129671 (618845), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Методика №3. Ваша тактика ведення переговорів в конфліктах.

Під час аналізу даної психодіагностичної методики було виявлено, що поведінка учнів в конфліктних ситуаціях дуже відрізняється. З методики було виявлено три рівні взаємодії в конфліктній ситуації (протиборство, співпраця та середній рівень між цими показниками).

Показник домінування протиборства в реакції на конфліктну ситуацію показали такі учні як Валерко, Кобзар, Островський та Федоренко. З цього випливає, що у конфліктній ситуації ці учні зовсім не налаштовані на вирішення конфлікту, а навпаки (підсвідомо або свідомо) намагаються розв’язати його якнаймаштабніше. Учні які отримали показник співпраці – Батицька, Башинська, Єфенесян, Жукова, Ільчишина, Козінська, Корнійчук, Підлужна, Петросян та Складовська – мають неконфліктні риси характеру і навіть у конфліктних ситуаціях зберігають врівноваженість та прагнення до подолання критичної ситуації в конфлікті. Горбунова, Костюченко, Ткаліч отримали показники посереднього рівня тобто мають риси і протиборства і співпраці, тобто реагують по різному в різних конфліктних ситуаціях. Особливу увагу слід звертати на посередніх учнів так як вони можуть переходити в конфліктну форму взаємодії в ситуації натиску, а також у форму співпраці в ситуації незачіпання їхніх приватних інтересів. У вирішенні конфліктних ситуацій бажано орієнтувати учнів на психологію співробітництва, так як саме в цьому випадку конфлікти вирішуються за допомогою об’єднання інтересів учнів, а не їх розходження.

Методика №4. Діагностика контактності особистості

Під час аналізу дослідження було виявлено, що в класі є декілька учнів з низьким рівнем контактності особистості – Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко – не дивно, що низький рівень контактності особистості цих учнів збігається з їх високою конфліктністю досліджуваною в попередніх методиках. Отже можна провести паралель, що рівень контактності особистості прямо-пропорційно пов’язаний з рівнем конфліктності. Це саме твердження підтверджується при аналізі результатів дослідження учнів які отримали показник високої контактності – Банцер, Батицька та Козінська – в попередніх методиках отримали показник низького рівня конфліктності. Учні які отримали посередній рівень контактності і в попередніх дослідженнях отримували рівень посередньої конфліктності особистості.

Методика №5. Наскільки ви врівноважені в конфлікті.

Під час аналізу даної методики було виявлено, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко проявляють високий рівень неврівноваженості, тому можливо дані учні і проявляють агресивність в ситуативних конфліктах в класному колективі. Ці учні проявляють неабияку агресивність у відносинах з однокласниками, а також у відносинах з вчителями. Під час аналізу даної діагностичної методики було виявлено, що учні які проявляли в попередніх методиках відносну безконфліктність – Банцер, Батицька, Єфенесян, Козінська, Петросян та Складовська – і в даній методиці проявили врівноваженість та відносно пасивне ставлення до подразника.

В загальному оцінюючи проведене дослідження можна наголосити, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко являються конфліктними за всіма показниками і тому роботу класного керівника, шкільного психолога, вчителів та адміністрації школи особливу увагу слід звернути саме на цих учнів так як їх конфліктність в класному колективі може перерости на конфлікт в шкільному середовищі. Учні ж які проявили безконфліктність у виховному процесі проблем не матимуть ні з поведінкою на уроках та позаурочній діяльності ні у відносинах з вчителя чи батьками.

Висновок

Конфлікти відіграють ключову роль в житті окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства. Для того, щоб грамотно поводитися в конфліктах, людина повинна знати закономірності їх виникнення, розвитку і протікання. Конфліктологія може зберегти здоров'я, добробут людям, які несуть величезний збиток в результаті деструктивних наслідків внутрішньоособистісних і соціальних конфліктів.

Соціальний конфлікт є найбільш гострим способом вирішення значущих протиріч що виникають в процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії суб'єкта і супроводиться переживанням негативних емоцій по відношенню до один до одного. Внутрішньоособистісний конфлікт – психічний стан, що важко переживається, викликаний тривалою боротьбою мотивів, потягів, цінностей, що відображають суперечливі зв'язки з соціальною середою і затримуюче ухвалення рішення.

Свій специфічний предмет знаходять в конфлікті одинадцять наук: психологія, педагогіка, мистецтвознавство, філософія, історичні науки, математика, військові науки, політичні науки, правознавство, соціобіологія і соціологія.

Психодіагностика міжособистісних стосунків допомагає вивчення стосунків в різних групах (формальних і неформальних), в спілкуванні з різними людьми (однолітками, дітьми більш молодшого і більш старшого віку, дорослими – вчителями і батьками). Спостереження, дослід і експеримент є трьома основними методами, які використовуються для вивчення міжособистісних стосунків дітей різного віку. Починаючи з підліткового віку можна додати і тести.

Таким чином, організація в установах освіти, системи практичної роботи конфліктологів, допомогла б у прогнозуванні, попередженні і врегулюванні конфліктів, що значно поліпшило б міжособистісні стосунки в групах, колективах або сім'ях.

Список використаних джерел

1. Анцупов А.Я. Конфликтология. - М., 2002г., 387с.

2. Аронсон, Элиот Социальная психология - М., 2002г., 342с.

3. Бабосов Е.М. Конфликтология. - Мн., 2000г., 283с.

4. Бабосов Е. М. Основы конфликтологии – Мн., Право и экономика, 1997г. 392с.

5. Возрастная психология. - М., 1996г., 231с.

6. Волков Б.С. Психология подростка – Мн., 2001г., 251с.

7. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология – М, 2004. 240с.

8. Дмитриев А. В. Конфликтология – М., Гардарики, 2001г. 320с.

9. Елизаров В.И. Социальная психология - Мн., 1997г., 258с.

10. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2: Психология образования. – 608с.

11. Психологические проблемы юности под ред. А.В. Петровского - М., 1969г., 285с.

12. Райс Психология подросткового и юношеского возраста - М., 1995г., 239с.

13. Ремшмидт Подростковый и юношеский возраст - М., 1994г. 214с.

21

Характеристики

Список файлов курсовой работы