116169 (617788), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

- стимулювання самовдосконалення, самокритичності, впевненості у собі;

Висновки до розділу

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед учнями не прямо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття школярами, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання учнями набутих знань про предмети і явища навколишнього світу. Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси учнів, вчитель повинен добирати їх відповідно до програми для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у учнів згасає інтерес до гри, вчитель ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри. Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання.

Розділ 2. Дослідницько-експериментальна робота з формування пізнавальної активності

2.1 Дослідницько-експериментальна програма з формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри

Фрагмент уроку російської

Тема: Повторення складу слова.

Мета: створити умови для повторення складу слова і способів словотворення.

Завдання: відпрацьовувати вміння визначати спосіб утворення слів; утворювати слова по заданій моделі;

- формувати пізнавальну активність засобами гри;

- виховувати акуратність при роботі в зошиті і на дошці, виховувати інтерес до уроку через дидактичну гру.

Етап уроку - повторення вивченого.

Дидактична гра "Прибери зайвий вагон".

Мета гри: створити умови для закріплення складу слова, вчити бачити слово, що відрізняється від інших за своїм складом.

Вчитель: - Тепер, діти, трошки пограємо. На станцію прибули три потяги. Кожен поїзд складається з чотирьох вагонів. Коли вагони приєднували до поїзда, зробили помилку, приєднавши зайвий вагон, що не підходив до цього складу (на дошці з'являються три поїзда). Вам необхідно знайти цей зайвий вагон. Зробити це вам допоможуть слова, написані на кожному вагоні.

(Підказка. Зайві слова відрізняються від інших слів, написаних на вагонах, за своїм складом.)

Вчитель: - Кожному ряду дістається свій поїзд, перш ніж прийняти рішення, обговоріть його разом зі своїм рядом, визначте людини, який буде висловлювати загальну думку.

Поїзд № 1.

забіг, заплив, закон, запуск.

Слово, на якому вагоні тут зайве?

Зайве слово закон, на третьому вагоні?

Чому?

Діти: - Слова, написані на інших трьох вагонах, мають приставку, а в слова закон немає приставки.

Вчитель: - Вірно діти, молодці. Зайвий вагон прибраний зі складу поїзда. Поїзд може продовжувати свій шлях. Тепер запишіть всі слова, крім слова закон, і виділіть в них приставки.

Поїзд № 2.

чайник, кавник, молочник, віник.

Яке слово зайве?

Діти: - Зайве слово віник, так як воно, на відміну від інших слів не має суфікса.

Вчитель: - Запишіть слова з суфіксами.

Поїзд № 2 може продовжувати шлях. Молодці, діти.

Поїзд № 3. подивитися, перемогти, подумати, посумувати.

Який вагон, тут зайвий?

Діти: - Вагон зі словом перемогти, тому що в цьому слові немає приставки.

Вчитель: - Запишіть слова з приставками.

Що тут зайве?

Вчитель: - Молодці діти. Ви добре попрацювали.

Аналіз фрагмента уроку.

Для проведення гри використовувалися наочні засоби. У даному випадку зображення трьох потягів зі словами на кожному вагоні. Це сприяло залученню уваги учнів до виконання ігрового завдання.

Кожному ряду було запропоновано забрати зайвий вагончик зі свого поїзда. Таким чином, учні розділилися на три команди. Завданням учнів було знайти слово, яке є зайвим серед всіх інших. Для цього їм необхідно було згадати склад слова, розібрати кожне слово за складом, потім, порівнявши складу всіх слів, знайти зайве слово, що відрізняється від інших слів за складом.

Робота по групах сприяла згуртуванню колективу учнів, тому що вони були об'єднані спільним завданням, важливою умовою було те, що хлопці працювали всі разом, вислуховувати думки кожного. Працюючи в групі, діти могли розподілити свої обов'язки, наприклад, кожен член групи, розбирав своє слово за складом, а той хто найкраще оволодів цим матеріалом, перевіряв розбір даних слів. Дітям також необхідно було вибрати того, людину, яка буде відповідати на запитання вчителя і зможе толково висловити думку всієї команди.

У процесі гри, діти повторили склад слова, потренувалися в розборі слова за складом, тим самим, закріпивши цю тему у себе в пам'яті. У процесі гри знання засвоюються значно краще, а їх закріплення йде набагато продуктивніше. Школярі навчалися зіставляти, порівнювати, аналізувати наданий їм навчальний матеріал, а потім робити відповідні висновки. Також гра дозволяє формувати усне мовлення учнів через висловлювання своєї думки. У школярів формується вміння доводити свою точку зору, підтверджувати її висновками, отриманими в процесі обговорення в команді.

Гра була проведена на завершальному етапі уроку, що сприяло активізації пізнавальної активності учнів у кінці уроку, стимулюванню їх діяльності, гра сприяла також зняттю напруги, втоми, тому що на цьому етапі втому школярів особливо відчувається, вони гірше працюють, увага стає розсіяним. Гра ж, у свою чергу, сприяє концентрації уваги на навчальній задачі, дозволяє школярам зосередитися на складному матеріалі навіть наприкінці уроку, не вимагаючи від них особливого напруження (процес гри дозволяє це здійснити).

Таким чином, дана гра дозволяє в більш адаптованій формі повторити вивчений матеріал і закріпити його в пам'яті. Гра сприяє формуванню учнів інтересу до російської мови, тому що гра створює більш невимушену обстановку на уроці, учням, при використанні такого засобу навчання, простіше висловити свою думку, гра не вимагає від школярів напруги, вони не відчувають почуття провини якщо зроблять помилку. Гра дозволяє активізувати весь клас, в роботу включаються слабкі учні, в процесі гри вони відчувають упевненість у своїх силах. Даний засіб навчання в цьому разі сприяє формуванню пізнавальної активності учнів.

2.2 Результати дослідження

На базі проведеного дослідження можна зробити висновки, що цінність дидактичної гри на уроках російської мови полягає в тому, що на матеріалі гри можна відпрацьовувати швидкість читання, слоговий склад слова, розвивати орфографічну пильність і багато іншого. Важлива роль дидактичних ігор, які використовуються на уроках мови полягає у тому, що вони сприяють зняттю напруги й страху при письмі у дітей, які відчувають свою власну неспроможність, створює позитивний емоційний настрій у ході уроку. Можна відмітити, що дитина із задоволенням виконує будь-які завдання і вправи вчителя. Вчитель, таким чином, стимулює правильну мову учня як усну, так і письмову. Використання таких ігор-вправ розвивають пам'ять дітей, увагу, кмітливість, їх загальний кругозір.

Висновки до другого розділу

Отож, з'ясувалося, що дидактичні ігри - різноманітні, але призначення їх одне - пробуджувати думку, розвивати пізнавальну активність, залучати дитину до світу знань. Кожна дидактична гра має педагогічну мету, яка виступає у прихованій від дітей формі, але є потужним поштовхом у розвитку пізнавальних інтересів.

Цінність дидактичної гри визначають не за тим, яку реакцію вона викличе з боку дітей, а за ефективністю у вирішенні того чи іншого завдання кожним учнем. Результативність дидактичних ігор залежить від систематичного їх використання та цілеспрямованості програми ігор у сполученні із звичайними дидактичними вправами. Наприклад, у вирішенні проблеми розвитку пізнавальної активності необхідно вважати головним завданням розвиток самостійності мислення учня. Це означає, що необхідні такі групи ігор та вправ: які формують уміння виділяти основні характерні ознаки предметів, порівнювати та зіставляти їх; по узагальненню предметів за певними ознаками; у процесі яких у молодших школярів розвиваються кмітливість, швидкість реакції та всі необхідні якості для успішного оволодіння навчальним матеріалом. Складання програми таких ігор - турбота кожного вчителя.

Отже, дидактична гра в усіх своїх видах виконує різні функції, але домінує - мотиваційна; саме з цих позицій слід оцінювати її переваги порівняно з іншими методами навчання.

Для вчителя важливо зрозуміти, що дидактичні ігри в школі - перш за все повчальні, вони повинні прикувати нестійку увагу дитини до матеріалу уроку, давати нові знання, примусити напружено мислити.

Висновки

Таким чином, під навчанням ми будемо розуміти планомірну і систематичну роботу вчителя із учнями, засновану на здійсненні і закріпленні змін у їхніх знаннях, настановах, поведінці й у самій особистості під впливом навчання, оволодіння знаннями і цінностями, а також власної практичної діяльності.

Навчання є цілеспрямованою діяльністю, коли вчитель стимулює навчання як суб'єктивну діяльність самих учнів. На цій основі деякі дидактики визначають навчання, як нагляд за навчанням, однак це визначення не є повним, оскільки воно виключає інші характеристики навчання. Однією з таких важливих характеристик є обмін інформацією між учителем, іншими джерелами й учнем, що дозволяє учневі опановувати знаннями, засвоюючи їх безпосередньо або в ході вирішення проблеми. Здобуваючи знання про навколишню дійсність і про себе, учень здобуває здатність приймати рішення, що регулюють його відношення до цієї дійсності. Одночасно він пізнає моральні, соціальні і естетичні цінності і, переживаючи їх у різних дидактичних ситуаціях, формує своє ставлення до них і створює систему цінностей. Важливим фактором змін особистості учнів є також їхня практична діяльність, зв'язана з придбанням знань і впливом на дійсність.

Навчання – це процес, у ході якого на основі досвіду, пізнання і вправ виникають нові форми поведінки і діяльності чи змінюються раніше придбані. Воно являється таким видом людської діяльності, що у дитинстві і юності переважає над іншими формами, тобто над грою, роботою і суспільною діяльністю.

Дидактика досліджує не усі форми поведінки, а лише цілеспрямовані, тобто ті, метою яких є перетворення людської діяльності. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Список використаних джерел

1. Бондар В. Дидактика як наука. Ціле покладання в дидактику // Бондар В. Дидактика. – К., 2005. – С. 6 – 43

2. Веремійчик І. Дидактична гра "Поле чудес" // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 46 – 47

3. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання // Рідна школа. – 2002. - № 10. – С. 46 – 48

4. Газман О.С., Харитонова Н.Е. В школу с игрой. Кн.. для учителя. М.: Просвещение, 1991. – 96 с., 4 л.

5. Дидактична гра // форми навчання в школі. – К. 1992. – С. 89 – 104

6. Дидактический материал к учебнику русского языка. 5 кл. – Пос.для учителя. – 3-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1989. – 175 С.

7. Дидактический материал к учебнику русского языка. 6 кл. – Пос.для учителя. – 3-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1983. – 176 С.

8. Дидактичний матеріал до організації мовних ігор на народознавчому матеріалі. – К., 1996. – 72 с.

9. Дон О. Дидактичні ігри // Шкільний світ. – 2001. - № 35 ( вересень)

10. Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение. - М., 1975. – 128 с.

11. Кондрашова Л. В. И др. Дидактическая игра в системе обучения / Л.В. Кондрашова, М. Г. Виевская, Л. А. Савченко // Кондрашова Л. В. И др. Иллюстрационно –игровое обучение в высшей школе / Л.В. Кондрашова, М. Г. Виевская, Л. А. Савченко. – Кривой Рог, 2001. – С. 79 – 105

12. Лазаренко Ю. Особливості використання дидактичних ігор у навчальному процесі / Ю. Лазаренко // Зб. Наук. праць студентів. – К., 2009. вип.. 15. – С. 62 – 63

13. Нестандартній урок // Початкова освіта. – 2002. - № 5. – С. 1

14. Онищук В. Дидактика современной школы : Пос. для учителей / Под ред. В. Онищука. – К.: Рад. Школа., 1987. – 351 с.

15. Остапенко А. Дидактические средства: попытка классификации // Пед. технологии. – 2005. № 1 , - С. 3 – 22

16. Саюк В. Історико – педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі // Рідна школа. – 2005. - № 7. – С. 50 - 52

17. Хуторской А. В. Дидактика как наука // Хуторской А. В. Современная дидактика – Санкт – Петербург, 2001. – С. 13 – 90

18. Шатрова Л. В. / СШ № 24 м. Кривого Рога / Дидактичні ігри на уроці. – "Початкова школа", 1977, № 2, С. 45 / Сучасний урок …/

19. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М., Педагогика, 1983.

20. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально – виховному процесі // Початкова школа. – 1997. - № 9. – С. 18 – 20

Додаток А

Інструкція: вам дано п'ять слів. Чотири з них об'єднані загальною ознакою. П'яте слово до них не відноситься. Знайдіть це п'яте слово:

1) приставка, прийменник, суфікс, закінчення, корінь

2) трикутник, відрізок, довжина, квадрат, коло

3) дощ, сніг, опади, іній, град

Характеристики

Список файлов курсовой работы