116270 (617835), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Узагальнення і систематизація знань. Під узагальненням розуміють мислене виділення яких-небудь властивостей, які належать певному класу предметів; перехід від одиничного до загального. Систематизація - це мисленнєва діяльність, у процесі якої виучувані об'єкти організовуються в певну систему на основі вибраного принципу. Вищою формою систематизації є організація виучуваного і засвоєного раніше матеріалу в систему знань, у якій розрізняють основи (поняття, факти, постулати) і наслідки.
Узагальнення і систематизація як етап уроку має визначити послідовність і підпорядкованість вивчених на уроці і засвоєних раніше споріднених понять на основі встановлених між ними істотних зв'язків і взаємозалежностей, визначити місце виучуваного поняття в системі відповідних знань.
Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє, якими знаннями оволоділи учні, як працював клас, окремі учні.
Домашнє завдання не слід давати наспіх. Необхідно пояснити зміст роботи, способи і послідовність її виконання. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст домашньої роботи.
Крім своєї важливої переваги - можливості досягати на одному уроці декількох цілей, комбінований урок має і недоліки. Вони полягають у тому, що в учителя не вистачає часу не тільки на засвоєння нових знань, а й на інші види пізнавальної діяльності. Продуктивність усіх етапів знижується ще й тому, що значно виріс обсяг знань, які вивчаються на уроці, у багатьох школах переповнені класи, що ускладнює управління пізнавальними процесами, погіршилось ставлення учнів до навчання. У зв'язку з цим виникли і практикуються інші типи уроків, на яких учні займаються переважно яким-небудь одним видом діяльності: уроки засвоєння нових знань; формування нових умінь; узагальнення і систематизації знань, умінь; застосування знань, умінь на практиці; контролю і корекції знань.
Структура цих типів уроків складається здебільшого з трьох частин:
1) організації роботи - перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань, навичок і умінь; мотивації учіння; повідомлення теми, мети, завдань уроку;
2) головної частини - формування, засвоєння, повторення, закріплення, узагальнення, систематизації знань, умінь; контролю;
3) підведення підсумків і домашнього завдання [11, с. 161].
Розділ 2. Методи і засоби навчання на уроках історії
2.1 Поняття про методи навчання. Класифікація методів навчання
Метод (від гр. methodos) - шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання - шлях навчально-пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання [4, с. 42].
Методи навчання є одним зі найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.
У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами взаємозворотний: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їх практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи.
У структурі методів виділяються прийоми. Прийом - це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання. Зокрема, якщо певний спосіб навчання педагог використовує на уроці тільки для того, щоб зосередити увагу на якомусь питанні змісту матеріалу, то цей спосіб відіграватиме роль дидактичного прийому. А якщо спосіб навчання використовується для з'ясування суті питання, для розкриття змісту матеріалу, то це вже буде не прийом, а метод. Метод є способом діяльності, що охоплює весь її шлях. Прийом - це окремий крок, фазова дія в реалізації методу [4, с. 43].
Метод навчання має дві складові частини: об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна частина методу обумовлена тими постійними положеннями, які обов'язково присутні в будь-якому методі, незалежно від того, який учитель його використовує. У ній відображені найзагальніші вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також ціль, завдання, зміст, форми навчальної діяльності. Суб'єктивна частина методу обумовлена особистістю педагога, його творчістю, майстерністю; особливостями учнів, конкретними умовами. Питання про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного в методі вирішене не до кінця: одні автори вважають, що метод є лише об'єктивним утворенням, інші, навпаки, - творінням педагога [4, с. 46]. Безперечним є те, що об'єктивна частина дозволяє дидактам розробляти теорію методів, рекомендувати педагогам шляхи їх ефективної реалізації. З іншого боку, саме методи є сферою прояву високого педагогічного мистецтва.
Головне в навчанні не тільки те, що повідомляється, а й те, як повідомляється. Найзвичайніші щоденні предмети, які майстерно прищеплюються дитині, для неї у стократ корисніші в майбутньому, ніж високі істини, погано викладені й анітрохи не пристосовані до його понять.
Процес навчання є триєдиним, надзвичайно рухливим процесом. Для того, щоб відображати цю багатогранність і динамізм, ураховувати зміни, які постійно відбуваються в практиці застосування методів, не можна класифікувати методи єдино і незмінно. Цілісний навчальний процес у сучасній школі здійснюється за допомогою цілого ряду класифікацій, які в єдності відображають завдання і зміст дидактичних методів. При цьому кожна класифікація методів ґрунтується на одній або кількох істотних ознаках, проте всі класифікації зводяться до системи.
Методологія цілісного підходу до взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні передбачає виділення методів навчання у великі групи:
- методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності,
- методи стимулювання і мотивації учіння,
- методи контролю і самоконтролю у навчанні,
- бінарні методи навчання [11, с. 179].
Усвідомлення вчителем суті й особливостей цілісної класифікації методів дозволить йому здійснити цілісну процедуру їх вибору.
Знаючи арсенал методів навчання, учитель, природно, переживає труднощі у виборі методів. Труднощі стоять як перед вивченням усього курсу в цілому, так і перед кожним конкретним уроком.
У психолого-педагогічній літературі виділено чимало причин, які впливають на вибір методів навчання. На основі їх узагальнення виділяється шість загальних умов , які визначають вибір методу навчання:
1. Закономірності та принципи навчання, які витікають з них.
2. Зміст і методи певної науки взагалі та предмета теми зокрема.
3. Цілі і завдання навчання.
4. Навчальні можливості учнів(вікові, рівень підготовки, особливості класного колективу).
5. Зовнішні умови (географічні, виробниче оточення).
6. Можливості вчителів (досвід, рівень підготовки, знання типових ситуацій процесу навчання).
Під проблемним навчанням розуміють сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формуються проблеми, шукаються шляхи їх вирішення та саме рішення [2, с. 130]. Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, часом суперечливих поглядів щодо проблеми, яка вивчається. Учні повинні вибрати правильну точку зору та обґрунтувати її.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель для перевірки домашнього завдання ставить проблемне завдання уроку:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі?
Відповідь ми будемо давати в ході проведення декількох конкурсів. З цією метою весь клас поділений на дві команди і журі. Представляю обидві команди, їх капітанів, девізи.
Перша команда:
Древні князі багато добрих справ
Зробили для Русі
А ми нащадки тих князів
Продовжимо справу задля всіх,
Для України і народу
Бо ми нащадки того роду.
Ми вчимося й вчимося, знання здобуваємо ми
Все про Вкраїну знаємо, а чи знаєте це ви?
Друга команда:
Ми князівських династій нащадки
Спадком цим перейматися слід
Навчанням і працею духом незламним
Буде жити і славитись наш родовід
Ми галицькі княжата, хоч не такі, як ті
Та любим Україну, на захист їй прийшли
Ми Романовичів династії нащадки
Вже скільки літ виходимо з пітьми
Без України жить нема й гадки
Примножимо знання про неї ми.
ІІ. Головна частина
1-ий конкурс «Доповнити таблицю»
ІІ-ий конкурс «Вгадай князя».
Учитель зачитує уривок з літературних творів. Діти повинні дати відповідь.
1. Ви оба - князі хоробрі
Йшли за рідній свій престол
В бій кривавий з ворогами
Й гнали їх із рідних піль
(Василько і Володар)
2. В Галич, на Дністер широкий,
Ти столицю переніс
І за тебе аж під хмари
Галицький престол підріс
(Володимир)
3. Та важкі тобі судила
Доля дні життя послідні -
Твоє серце поранили
Та глибоко твої рідні
(Ярослав Осмомисл)
4. Ти могутньою рукою
Аж до Києва досяг -
Всі князі тобі скорились
І на твій клялися шлях
(Роман Мстиславович)
5. Із журби охляли руки
І поникла голова...
На спочин його прийняла
В Холмі церковця свята
(Данило Галицький)
6. Щедрий ти для духовенства
Знав його вагу велику:
Першого настановляли
Українського владику
(Юрій І)
ІІІ-ій конкурс «Цифрове табло»
червоні цифри - пора Данила сині цифри - пора Романа чорні цифри - інші князі.
Один із учасників першої команди витягує свій колір, другий учасник другої команди витягує свій колір.
Запам'ятати номери свого кольору; вчитель показує на другій стороні табло одного кольору. Учасники називають свої номери. Вчитель зачитує завдання, учень відповідає. За вірну відповідь 3 бали. Якщо учасник називає номер не свого кольору, то правильна відповідь - 2 бала.
Червоний колір:
1. Брав участь разом з іншими руськими князями у битві з монголами (1223 р. - на р. У валка)
4. В результаті походів 1243-1244 рр. на Польщу підкорив яку землю? (Люблінську)
7. В 1274 р. установив мирні відносини з ким? (Польща і Угорщина)
11. Заснував нові міста (Холм і Львів)
13. Здійснив поїздку до Золотої Орди, коли? (1245 р.)
15. Поставив замість себе воєводу Дмитра, де? (в Києві)
17. Ця подія відбувалася в Дорогочині і мала особливе значення для князівства (коронація).
Синій колір:
2. Здійснив похід на Київ, коли? (1203 р.)
5. Уславився походами проти кого? (половців)
9. Які землі приєднав до Волині? (Болохівську волость, по р. Буг і Случ)
12. 1270 р. - початок чого? (князювання)
16. 1199 р. - яка подія? (об'єднання Галичини і Волині)
18. Біля польського містечка Завихвост у 1205 р. - ? (загинув)
20. Папа римський Інокентій запропонував коронувати його в обмін на що? (на згоду прийняти католицизм)
Чорний колір:
3. 1152-1187 рр. - ? (князювання Ярослава Осмомисла)
6. Сини Данила (Лев, Мстислав, Шварно)
8. Яке православне ім'я мав князь Болеслав? (Юрій II)
10. З якого року перестала існувати Галицько-Волинська держава? (1349 р.)
14. З їх смертю увірвалася династія Данила Романовича (Андрій і Лев II).
19. В Галичині містилися великі родовища товару, від якого залежав добробут населення (солі).
4. Домашнє завдання - конкурс «Кращий літописець».
Одна команда зачитує про діяння Льва Данилович, а друга команда - Юрія І.
5. Розповідь про Галицько-Волинський літопис.
Поки журі підраховує кількість балів, один із учнів розповідає про Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205-1290 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). саме в цьому літописі мі читаємо вперше, що Роман Мстиславович це «самодержець всієї Русі», а смерть Романа стала трагічною подією в історії України, оскільки витворена ним держава ще не встигла настільки зміцніти, щоб існувати без монарха. Процес об'єднання князівств в національну державу був загальмований.
Період після смерті Романа автор назвав, як період «великої смерті в землі Руській». Скориставшись відсутністю князя, боярство продовжувало відігравати лиховісну роль. Але боярство і не підозрювало, яка страшна небезпека наближається до їх земель. Це була монгольська навала. І пише літописець «бо заставили татари, що орали і сіяли пшеницю і просо для них і платили велику данину».
А з якою любов'ю і повагою пише літописець про Данила Романовича. Навіть золотоординський хан і той поважаючи Данила за мужність і почуття власної гідності, прийняв його прихильно. «О, тихіша лиха честь татарськая!» - підкреслював той в літописі. Не вдалося добитися Данилові незалежності і це особливо пригнічувало його всі останні роки, пригнічувало його всі останні роки.
І все ж таки він «був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився, був із братом своїм Васильком».
6. Бліц-турнір для вболівальників обох команд:
«Особливість і міста королівства»
Літопис називає його мудрим, як Соломон (Данило Галицький)
Його оточували бояри старі і молоді (Мстислав)
Столиці Галицько-Волинської держави (Холм, Львів, Володимиро-Волинськ)
Місто, де відбулася коронація Данила (Дорогочин)
Король Русі і князь Лодомерії (Юрій)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
