115491 (617549), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Нерідкі випадки, коли дитяче захоплення стає професією. Учні стають людьми, розуміючими сутність і цінність розробленого ними творчого проекту. Трудова підготовка дозволяє залучити учнів до цікавої роботи, що збагачує їх внутрішній світ, заповнює творчою працею вільний час.
Найбільший ефект в педагогічній практиці на сучасному етапі дають нові форми, методи і засоби навчання. Для підвищення інтересу учнів до занять з проектування та виготовлення виробів за проектами необхідно постійно використовувати нові методичні заходи (проведення занять з використанням різних дидактичних засобів, проведення нестандартних уроків тощо. Необхідно приділяти більше уваги самостійній роботі учнів з літературою, удосконаленню пристосувань та інструментів.
„Трудова діяльність невід'ємно пов'язана з творчим розвитком особистості, розвитком здібностей, таланту", - справедливо зауважував Д.О. Тхоржевський [4, с. 118]. Проектування та виготовлення виробів із різноманітних матеріалів розглядається як один з найважливіших засобів у вирішенні задач, поставлених перед школою в галузі трудового навчання учнів.
Ми певною мірою розкрили питання використання та виготовлення дидактичних засобів в процесі трудової підготовки. Йдеться також про реалізацію принципу наочності, що відіграє головну роль на заняттях з трудового навчання (зразки, фотокартки, малюнки учнів і таке інше можна успішно використовувати в процесі навчання та виховання підростаючого покоління.
Вивчивши досвід учителів ми переконалися, що застосування на практиці дидактичних засобів в процесі проектно-модульної технології, при виготовлені виробів, дозволяють розвивати творчі здібності учнів.
В основу методики проектно-модульної технології в процесі навчальної роботи з учнями, за модулем проектування та виготовлення виробів з металу та деревини, покладена орієнтація на самостійну роботу школярів. І це невипадково. Орієнтуючись у своїй творчій діяльності на народні традиції, учні відкривають нові естетичні властивості, які притаманні обробляємим матеріалам, які стають в процесі вироблення гарними, корисними предметами. Заняття з проектування та виготовлення виробів з матеріалів позитивно впливає на ставлення підлітків до праці взагалі.
Виконання виробів надає школярам задоволення, радість, естетичну насолоду. Обробка матеріалів розкриває можливості учнів для різнобічної діяльності, для гідного використання власної енергії, відвертає від „пустого" витрачання часу.
Пробудити у кожного учня творчий інтерес, навчити працювати, допомагати зрозуміти та знайти себе, зробити перші кроки у творчості для радісного, щасливого і наповненого змістом життя — з цією метою відбувається введення в навчальний процес проектно-модульної технології, яке створює умови для творчої праці та самостійності при виготовленні об'єктів праці. Проте, об'єкти праці повинні відповідати віковим особливостям учнів. Кожен об'єкт має відповідати не тільки фізичним та розумовим здібностям школяра, але й вимогам шкільних програм. Кожен виріб не може виходити по своїй складності за межі програм. При розробці проектів бажано використовувати комп'ютерну техніку для їх розробки, але не бажано використовувати принтери, сканери та іншу копіювальну техніку при отриманні зображень розробленого проекту. Кожен учень має вміти переносити зображення на папір з монітору за допомогою: окоміру, рук, лінійки, олівця. Названі чинники впливають на розвиток особистості і додатково створюють умови для її творчого розвитку. Крім того, це створює умови для формування самостійності в процесі роботи над переносом зображення і в певній мірі, розвиває креслярські задатки школярів. Звичайно, цю задачу не під силу вирішити одному педагогу, а потребує взаємодії вчителів, проте впровадження проектно-модульної технології допоможе вирішувати поставлені завдання.
1.2. Виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках
Життя вимагає від людини високої дисципліни і виконавської чіткості, окремих рис, що в нашому характері репрезентовані надто слабко. В їх формуванні значна роль належить навчально-виховному процесу школи, зокрема вихованню такої якості особистості як відповідальність, що характеризується точністю, пунктуальністю особистості у виконанні зобов'язань та її готовністю відповідати за наслідки своїх дій. Учень має порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу.
У «Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті» визначено основні стратегічні напрями її розвитку. Основною метою освіти на сучасному етапі є поліпшення підготовки молоді до життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах. Тому відповідальне, творче ставлення учнів до праці є однією з найважливіших характеристик сучасної людини як особистості.
«Творча праця можлива лише тоді, коли людина відноситься до роботи з любов'ю, коли вона свідомо бачить в ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця робиться для нього основною формою вираження особистості і таланту», - підкреслював видатний педагог
А.С. Макаренко. «Таке відношення до праці можливе лише тоді, коли утворилася глибока звичка, свідоме, відповідальне, творче ставлення до трудових зусиль, коли ніяка робота не здається неприємною, коли в неї є яке-небудь значення», - писав він [5, с.54].
В Законі України «Про освіту», а також у «Концепції трудового навчання 12-річної середньої загальноосвітньої школи» зауважено, що розвиток суспільства потребує формування відповідальної особистості вихованця школи, яка може жити і активно працювати у мінливих умовах сьогодення, самостійно приймати рішення і відповідати за його наслідки. На жаль, традиційні підходи до здійснення процесів виховання та навчання не дають можливість виховати саме таку особистість. Тому на сучасному етапі розвитку дуже багато науковців та педагогів -практиків намагаються знайти нові шляхи реформування освіти.
Основною метою трудового навчання, як зазначав М.М. Фіцула, є "виховання відповідальної творчої особистості", якомога повний розвиток її інтересів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення та трудової діяльності в умовах ринкової економіки [6, с.68].
Виховання відповідальності в учнів передбачає глибоку повагу до особистості дитини, врахування особливостей її індивідуального розвитку, ставлення до неї як до рівноправного учасника навчально-виховного процесу. Розуміння інтересів учня, повага його гідності, довіра до нього, сприяють вихованню відповідальної гуманної особистості, формуванню у неї високих гуманних якостей: працелюбності, чесності, щирості, людяності, доброзичливості, чемності.
Проблема формування відповідального ставлення до праці як позитивної, потрібної якості особистості, усі часи хвилювало багатьох учених та педагогів. Багато цінних ідей знаходяться в працях таких видатних педагогів, як: А. Макаренко, В. Сухомлинського, М. Монтессорі, К. Ушинського, Я. Роменського.
Проблему відповідальності учнів досліджували такі вчені, як:
З.І. Прокоп'єва, М.М. Фіцула. Н.П. Волкова, І.Д. Бех , Ю.Д. Руденко, В.Г.Кузь, М.В. Коротков та багато ін. Психологічну сторону даної проблеми розглядали психологи науковці: Ф.І. Іванченко, Л.С. Виготський, С. Рубіншнейн, Б.Г. Апаньєв.
Проблема виховання відповідального ставлення учнів до праці у наш час є досить актуальною. Як зазначається в Законі України «Про загальну середню освіту», завданням освіти є «формування відповідальної особистості, розвиток його здібностей і обдарувань». Сучасна діяльність загальноосвітньої школи має будуватись так, щоб сприяти становленню моральної особистості дитини, повному задоволенню її інтересів та потреб.
Сучасна школа потребує кваліфікованих працівників, які б володіли знаннями і вміннями по впровадженню виховання відповідальності учня у навчально-виховному процесі. Уроки трудового навчання відкривають широкі перспективи для виховання відповідального ставлення учнів до праці. Але, на жаль, не маючи відповідної підготовки, вчителі не можуть в повній мірі використати ці можливості. Традиційні підходи до здійснення процесу виховання в навчальних закладах не дають можливість виховувати відповідальну особистість учня.
Серед показників відповідального ставлення учнів до праці К.А. Клімова виділяє:
1. Осмислення учнем необхідності та важливості виконання дорученої роботи, яка має значення для інших.
2. Направленість дій на успішне виконання доручених завдань (учень вчасно приступає до виконання роботи, намагається подолати труднощі, доводить справу до кінця).
3. Емоційне хвилювання за результативне виконання завдання, його характер, результат (задоволений тим, що йому запропонували виконати серйозне доручення, завдання, переживає за його успіх, відчуває задоволення від усвідомлення успішного виконання, переживає оцінку інших).
4. Осмислення необхідності тримати відповідь за виконання дорученого завдання, роботи [7, с. 26].
Розділ II. Методика проведення екскурсій
2.1 Значення екскурсій в навчальному процесі
Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.
Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологічні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).
Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, історичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь У межах урочного часу (екскурсії з виховною метою належать до позакласних заходів, їх проводять в позаурочний час).
Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального зміcту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів.
Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:
1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії.
2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомленні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби — накреслює маршрут-схему.
3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.
4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.
Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.
2.2 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної
практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.
Статтею 16 Закону України "Про загальну середню освіту" урегульовано тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах: I ступеня - не менше 175 робочих днів, II-III ступенів - 190 робочих днів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
