Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Концентрація уваги передбачає так визначення здатності суб'єкта зберігати зосередженість на об'єкті уваги за наявності перешкод. Оцінку концентрації уваги проводять по інтенсивності перешкод. Чим менше круг об'єктів уваги, тим вище концентрація. Зосередження на об'єкті забезпечує поглиблене вивчення пізнаваних об'єктів і явищ, вносить ясність до уявлень людини про той або інший предмет.

Розподіл уваги свідчить про можливість суб'єкта направляти і зосереджувати увагу на декількох незалежних змінних одномоментно. Характеристиками розподілу уваги в експерименті є тимчасові показники, отримані в результаті зіставлення тривалості правильного виконання одного завдання і виконання цього ж завдання спільно з іншими (двома або більш) завданнями.

Перемиканням уваги є переміщення його спрямованості і зосередженості з одного об'єкту на іншій або з одного виду діяльності на іншу. Характеристикою перемикання уваги є ступінь трудності його здійснення, вимірюваний швидкістю переходу суб'єкта від одного виду діяльності до іншого. Встановлено, що швидкість перемикання уваги залежить як від стимульного матеріалу, так і від характеру діяльності суб'єкта з ним. Легкість або трудність перемикання уваги обумовлюється також індивідуальними особливостями суб'єкта, а саме властивостями його нервової системи. У осіб, що характеризуються рухомою нервовою системою (швидким переходом від збудження до гальмування і назад), перемикання уваги здійснюється легшим[23]. Не менш значущі при перемиканні уваги і особові особливості випробовуваних, а саме: їх активність і зацікавленість, рівень мотивації і так далі.

Всі перераховані характеристики уваги представляють функціональну єдність, і їх розділення є чисто експериментальним прийомом. Разом з ним в наші дні все більш розвивається системний підхід до вивчення уваги, який передбачає використання методик інших наук, суміжних з психологією. Прикладом такої міждисциплінарної інтеграції може служити дослідження особливостей уваги у зв'язку із загальною активацією діяльності мозку і континуумом рівнів неспання.

2. ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ І ЇХ ВРАХУВАННЯ В УЧБОВІЙ І ВИХОВНІЙ РОБОТІ

2.1 Розвиток уваги в процесі учбової і виховної діяльності

Увага учнів – обов'язкова і необхідна умова для успішної учбової роботи. Основні засоби збудження уваги учнів – динамічне ведення занять із застосуванням різноманітних прийомів організації активності учнів, чіткий і ясний виклад матеріалу. Необхідне перемикання уваги учнів з одного виду діяльності на іншій, усунення відволікаючих подразників, окрім цього, поступове формування здатності протистояти їм, боротися з відволікаючими чинниками (робочий шум в класі, шуми в коридорі або на вулиці, наявність в учбовому класі нових предметів, експонатів, присутність нових людей). Інакше, якщо учень не здібний до перенесення уваги, він перетвориться в зніжена істоту із стійкою звичкою працювати тільки в абсолютній тиші[2].

Інша форма виразу позитивних мотивів учення – наявність учбових матеріалів. Учбові інтереси, як правило, дуже виборчі. Учбовий інтерес залежить від того, наскільки зрозуміло учневі значення висловлюваного викладачем матеріалу, наскільки зрозуміло йому значення цього матеріалу, наскільки матеріал пов'язаний з позаучбовими інтересами. При цьому величезне значення мають також методи викладу цього матеріалу, наскільки вони активні і різноманітні. Інтерес може бути непрямим, опосередкованим, коли він визначається не просто зацікавленістю, а глибоким усвідомленням значення предмету або матеріалу, життєвій важливості тих або інших відомостей.

«Увага!» Як часто з цим словом поводиться вчитель до своїх учнів, не відволікатися від роботи, не бути розсіяним на уроці. Тільки привчивши дітей бути уважним, вчитель може розраховувати на успіх своєї роботи. Якщо учні уважні, то в класі і дисципліна відмінна і заняття проходять плідно. Уважні діти зроблять на уроці набагато більше і краще, ніж розсіяні, а втомляться від роботи і вони і їх вчитель менший.

Увага має величезне значення в житті, зокрема, в трудовій діяльності людини.

Відомо, що дивитися і бачити, слухати і чути – далеко не одне і те ж. Тільки увага дає нам можливість бачити, чути, в справжньому сенсі слова сприймати що оточуюче середовище. Де немає уваги, там немає і свідомого відношення до того, що він робить.

Індивідуальні особливості уваги - це виділення свідомістю певних предметів і явищ з навколишнього світу з одночасним відверненням від всього останнього, що ми зовсім перестаємо помічати. Іншими словами під увагою розуміється зосередженість нашої свідомості на якомусь предметі або явищі [36].

У ранньому дитинстві у дітей переважає мимовільна увага. Його викликає перш за все сильні зовнішні подразники: гучні звуки, яскраві кольори, блискучі або рухомі предмети і так далі Пізніше у дитини починає розвиватися і довільна увага. Зі вступом дітей до школи наступає період подальшого швидкого розвитку у них і мимовільної і довільної уваги.

Ось діти, учні 1 класу, працюють над вирішенням математичних завдань, прикладів, раптом з коридору донісся гучний тупіт ніг, хто – те біжить і регоче. Увага учнів вмить відключилася від роботи, їх зосередженість порушена, діти навіть не чують, що говорить вчитель. Його слова не доходять до свідомості учнів, не викликає збудження, не сприймається ними. Це носить назву - “мимовільне”.

Учень повинен добре уявляти собі, для чого треба бути уважним. Наприклад, вчитель говорить, що треба стежити по підручнику, коли читають текст інші учні. Школяр не виконує цієї вимоги, оскільки не усвідомлює, навіщо це потрібно. Тоді я ставлю перед ним завдання чіткіше: стеж, як читає товариш, відмітиш помилку, виправлятимеш. Тепер школяр уважно стежить за читанням – він усвідомив необхідність бути уважним. Така увага називається довільною.

Щоб управляти увагою дітей, треба знати її природу, її фізіологічні основи. Тоді кожному дорослому стане ясно, що дітей треба спочатку навчити бути уважними, а не вимагати їх зосередженість повністю в сформованому вигляді.

Важливе значення в розвитку уваги має виховання у дітей стійкого інтересу до навчання, прагнення до кращого виконання всіх учбових завдань.

Найважливішою умовою успіху учбової і виховної роботи вчителя є увага учнів до того, що відбувається в класі, що виконує сам учень, працюючи під керівництвом вчителя або самостійно. Без уваги неможливе ні сприйняття нового учбового матеріалу, ні його розуміння, ні його засвоєння. Тому проблема виховання уваги учнів викликає особливий інтерес вчителів.

Від зібраності уваги учнів залежить і чітке сприйняття матеріалу, і його розуміння, швидке засвоєння знань і, нарешті, дисципліна під час учбових занять. Організованість уваги школярів на уроці означає направити їх свідомість на зміст учбової роботи, включити в дію, змусити думати. Наприклад, навчаючи учнів розглядати картини, звертаючи їх увагу на потрібний об'єкт або його окремі сторони і якості.

Організуючі вказівки примушують учнів направляти увагу на даний об'єкт, відволікаючись від всіх інших предметів, зображених на даній картині.

Стан учнів на початку уроку сильно впливає на їх увагу протягом всього уроку. Особливо важливі перші хвилини уроку, коли визначається перебудова психічного стану учнів, перехід від часом досить великої схвильованості під час зміни до спокійної зосередженості, необхідної для роботи на уроці [41].

Вчитель прагне максимально використовувати час на уроці, щоб ніщо не відволікало дітей від справи. Важливо почати урок, відразу оволодівши увагою дітей. Варто на хвилину уповільнювати з початком, щось пошукати в сумці, заглянути в журнал, когось запитати – і діловий настрій гасне.

Без виховання уваги неможливо успішно здійснювати учбовий процес, з цього починаються перші кроки навчання. Невміння бути уважним, невміння зосереджено працювати є однією з істотних причин того, що люди погано трудяться, а причина цього у свою чергу знаходиться в тому, що вчитель своєчасно не навчив їх бути уважними.

Велике значення для виховання уваги має вся діяльність школи по профілактиці стомлюваності і раціональної організації учбовий – виховної роботи. Сюди входять правильно складений розклад, гігієнічні умови проведення уроків і змін, здоровий психологічний клімат класних колективів і ін.

Звичайно правилами поведінки, як і умінням вчитися, діти оволодівають не все одночасно і не все однаково легко. Тому не можна відразу вимагати від першокласника стійкої уваги, також як неможливо вимагати від нього відразу дотримання всіх правил орфографії. Вони поступово навчаться всьому, і чим молодше діти, тим більше необхідно терпіння, також підготовленості в повсякденній роботі вчителя зі всім класом і з кожним окремо.

Увага учнів у великій мірі залежить від самого вчителя: його наполегливості, глибокої зацікавленості в своїй справі і уміння самому бути цілеспрямованим, організованим, вчителеві необхідно володіти високо розвиненою здатністю: бути уважним до всього, що відбувається на уроці.

Уважність вчителя є своєрідним педагогічним умінням.

Особливо необхідно стежити вчителеві за тим, наскільки уважні учні до учбової роботи на уроках, чи вірно направлена їх увага, чи достатньо зосереджені для розуміння учбового матеріалу і виконання самостійної роботи[16].

Своєчасна дія вчителя попереджає ослаблення зосередженості, що починається, в роботі учнів. Якщо ж вчитель, побачивши ослаблення уваги учнів, не приймає потрібних заходів, це приводить до подальшого погіршення уваги учнів на уроці.

Величезне значення в роботі вчителя має розподіл уваги. Працюючи з учнями в класі, вчитель знаходиться в невпинно змінній обстановці: кожен учень вимагає до себе особливої уваги.

Головна умова виховання уваги учнів – різноманітність їх роботи на уроці.

В цілях активізації уроку потрібно, щоб якомога менше часу йшло на організаційний період початку уроку. Повинна бути проведена заздалегідь велика підготовка вчителя, щоб привчити що вчаться швидко перемикати свою увагу від зміни до уроку.

Важливо почати урок, оволодівши увагою дітей. А найголовніше – кожному уроці потрібно не тільки навчати: але і виховувати: без хороших навиків працьовитості, наполегливості, дисципліни, акуратності при виконанні роботи не може бути гарної успішності.

Для збудження і підтримки уваги учнів під час опитування вчителеві необхідно правильно поєднувати роботу з класом і з опитуваними учнями.

Потрібно організовувати роботу так, щоб під час опиту все учні були у полі зору вчителя, щоб вони ретельно стежили за відповідями товаришів, вчасно поправляли їх. Коли до виправлення неправильної відповіді притягується весь клас, то цим перевіряються знання і уміння багатьох учнів.

Необхідність давати правильне і доступне пояснення нового матеріалу, підтримувати увагу всіх учнів зобов'язує вчителя бути зосередженим в перебігу всього уроку. Велике значення має роз'яснення теми і мети уроку[26].

При закріпленні матеріалу, також як і при опиті, важливо уміти поєднувати роботу з класом і окремими учнями. Закріплення нового матеріалу – найважливіший етап уроку, що полегшує підготовку до наступних уроків. Важливо, щоб і на цьому етапі уроку увага учнів були організовано.

Завдання додому – окремий етап уроку, який займає різне місце: в кінці уроку, залежно від складності завдання і від зв'язку його з матеріалом, що вивчається. Необхідно і на цьому етапі уроку організувати увагу учнів.

Вольову зосередженість слід підтримувати різноманітними видами учбових занять, позакласною і домашньою роботою. Молодші школярі швидко стомлюються від напруги, тут треба дати дітям хвилину відпочинку. Кращий відпочинок від розумової роботи дають фізкультхвилинки.

Велике значення у вихованні уваги має наочність. Наочність дає ясність сприйняття, викликає і підтримує увагу, полегшує таким, що вчиться розуміння матеріалу, що вивчається, і тому сприяє міцному і глибокому засвоєнню знань. Використовую набори різних наочних і сюжетних картинок в роботі по розвитку мови[22].

Добре допомагає вихованню уваги гра в пропозиціях – накази.

Напиши на дошці своє прізвище і ім'я.

Напиши на дошці прізвище і ім'я товариша.

Намалюйте на дошці будиночок.

Спаяйте пісню.

Істотна умова успішного навчання – це виховання у дітей звички бути уважним до всього того, що говорить і що робить вчитель в класі, а також до відповідей своїх товаришів. Увага – необхідна умова для залучення дитини до знань і особливо знань по математиці. Багато помилок учня в математичних роботах не тільки в першому, але і в подальших класах, пояснюються недоліком уваги при виконанні роботи.

У клас приходять діти з нестійкою увагою, що не уміють слухати вчителя. Вчитель повинен вже на перших уроках математики почати роботу над вихованням у дітей звички уважно слухати його мову і точно виконувати його завдання.

На уроках математики для виховання уваги використовую наочної картинної наочної допомоги, картки для розвитку уваги дітей і заняття усним рахунком.

Систематична робота вчителя по вихованню уваги завжди дає позитивний результат – у учнів розвивається звичка будь-яку роботу виконувати уважно.

2.2 Увага в структурі учбової і виховної діяльності. Можливість цілеспрямованого формування уваги

Розвиток уваги у дітей проходить поступово.

У молодшому дошкільному віці переважає мимовільна увага. Характерна межа уваги дітей молодшого дошкільного віку - значна відволікаємість. Дитину легко відвернути яскравою іграшкою, розмовою. Проте чим сильніше виражений інтерес до об'єкту, тим стійкіше мимовільна увага дитини.

Подальший розвиток мимовільної уваги пов'язаний із збагаченням інтересів. У міру того як розширюються інтереси дитини, його увага приковується до ширшого круга предметів і явищ. Він може досить значний час розглядати іграшку, картинки, слухати вірші і казки, стежити за мовою тих, що оточують і своєю власною. Виконання дітьми ряду доручень, покладених на них обов'язків в дитячому саду і удома, привчає дітей звертати увагу на необхідність досягнення тієї або іншої мети, виконання вказівок і вимог дорослих. Все це приводить до розвитку довільної уваги[19].

До кінця дошкільного віку увага піднімається на вищий ступінь свого розвитку. Це пов'язано з появою нових інтересів, розширенням кругозору, входженням дитини в умови життя сім'ї і дитячого саду, оволодінням новим виглядом діяльності. Старший дошкільник все більше і більше починає звертати увагу на ті сторони дійсності, які раніше залишалися поза полем його уваги. Це розширення сфери спілкування дитини, збагачення його інтересів в першу чергу піднімає на вищий рівень розвитку мимовільну увагу.

Довільна увага особлива інтенсивно розвивається в іграх, де дотримання правил ігор вимагає від дитини зосередженості і концентрації уваги.

Характеристики

Список файлов курсовой работы