115643 (617603), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Динамічна афазія.
Динамічна афазія виникає при ураженні задньолобових відділів лівої домінантної по мовленню півкулі тобто відділів третього функціонального блоку — блоку активації, регуляції і планування мовленнєвої діяльності.
Основним мовленнєвим дефектом при ній формі афазії є трудність, а іноді і повна неможливість активного розгортання висловлювання. При динамічній афазії правильно вимовляються окремі звуки, повторюються без, аргикуляторних труднощів слова й короткі речення, проте те комунікативна функція мовлення все ж таки виявляється порушеною. При грубій вираженості розладу відмічаються не тільки мовленнєва, але і загальна аспонтанність, безініціативність, виникає виражена ехолалія, а іноді і ехопраксія, коли як би механічно повторюються за співбесідником не тільки вимовлені ним слова, питання, але і рухи.
1.3 Нейропсихологічна класифікації афазії А. Лурія
Існують різні класифікації афазій: класична, неврологічна класифікація Верніке-Ліхтгейма лінгвістичні класифікації X. Хеда й інших, кожна з яких відображає рівень розвитку неврологічною, психологічною, фізіологічною і лінгвістичною наук, характерних для того або іншого історичною періоду розвитку вчення про мовлення. В даний час загальноприйнятою є нейропсихологічна класифікація афазій А. Лурія. нейропсихологічний підхід до організації вищих кіркових функцій А. Лурія є продовженням нейрофізіологічних відкриттів І. Павлова, Н. Берштейна і П. Анохина про системну організації функцій і «зворотну аферентацію», а також нейропсихологічних і психологічних поглядів Л. Виготського, О. Леонтьева і інших психологів. В 1947 р. А. Лурія формулює принцип системної будови і динамічної поетапної локалізації вищих кіркових функцій. Ним розроблені методи вивчення порушень психічної діяльності, різних пізнавальних процесів людини. Нейропсихологічна методика, запропонована А. Лурія, дозволяє досліджувати різні симптоми і синдроми, закономірні поєднання симптомів, що виникають при ураженні тих або інших структур мозку. Використання цієї методики дозволяє не тільки робити висновок про наявність тієї або іншої форми афазії, але і діагностувати місце ураження головного мозку. Ним доведено, що при будь-якій формі афазії порушується реалізація мовленнєвої діяльності.
В основу сучасної нейропсихології і нейролінгвістики покладено вчення про роль внутрішнього мовлення і мислення. Біля витоків психолінгвістики стоять імена Ф. де Сосюра і Бодузна де Куртене, що поклали початок диференціації понять «мова» і «мовлення», - «парадигматичні» і «синтагматичні» відносини, «статика» мови і «динаміка» мовлення.
При різних формах афазії по-різному порушується «парадигматична» організація імпресивного і експресивного мовлення (А. Лурія, 1975).
А. Лурія розрізняє шість форм афазій: акустико-гностичну і акустико-мнестичну афазії, що виникають при ураженні скроневих відділів кори головного мозку, семантичну афазію і аферентну моторну афазію, виникаючі при ураженні нижніх тім'яних відділів кори головного мозку еферентну моторну афазію і динамічну афазію, виникаючі при ураженні премоторних і задньолобових відділів кори головного мозку (зліва у праворуких).
Афазії, що виникають при уражені верхньо-скроневих і нижньо-тім'яних зон, що входять у другий функціональний блок (А. Лурія, 1979), називаються задніми формами афазії. Це афазії, при яких порушуються парадигматичні відносини.
Афазії, що виникають при ураженні задньо-лобових відділів мозку, що входять в третій функціональний блок, називаються передніми афазіями.
При цих формах афазії порушуються синтагматичні співвідношення. При ураженні мовленнєвих зон відбувається порушення первинної передумови, здійснюючої специфічну діяльність відповідної системі аналізатора. На основі первинного порушення аналізатора виникає вторинний, також специфічний розпад всієї функціональної системи мови і мовлення, тобто виникає порушення всіх видів мовної діяльності: розуміння мовлення, усного і писемного мовлення, рахунку та ін. Характер і ступінь порушення розуміння мовлення його експресивної форми, читання і письма залежать перш за все не від величних вогнища ураження в корі головного мозку, а від тих гностичних (кін естетичної, акустичної або оптичної) передумов, які по-різному вносять свій внесок з реалізацію різних мовленнєвих процесів.
Розділ 2. Специфіка логопедичної роботи з дорослими при афазії
2.1 Принципи корекційної роботи при еферентній моторній афазії
Еферентна афазія при ураженні передніх гілок лівої середньої мозкової артерії, і супроводжується кінестетичною апраксією, що виражається в труднощах засвоєння і відтворення рухової програми. Вона викликає розлад граматичнрго мовлення і складність переходу одного слова (складу) в інше, внаслідок мовленнєвих стереотипів.
Порушення експресивного мовлення.
При грубій еферентній моторній афазії на ранньому етапі після порушення мозкового кровообігу може бути повністю відсутнє власне мовлення. Апраксія апарату артикуляції при цій формі афазії виявляється не в труднощах повторення окремих звуків, а у втраті здатності повторити серію звуків або складів. Хворий багато разів повторює їх, при проханні повторити дві серії звуків або складів переставляє звуки з попереднього звукового або складового ряду, не зазнаючи труднощів в самому акті вимови. Це найважчий варіант еферентної моторної афазії. При сьому повністю відсутня функція називання, а у разі підказки першого складу слова відбувається або автоматизоване його закінчення, або зісковзування на інше слово, що починається з того ж складу.
Унаслідок інертності артикуляції окремих слів можуть спостерігатися контамінації, обумовлені перенесенням складу попереднього слова.
При другому варіанті еферентної моторної афазії при спонтанному відновленні мовлення і спілкування нерідко формується виражений експресивний аграматизм: хворі пропускають дієслова, насилу вживають прийменники, флексії іменників — виявляється так званий аграматизм типу , телеграфного" стилю, який виникає унаслідок порушення предикативної функції внутрішнього мовлення. В більш легких випадках дієслова переносяться в кінець речення.
При третьому варіанті еферентної моторної афазії не спостерігається такого грубого аграматизму, а виявляється крайня інертність у виборі слів, у вислові наявні тривалі паузи, персеверації, вербальні парафразії, вимовляння слів стає розтягнутим.
Тривалі паузи, викликані інертністю протікання мовних процесів, зовні нагадують амнестичні труднощі, характерні для семантичної афазії, але в їх основі лежить інертність вибору лексичних засобів.
Порушення регуляції вибору слів приводить і до вербальних парафазій, які обумовлені інертністю перемикання при їх витяганні з різних „.семантичних полів". Наприклад, склавши фразу: хлопчик вудить рибу» страждаючий афазією переходить до складання фрази по іншій сюжетній картинні і замість фрази „Хлопчик купається в річці", вимовляє: хлопчик удится, ловиться в річці".
І нарешті, серед різних варіантів еферентної моторної афазії спостерігається така, при якій мовлення порушується лише в ланці плавної, мелодійної зміни одного складу іншим. Мовлення цих хворих граматично правильно оформлене, але через порушення її ритміко-мелодичної сторони страждає виділення не тільки наголошених складів, в і забарвлення інтонації психологічного предиката, тобто того нового, про що мовиться в повідомленні, на ідо падає логічний наголос. На відміну від аферентної мої орної афазії звукова структура складів при еферентній моторній афазії не спрощується, не руйнується, але втрачає свою забарвлену інтонації, стає тягучою, монотонною. Літеральні парафазії не характерні для усного мовлення хворих з еферентною моторною афазією, але їх багато в письмовому мовленні.
Порушення читання і письма.
При еферентній моторній афазії спостерігається виражена аграфія: запис слова або фрази можливий лише при промовлянні слів по складах. У важчих випадках при правильному повторенні слова неможливий не тільки його запис, але і складання з вибраних букв розрізної азбуки. Виникає безуспішна перестановки букв слова, навіть дуже короткого, насилу знаходиться потрібний порядок букв. Нерідко хворі не можуть знайти потрійну букву, правильно вимовляючи весь звуковий склад слова. В більш легких випадках вони можуть записати слово зі слуху, пропускаючи голосні і приголосні при збігу приголосних, переставляючи букви і склади; наприклад. слово кімната записується як „кмата", "комата " та ін.
В найгрубіших випадках читання носить вгадуючий характер, доступний показ того або іншого написаного слова, підкладення підписів до картинок. Ці грубі порушення читання і письма зумовлені розпадом здатності програмування звуко-буквеного складу слова. При „телеграфному стилі" можуть бути збереженими читання запис іменників і коротких фраз під диктовку, а пізніше самостійний запис назв предметів, але неприступне самостійне, граматично правильно оформлене письмове складання фраз. В більш легких випадках можливе читання окремих слів і коротких речень, але утруднено розуміння прочитаного, особливо речень з складною синтаксичною структурою. При порушенні лише ритміко-мелодичного компоненту мовлення писемне мовлення і читання залишаються збереженими.
Порушення розуміння.
В основі розладу розуміння при еферентній моторній афазії лежить інертність протікання всіх видів мовленнєвої діяльності, порушення так званого «чуття мови» і предикативної функції внутрішнього мовлення.
При грубій еферентній моторній афазії персеверації виявляються вже при виконанні простих інструкцій. Показ окремих частин тіла може бути доступна якщо між вимовленими словами зроблені великі паузи. Проте при незначному прискоренні темпу завдань по показу картинок, частин тіла або обличчя виникають персеверації. Дещо краще хворі показують картинки при повторних проханнях. Вторинно порушується слухо-мовленнєва пам'ять, утруднений показ серії предметних картинок, при показі 10 картинок в 3-х або 4-х малюнках відбуваються персеверації попереднього завдання.
При еферентній моторній афазії на слух не розрізняється граматично правильно й неправильне побудовані висловлювання.
Погано розуміється при дій формі афазії переносне значення метафор, прислів'їв, що пояснюється трудністю переключення на інше, приховане значення вислову (А. Р. .Лурія, 1975), відмічається порушення розуміння багатозначності слів, таких, як коса, ключ. Це пояснюється трудністю переключення з конкретного лексичного значення слова на інше.
Коректувально-педагогічна робота при еферентній моторній афазії.
Основними завданнями коректувально-педагогічпої роботи при еферентній моторної афазії є подолання патологічної інертності в ланці породження складової структури слова, відновлення чуття мови, подолання інертності вибору слів, аграматизму, відновлення структури усного і писемного висловлювання, подолання алексії і аграфії.
При «передній" еферентній моторній і динамічній афазіях робота спирається на збережену парадигматичну систему і на привнесену ззовні логопедом програму і схеми мовленнєвого вислову, починаючи від програмування і планування складової структури слова і кінчаючи відновленням планування фрази і тексту.
Саме привнесені ззовні засоби, що програмують структуру слова і фрази (схеми, плани, програми), дозволяють подолати у хворих з еферентною моторною афазією труднощів переключення з одного складу або слова на інший, відновити кінестетичну мелодику мовлення, подолати персеверації, ехолаліїї, труднощі складів, що входять в слово, і слів, що входять у фразу.
Подолання порушеної вимовної сторони мовлення при еферентній моторній афазії починається з відновлення ритміко-складової схеми слова, його кін естетичної мелодики.
При грубому порушенні читання і письма робота починається із злиття звуків і склади. Хворий, повторюючи склад, складає його з букв розрізної азбуки. Потім засвоєних складів складається просте слово тину рука, вода, з опорою на ритмічне відплескування складової структури слова, а також на схеми слова. Використовуються робота по автоматизації слів з певною ритмічною структурою: пропонується читати серії слів з однією складовою структурою, написаних стовпчиком. Поступово складова структура слова ускладнюється. Хворий спільно з логопедом, а потім самостійно читає розділені на склади слова, що римуються.
Одночасно з відновленням звукової і складової структури слова починається робота по відновленню розповідного мовлення.
Подолання порушень розповідного мовлення починається з відновлення так званого відчуття мови, уловлювання співзвучних рим у віршах, прислів’ях і приказках. Особливо корисно використовувати прислів'я і приказки з дієсловами,
При відновленні експресивного мовлення особлива увага надається подоланню патологічної інертності в знаходженні потрібних слів для вислову. Обігруючи предметний малюнок, логопед питає дитину, для чого предмет призначений, що з ним можна робити.
При еферентній моторній афазії подоланню інертності у виборі дієслова сприяє не тільки фразеологічний контекст, але і виразна пантомімічна Імітація логопедом рухів з предметами. Пізніше хворому дається завдання закінчити однотипну фразу різними словами, наприклад: я їм... (картопляний суп. манну кашу, білий хліб і т. д.) або я чекаю... (лікаря, мати, дочка, дружину і т. д.). Попередньо логопед чітко вимовляє фрази то кількох картинок, потім стимулює їх вимовляння шляхом питань з опорою на різні схеми речень.
Важливою складовою частиною роботи по накопиченню дієслівного словника є підбір кількох дієслів до іменника або кількох іменників до одного дієслова. Першими усними текстами, що промовляють хворі є тексти по складеному логопедом плану про режим дня. Попередженню і подоланню аграматизму служать різні вправи на вписування пропущених флексій, потім флексій і прийменників і, нарешті, дієслів й іменників в непрямих відмінках. Хворий навчається використовувати відновлений словарний запас в бесідах з медичним персоналом, з рідними, пізніше освоює лексику, необхідно при відвідинах лікаря, магазинів, аптеки.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
