116189 (617797), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Досвід свідчить, що підвищення рівня економічної грамотності учнів позитивно впливає на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах.

Саме тому предметом шкільного курсу "Економіка" є закони, з урахуванням яких відбувається управління економічною поведінкою людей, відносини власності між ними, розвитком науки, засобами виробництва та ін. Отже, економіка як окрема дисципліна вивчає питання, які охоплюють основу життєдіяльності будь-якого суспільства. Вона є джерелом знань про навколишній світ, виконуючи освітні, виховні, профорієнтаційні та інші функції.

Отже, впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, їх готовності до життя в сучасних ринкових умовах, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Саме аналіз психологічної літератури, зокрема підручника Столяренко Л.Д. "Основы психологии", дозволив виділити і систематизувати наступні особливості навчання учнями старшого шкільного віку, спираючись на психологічні характеристики юнацького етапу в розвитку людини [18].

Виходячи з цього, юнацький вік (15-18 років) – етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап людської близькості. Це період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, виробітку життєвої позиції тощо. [18]

Учні старшого шкільного віку зневажливо ставляться до порад старших. Увійшовши в третю стадію розвитку пізнавальних процесів, у них формується абстрактне і понятійне мислення. Тому розуміння економічної інформації протікає ефективніше, якщо інформація дається педагогом у чіткій логічній послідовності, теоретичні положення ілюструються конкретними прикладами, навчальний матеріал викладається на доступно рівні з урахуванням наявних знань і рівня розвитку мислення учнів. Також дуже необхідна чітка направленість на навчання.

Наприклад, щоб засвоїти поняття курсу "Економіка", для підлітків необхідно піднести їх на мові образів і операцій. Участь учнів в експериментальній роботі також може бути позитивним стимулом для розвитку творчої активності. Необхідно правильно поєднувати активні та традиційні методи навчання, максимально використовувати на учбових заняттях домашніх творчих завдань та т. і.

Десятикласникам і одинадцятикласникам вже під силу порівнювати практичну, організаційну й суспільну діяльність людей, узагальнювати різну за походженням інформацію, а також робити висновки за допомогою таблиць, діаграм, схем, доводити свою точку зору, наводити аргументи.

Отже, особливостями навчання у вивчені курсу "Економіка" учнями старшого шкільного віку є поєднання усіх перелічених вище характеристик юнацького розвитку особистості.

Враховуючи все сказане до цього, можна зробити висновок, що при викладанні даного шкільного курсу для 10-11 класів є сенс використовувати як стандартні, так і нестандартні форми організації навчання. За допомогою одних у учнів формуються традиційні базові знання, уміння та навички. А за допомогою нетрадиційних форм організації навчання, крім вище переліченого, заохочується і підвищується зацікавленість до навчання економічних дисциплін, з'являється можливість використовувати набуті теоретичні знання на практиці у вигляді конкретних умінь і навичок.

Згідно з цим, основними нетрадиційними заняттями при вивченні шкільного курсу "Економіка" для учнів юнацького віку, спираючись також на їх абстрактне і понятійне мислення, можуть бути наступні заняття у формі змагань та ігор (конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо), у формі публічного спілкування (прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо), заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів (екскурсії, інтерв'ю, репортаж), а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи (КВК, "слідство ведуть знавці", концерт тощо).

Основою для їх проведення є встановлення конкретних відповідей на слідуючі пари питання як учнями, так і викладачами:

1. Що робити – хто буде робити?

2. Чим займатися – як це робити?

3. Де проводити – коли проводити?

4. Хто – з ким вступати у взаємодію?

Потім йде безпосередньо розробка вибраного заняття з врахуванням необхідних методичних вимог організації та впровадження. Наприклад, всі запропоновані вище форми повинні насамперед виконувати кілька функцій: навчаючу, розважальну, комунікативну, релаксаційну, психологічну, розвиваючу та виховну. Далі повинна бути чітка структура проведення. Для ігор, змагань, конференції, дискусії. репортажу, інтерв'ю тощо вона наступна:

• вступна частина (постановка мети, завдань);

• підготовча частина (встановлення правил);

• сам хід дій;

• аналіз результатів, підведення підсумків.

Отже, використання цих та інші нестандартні форми організації навчання дозволяє максимально збільшити ефективність вивчення економічного матеріалу, підвищити рівень економічної грамотності учнів, позитивно впливаючи на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах. Вони мають за мету мотивувати навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку. Але наголошую ще раз на тому, що ні в будь-якому разі не треба відходити від класно-урочної системи, бо це призведе до великих втрат часу, відсутності серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності ті інше.

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"

Згідно з "Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка. 8-11 класи", основною формою проведення занять з економіки залишається урок. Особлива увага має приділятися роботі із пресою, довідковою літературою, а також аналізу ситуацій.

Поряд з цим значно широко повинні використовуватися ділові та ролеві ігри тощо. Це пов'язане з тим, що використання нестандартних форм організації навчання при вивчення будь-якої теми є одним із сучасних методів активізації роботи учнів старшого шкільного віку, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікація всього навчального процесу. Значимість застосування посилюється тим, що з їхньою поміччю школярі отримують можливість перейти від абстрактного мислення до конкретного сприйняття дійсності, розвивати уміння використання отриманих теоретичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Вони емітують конкретну реальність, зв'язок і залежність між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчити їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити вміння осмислювання результатів роботи.

Викладаючи тему "Домашнє господарство як економічний суб’єкт", вчитель повинен роз'яснити слідуючі питання:

1. що являє собою домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, форми включення його в кругообіг ресурсів, товарів, послуг і доходів у ринковій економіці;

2. домогосподарство як постачальник робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства;

3. домашнє господарство як сфера споживання;

4. структура сімейного бюджету: доходи та видатки, фактори, що вливають на добробут сім'ї;

5. основні форми економічних відносин домогосподарства з державою;

6. організаційні засади ефективного домашнього господарювання.

Після вивчення учні повинні знати:

• місце і роль домашнього господарства в ринкових умовах;

• що таке сімейний бюджет;

• які основні форми економічних відносин домашнього господарства з державою.

Повинні вміти:

• аналізувати основні джерела формування сімейного бюджету та структуру видатків сім'ї;

• дати характеристику основних факторів, що впливають на добробут сім'ї.

Отже, на наш погляд, для більш ефективного засвоєння даної теми слід використати форму організації навчання як урок КВК

Виходячи з цього, враховуючи особливості навчання, творчої активності та мотивації учнів старшого шкільного віку, розроблено нестандартний урок з курсу "Економіка" для 10 класу за темою "Домашнє господарство як економічний суб’єкт".

Тема уроку: "Домашнє господарство як економічний суб’єкт".

Мета уроку:

Освітня. Закріпити матеріал (домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, як постачальник ; робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства; домашнє господарство як сфера споживання; структура сімейного бюджету: доходи та видатки).

Розвиваюча. Розвинути економічне мислення, усну та письмову мову, здібність застосовувати знання в пошуках рішення проблемних ситуацій в умовах нових учбових задач.

Виховна. Виховати почуття дружби, товаришування, вміння працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку, підвищити зацікавленість до вивчення економіки.

Тип уроку: урок КВК.

Обладнання: правила гри, призи.

Правила гри (послідовність дій):

1. Команди формує вчитель.

2. Команди самостійно вибирають капітанів, назву, девіз, емблему.

3. Жеребкування визначає черговість виступу команд.

4. Якщо команда не знає відповіді або неправильно відповідає, то інша команда може відповісти та отримати бали.

Хід уроку:

• Організаційний момент (Слово вчителя. Жеребкування (черговість виступу команд). Представлення команд.)

• Привітання команд (назва, емблема, девіз) – 5 балів.

• Конкурс "Розминка "(4 бали). Пояснити зміст тернів.

Перша команда:

Домашнє господарство – економічна одиниця, яка складається з одного чи більше осіб, яка забезпечує економіку ресурсами і використовує отримані за них кошти на купівлю товарів чи послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Процент – плата за використання грошей.

Друга команда:

Заробітна плата – ціна за працю (за використання послуг праці) в одиницю часу (годину, день тощо).

Рентний дохід – дохід осіб, які забезпечують економіку земельними ресурсами.

• Конкурс "Актори" (5 балів). Почерзі команди показують та відгадують пантоміми на тему "Домашнє господарство".

• Конкурс "Економістів" (5 балів). Кожна команда пропонує свій найцікавіший та економічно вірний варіант накопичення доходу домашніми господарствами (це може бути заробітна плата і платня, доходи власників, прибуток корпорацій, процент, рента), а також пропонує своє трактування поняття "заощадження" (це частина доходу, що залишається після сплати податків, що не використовується).

• Конкурс "Економічне лото" (5 балів). З різноманітних шматочків команди швидко складають картинку: перша команда – товар тривалого користування (автомобіль, меблі, побутове обладнання тощо), друга – товар короткострокового використання (продукти харчування, одежа тощо) і відповідають на питання:

• Які товари тривалого, а які короткострокового використання?

• Якими послугами користуються домогосподарства? (це житло, відпочинок, медичне обслуговування, освіта тощо)

• Конкурс "Капітанів" (10 балів). Кожен з капітанів пропонує до уваги слухачів свою розповідь на тему "Місце та роль домашніх господарств в задоволені потреб людини".

• Конкурс "Домашнє завдання" (10 балів). Виступи команд на загальну тему "Значення заробітної плати, ренти і процента як джерела доходу домогосподарств".

• Запитання однієї команди другій з теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт".

• ПІДСУМКИ УРОКУ (аналіз уроку, оцінювання учнів).

Як і кожне заняття, урок – КВК має ряд переваг і ряд недоліків.

До переваг слід віднести:

• нетрадиційність заняття;

• активізація творчої роботи учнів на уроці;

• мотивування навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку;

• виховування почуття дружби, товаришування;

• формування вмінь працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку;

• підвищення зацікавленість до вивчення економіки тощо.

Серед недолік слід відмітити:

• велика втрата часу;

• відсутності серйозної пізнавальної праці;

• невисока результативності тощо.

Тому при вивченні будь-якої економічної теми потрібно правильно чергувати нестандартні форми організації навчання з традиційними класними уроками.

Характеристики

Список файлов курсовой работы