151465 (621720), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

W_p=P_ut_u,

де t_u – протяжність кожної ступені взята з річного графіка;

P_u – втрати потужності, які відповідають цій ступені.

Визначаю втрати потужності для одного ввімкненого трансформатора 1-го варіанту S_н = 10000 кВ·А за формулою:

; [2] с.117

=91,2;

=95,9;

=98,6;

=100,5;

=111,3;

=117,4;

=128,2;

Визначаю втрати для двох паралельно ввімкнених трансформаторів 1-го варіанту S_н = 10000 кВ·А, користуючись формулою:

; [2] с.117

=72;

=74;

=76;

=77;

=82;

=85;

=91

Визначаю втрати електроенергії в трансформаторах за рік:

W_p=P_ut_u=

=(72·1825)+(74·365)+(76·1460)+(77·1095)+(82·730)+(85·2190)+(91·1095)=699340.

Визначаю втрати потужності для одного ввімкненого трансформатора 2-го варіанту. S_н = 16000 кВ·А за формулою:

; [2] с.117

=68;

=71;

=73;

=74;

=80;

=84;

=90;

Визначаю втрати для двох паралельно ввімкнених трансформаторів 2-го варіанту S_н = 16000 кВ·А, користуючись формулою:

; [2] с.117

=73,45;

=74,83;

=75,62;

=76,19;

=79,33;

=81,13;

=84,28;

Визначаю втрати електроенергії в трансформаторах за рік:

W_p=P_ut_u=

=(73,45·1825)+(74,83·365)+(75,62·1460)+(76,19·1095)+(79,33·730)+(81,13·2190)+(84,28·1095)=683064,65

Аналітичним шляхом перевіряємо S_кр для обох варіантів трансформаторів за формулою: ; [3] с.218

=7722,9 кв·А;

=12125,6 кв·А;

Визначаю термін окупаємості підстанції:

=1,22;

Т_ок < 8, тобто економічніший варіант у якого К, тобто 1-й варіант.

Розділ 5. Розрахунок живлячої і розподільчих мереж високої напруги

5.1. Розрахунок живлячої мережі

Живляча мережа призначена для забезпечення електроенергією промислових підприємств, вона сполучає районну підстанцію з ГПП підприємства. Згідно курсового проекту вона має напругу 110 кВ і довжину 32 км.

Підприємство буде живитися від повітряної ЛЕП з проміжковими залізобетонними опорами (одностояковими) з розміщенням проводів шестикутником. Для ЛЕП беремо сталеалюмінієві провода. Прийнята напруга живлячої мережі 110 кВ. Прийнята марка проводу АС (голий провід з осердям зі сталевих оцинкованих проволок і декількома зовнішніми навивами з алюмінієвих проволок).

Визначаємо активний опір трансформатора:

Ом

Визначаємо індуктивний опір трансформатора:

Ом

Визначаємо втрати активної потужності в трансформаторі:

Мвт

Визначаємо втрати реактивної потужності в трансформаторі:

Мвар

Визначаємо намагнічуючу потужність трансформатора:

Визначаємо потужність на обмотці 110 кВ трансформатора:

Визначаємо потужність на шинах 110 кВ підстанції:

або = =13,7 МВт

Визначаємо розрахунковий струм лінії:

А

Визначаємо тривалість використання максимального навантаження:

год.

W_ar =

Економічний переріз провода АС при J_ек= 1 А/мм²

мм²

Приймаємо стандартний переріз 95 мм²

Вибираємо провід марки АС-95 [1] с.356

r₀ =0,30 Ом/км; х₀ =0,4 Ом/км. [17] с.512

Активний опір лінії довжиною 32 км.

R = r₀·l =0,30·32=9,6 Oм

Індуктивний опір лінії:

х = х₀·l =0,4·32=12,8 Ом

Втрати потужності, зумовлені ємністю кінця лінії:

Мвар

=2,7·10^-6 при відстані між проводами 4,5 м

Повна потужність в кінці лінії:

Втрати активної потужності в лінії:

МВт

Втрати реактивної потужності в лінії:

Мвар

Повна потужність на шинах живлячої підстанції:

(9,75+0,16)-j(10,22+0,12- -0,52)=9,91-j9,82=9,91-j9,82

Напруга на шинах 110кВ підстанції підприємства:

кВ

Напруга на шинах 10кВ підстанції:

5.2. Розрахунок розподільчих мереж підприємства

Розподільча мережа призначена для подачі напруги з ГПП на цехові ТП. Прийнята напруга 10 кВ. Схема розподілу радіальна. Прийнята марка кабеля АСБ

Визначаю струми навантаження на окремих ділянках мережі :

[1] c.106

кВ∙А

кВ∙А

;

;

;

;

;

;

;

Вибираємо переріз по економічній густині струму.

Для кабеля марки АСБ приймаємо j_ек =1,2 А/мм².

[17] с.63

;

;

;

;

;

;

;

Визначаємо довжину лінії від кожного цеху до ГПП по картограмі:

км;

км;

км;

км;

км;

км;

км;

Приймаємо стандартні кабелі по допустимим струмовим навантаженням для ділянок мережі: [1] c.359

1.АСБ-10×3×120 I_доп=240›І₁=138,7 А;

2.АСБ-10×3×70 I_доп=165› І₂=78,4 А;

3.АСБ-10×3×70 I_доп=165› І₃=80,4 А;

4.АСБ-10×3×185 I_доп=310› І₄=190 А;

5.АСБ-10×3×120 I_доп=240› І₅=130,7 А;

6.АСБ-10×3×150 I_доп=275› І₆=167,7 А;

7.АСБ-10×3×25 I_доп=90› І₇=15,1 А;

Визначаємо активний опір кожної ділянки:

[1] c.107

; ;

; ;

;

;

;

Визначаємо індуктивний опір кожної ділянки:

X = X_o∙l_o [1] c.107

Ом;

Ом;

Ом;

Ом;

Ом;

Ом;

Ом;

Перевіряємо мережу на втрати напруги:

;

де ;

;

;

;

;

;

;

;

Втрати напруги у відсотках складають:

;

;

;

;

;

;

;

;

Сумарна втрата напруги у відсотках:

;

%

Напруга втрат у всіх колах живлення підприємства 7%, що є в межах норми.

Результати заносимо в таблицю:

№ п/п	Марка кабелю і переріз	Відстань l, м	ΔU, Вт	ΔU, %
	АСБ-10×3×120	248	44,5	0,445
	АСБ-10×3×70	278	14,2	0,142
	АСБ-10×3×70	124	0,04	0,0004
	АСБ-10×3×185	106	6,4	0,064
	АСБ-10×3×120	308	17,4	0,174
	АСБ-10×3×150	220	10,4	0,104
	АСБ-10×3×25	218	4,9	0,049

Розділ 6. Розрахунок струмів короткого замикання

Для того щоб визначити величину струму к.з. необхідно знати величину опору кожного з елементів, які ввімкнені в даному колі, оскільки від їх опору залежить величина струму к.з.. Такими елементами є генератори, двигуни, силові трансформатори, реактори, повітряні і кабельні лінії, компенсатори. Враховують тільки індуктивні опори названих елементів(тобто опори їх обмоток)

Всі ці опори вказуються в довідниках в іменованих одиницях (тобто в Ом), в відносних одиницях або у відсотках.

Для повітряних і кабельних ЛЕП опори в довідниках вказуються в іменованих одиницях на 1км лінії у вигляді індуктивного опору

для повітряних ЛЕП X_о = 0,4 Ом/км.

для кабельних ЛЕП Х₀ = 0,08 Ом/км.

Для силових трансформаторів індуктивний опір задається напругою к.з. у відсотках U_к.з, (%).

Для реакторів опір вказується у вигляді індуктивного опору у відсотках Х(%) або іменованих одиницях (Ом).

Для синхронних генераторів опір вказується у вигляді індуктивного опору для початкового моменту к.з. у відносних одиницях X"d.

для синхронних генераторів X"d = 0,125;

для турбогенераторів X"d = 0,125,

для гідрогенераторів X"d = 0,2.

В тих випадках, коли активний опір елементів кола к.з. менший 1/3 індуктивного, то він не враховується при розрахунках струмів к.з. Це буває переважно при розрахунках струмів к.з. у високовольтних мережах.

Оскільки більшість елементів кола к.з. у довідниках вказується у відносних одиницях , то при розрахунках струмів к.з. у високовольтних лініях всі опори виражають у відносних одиницях і для спрощення розрахунків приводять їх до базисних, тобто за одиницю взятих величин.

При цьому всі розрахункові дані п риводять до базової напруги і базової потужності. Струм вираховують через напругу і потужність.

За базову напругу беруть середнє номінальне значення тієї ступені де проводяться розрахунки струмів к.з. Ця напруга на 5% більша за номінальну напругу. Базовими напругами можуть бути напруги величиною. 0,23; 0,4; 0,69; 3,15; 6,3; 10,5; 37; 115; 230 кВ і т.д.

За базисну потужність може бути прийнята потужність генератора , але частіше приймають потужність кратну 10 МВ·А. Найчастіше приймають потужність S = 100 МВ·А, або Σ номінальну потужність генераторів станції.

Для того щоб розрахувати параметри струмів к.з. необхідно мати розрахункову схему системи електропостачання з вказаними на ній елементами в вигляді умовних позначень і параметрів кожного елемента. По розрахунковій схемі складається схема заміщення, на якій всі елементи розрахункової схеми зображені у вигляді резисторів. Кожному резистору присвоюється порядковий номер, який записується над рискою дробу, а під нею вказується розрахована величина цього опору у відносних одиницях, приведена до базисних значень.

U _K=10,5%

2.Визначаємо опір ЛЕП:

3.Визначаємо результуючий опір в точці К₁:

4.Визначаємо базовий струм:

Характеристики

Список файлов курсовой работы