132339 (619570), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Отже, ми бачимо що дівчаток, які мають низький рівень ситуативної тривожності 44.4%, помірна тривожність у 44.4%, високу тривожність мають 11.2 %.

Відсоткове співвідношення можемо побачити у таблиці (додаток2).

Можна зробити висновок, що однакова кількість дівчаток мають низький та помірний рівні ситуативної тривожності (по 4 дівчинки), з високою тривожністю 1 учениця. В основному дівчатка були спокійними, радісними, сильно збуджених не було, розгніваних теж.

Перейдемо до чоловічої статі того ж самого бланку шкал. У експерименті брало участь 8 хлопчиків.

Отже, бачимо, що серед хлопчиків високий рівень ситуативної тривожності мають 25% учнів, помірний 65.5%, з низьким рівнем – 12.5%.

Отож, за результатами дослідження зробимо висновок, що 50% хлопчиків мають високий рівень особистісної тривожності та 50% мають помірний рівень. З низьким рівнем особистісної тривожності хлопчиків не виявлено.

За двома бланками шкал високий рівень ситуативної та особистісної тривожності мають два учні – _____________ Помірна ситуативна та особистісна тривожність у 6 учнів, це – _______________________. З низьким рівнем виявлено лише одну дівчинку - ________________

Загальний середній бал за запитальником Спілбергера:

Ситуативна тривожність у дівчаток – 32.8 бали

Ситуативна тривожність у хлопчиків – 43 бали

Особистісна тривожність у дівчаток – 38.3 балів

Особистісна тривожність у хлопчиків – 45.5 балів

За результатами можна зробити такий висновок: у хлопчиків рівень тривожності вищий, ніж у дівчаток. Отже, моя гіпотеза, яка була запропонована на початку дослідження підтвердилася, але це результати згідно першої методики.

Перейдемо до наступної методики дослідження рівня тривожності за Кондашем.

Результати тестування наведені у таблиці (додаток 3).

Коротко охарактеризуємо кожного досліджуваного, почнемо з дівчаток.

Таблиця результатів у відсотковому співвідношенні наведена у додатку 4.

Перейдемо до результатів тривожності за методикою Кондаша серед хлопчиків.

Отже, за результатами дослідження можна зробити висновок, що серед хлопчиків є такі, які мають високий рівень тривожності. Таких учнів четверо. В учня ________ високий рівень самооціночної тривожності, у___________ – шкільної, у __________ – самооціночної, у ___________.- міжособистісної тривожності.

Загальний середній бал за методикою Кондаша:

Загальна тривожність у дівчаток – 39.4 бали

Загальна тривожність у хлопчиків – 49.3 бали

Шкільна тривожність у дівчаток – 13.3 бали

Шкільна тривожність у хлопчиків – 16.26 балів

Самооціночна тривожність у дівчаток – 11.9 балів

Самооціночна тривожність у хлопчиків – 15.8 балів

Міжособистісна тривожність у дівчаток – 13.8 балів

Міжособистісна тривожність у хлопчиків – 17 балів

Як бачимо з вищезазначеного, рівень тривожності у чоловічої статі вищий. І за другою методикою моя гіпотеза також підтвердилась.

Висновок до ІІ розділу

Мною було проведено дослідження учнів 5 класів (10-11 років). Виявлено, що в даній групі хлопчиків з високим рівнем ситуативної тривожності за методикою Спілбергера виявлено два хлопчики, що становить 25%, і одна дівчинка 11.2%, з високим рівнем особистісної тривожності 4 хлопчики 50% та дві дівчинки - 22.2%; за методикою Кондаша – хлопчиків та дівчаток з високою загальною тривожністю – не виявлено. Шкільна тривожність висока у 12.5% хлопчиків та 10% у дівчаток. Самооціночна висока у 25% хлопців у дівчаток не виявлено. Міжособистісна тривожність висока у 12.5% хлопчиків, дівчаток з високою тривожністю не виявлено. Отже, з високою ситуативною тривожністю виявлено вдвічі більше хлопців, ніж дівчат. Аналогічні дані і стосовно особистісної тривожності. А серед дівчаток не виявлено осіб із високим рівнем самооціночної тривожності, в той час, коли хлопців – 25%, також немає дівчаток з високим рівнем міжособистісної тривожності (хлопців – 12.5%).

В цьому віці хлопчики більш тривожні, ніж дівчатка. Це пов’язано з тим, з якими ситуаціями вони пов’язують свою тривогу, як вони її пояснюють, що для них є небезпечним. Як бачимо, з даного дослідження у хлопчиків набагато вища самооціночна та міжособистісна тривожність.

Діткам з високим показником тривожності потрібно формувати почуття впевненості, а для низькотривожних – пробудження активності, зацікавленості, почуття відповідальності.

Висновки

Проблема тривожності є однією із найбільш актуальних проблем у сучасній психології. Серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, дуже часто вона призводить до зниження дієздатності, продуктивності діяльності, до труднощів у спілкуванні. У стані тривоги ми, як правило, переживаємо не одну емоцію, а деяку комбінацію різноманітних емоцій, кожна з яких надає впливу на наші соціальні взаємовідносини, на наш соматичний стан, не сприймання, мислення, поведінку. При цьому слід враховувати, що стан тривоги у різних людей може проявлятися різними емоціями.

Тривожність – індивідуальна психологічна особливість, яка здатна в підвищеній схильності відчувати неспокій в різноманітних життєвих ситуаціях.

Тривожність може породжуватись як реальним неблагополуччям особистості в більш значних областях діяльності і спілкуванні, так і існувати всупереч об’єктивно благополучному положенню, являючись наслідком певних особистісних конфліктів, порушень в розвитку самооцінки.

Певний рівень тривожності - природна і обов’язкова особливість суб’єкта. У кожної людини існує свій оптимальний чи бажаний рівень тривожності – це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього суттєвим компонентом самоконтролю і самовиховання.

Однак підвищений рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості.

Тривожність надає суттєвого впливу і на самооцінку дитини.

Підвищений рівень тривожності у дитини може свідчити про його недостатнє та емоційне пристосування до тих чи інших соціальних ситуацій. Це породжує невпевненість у собі.

Таким чином, питання вивчення дитячої і підліткової тривожності займає значне місце у сучасній психології.

Отже, підійшовши до завершення моєї курсової роботи, можна зробити висновок, що я досягла поставленої мети, а саме, виявила відмінності рівня тривожності в учнів 5 класів в залежності від статі. Я вирішила завдання, які ставила перед собою на початку дослідження: визначила основні фактори, які є причиною тривожності, дослідила рівень особистісної та ситуативної тривожності у школярів за допомогою методик Спілберегера та Кондаша. Також моя гіпотеза підтвердилась. В даній групі хлопчики мають вищий рівень тривожності, ніж дівчатка.

І я вважаю, що ця тема є актуальною, і такою, яка не повинна залишатись поза увагою науковців, психологів, педагогів, вихователів.

Література

1. Александровский Ю.А. Познай и преодолей себя: (Наедине со всеми…) – М.:Профиздат, 1992.-224с.

2. Воспитание школьников. Журнал. М.:2006. №9 - 45с.

3. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха.- С.Пб.: Гиппократ, 1995. – 126с.

4. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.:Питер, 2003. – 503с.: (серия “Мастера психологии”).

5. Кондрашова Л.В. Превентивная педагогика: Учеб.пособие.-К.:Вища шк., 2005.- 231с.

6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч.посібник. – 5- те вид., стер. – К.: Вища шк., 2006. – 487с.

7. Панок В. Основи практичної психології. – 3-тє вид., стер. – К.:2006. – 522с.

8. Популярная психология: Хрестоматия: Учеб.пособие для студентов пединститутов /сост.В.В. Мироненко. – М.: Просвещение, 1990. – 399с.

9. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии/Под ред.А.А. Крылова, С.А.Маничева. – 2-е издание., доп. и перераб. – СПб.:Питер, 2007. – 560с.

10. Практична психологія та соціальна робота.Журнал. К.:2006. - №12 – 43с.

11. Практичному психологу. Журнал. К.:2006. - №10 – 46с.

12. Психология. Словарь/Под.ред.А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского, 2-е изд., испр.и доп., М.:Политиздат. 1990.

13. Психологія/За ред. Члена – кореспондента АПН України Ю.Л.Трофімова.-К.: 2001. – 558с.

14. Психолог. Журнал/За ред.О. Главник. – К.:2002. - №12 – 53с.

15. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2006. №13 – 43с.

16. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2005. №2 – 28с.

17. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2004. №10-11 – 63с.

18. Психолог. Журнал/За ред.Т. Шаповал. – К.:2003. №13 – 31с.

19. Рабочая книга школьного психолога/Под ред. И.П Дубровиной. – М.:1991

20. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Учеб.пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2004. – КН.2. – 480с.

21. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 232с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы