116449 (617906), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Отже, під соціальною технологією ми будемо розуміти – конкретний цілеспрямований спосіб реалізації складного процесу шляхом поділу його на систему простих послідовних і взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються одночасно з метою перетворення соціальної реальності відповідно до заданих цілей.
Ковальов С.В., Розуміхина Г.П., Равич Р.М. пропонують різні методики щодо виховання статевої культури через ряд занять [8, с.57-73], які включають анкети (для дівчат, хлопців), тест "Чи готові ви до батьківства?", ситуаційно-рольові ігри (наприклад, "Зумій сказати "Ні!"), психологічний практикум "Захисти свою точку зору", бесіду "Вибери життя" тощо.
На формування статевої культури школярів старшого підліткового віку в умовах школи звертали увагу ряд авторів. Д.В.Логвінова і С.В.Харченко розробили тренінг "Сприяння статеворольовому становленню старших підлітків" [14]. Він передбачає своєю метою – гармонізацію становлення особистості старшого підлітка в межах гендерного підходу. Велику увагу приділено самопрезентації, формуванню самостійного критичного погляду та інше. Вітюк О.Ю. розглядала питання впливу відношення до себе на відношення до інших [3]. Малічева Н.Д., Трухан Н.Г. та інші автори розробили програму , яка охоплює теми, що хвилюють кожного підлітка (дружба, закоханість, дошлюбні стосунки, безпечна поведінка, етика стосунків тощо) [27]. Дана методика є найбільш цікавою і тому ми будемо її використовувати при розробці своєї технології.
Також ґрунтовними і цікавими є лекції священика Ілії Шугаєва, де він розглядає взаємовідносини дівчини з парубком з духовної точки зору, розповідає про таїнство шлюбу, зачаття та інше [30]. Але деякі настанови нав’язують власну думку автора.
Вивчаючи технології роботи з формування статевої культури, ми не можемо обмежуватися лише роботою з підлітками. Тому ми звернули увагу і на технології роботи з середовищем у якому вони виховуються. Дру і Кіт Кунс разом із Скотом Стемпленом пропонують технологію роботи з сімейними парами з метою зміцнення шлюбу, а також розвитку відносин подружжя з іншими сімейними парами [7]. Діти беруть приклад із своїх батьків, і поки не будуть вирішені їх проблеми, дітям-підліткам важко буде виробити свою активну життєву позицію у цьому напрямку.
Отже робота з підлітками у напрямку статевого виховання вимагає особливого підходу. Підлітки повинні не тільки отримувати знання, а й глибоко їх усвідомлювати, лише тоді вони будуть використовувати їх у власному житті. Їм необхідно допомогти виробити активну життєву позицію, формування власної точки зору. Теоретичний аналіз існуючих технологій роботи з формування статевої культури підлітків в умовах школи дозволив визначити сутність методів спрямованих на вирішення даного питання, побачити недостатню розглянутість середовища у якому відбувається даний процес, тобто в умовах школи.
Розділ 2. Технологія та методика роботи соціального педагога з формування статевої культури школярів старшого підліткового віку
2.1 Проектування технології формування статевої культури підлітків в умовах школи "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
На основі вивчення та аналізу технологій роботи з формування статевої культури підлітків нами була розроблена модель взаємодії соціального педагога із старшими підлітками у школі. Її основним спрямуванням є статеве виховання.
Статеве виховання, точніше духовно-статеве виховання, не можна вважати успішним, якщо дівчата і юнаки, що ростуть у сім’ї, не зрозуміють, що обов’язки дружини і чоловіка, матері і батька є для жінки та чоловіка одним з основних у житті. Це – сполучна ланка у їх стосунках. Підготувати дівчат та юнаків до щасливого, міцного шлюбу, метою якого є задоволення взаємних духовних інтересів та фізіологічної статевої потреби, народження і виховання здорової дитини, зміцнення гармонії внутрішньо-сімейних стосунків – одне з головних завдань духовно-статевого виховання [1, с.33].
Враховуючи вище зазначене ми розробили технологію, яка має три етапи: діагностичний, формуючий та контрольний. Кожний етап забезпечений відповідним методичним матеріалом.
Важливу роль в управлінні своєю поведінкою відіграє самооцінка, визначення свого рівня домагань, забезпечує впевненість у собі, та успішність своїх дій. Процес її не є кінцевим, оскільки особистість постійно розвивається. Цілісна самооцінка формується на основі самооцінок окремих сторін її психічного світу. Це результат самопізнання та самовідношення індивіда. Основна її функція в психічному житті особистості полягає в тому, що вона виступає необхідною внутрішньою умовою регуляції поведінки та діяльності [3, с.56]. У підлітковому віці самооцінка особливо впливає на подальше формування міжособистісних відносин з однолітками, побудову відносин з протилежною статтю. Саме тому вважаємо доцільним на початковому етапі визначити рівень самооцінки.
На жаль, сьогодні велика кількість молодих людей не навчані любити. Любити взагалі – батьків, старців, дітей, хворих, слабких, немічних тощо. Вступаючи у шлюб ніби то по любові, вони не вміють цінувати її, не розуміють поняття турбота, увага, самопожертва. Часто молоді люди звикли думати лише про себе, ігнорувати думки, звички, смаки, бажання і настрій дружини та чоловіка. А навчати терпимості, турботі, ласці, витримці, увазі необхідно з дитинства [30]. Тому доречним у формуванні статевої культури підлітків є виявлення рівня і розвитку емпатії.
Виходячи з вище зазначеного, ми на діагностичному етапі будемо виявляти рівень самооцінки й емпатії підлітків, щоб надалі будувати взаємодію з ними спрямовану на розвиток даних показників.
Формуючий етап передбачатиме за своєю глобальністю три напрями: робота зі старшими підлітками в умовах школи:
1). Робота у напрямі розвитку емпатіїї та самооцінки (у сфері формування статевої культури) передбачає ряд зустрічей з підлітками. На даному етапі головне допомогти підліткам виробити активну відповідальну позицію до своєї долі, свого життя, побачити роль самооцінки на вибір поведінки. Важливо розглянути питання протиріччя між фізіологічним та духовним дозріванням особистості, доцільно зупинитись на ролі здорового способу життя в цей період, на негативному впливі вживання шкідливих речовин.
2). Робота з батьками учнів. У випадку виявлення під час діагностування проблем у взаємовідносинах дітей з батьками у сім’ї (щодо статевого виховання) необхідно провести індивідуальні та групові зустрічі різних спеціалістів (медиків, психологів) та класного керівника з батьками.
3). Налагодження, при необхідності, взаємозв’язку між школою, сім’єю та Центром допомоги вагітним (профілактичний та реабілітаційний напрям). При виявленні насилля у сім’ї підключити відповідні правоохоронні органи.
Ефективність розробленої технології спрямованої на розвиток статевої культури старших підлітків в умовах школи ми перевіримо на контрольному етапі за допомогою проведення діагностик, які були використані на першому - діагностичному етапі, тобто виявлення рівня самооцінки та емпатії.
2.2 Методики соціально-педагогічної діяльності з формування статевої культури підлітків у школі, що забезпечать реалізацію розробленої технології "Як обрати безпечний спосіб поведінки"
Робота соціального педагога у напрямі розвитку емпатіїї та самооцінки (у сфері формування статевої культури) передбачає ряд зустрічей з підлітками. Першу зустріч бажано починати із ознайомлення їх з таким соціальним процесом, як формування людини як особистості, від чого він залежить і його роль в житті людини. Адже перш ніж вести розмову про власне тіло, необхідно потурбуватися про власну душу – про свій внутрішній духовний світ. На даному етапі головне допомогти підліткам виробити активну відповідальну позицію до своєї долі, свого життя, побачити роль самооцінки на вибір поведінки.
Щоб визначитись в питаннях статевого життя, підліткам необхідно навчитись аналізувати власні бажання і почуття та почуття інших людей з тим, щоб не обманутись самому і не обманути інших. Важливо розглянути питання соціальної цінності життя людини (піднімаючи проблему абортів), толерантного відношення один до одного. Доцільно зупинитись на ролі здорового способу життя в цей період, на негативному впливі вживання шкідливих речовин. Таким чином, ми будемо намагатися допомогти підліткам у вирішенні тих складних проблем, з якими вони живуть і виховати у них особисту відповідальність за власні вчинки.
Розділ 3. Експериментальне дослідження ефективності розробленої технології "як обрати безпечний спосіб поведінки" в умовах школи
3.1 Загальні питання організації експериментального дослідження
Об’єктом нашого дослідження став процес статевого виховання старших підлітків в умовах школи. Предметом – технологія роботи з формування статевої культури підлітків у школі.
Приступаючи до експериментального дослідження, ми ставили перед собою такі завдання:
-
Вивести залежність між рівнем самооцінки та рівнем емпатії; між рівнем обізнаності підлітків у сфері інтимного життя з різних джерел (батьки, преса, кіно тощо) та рівнем відповідального ставлення до нього.
-
Проаналізувати міру зсуву показників рівня самооцінки та емпатії за період проведення експерименту.
-
Оцінити ефективність розробленої технології спрямованої на розвиток статевої культури старших підлітків в умовах школи.
Для вирішення цих завдань ми розробили технологію експериментального дослідження, яке включала три етапи:
-
Констатувальний етап проведений з метою визначення рівня самооцінки, емпатії та рівня благополучності взаємовідносин у сім’ї (стосовно питань статевого виховання).
-
Формувальний етап, який безпосередньо був спрямований на підвищення рівня самооцінки, емпатії, рівня усвідомленого та відповідального ставлення до статевого життя (зокрема його можливих наслідків) за допомогою анкет, дискусій, ігор, різних вправ в умовах школи.
-
Перевірка ефективності розробленої технології та підібраних у ній методик на останньому етапі дослідження – контрольному.
Дослідження проводилось протягом місяця.На початку нами було проведено пілотажний експеримент задля уточнення окремих елементів розробленої технології, більш детального формулювання гіпотези. Подальше експериментальне дослідження ми проводили на базі Харківської загальноосвітньої школи № 134. В експерименті брали участь 18 осіб дев’ятого класу (дев’ять дівчат і дев’ять юнаків). Заняття були спрямовані на формування навичок безпечної поведінки з протилежною статтю у старших підлітків через розвиток самооцінки та підвищення рівня емпатії.
З досвіду ми використовували такі методики як "Діагностика самооцінки психічних станів" (по Г.Айзенку, редагована), "Емоційна емпатія" ( Бойко В.В.), "Сонечко (Куций А.М.)". Розглянуто було програми "Формування навичок безпечної поведінки у старших підлітків", "Фортеця", тренінг "Сприяння статеворольовому становленню старших підлітків". На їх основі було розроблено власну технологію, яка носила соціально-педагогічний аспект – "Як обрати безпечний спосіб поведінки".
3.2 Визначення початкового рівня самооцінки, емпатії учнів
На першому етапі експериментального дослідження ми використали два тести та власну розроблену анкету. Тест виявлення рівня самооцінки у осіб, які брали участь у експерименті був спрямований на визначення даного рівня та рівня налаштованості на успіх. Результати були такими: із 18 чоловік – 4 підлітки мають завищену самооцінку (1, 3, 7, 12), 3 особи – низьку (2, 5, 11). За допомогою методики "Емоційна емпатія" В.В.Бойко нам вдалось виявити рівень чуйності школярів до переживань інших осіб. Було встановлено, що емпатія низька у трьох респондентів (3, 7, 12), у п’яти – середній рівень (1, 2, 6, 9, 11), інші мають високі показники.
Виходячи з отриманих даних можемо стверджувати, що переважно емпатія низька у того хто має завищену самооцінку.
За допомогою розробленої анкети "Юнаки та дівчата", направленої на виявлення рівня благополучності взаємовідносин у сім’ї, свідомого ставлення підлітків до статевого життя, ми отримали наступні результати:
1. Вісім (3, 4, 5, 6, 7, 12, 14, 16) осіб з вісімнадцяти отримують інформацію про статеве життя та народження дітей у сім’ї, інші – від ровесників, зі спеціальної літератури. Батьки, на жаль, не є першими і всесторонніми інформаторами з цих питань. Тому, вважаю, обрана проблема дійсно є актуальною і вимагає роботи соціального педагога у цьому напрямі у школі.
2. На запитання: "Чи допускаєте ви статеве життя до шлюбу" - 6 відповіли негативно. Серед них переважають підлітки, які отримують інформацію про статеве життя у сім’ї (1, 5, 6, 7, 9, 13, ).
3. Середній вік з якого, на думку підлітків, варто розпочинати статеве життя 15 – 16 років (мінімальний вік зазначений 13 років, максимальний - 23).
Окремо питання було задано хлопцям "Якщо ваша подруга завагітніє?" що ти обереш. Троє визнають батьківство, троє одружаться, бо кохають, і троє – за аборт (4, 9, 14).
Спираючись на отримані результати ми визначили перспективні напрями роботи: безпосередня взаємодія з підлітками та робота з батьками через класного керівника, психолога школи. Необхідності залучення інших спеціалістів та соціальних служб не було виявлено.
3.3 Формувальний експеримент дослідження впливу розробленої технології "Як обрати безпечний спосіб поведінки" на старших підлітків в умовах школи
На першому етапі формуючого експерименту ми розпочали взаємодію з підлітками. При плануванні групових занять ми дотримувалися загальноприйнятих принципів: побудова занять за зразком рішення певної заданої задачі, урахування та опір на знання учнів, співпраця з підлітками.
На першій зустрічі ми за головну мету мали знайомство з школярами 9-Б класу, обговорення загальної мети наших занять, виявлення їх початкового рівня самооцінки та емпатіїї. Вони виявили зацікавленість до піднятого питання - статева культура особистості.
Наступна наша зустріч була спрямована на формування активної, відповідальної позиці її підлітка до своєї долі та свого життя, формування ціннісного ставлення до себе та оточуючих. Зазначивши унікальність, неповторність кожної людини на землі ми запропонували їм із аркушів (без допомоги ножиць) виготовити "Чоловічків Бінго", котрі надалі ми розміщували на плакаті зі зображеною планетою. Цим ми намагалися підкреслити неповторність та унікальність кожного учасника експерименту, допомогти їм зрозуміти важливість їх існування у цьому світі. Прагнули до формування у них усвідомлення необхідності поваги, любові до себе та до оточуючих людей.
Надалі була розглянута тема "Ризикована поведінка". За допомогою мозкового штурму нам вдалося заповнити на дошці відповідну таблицю, у якій ми визначили основні причини, очікувані та отримані результати паління, вживання алкоголю, наркотиків та інтимних стосунків. На основі розглянутого ми провели психологічний практикум "Вільна любов: за і проти".
На одному із занять ми надали підліткам інформацію про розвиток дитини до народження, особливу увагу приділяючи формуванню ціннісного та відповідального ставлення до його життя та своєї поведінки.
Сприяючи розвитку емпатіїї та толерантності ми провели рольову гру "Кому необхідно допомогти?", у якій прийшли до висновку, що усі люди дорогоцінні незалежно вони хворі чи здорові і права - засуджувати чи позбавляти їх життя, ніхто з нас не має. На останній зустрічі ми влаштували солодкий стіл за яким обговорювали враження від отриманої інформації, а також найцікавіші для них моменти нашого спілкування.
3.4 Підсумки експериментального дослідження та аналіз отриманих результатів















