130625 (619089), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Відповідно до тісної взаємодії психології і сфери штучного інтелекту, зміни відбуваються і в рамках психологічної науки, а саме – виділяється нова сфера досліджень, що проводить порівняльний аналіз способів вирішування задач комп’ютером і людиною. Крім того, вже перші роботи з штучного інтелекту показали необхідність подальших досліджень в області мислення в цілому, а не тільки рішення задач. Виникла потреба також більш точного визначення і охарактеризування деяких психологічних явищ, таких як, наприклад, творчість, мислення, тощо.
Описуючи розуміння терміну мислення, Тихомиров зазначає, що у 20 столітті з’явилося ще одне, розуміння мислення як процесу обробки інформації. Поява ЕОМ значно вплинула на розвиток психологічної науки, поняття кібернетики переносилися на класичні психологічні моделі. «Планування» ототожнювалося з програмами ЕОМ а питання про специфіку планування дій людиною було забуте. Під загальним впливом кібернетичних наук психологію почали трактувати як науку про переробку інформації, а критерієм науковості стало трактування психічних процесів як програм для ЕОМ.
Визначенням когнітивних процесів стало таким: «Це активність, пов’язана набуттям, організацією і використанням знань». Тихомиров зауважує, що таке формулювання випускає найважливіша для психології мислення ланка – породження нових знань. Також Тихомиров виділяє обмеження, до яких призводить розуміння мислення як інформаційного процесу:
1) не розрізняються інформаційно-кібернетичні і власне психологічні моделі
2) не вивчається суб’єктивна обумовленість мислення
3) не аналізуються смислоутворення, цілеутворення, емоційно-.мотивуюча регуляція мислення, співвідношення усвідомленого і не усвідомленого в розумової діяльності, види узагальнень, не аналізується розвиток мислення.
Саме ці питання і є суттю психологічного дослідження. Між тим відомо, що когнітивні процеси людини значно відрізняються від машинних, що значно обмежує можливості співставлення. Головним завданням психології Тихомиров постулює саме виявлення і дослідження цих відмінностей, що роблять людину людиною. Отже, характерною рисою для сучасної науки Тихомиров бачив не розрізняння інформаційних і психічних процесів, що виникла в період НТР і пов’язана з виникненням ЕОМ. Пояснення психології аналогічно до принципів дії комп’ютерів він називає комп’ютерним детермінізмом.
На семінарі «Психологія і Штучний Інтелект», що відбувся 1975 року було сформована така основна теза: «Дослідження тих сторін інтелектуальної діяльності людини, які не відтворюються сьогодні в роботі систем «штучного інтелекту», намічають перспективи подальшого прогресу в області «штучного інтелекту» і разом з тим є «точкою зростання» самої психологічної науки».
Серед усіх представлених робіт були також статті, що розкривали характеристики взаємодії психології і штучного інтелекту. Окрім Тихомирова свої статті представляли такі вчені як, наприклад, А.В. Брушлінскій, котрий вважає, що «штучний інтелект» відображає, в найкращому разі, тільки формально-логічний, але не психологічний аспект мислення, що сучасні обчислювальні машини стають необхідним знаряддям (але лише знаряддям) творчої і нетворчої праці. Л.П. Гур'єва показує, що при використанні можливостей «штучного інтелекту» з'являються нові мотиви, що визначаються специфікою роботи людини в умовах взаємодії з машиною. А.М. Матюшкин відносить до числа детермінант психіки, що нині не можуть бути змодельовані, потреби, мотиви, емоції. А.Г. Асмолов показує, що за дослідженням співвідношень між евристичним пошуком машини і інтелектуальною діяльністю людини виступає одна з основних методологічних проблем психології - проблема пошуку шляху подальшого розвитку психологічної науки. Проблеми побудови систем «штучного інтелекту» пов'язують з питаннями формалізації тих чи інших сторін людської діяльності. Аналізуючи питання про формалізацію процесу цілеутворення, Ю.Д. Бабаєва описує існуючі на цьому шляху труднощі і робить висновок про те, що «на подальший прогрес у напрямку формалізації процесу цілеутворення можливий лише на основі глибокого психологічного аналізу цього процесу». Е.Ю. Артем'єва показує обмеженість підходу до побудови «штучного інтелекту», перебільшеність ролі логічного синтезу. Д.Н. Завалішина пише, що одним з позитивних моментів розширення робіт по «штучному інтелекту» для психології пізнавальних процесів є звернення психологів до вивчення таких специфічних характеристик психічної діяльності, як мотиви, цілепокладання, емоційна регуляція.
Підсумовуючи вище сказане можна побачити деяку подвійність поглядів на перспективи створення «сильного» штучного інтелекту. До позитивно настроєної групи налехить більшість вчених, зайнятих у сферах кібернетики, інших точних наук. До критиків такої позиції відносяться психологи та меншість кібернетиків. Позитивно настроєні вчені аргументують свою впевненість у можливості такого розвитку подій, спираючись на швидкий розвиток технічних наук і втіленні того, що раніше можливим не вважалося. Їх критики відмічають, що такий підхід до машинного моделювання, чкий панує сьогодні несе у собі занадто велике спрощення людських психічних процесів, зведення їх до формально-логічних операцій.
Висновок
Підбиваючи підсумки по проведеному аналізу, можна говорити про подвійність сучасного стану розвитку штучного інтелекту. З одного боку, нібито, кібернетика сміливо крокує до створення справжнього штучного інтелекту, що імітував би людську гностичну діяльність. Але якщо прислухатися до точки зору фахівців з психології, можна помітити, що новітні розробки у галузі кібернетики на даний момент примножуються кількісно. Адже, захопившись вирішенням задач, кібернетики не звертають уваги на значні відмінності людської психіки від логічних алгоритмів машинних кодів. На сучасному етапі розвитку науки, коли не існує незборимих перешкод в області технічного устаткування машин, коли подолано більшість методологічних перешкод, слід намагатися глянути на ситуацію, що склалася зі сторони. Тоді і тільки тоді можливими стануть якісні зрушення в області моделювання людських гностичних актів, вихід когнітивної науки на новий рівень.
Розглядаючи розвиток когнітивної психології і, особливо, галузі штучного інтелекту, можна прослідкувати ряд якісних змін у підходах до рішення проблеми створення моделюючих психічні процеси машин. Судячи з ситуації на сьогодняшній день, слід шукати способів вийти на новий якісний рівень, інакше є загроза зайти у глухий кут. Коли будь-яка галузь науки припиняє свій розвиток і починає ходити по колу, її місце моментально займає інша, більш перспективна і модернізована.
Суспільство на даному етапі видається не готовим сприйняти створення штучного розуму. Можливо необхідні деякі зрушення у суспільній свідомості, до яких може привести кардинальне зрушення у науці, яким і стала когнітивна наука на початку 50 років ХХ століття. Можливо, тоді перспектива стати не єдиними розумними істотами у світі не стане викликати негативної реакції.
Отже, на мою думку, всі аспекти проблеми штучного інтелекту приводять нас до висновку про необхідність масштабних якісних змін у підходах, методах та розумінні наукою пізнання як цілісного і складного процесу. У цьому процесі велика роль надається психології, адже саме вона повинна чітко окреслити поняття, встановити взаємозв”язки між ними і визначити їх суттєві риси і характеристики.
Список літератури
-
Russel S.J., Norvig P. «Artificial Intelligence: A Modern Approach»
-
Аллахвердов В.М. СОЗНАНИЕ КАК ПАРАДОКС
-
Аллахвердов. Научная группа. Петербургская школа психологи\\ http://www.cogpsy.ru/
-
Бирюков Б.В. «Что же могут вычислительные машины»
-
Брушлинский А.В. Возможен ли "искусственный интеллект"
-
Величковский Б. «Когнитивная наука: Основы психологии познания»\\ http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/velich/index.php
-
Захрипов «Машинный поиск вариантов при моделировании творческого процесса»
-
Ник Бостром «Сколько осталось до суперинтеллекта?»
-
Сёрл Дж. «Сознание, мозг и программы»
-
Соло Роберт «Когнитивная психология»
-
Тихомиров О.К. «Психология мышления»
-
Тихомиров О.К. "Искусственный интеллект и теоретические вопросы психологии"
-
Тьюринг А. «Могут ли машины мыслить?»
-
Фаликман М.В. Введение в когнитивную науку\\ http://virtualcoglab.cs.msu.su/projects/mf_cogsci.html
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
