузевих норм приймається освітленість загального освітлення 200лк, місцевого від виду робіт, найбільше 750лк. Тому загальне комбіноване буде 950лк.

Визначаємо розрахункову висоту приміщення виходячи з того, що висота верстатів 1,2м, а висота підвісу світильника 2м.

Висота приміщення 12м.

Відстань між світильниками:

Приймається =9м

Визначаємо кількість рядів світильників:

Кількість світильників в ряду:

Загальна кількість світильників

N=10·8=80шт

Індекс приміщення:

По [табл. 3-1 лаб 4] при коефіцієнтах відображення с=50%, с=30%, с=10% для лампи ДРЛ і індекс приміщення =4, знаходимо коефіцієнт відображення світлового потоку; з=0,69

Розрахунковий світловий потік одного світильника:

Приймається ланка ДРЛ-700 з світовим потоком

Fл=39000лм

Фактичне освітлення:

1,2Ен=240>Еф=206,4>0,9Ен=180лк

2.1.2 Перевірка освітлення точковим методом

Основним показником розрахунку точковим методом являються графіки або таблиці, які дозволяють визначити освітленість любої точки поверхні. Для визначення фактичної освітленості робочої поверхні користуються формулою:

Точковий метод дає самі точні результати, але великі по об’єму. тому розроблені допоміжні таблиці. умовної освітленості для окремих світильників. залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо ці дані і заносимо в таблицю. Для полегшення розрахунків накреслимо в масштабі схему розташування світильників, і нанесемо точку А.

Відстані d₁ і d₂ – визначаємо по формулі Піфагора.

Дані заносимо в таблицю

Таблиця 2.1

Дійсну освітленість в точці А визначаємо по формулі:

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

Розрахунок освітлення в інших приміщеннях ведемо методом коефіцієнту питомої потужності. При цьому методі приймають, виходячи із дослідних даних, що для створення середньої освітленості в 100 лк на кожний квадратний метр площі потрібна питома потужність 16-20Вт/м² при

освітлені лампами розжарення і 6-10 Вт/м² при люмінесцентних лампах; при нормованій освітленості наприклад в 200лк, ці показники збільшуються пропорційно, тобто в 2рази, і навпаки.

Потужність освітлювальної установки розраховується по формулі:

Р= с·S, Вт

задаючись числом світильників визначаємо потужність одного, і приймаємо відповідну лампу.

Але сам розрахунок проводити не будемо так як на підприємстві у допоміжних приміщеннях немає стелі і освітлення проводиться з самого цеху.

2.1.4 Розрахунок мережі освітлення

Розрахунок мережі освітлення зводиться до вибору марки і перерізу проводів і кабелів, згідно їх схеми прокладки. Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища їх переріз визначаються від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.

Для розрахунку креслимо структурну схему ел. постачання світильників.

Момент ліній від ТП до групових ліній.

М=160∙56+(2∙(14∙68+14∙98))+(4∙(3,5∙58+3,5∙53+3,5∙53+3,5∙58))=16800

кВт∙м.

Переріз магістрального кабелю від ТП до СП, визначаться по формулі.

;

мм²

Приймається кабель АСБ мм². Прокладка кабелю – траншейна.

Дійсні втрати напруги на ділянках ТЛ-СГ.

;

%

Допустима втрата напруги для ділянок, що залишились:

%

Момент навантаження на ньому:

М=1020+(220+180+140)=1560 кВт м

Переріз кабелю ЩО-2 визначається по формулі.

мм².

Приймаємо кабель АВВГ мм².

Дійсна втрата напруги на на цьому кабелі.

%

Допустима втрата напруги для групових ліній:

%

Переріз кабелів для групових ліній:

мм²

Приймається кабель АВРГ мм². В якості щитків освітлення приймаються щитки типу ПР-24 з автоматичним вимикачем типу АЕ2020.

2.2 Розрахунок та вибір електроприводу енергетичного та технологічного механізму

Для правильного вибору електродвигуна потрібно порівняти параметри навколишнього середовища та конкретні умови роботи двигуна з його технічними даними з метою забезпечення надійної роботи електроприводу протягом установленого часу. Вибір електродвигуна за потужністю та частотою обертання допустимий лише на стадії попередніх розробок. Верстати що працюють в цехах малосерійного виробництва до них відносяться і ремонтно-механічні цехи, зазвичай мають тривалий режим роботи і оснащуються асинхронними двигунами з к.з. ротором.

2.2.1 Вибір типу та розрахунок потужності двигуна

Розрахунок проведемо для мостового крану, на якому можно проводити різноманітні операції. Основний двигун, як і допоміжні асинхронні з к.з. ротором, типу МТН. Для мостового крану:

Gt=10т

Go=20т

v=90 м/сек

D=0,8 m

N=705 об/хв.

=525

Tt=9,53*787,5(90/570)=24,6

R=G/(G+Gr)

R=20000/(20000+10000)=0,66

Mo= =21,3

Потужність двигуна

Приймається головний двигун серії MTH потужністю 15кВт, на 705об/хв.

Дані двигуна заносимо в таблицю

Таблиця 2.3

2.2.2 Перевірка двигуна по пусковому моменту

Номінальний момент

де

Статичний момент на валу двигуна

Максимальний момент

Пусковий момент

Значення середнього пускового моменту

Мср.н = 0,45(Мм+Мн)

Мср.н = 0,45(59,62+54,2)=51,22 Нм

Середнє значення моментам інерції електроприводу

Уj = C·j+0,3j кн·м²

де с = 1,2 коефіцієнт який враховує момент інерції двигуна

Уj = 1,2·11·10^-3+0,3·11·10^-3= 0,0165 = 16,5·10^-3 кг·мм²

Прискорення двигуна при пуску

Час пуску двигуна

де n = 750 об/хв.

Динамічний момент двигуна

Необхідний пусковий момент

Мн.б.n. = Мс+Мg

Мн.б.n.= 24,35+26,56 = 50,9Нм

Так як середньо-пусковий момент більший від потрібного моменту для запуску електроприводу

Мср.n = 51,22> Мпотр = 50,9Нм

то двигун підходить по пусковому моменту.

2.2.3 Побудова механічної характеристики

Поправочний коефіцієнт

Допоміжний коефіцієнт, А

Номінальне ковзання двигуна

Критичне ковзання

Допоміжний параметр, q

Задаючись значенням ковзання S від 0 до 1 та швидкістю обертання валу двигуна в межах від 750 до 0 по формулі Клосса визначаємо момента М для побудови механічної характеристики. Результати розрахунку заносимо до таблиці.

Таблиця 2.4

Характеристики

Список файлов курсовой работы