144695 (620693), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Виробництво будівельного вапна й гіпсу.
Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи галузі розміщені в районах видобутку сировини, а головну продукцію вивозять іноді на значні відстані.
Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська, і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хмельницькій області, звідки понад 100 тис.т його вивозять до Черкаської та Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоградської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Київської.
На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської, та інших областей. Кількісні показники виробництва вапна та гіпсу наведені в таблиці 6.
Виробництво вапна, гіпсу, стінових і покрівельних матеріалів і
| 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | |
| Будівельне вапно, тис.т | 1868 | 2005 | 736 | 575 | 605 | 567 | 470 | 581 | 507 |
| Технологічне вапно, тис.т | 6765 | 6672 | 3166 | 2765 | 2929 | 2791 | 2917 | 3050 | 3434 |
| Гіпс, тис.т | 963 | 1014 | 130 | 175 | 69,6 | 68,4 | 96,5 | 119 | 151 |
| Стінові матеріали, млн.шт.умовної цегли У тому числі Буд.цегла Дрібні.бетонні блоки Крупні бетонні і силікатні блоки Стінові блоки з природного каменю М’які покрівельні матнріали та ізол, млн.м2 Азбестоцементні труби та муфти, тис.км умовних труб. | 13642 8952 1418 1526 1746 303 15,3 | 15936 10482 1772 2095 1587 282 16,5 | 6117 4302 771 674 370 65,3 1,8 | 3574 2783 298 303 190 63,0 1,1 | 3046 2365 321 220 140 66,9 0,8 | 3345 2393 452 378 122 54,7 1,0 | 3114 2435 363 188 128 24,8 1,0 | 2748 2081 439 153 75 32,3 1,1 | 2813 2047 547 152 67 27,2 1,1 |
азбестоцементних труб* Таблиця 6
* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.137 Державний комітет статистики України.
Виробництво крейди.
У будівництві крейду використовують для молярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробництва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.
Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні становить понад 2 млн.т а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн т.
Виробництво м’якої покрівлі( руберойду, толю, пергаміну ) налагоджено у багатьох областях України, м’якої покрівлі у великих містах. Найбільшим виробником останньої в Україні є Київ (18,8% від загального виробництва ).
Кількість виробляемої м’якої покрівлі показано в таблиці 6.
Виробництво віконного скла.
В Україні функціонують 6 заводів листового і технічного скла . Найбільші з них-Лисичанський < Пролетар >, Костянтинівський склоробний та завод < Автоскло > і Запорізбкий склоробний завод. Скло виробляється також на склозаводах Луганської і Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла маркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного склоподібного мармуру.
Таблиця 7
| Виробництво скла* | ( млн.м2) | |||
|
| Віконне | Поліроване | Армоване | Загартоване неполіроване |
| 1985 | 50,5 | 6,4 | 3 | 1,9 |
| 1990 | 52,3 | 7,8 | 3,5 | 1,2 |
| 1995 | 22,9 | 4,2 | 0,3 | 0,2 |
| 1996 | 26,5 | 2,6 | 0,2 | 0,1 |
| 1997 | 18,6 | 2,5 | 0,3 | 0,1 |
| 1998 | 16,8 | 2,1 | 0,3 | 0,1 |
| 1999 | 18,3 | 2,8 | 0,1 | 0,04 |
| 2000 | 17,4 | 2,5 | 0,2 | 0,02 |
| 2001 | 20,1 | 4,2 | 0,1 | 0,02 |
* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.138 Державний комітет статистики України.
Виробництво шиферу.
Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи розміщені у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на привізній сировині (азбест надходить з Уралу, а цемент-з найближчих цементних районів). Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і Здолбунівський цементно-шиферні комбінати. Основна увага приділяється виробництву азбесто-цементних листів, плоских шиферних конструкцій і рельєфних листів.
Перспективи розвитку промисловості будівельних матеріалів.
У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов’язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі має вдосконалюватись з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт. Галузь потребує постійного вкладення інвестицій в основний капітал для поновлення технічної бази, розробки нових технологічних процесів та нових будівельних матеріалів пов’язаних з хімічною промисловістю.
Потреби будівництва в Україні повністю забезпечуються власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабродарити вивозяться у країни близького та далекого зарубіжжя.
Висновки :
Серед галузей, які обслуговують будівництво, насамперед слід назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють близько 2 тис.машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового будівництва, комунального господарства, а також для добування і виробництва будівельних матеріалів, серед них екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. В Україні ця галузь зародилась у 20-х роках. Розміщення підприємств зумовлене їх спеціалізацією, металомісткістю. Так підприємства продукція яких потребує багато металу ( крокуючі екскаватори ), розміщенв поблизу металургійних баз ( Дніпропетровська , Харківська, Запорізька, Донецька області ). А менш металомісткі підприємства розташовані у центрах з висококваліфікованими виробничими кадрами ( Одеса, Київ, Львів та інші ).
Другою надзвичайно важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проєктно – конструкторська та пошукова діяльність. У 1990 році на території України налічувалось 315 таких організацій із загальною кількістю працюючих 141 тисяча чоловік і обсягом робіт 1159,9 млн.крб ( ціни 1990 р. ) . Без продукції цієї галузі – проектної та кошторисної документації будівництво неможливе.
У перспективі передбачається реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальша механізація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних зірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва.
Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого коплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно – монтажних робіт.
Отже, Україна має потужний будівельний комплекс. Головне завдання – ефективне використання його потужностей.
ЛІТЕРАТУРА
І. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі // Економіка України. — 1999. — № 7. — С. 45—47.
2. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф. Жердецького та ін. — К.: Вища школа, 1997. — 271 с.
3. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будівництва // Економіка України. — 1997. — № 3. — С. 91—93.
4. Заставний Ф.Д. Географія України ст.272 К.,-2001р
5. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил.-К.,1999р., стор.57-62.
6. Іщук С.І Промислові комплекси України.-К., 2003р., стор.122-127.
7. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівельного комплексу // Економіка України. — 1998. — № 1. — С. 42—47.
8. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної політики // Економіка України. — 1996. — № 12. — С. 35—41.
9. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України.-К.,2001 р.стор.113-115, 220-229.
10. Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва.-К.,1999.
11. Размещение производительных сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В. Копылова. — М.: Зкономика, 1994. — 589 с.
12. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 2001. — 376 С.
13. Сербія Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі // Економіка України. — 1994. — № 4. — С. 3—10.
14. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка України. — 2000. — № 4. — С. 33—38.
15. Л.Г.Чернюк, Д.В.Клиновий 2002 р. Економіка регіонів України.
16. Шаблій О.І. Соціально-Економічна Географія України ст.364-369 1998
17. Державний комітет статистики України 2002р. Статистичний щорічник України, за 2002 р., за ред./ О.Д.Осауленка
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
