115963 (617708), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Розділ 4. Форми та засоби фізичного виховання в сім’ї в зимовий період

4.1 Лижні прогулянки

Чудовим оздоровчим засобом у зимовий час слугують лижні прогулянки. Лижні прогулянки в лісі роблять також позитивний емоційний вплив: насолода зимовим пейзажем, швидкими спусками з гір і т.д.

Прогулянки на лижах доступні вже дітям раннього віку. Лижі і палиці підбираються відповідно до зросту дитини: дітям у віці 6 років і більше підбираються лижі, що досягають долоні її витягнутої нагору руки. Лижні палиці – трохи нижче плечей. Розмір черевиків такий, щоб їх можна було надягати без труднощів з 1-2 товстими вовняними шкарпетками.

На відміну від бігу ходьбі на лижах дітей треба навчати. Ключове й одночасно важке – зуміти зацікавити дитину, дати їй можливість відчути задоволення від ковзання на лижах спочатку по рівній сніжній поверхні, а потім по похилій. Перші вправи на снігу проводяться без палок і починаються з навчання падінню не вперед або назад, а на бік з розведенням рук у сторони. Перші вправи в навчанні звичайному способу ходьби на лижах – пересування по прямій кроком, що ступає, з поступовим переходом до ковзання, коли лижі не відриваються від лижні. Корисною вправою в перших тренуваннях є і буксирування на лижах, коли дитина тримається за палиці, що тягне дорослий; при цьому ноги в дитини злегка зігнуті в колінах, а корпус нахилений уперед. Потім дитину навчають розворотові на місці.

При переході до ковзанярського кроку добре використовувати торовану лижню, що йде під невеликим ухилом. Спочатку довжина ковзанярського кроку невелика, поступово вона зростає – одночасно з темпом пересування. Лише після цього дитині дають палки, і вона поступово навчається поперемінному двокроковому ходу на лижах, коли рухи рук і ніг чергуються як при ходьбі: при русі правої ноги вперед висувається ліва рука і навпаки. Важливо стежити за тим, щоб палка виносилась вперед і опускалася в сніг перед ступнями. Потім переходять до навчання одночасному відштовхуванню двома палками з підведенням на носки, посилкою корпуса вперед і виносом палок під прямим кутом.

Навчати дітей швидкісному «коньковому» ходу навряд чи доцільно через його надмірне навантаження на суглоби ніг.

Одяг для лижних прогулянок підбирається так, щоб він не заважав рухам і не перегрівав тіло. Останнє правило дуже важливо дотримувати.

4.2 Катання на ковзанах

Катання на ковзанах стимулює рухову активність молодших школярів, поліпшує стан їхнього здоров’я і загальне фізичне загартування. Систематично виконувані рухи на свіжому повітрі приводять до сприятливих змін у розвитку органів дихання і дихальної мускулатури. При пересуванні на ковзанах багаторазово повторюються ті самі рухи, відбувається постійне чергування напруги і розслаблення м’язів ніг при зміні одноопорного і двохопорного ковзання, що сприятливо впливає на зміцнення стопи. Значно підвищується стійкість вестибулярного апарата, підвищується почуття рівноваги, правильно розподіляється м’язова напруга.

Катання на ковзанах – складний вид руху, що складається з відштовхування, правильної постановки ковзана при ковзанні, збереження рівноваги. Складність рухів на ковзанах обумовлюється взаємозв’язком і загальним ритмом рухового акта при ковзанні по льоді на обмеженій площі опори. Учити дітей цьому видові спортивних вправ починають з 5 років, а отже у молодшому шкільному віці вже досить широко використовують.

Перші заняття доцільно провести в приміщенні: розглянути ковзани з черевиками, примірити, спробувати зав’язати шнурівки. Шнурівки повинні бути широкими, потрібної довжини, щоб зав’язувався бантик і не залишалися надто довгі кінці. На підйомі ноги необхідно навчити шнурувати туго, на пальцях вільно, щоб ноги не мерзнули.

Після того, як дитина звикне до взуття і ковзанів, потрібно звикнути до них, походити по снігу, потім по льоді.

З перших кроків на льоді учити правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей.

Під час катання треба стежити за диханням дитини, щоб вона дихала через ніс і не затримувала подиху. Особливої уваги вимагає дитина, яка перенесла ОРЗ, грип. Їй дозволяється катання при температурі повітря від +2 до –8⁰С.

Розділ 5. Організація дозвілля дітей

Використання велосипеду

Їзда на велосипеді впливає на серцево-судинну, дихальну системи, сприяє зміцненню м’язів, особливо ніг, стопи. У дітей розвивається швидкість, спритність, рівновага, окомір, координація рухів, орієнтування в просторі, ритмічність, сила, витривалість, підвищується вестибулярна стійкість.

Для навчання їзді повинна бути доріжка шириною 3-4 м, довжиною не менш 30-50 м, тому що дітям важко робити повороти. Опановують діти їзду в різний термін. Деякі довго тримаються напруженими, скованими, не вміють їздити вільно і легко. Дорослий повинен чітко вказати, яку помилку допускає дитина, роз’яснити, як її усунути, тим самим допомогти дитині здолати всі труднощі в опануванні велосипеда.

Ігри у дворі

Найчастіше діти грають у ігри, які відбивають рівень їх знань про навколишній світ, інтереси тощо. Сюжети цих ігор можна успішно доповнювати діями з метою фізичного навантаження, зміцнення здоров’я дітей, логічно зв’язаними зі змістом гри.

У дітей різного віку мають успіх ігри – вправи з індивідуальними фізкультурними посібниками: обручами, м’ячами різних розмірів. Молодші школярі, що мають визначений руховий досвід, самостійно грають і організують змагання, а малятам способи дій повинні показати дорослі і перший час пограти з ними.

Ігри у дворі можуть стати непрочитаною книгою для батьків. Спостереження за дітьми під час таких ігор покажуть батькам здібності , розвиток, позитивні та негативні риси характеру дітей тощо.

Використання спортивного куточка вдома

Інтерес дитини до фізичних вправ формується спільними зусиллями вихователів і батьків. Спортивний куточок вдома допомагає розумно організувати дозвілля дітей, сприяє закріпленню рухових навичок, в школі, розвитку спритності, самостійності. Обладнати такий куточок нескладно: одне можна придбати в спортивному магазині, інше зробити самому. В міру формування рухів і розширення інтересів дитини куточок варто поповнювати більш складним інвентарем різного призначення.

Розташовувати куточок по можливості потрібно ближче до світла, щоб був приплив свіжого повітря.

Вправи на снарядах, що вводяться поступово, спочатку виконуються дітьми під керівництвом або спостереженням дорослих, а після успішного освоєння діти можуть займатися самостійно.

У дитини не має бути із самого початку негативних емоцій від надмірно високих або занадто малих навантажень, неправильної методики занять, відсутності їхньої періодичності, тому батьки повинні добре підготуватися до того, щоб почати займатися з нею в домашньому спортивному куточку.

Висновки

Доведено, що спільні заняття батьків з дітьми приносять наступні позитивні результати:

• будять у батьків інтерес до рівня «рухової зрілості» дітей;

• сприяють розвитку в дітей рухових навичок відповідно до віку і здібностей дітей;

• поглиблюють взаємозв’язок батьків і дітей;

• надають можливість займатися фізкультурою за короткий відрізок часу не тільки дитині, але й дорослому;

• дозволяють з користю проводити вільний час, сприяє всебічному розвитку дитини.

Під час спільних занять дорослий піднімає, носить, качає дитину, допомагає їй підтягтися, підстрибнути, піднятись наверх і т.д. Завдяки цьому самі батьки розвиваються фізично, стають більш сильними, спритними і витривалими. Таке використання вільного часу корисно для обох сторін. Дитина захоплюється батьком, наслідує матері в граціозності і координації. Батьки ж, займаючи напівактивну позицію, шляхом спритних рухів допомагають дитині виконати вправу, підбадьорюють її і разом з нею тішаться успіху. Пізніше ці спільні заняття стають дійсно радісною подією дня. У сьогоднішній круговерті дня це – хвилини свята, однак заняття повинні бути не по-святковому рідкими і випадковими, а регулярними і щоденними. Тільки систематична турбота про руховий розвиток дитини може принести бажані результати: систематичне повторення тих самих вправ і логічна наступність занять є основними передумовами успіху.

Список використаної літератури

1. Грушко В.С. Основи здорового способу життя. –Тернопіль:Астон, 1999р.

2. Я. Бердыхова. Мама, папа, занимайтесь с мной. – М.: Физкультура и спорт, 1990г.

3. Э.Н. Вавилова. Укрепление здоровья детей. – М.: Образование, 1986г.

4. Н.Ф. Виноградова. Воспитателю о работе с семьей. – М.: Образование, 1989г.

5. И.И. Гребешкова. Ваш ребенок . – М: Медицина, 1990 г.

6. А.Ф. Островская. Педагогические ситуации в семейном воспитании. – М.: Образование, 1998г.

7. Ф.В. Тонкова-Ямпольская, Т.Я. Черток. Ради здоровья детей. – М: Образование, 1985г.

8. А.Г. Хриповская. Мир детства. М.: Педагогика, 1988г.

Характеристики

Список файлов курсовой работы