130275 (619009), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Результати дослідження представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Динаміка тривожності впродовж початкового періоду навчання
| Показники, які порівнюються | 1 клас | 2 клас | 3 клас | Середнє арифметичне | t-критерій Стьюдента | α | |||
| 1 клас | 3 клас | ||||||||
| 1.Шкільна тривожність | 14,55 | 14,11 | 15,44 | 14,55 | 15,44 | 3,19 | 14,78 | ||
| 2.Міжособистісна тривожність | 15,73 | 16,32 | 17,05 | 15,73 | 17,05 | 4,03 | 0,01 | ||
Отримані результати свідчать про загальну тенденцію росту значущості кожного з двох основних компонентів (форм прояву) особистісної тривожності від 1 до 3 класу. Перше місце у всіх трьох класах посідає міжособистісна тривожність, друге – шкільна. (Це засвідчили t-критерій Стьюдента, який вказує на статистичну значущість різниці середніх арифметичних величин та достовірність їх виміру, а також α – рівень значущості показників розподілення ознак). У зв’язку з цим можна зробити висновок, що найзначущою системою, яка визначає емоційне самопочуття учня початкової школи і спричиняє виникнення в нього особистісної тривожності, є система міжособистісної взаємодії, що включає стосунки з учителем, однокласниками, батьками.
Шкільна тривожність пов’язана з процесом навчальної взаємодії, який об’єднує вищеназвану систему стосунків. Виявлення умов подолання особистісної тривожності вимагало визначення основних факторів, які зумовлюють її розвиток і закріплення у дітей молодшого шкільного віку при їх міжособистісній взаємодії в процесі навчальної діяльності.
Якісний аналіз змістової сторони отриманих даних показав, що у молодших школярів виникнення і закріплення тривожності зумовлюється емоційним неблагополуччям в основних системах навчальної взаємодії. Зокрема виникненням та тривалим чи постійним переживанням емоцій негативної модальності – таких як страх, хвилювання, напруга, роздратування тощо. Факторний і кореляційний аналіз дозволили простежити динаміку взаємозв’язку цих систем і вплив внутрішньоструктурних чинників на формування особистісної тривожності молодших школярів. Значуще навантаження у факторі “Загальне негативне емоційне самопочуття від перебування в школі” отримала шкільна тривожність (1 кл.–0,862; 2 кл.-0, 865;3 кл.–0,887); у другому факторі “Проблеми у взаємостосунках з учителем та однокласниками” — міжособистісна тривожність (1кл.–0,868; 2 кл.– 0,870; 3 кл.– 0,874); у третьому факторі “Незадоволеність власною навчальною діяльністю” – тривожність на уроці (1 кл.– 0,769; 2 кл.–0,738; 3 кл.–0,927); четвертий фактор “Незадоволеність собою як суб’єктом навчальної діяльності” пов’язаний з самооцінною тривожністю(1кл.–0,405;2кл.– 0,404; 3 кл.– 0,454).
Як показав кореляційний аналіз, всі складові особистісної тривожності мають достатньо тісний взаємозв’язок. Так, коефіцієнт кореляції між шкільною і міжособистісною тривожністю (0,589); між шкільною тривожністю і тривожністю на уроці (0,611); тривожністю на уроці і самооцінною тривожністю (0,632); тривожність на уроці і міжособистісна мають відносно нижчий коефіцієнт кореляції (0,492). Отримані дані дають змогу стверджувати, що неблагополуччя дитини навіть в одній системі навчально-соціальної взаємодії здійснює негативний вплив на всі інші сфери життєдіяльності молодшого школяра і зумовлює затримки чи певні відхилення в розвитку і формуванні його особистості.
2.2 Виявлення рівня шкільної тривожності серед учнів молодших класів за тестом тривожності — Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен
Для узагальненого визначення наявного рівня шкільної тривожності під кінець початкового періоду навчання (І четверть – 3 клас) був використаний тест тривожності (Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен). (Див. Додаток ІІ). Тестування проводилося серед 15 дітей. За результатами дослідження високий рівень тривожності склав — 4 дітей; середній рівень – 6 дітей; низький рівень – 5 дітей.
Тестування проводиться після закінчення 1 чверті, коли в більшості дітей проходить ситуативна тривога, пов'язана з надходженням у школу. Метою тестування є виявлення дітей зі справжньою шкільною тривожністю.
Протокол виявлення тривожності в дітей.
Ім'я : Роман Вік: 7 років Дата : 15.09.2008
| Малюнок | Висловлення | Вибір | |
| Веселе | Сумне | ||
| обличчя | Обличчя | ||
| 1.Гра з молодшими | Хлопчикові набридло грати | + | |
| дітьми | |||
| 2.Дитина і мати | Я люблю гуляти з мамою | + | |
| с дитиною. | |||
| 3.Об'єкт агресії | Хочеться вдарити його стільцем | + | |
| 4.Вдягання | Я люблю одягатися на прогулянку | + | |
| 5.Гра зі старшими | Мама грає з дитиною | + | |
| дітьми | |||
| 6.Вкладення спати на самоті | Коли йду спати, беру іграшку | + | |
| 7.Умивання | Тому що він умивається | + | |
| 8.Догана | Мама його лає | + | |
| 9.Ігнорування | Тому що тут маля | + | |
| 10.Агресивність | Хтось відбирає іграшку | + | |
| 11.Збирання | Мама змушує його збирати | + | |
| іграшок | Іграшки | ||
| 12.Ізоляція | Діти не хочуть з ним грати | + | |
| 13.Дитина з батьками | Батьки грають із ним | + | |
| 14.Їжа на самоті | П'є чай, я теж люблю пити чай | + | |
Аналіз даних.
| Число емоційно негативних виборів | ||
| ІТ = | 14 | 100% |
Дані протоколу заносяться в таблицю, де вираховується індекс тривожності кожної дитини.
| П.І | Обчислення ІТ | ІТ(%) |
| Роман Т. | ИТ= 6:14*100% | ІТ=42,8% |
| Катя І. | ІТ= 3:14*100% | ІТ=21,4% |
| Ваня С. | ІТ= 1:14*100% | ІТ=7,1% |
| Руслан Г. | ІТ= 10:14*100% | ІТ=71,4% |
| Юрій В. | ІТ= 2:14*100% | ІТ=14,2% |
| Таня М. | ІТ= 4:14*100% | ІТ=28,5% |
| Ілля П. | ІТ= 1:14*100% | ІТ=7,1% |
| Мирослав Я. | ІТ= 5:14*100% | ІТ=35,7% |
| Марина Т. | ІТ= 6:14*100% | ІТ=42,8% |
| Інга М. | ІТ= 4:14*100% | ІТ=28,5% |
| Юля Д. | ІТ= 7:14*100% | ІТ=50% |
| Вітя Н. | ІТ= 1:14*100% | ІТ=7,1% |
| Сашко К. | ІТ= 2:14*100% | ІТ=14,2% |
| Світла М. | ІТ= 3:14*100% | ІТ=21,4% |
| Олег Б. | ІТ= 6:14*100% | ІТ=42,8% |
На підставі даних таблиці будується графік, що показує рівень тривожності в дітей.
Умовні позначки :
У — Кількість дітей, які брали участь
Х —Індекс тривожності дитини.
А — Діти, у яких виявився високий рівень тривожності.















