Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Відеодиски (CD-, DVD-video) призначені для відтворення з них запису зображення й звуку за допомогою відеопрогравача. Вони дають змогу починати відтворення з будь-якого місця запису, як на грамплатівці (система прямого доступу), не чекаючи, як у магнітофоні, доки перемотається стрічка. DVD-технологія побудована на принципах високоякісного відтворення звуку й відео.

2.4 Комп'ютерні телекомунікації

Комп'ютерні телекомунікації, використання яких є перспективним у системі шкільної біологічної освіти, дають змогу здійснити принципово новий підхід до навчання й виховання учнів, що базується на вільному обміні думками, ідеями, інформацією між учасниками спільного проекту, широкому долучені до культури різних народів, людського досвіду й оснований на реальних дослідницьких методах (наукова або творча лабораторія), за допомогою яких у процесі спільної діяльності пізнаються об'єкти, процеси та явища природи, стимулюється збагачення знання рідної мови й оволодіння іноземними тощо [15].

Їх застосування підвищуватиме ефективність самостійної діяльності учнів, пов'язаної з різними видами творчих робіт, на основі широкого використання дослідницьких методів, вільного доступу до банків і баз даних, обміну інформацією між учнями, вчителями й науковцями як всередині країни, так і за кордоном.

Комп'ютерні телекомунікації дають змогу формувати в учнів необхідний рівень знань і вмінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити й опрацьовувати інформацію, пов'язувати її з питаннями, що вивчаються, тобто формувати інформаційну культуру школярів.

Глобальною комп'ютерною телекомунікаційною мережею є Інтернет (Internet), представлений сукупністю безлічі комп'ютерних мереж, що об'єднані стандартними угодами про способи обміну інформацією (протоколами) та єдиною системою адресації.

У сфері освіти телекомунікації дістали розвиток у методі проектів та дистанційному навчанні.

Основною формою організації урочної або позаурочної діяльності з біології в мережі Інтернет може стати телекомунікаційний проект.

Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.

Телекомунікаційні проекти з біології можуть бути інфомаційними, ігровими, творчими, дослідницькими тощо. Форми роботи над проектами також можуть бути різними: індивідуальні (всередині загального проекту); парні, коли над одним проектом працюють партнери в парі); групові, коли в проекті беруть участь групи партнерів з одного класу, з різних шкіл регіону, з різних країн тощо. Проекти можуть проводитися в рамках електронної пошти або телеконференції.

Телеконференції — це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).

Є два види електронних конференцій, що проводяться в Інтернеті:

• «реальні» конференції, коли користувачі спілкуються один з одним безпосередньо;

• відстрочені в часі дискусії.

Електронні конференції — це різновид електронної дошки оголошень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповідати на них. Кожна конференція зазвичай має кілька «сюжетних ліній», об'єднаних однією темою [15].

Конференції бувають «відкритими» — доступними для будь-якого користувача мережі, або «закритими» — доступ здійснюється тільки під контролем керівника конференції (модератора) й лише для запрошених учасників.

Електронні конференції використовуються для того, щоб ставити запитання, відповідати на запитання інших, брати участь у дискусіях, розсилати інформаційні повідомлення про себе, свої розробки, ідеї, відкриття тощо.

До типових методичних помилок, що знижують ефективність застосування технічних засобів, належать:

• неправильне визначення дидактичної функції екранних, звукових та екранно-звукових технічних засобів;

• неправильне визначення місця цих засобів у структурі уроку;

• безплановість, випадковість їх використання;

• перевантаження уроку демонструваннями (прослуховуваннями), перетворення його на зорово-звукову чи літературно-музичну композицію.

На такому уроці, по суті, відсутня керівна діяльність учителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйми і їй навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається мінімальний час [11].

Слід пам'ятати, що дидактичні й виховні можливості аудіовізуальних засобів обмежені. Жоден із них, взятий окремо, не може забезпечити ефективності навчального процесу. Для досягнення оптимальних результатів необхідне їх поєднання згідно зі змістом, темою, метою й завданнями уроку, особливостями пізнавальної діяльності учнів. Практикуються такі поєднання:

• статичні екранні й звукові посібники;

• динамічні й статичні екранні посібники;

• динамічні екранні й звукові посібники;

• динамічні й статичні екранні та звукові посібники.

Добір цих ТЗН і послідовність їх поєднання з іншими засобами навчання (натуральними об'єктами, друкованими посібниками) визначаються також змістом навчального матеріалу та особливостями методики використання. Наприклад, якщо предметом вивчення є процес, характерна особливість якого — динаміка, рух, розвиток, то основна роль належатиме динамічному посібникові — навчальному кінофільму. За його допомогою учні побачать процес у розвитку й змінах, стануть певною мірою «співучасниками», «дослідниками» цього процесу.

Зупинка проекції кінофільму або демонстрації відеозапису, фіксування кадру дають змогу поєднувати однозначні за змістом, але різні за дидактичними можливостями й виразністю екранні засоби навчання. Найчастіше практикується поєднання екранних та звукових посібників. Наприклад, під час вивчення різноманітності птахів (тема «Клас Птахи», 7 клас) поряд із демонстрацією кіно- чи діафільму можна використовувати магнітофонні записи голосів птахів [12].

Сучасний комп'ютер у поєднанні з мультимедійною проекцією може замінити всі традиційні технічні засоби навчання, однак це не завжди виправдане з психолого-педагогічного та методичного поглядів.

РОЗДІЛ 3. Використання відеоматеріалів з метою систематизації та узагальнення знань учнів

Використовувати відеофільм можна за двома методиками: перша — коли він переглядається повністю. Тоді для організації та керівництва пізнавальною діяльністю учнів можна використовувати прийом «стоп-кадр». Його призначення — статична демонстрація явиш, об'єктів, для якісного сприймання та усвідомлення яких необхідно збільшувати тривалість їх споглядання учнями. «Стоп-кадр» доцільно застосовувати для показу складних схем, таблиць, малюнків тощо. Під час «стоп-кадру» вчитель може керувати пізнавальною діяльністю учнів, акцентуючи їхню увагу на найважливіших положеннях змісту кадру, а також робити необхідні, на його думку, роз'яснення й доповнення, ставити запитання тощо.

Друга методика — коли переглядаються фрагменти відеофільму, проводиться певна робота вчителя з учнями між окремими фрагментами та виконується самостійна робота після перегляду всього відеофільму [15].

На початкових етапах застосування відеоінформації для узагальнення й систематизації знань обидві методики можна використовувати в комплексі. Це доцільно робити, коли в учнів ще не достатньо сформовані навички та прийоми сприймання, усвідомлення й засвоєння навчальної відеоінформації з екрана телевізора.

Застосування другої або разом першої і другої методик доцільне також під час узагальнення й систематизації великих за обсягом тем, в яких вивчаються різні за природою явища.

Розглянемо методику узагальнення й систематизації знань з використанням відеофільмів на прикладі вивчення теми «Пагін».

Обладнання: відеофільм «Пагін» (відеозапис телепередачі «Пагін»). Відеовставка із запитаннями. Відеовставка з таблицями.

Методичні вказівки

Під час вивчення теми учні здобули знання про розвиток пагона, утворення листків, стебла, квіток. На основі дослідів та спостережень учні вивчили такі важливі поняття, як: фотосинтез, дихання, випаровування води листками, пересування поживних речовин та відкладання їх у запас.

Таким чином, учням необхідно усвідомити і засвоїти великий обсяг навчальної інформації, встановити й осмислити взаємозв'язки між різноманітними явищами та процесами, сформувати систему знань. Поновити в пам'яті учнів раніше здобуті знання з даної теми, а потім узагальнити їх та систематизувати можна за допомогою демонстрації відеофільму «Пагін».

У відеофільмі за 15 хв. показаний і пояснений у певній логічній послідовності основний зміст навчального матеріалу, що вивчався протягом 19 год. Тому для забезпечення цілеспрямованого й ефективного виконання завдань уроку перед початком перегляду вчитель може ознайомити учнів із запитаннями, на які потрібно відповісти. Крім того, для полегшення узагальнення й систематизації можна запропонувати таблиці, в яких учні мають викласти свої знання в узагальненій формі.

Оскільки в обраному нами відеозапису дається логічно завершена інформація про особливості розвитку пагона, його будову тощо, то можна демонструвати відеофільм за першою методикою. Отже, на початку уроку вчитель ознайомлює учнів з темою даного уроку; акцентує їхню увагу на тому, що мета уроку — узагальнити й систематизувати знання про розвиток пагона, утворення листків, стебла. Перш ніж приступити до перегляду відеофільму «Пагін», учитель ставить запитання, на які учні повинні відповісти наприкінці уроку. Наприклад: що таке пагін і яка його будова ? Що таке брунька і яка її будова ? Яка внутрішня будова стебла ?

Відеофільм умовно складається із чотирьох фрагментів. У першому фрагменті наводиться означення пагона. Пояснюється, що пагін розвивається з бруньки. Кути між листками та розмішеними над ними міжвузлями називають листковими пазухами [15].

У наступних кадрах показано та пояснено, як росте пагін, акцентується увага учнів на тому, що пагін росте, і міжвузля стають довшими. Ростуть і листки, поступово досягаючи звичайних для даної рослини розмірів.

Верхівку стебла займає верхівкова брунька. За допомогою мульткадрів у відеофільмі показано бруньку в перерізі під мікроскопом. У центральній частині бруньки добре помітне зачаткове стебло, а на ньому — дрібні зачаткові листки. У пазухах цих листків є бруньки. Вони настільки дрібні, що ледве помітні навіть під лупою. Отже, зазначається у телепередачі, брунька — це зачатковий пагін.

Коли на екрані з'являється малюнок поздовжнього розрізу бруньок, учитель фіксує кадр. Якщо розрізати кілька бруньок, то можна побачити, що всередині деяких з них на зачатковому стеблі розміщені лише зачаткові листки. Такі бруньки називають вегетативними. Учитель ставить запитання: яку будову має репродуктивна брунька?

У наступному фрагменті докладно розповідається про стебло. Учитель фіксує кадр із зображенням будови стебла під мікроскопом і акцентує увагу учнів, що на поверхні зрізу дерева можна побачити три шари. Зовнішній тонкий і, як правило, темний називають корою. Щільний, найширший шар, який лежить глибше,— це деревина. У центрі міститься пухка серцевина. При фіксації кадру із зображенням поздовжнього розрізу стебла вчитель пропонує учням відповісти на такі запитання: де міститься луб і з яких клітин він складається? Де розміщений камбій?

Потім у відеофільмі за допомогою мульткадрів показується ріст сон-трави. Зазначається, що ріст рослин можна штучно прискорювати.

Після перегляду відеофільму необхідно провести узагальнюючу бесіду за запитаннями, які учні одержали перед переглядом відеофільму, запропонувати заповнити таблиці.

Письмово відповісти на запитання і заповнити таблиці можна запропонувати учням як домашнє завдання.

ВИСНОВКИ

Технічні засоби навчання – це обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності.

Досить поширена така класифікація ТЗН: за функціональним призначенням, за принципом будови та дії, за характером впливу на органи чуттів, за характером передачі інформації. У навчально-виховному процесі ТЗН виконують такі функції: комунікативну, керівну, кумулятивну, науково-дослідницьку.

Екранні технічні засоби навчання поділяються на статичні й динамічні. До статичних екранних засобів навчання біології належать діапозитиви, епіоб'єкти, діафільми, транспаранти.

Звукові технічні засоби — це комплекси апаратури, що забезпечують запис і відтворення звуку. Це грампластинки, магнітофонні касети, гнучкі магнітні диски, лазерні (оптичні) диски, міні-лазерні диски для плеєра, компакт-касети для диктофонів, радіо.

Екранно-звукові технічні засоби забезпечують подачу та зорове й слухове сприйняття інформації. Серед екранно-звукових ТЗН у біології провідна роль належить навчальному кіно — німому та звуковому.

Комп'ютерні телекомунікації дають змогу здійснити принципово новий підхід до навчання й виховання учнів.

Використовувати відеофільм для систематизації та узагальнення знань учнів можна за двома методиками: перша — коли він переглядається повністю. Тоді для організації та керівництва пізнавальною діяльністю учнів можна використовувати прийом «стоп-кадр». Друга методика — коли переглядаються фрагменти відеофільму, проводиться певна робота вчителя з учнями між окремими фрагментами та виконується самостійна робота після перегляду всього відеофільму. Обидві методики дають позитивні результати щодо підвищення рівня знань учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М., 1982. — 192 с.

2. Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.

3. Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обучения. — Красноярск, 1984. — 184 с.

4. Загальна методика навчання біології: Навчальний посібник. / За ред. І.В.Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.

5. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

6. Зверев И. Д., Мягкова А. Н. Общая методика преподавания биологии: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1985. — 191 с.

7. Использование средств обучения на уроках биологии /А. М. Роченштейн, Н. Л. Пугал, И. Н. Ковалева, В. Г. Ленина. - М.: Просвещение, 1989. — 191 с.

8. Коджаспирова Г. М., Петров К. В, Технические средства обучения и методика их использования. - М.: Изд. центр «Академия», 2001. — 256 с.

9. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 – 13.

10. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. — К., 1985. — 63 с.

11. Мягкова А. Н., Комиссаров Б. Д. Методика обучения общей биологии: Пособие для учителя. — М: Просвещение, 1985. — 287 с.

12. Назарова Т. С, Полат Е. С. Средства обучения: Технология создания и использования. — М: Изд-во УРАО, 1998. — 204 с.

13. Осетрова И. В., Смирнов А. И., Осин А. В. Книга и электронные средства в образовании. — М.: Изд. сервис; Логос, 2002. — 144 с.

14. Пугал Н. А., Трайтак Д. И. Кабинет биологии. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. — 192 с.

15. Пугал Н. А. Технические средства обучения. // Биология в школе. – 2003. - № 7. – С. 44 – 46.

16. Сидорович М. Групова навчальна діяльність учнів на уроках біології. // Біологія і хімія в школі. – 2004. - № 5. – С. 8 – 10.

17. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

18. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

19. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

20. Шаповаленко С. Г. Школьное оборудование и кабинетная система // Вопросы школоведения / Под ред. М. И. Кондакова, П. В. Зимина. — 2-е изд. — М: Просвещение, 1982. — С. 183 — 222.

Характеристики

Список файлов курсовой работы