116185 (617795), страница 2
Текст из файла (страница 2)
• стимулювання дискусії;
• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;
• орієнтація студентів на подальшу самостійну роботу над навчальним матеріалом тощо.
1.3 Модульна система організації вивчення економічних дисциплін
Відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства для системи освіти більш характерними стають такі принципово нові риси, як динамізм, варіативність. Вітчизняна й зарубіжна практика показують перспективність принципово іншого щодо організації і технології модульного навчання, яке характеризується випереджаючим вивченням теоретичного матеріалу укрупненими блоками - модулями, алгоритмізацією навчальної діяльності, завершеністю й узгодженістю циклів пізнання та інших циклів діяльності.
Орієнтація на науковий підхід до розв'язання практичних проблем - це основний шлях підготовки спеціалістів економічних спеціальностей, спроможних кваліфіковано вирішувати суперечливі питання сучасності. У зв'язку з цим при вивченні економічних дисциплін висвітлюються ґрунтовні теоретичні положення, що містять загально та конкретно-методологічні і власне і теоретичні модулі.
Сучасні вимоги до навчального процесу потребують впровадження інноваційних технологій навчання. Вони можуть бути найрізноманітніші. У нашому коледжі при викладанні економічних дисциплін, зокрема, дисципліни «Контроль і ревізія», з 1990 року застосовується модульний метод навчання. Досвід роботи показав, що це один з кращих методів для підвищення рівня якості навчального процесу.
Модульний блок (модульна одиниця) - це логічна і прийнята частина роботи у межах виробничого завдання, спеціальності або професії з чітко позначеним початком і кінцем, яка звичайно не поділяється на дрібніші частини.
Весь курс дисципліни - це методично розроблений модуль, побудований на підставі професійно модифікованої характеристики молодшого спеціаліста та освітньо-професійної програми.
Модуль дисципліни розбитий на п'ять модулів-частин курсу, які мають повне самостійне значення і складені з близьких за змістом тем або розділів. Дисципліна вивчається в III та IV семестрах.
Власне теоретичні модулі, як інтегративна властивість, передбачають оволодінням системним змістом економічних дисциплін і спільних з ними наук та націлюють студентів на усвідомлення ними перспективних тенденцій розвитку економічних наук, на оволодіння цілями, змістом, засобами, методами, формами, прийомами економічних наук .
Робота з «Контролю і ревізії» за системою модульного навчання починається з перебудови робочої програми, яка складається з послідовно розташованих модулів. Кожному модулю визначається логічно обгрунтована система контролю знань (тести, реферати, контрольні роботи тощо). Робоча навчальна програма має частково змінений зміст і форму, як блоку форм, що завершують цикл даного матеріалу окремого модуля: лекція - групова диференційована або практична робота - контроль знань.
Робоча навчальна програма складається з таких структурних одиниць: кваліфікаційні вимоги до знань і умінь студентів, тематичний план, зміст навчального модуля, методичне забезпечення навчального модуля, питання для самостійної роботи й самоконтролю знань студентів, засоби та форми поточного та підсумкового контролю, критерії оцінки.
На початку вивчення дисципліни викладач пояснює студентам особливості модульно-рейтингової системи навчання. Приступаючи до вивчення кожного модуля, викладач визначає цілі з проблеми, яка вивчається, ознайомлює студентів з темами, з яких складається модуль, контрольними запитаннями до заліку і варіантами тестування за цими темами, літературою, .видами занять, графіком проведення заліку та тестування, кращими творчими роботами студентів.
Вивчення кожного модуля складається з теоретичного, практичного блоків та блоку контролю та самоконтролю. Вивчення теми навчального матеріалу відбувається не за частинами, а узагальнено на лекціях (фактологічних, проблемних) з визначенням опорних понять, категорій, закономірностей на семінарських заняттях. Під час навчання проводяться заняття-дискусії, ділові ігри, але переважають лекційні заняття. Для прищеплення студентам навиків практичної роботи передбачено практичні заняття. Під час опрацювання кожного модуля, студенти з'ясовують доцільність отримання знань та вмінь для подальшої роботи.
Практичний блок, оснований на теоретичних положеннях, передбачає розробку технології формування у студентів комплексних умінь з контрольно - ревізійної роботи. Процес засвоєння знань відбувається за шістьма рівнями:
1.На рівні пізнання студенти демонструють знання фактів, термінологій, структур, теорій, принципів, законів, тенденцій розвитку економічного контролю.
2.На рівні розуміння студенти показують свою спроможність глибшого засвоєння знань шляхом трансформації навчального матеріалу та інтерпретації основних категорій, законів, принципів.
З.На рівні застосування майбутні фахівці уміння використовувати навчальний матеріал у конкретних умовах -поєднання знань з бухгалтерського обліку, фінансів та ревізії* спираючись на засвоєні теоретичні положення.
4.На рівні аналізу студенти демонструють свою здатність робити висновки по конкретній ситуації.
5.На рівні синтезу вони застосовують своє вміння комбінувати елементи, щоб утворити цілісність з певною новизною (творчі завдання-створення схем, підготовка виступів, доповіді тощо).
б.На рівні оцінки -демонструють уміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу.
До практичного блоку відносяться практичні завдання різного рівня складності з альтернативною основою. Це рішення ситуативних задач; завдання на вивчення та аналіз економічної літератури.
Блок контролю та самоконтролю передбачає включення до процесу навчання питань, тестів, анкет, які дозволяють визначити факт засвоєння студентами навчального матеріалу з даної теми чи різноманітні тести пізнавання: розпізнавання, класифікація, тести конструктивного типу, тести "типова задача", тести-задачі.
Прийом заліків і тестування за кожним модулем проводиться як на заняттях, так і в поза аудиторний час. При цьому кожний студент усвідомлює, що йому треба систематично працювати з підручником та нормативно - довідковою літературою, оскільки його рівень знань контролюється на кожному етапі.
У процесі аналізу и оцінки навчальної діяльності студентів варто дотримуватися таких правил.
1.Пам'ятати, що аналіз и оцінка знань, умінь та навичок студентів - шлях забезпечення зворотного зв'язку у процесі навчання.
2.Дотримуватись систематичності в аналізі и оцінці знань, умінь і навичок студентів.
3.Створювати ситуацію значимості процесу перевірки й оцінки навчальної діяльності студентів.
4. повагою ставитись до навчальної праці вихованців та всіляко стимулювати її.
5.Чітко формулювати запитання, які спонукали б студентів до активних мислиневих дій, витримувати паузу, яка дає змогу всім студентам зібратися з думками; лише після цього запрошувати конкретного студента для відповіді.
6.Уважно слухати відповідь, схвальним словом, жестом і мімікою стимулювати розумову активність вихованців, не перебивати монологічну відповідь студента, аналіз робити після закінчення відповіді.
7.Після завершення відповіді робити її короткий аналіз, аргументовано й об'єктивно оцінювати.
8.Залишати за студентами можливість повторно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати навчальне завдання відповідно до їх індивідуальних розумових можливостей.
9. Під час відповідей студент може користуватися опорними конспектами, схемами, довідниками, іншими наочними матеріалами.
10.Забезпечувати оптимальні умови для всебічної перевірки знань, умінь і навичок студентів за допомогою різноманітних сласних технологій.
Під час використання модульної системи навчання педагог, в основному, здійснює консультативну, контролюючу, керуючу навчальними діями, комунікативну та виховну функції.
Із практики видно, що ця технологія дозволяє рівномірно та інтенсивно адаптувати студента до навчального процесу, глибше перевірити засвоєння ним матеріалу, підвищити його зацікавленість у вивченні дисципліни. Студент стає більш впевненим у результатах своєї діяльності.
Викладач і студент стають співавторами у навчальному процесі і працюють на кінцевий результат - якісні знання студента. Успішність в процесі навчання з дисципліни має тенденцію до зростання з кожним семестром.
Працюючи за модульною системою викладачі і студенти упевнились, що підвищується взаємна вимогливість між студентами і викладачем, відповідальність за якість знань.
Висновок
Отже, використовуючи лекційно - семінарське заняття та модульну систему організації навчального процесу ми можемо зробити висновок:
Лекції та семінари один із найефективніших методів навчання та контролю знань у вищій школі.
Застосування цих форм дає змогу дотримуватись систематичності в аналізі и оцінці знань, умінь і навичок студентів. Ці форми доцільно використовувати при вивченні
нового матеріалу, пов'язаного з раніше вивченим; при розгляді складного для самостійного вивчення матеріалу;
Подачі інформації великими частками в плані реалізації теорії укрупнення дидактичних одиниць у навчанні.
При виконанні низки завдань з однієї чи декількох тем, розділів; Застосуванні вивченого матеріалу при розв'язанні практичних задач. При узагальненні і систематизації знань і умінь учнів;
При проведенні занять, які присвячені різним методам розв'язання завдань, виконанню системи евристичних питань.
Модульна система навчання здійснює консультативну, контролюючу, комунікативну та виховну функції. Дозволяє глибше навчати та перевіряти засвоєння матеріалу студентами, підвищити зацікавленість студента у вивченні економічних дисциплін.
Основні компоненти структури лекцій
Лекція, як форма навчальної діяльності у вищому навчальному закладі має структуру, яка включає:
1. Організаційну частину.
1.1. Доповідь чергового про присутність студентів на заняття.
1.2. Перевірка готовності студентів до заняття.
2. Вступну частину;
2.1. Формування теми і мети лекції
2.2. Оголошення плану лекції.
2.3. Коротка характеристика ступеня розробки даної теми в літературі.
2.4. Визначення місця теми в навчальному курсі.
2.5. Встановлення між предметних зв'язків.
3. Виклад навчального матеріалу відповідно до плану лекції:
На лекцію рекомендується виносити 2-3 основних проблеми. Виклад матеріалу з кожного питання доцільно побудувати за схемою:
3.1. Формування центральної проблеми.
3.2. Логічне обгрунтування проблеми ( основні поняття і терміни, що вживаються, структура розгляду питання).
3.3.Фактичне обґрунтування проблеми (конкретні факти з реального життя, статистичні та експериментальні дані і т.д.)
3.4.Зв'язок проблеми з фаховою підготовкою і повсякденно -
практичною діяльністю.
3.5.Зв'язок проблеми із сучасністю.
3.6.Висновок з питання, що розглядається.
Зміст наступного питання повинен логічно випливати з попереднього; бути його продовженням, розвивати центральну проблему лекції.
4. Заключну частину: загальні висновки з конкретної теми.
5. Відповіді та запитання студентів.
6. Підсумки заняття.
6.1.Постановка конкретних домашніх завдань ( підготуватись до семінару самостійно опрацювати тему і т.д.)
6.2. Методичні поради щодо виконання домашнього завдання.
6.3. Біологічний огляд основної і додаткової літератури.
6.4. Висновки про рівень активності студентів протягом лекції (можливі оцінки).
Вступна лекція
Мета:Познайомити із специфікою навчальної дисципліни, розкрити її значення і функції в системі знань, роль і місце в житті людини, фахівця, суспільства в цілому.
Особливості:
1. Лекція відкриває студентам двері в поле знань конкретної науки, розділу чи об'ємної теми програми.
2. Задає робочий настрій, тон і ритм роботи з навчальної дисципліни.
3. Знайомить студентів із основними видами навчальної діяльності, які їм доведеться освоїти, вивчаючи предмет.
4. Доводить до відома студентів кваліфікаційні вимога до знань, вмінь і
навичок.
5. Знайомить з основною і додатковою навчально-методичною літературою з дисципліни.
Структура викладу матеріалу лекції:
1. Предмет науки, коло проблем, що їх вивчає дисципліна; основні принципи, категорії і закономірності.
2. Методологія і методика науки.
3. Функції науки, роль у формуванні особистості, фаховій підготовці, в житті суспільства в цілому.
4. Структура науки і навчальної програми.
5. Вимоги викладача до вивчення навчальної дисципліни, форми рубіжного і підсумкового контролю.
6. Методика конспектування лекцій, підготовка до семінарів і практичних занять.
Оглядова лекція
Мета: Познайомити студентів з основними навчальними та науковими
проблемами, що їх містить розділ, чи об'ємна тема, зробити огляд основних визначень і термінів, нагадати фактичний і статистичний матеріал, основну систему доказів провідних наукових шкіл.
Особливості:
1. Лекція застосовується в заочній формі навчання та в підготовці студентів денних відділень до державних іспитів.
2. В ході оглядової лекції викладач має нагадати студентам основні теоретичні положення розділу чи теми, охопити коло проблемних моментів, вказати напрями самостійної роботи в плані поглиблення знань.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
