115490 (617548), страница 4
Текст из файла (страница 4)
- Як зміниться початковий образ предмета?
- Що являтиме собою кінцевий результат розв'язування задачі?
- Чи потрібно буде доповнити утворене зображення знаково-символічними умовними позначеннями?
Реалізація плану розв'язування задачі: організація практичної роботи учнів з виконання графічних дій.
Контроль і корекція отриманого результату:
- Чи відповідає отриманий результат вихідним даним умови задачі?
- Що треба уточнити, доповнити?
- Чому і на якому етапі розв'язування виникли труднощі? Які саме?
- Яка послідовність розв'язування задач такого типу?
Значна роль в організації самостійної роботи учнів повинна відводитись індивідуальному підходу та спрямуванню їхньої діяльності відповідно до узагальненої структури процесу розв'язування графічної задачі. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань за такими вказівками: уважно ознайомтесь з умовою задачі і зрозумійте її; порівняйте дану задачу з раніше розв'язаними; продумайте послідовність розв'язування; згадайте потрібні для розв'язування правила виконання та позначення зображень; розв'яжіть задачу, осмисліть та перевірте отриманий результат.
Індивідуальний підхід до здійснення розумового розвитку учнів передбачає врахування індивідуальних особливостей їхнього мислення, які визначаються специфікою поєднання і різними рівнями розвитку його якостей (глибини, гнучкості, усвідомленості, самостійності тощо) та рівнем оволодіння знаннями і засвоєння узагальнених прийомів та способів діяльності. Для учнів з високою активністю і самостійністю розумової діяльності оптимальним є навчання з максимумом самостійності і вимогливості, із застосуванням завдань підвищеної складності, що стимулює інтерес до навчання та підвищує інтенсивність розумового розвитку. Учні, для яких характерні поверхове мислення, розумова пасивність та слабке усвідомлення ходу свого мислительного процесу, потребують детального багаторазового пояснення із застосуванням наочності і достатньої кількості тренувальних вправ, спрямованості методів навчання на формування у них раціональних прийомів розумової діяльності.
2.2 Розробка і проведення уроку з виконанням графічної роботи
План-конспект уроку на тему: Виконання і позначення перерізу.
Мета:
Навчальна: ознайомити з особливостями виконання перерізу, навчити виконувати і читати креслення предмета при виконанні перерізів ;
Виховна: виховувати відповідальне відношення до роботи;
Розвиваюча: розвивати просторове мислення, увагу, пам'ять.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання та інструменти: креслярські інструменти, деталі, міліметровий папір формату А4.
План уроку
1. Організаційна частина 2хв.
2. Актуалізація знань учнів 3хв.
3. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивації уроку 3хв.
4. Викладення нового матеріалу 25 хв.
5. Закріплення нового матеріалу 3хв.
6. Вступний інструктаж 5хв.
7. Самостійна-практична діяльність учнів 40хв.
8. Заключний інструктаж 2хв.
9. Підведення підсумків уроку 3хв.
10. Завдання для виконання вдома 2хв.
11. Прибирання робочих місць 2хв.
1. Організаційна частина
Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи.
2. Актуалізація знань учнів
Метод: фронтальна бесіда.
а) Назвіть основні технологічні документації на виробництві.
б) Для чого вона призначена?
3. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивації уроку
Тема уроку: Поняття про розрізи та перерізи ( записується на дошці ).
На цьому уроці ми з вами ознайомимося з особливостями виконання розрізу та перерізу і навчимося виконувати і читати креслення предмета при виконанні розрізів та перерізів.
4. Викладення нового матеріалу
Метод: пояснення з елементами бесіди.
Поняття про переріз.
Крім виглядів і розрізів на робочих кресленнях досить часто застосовують перерізи. За їх допомогою у тому чи іншому місці виявляють поперечну форму деталі. Для виявляння поперечної форми і глибини шпонкової канавки валик умовно розсічено площиною, перпендикулярною до його осі. Ця площина висунута і на ній видно фігуру, яка утворилася внаслідок розсічення. Щоб зобразити фігуру перерізу в натуральну величину, її повертають до положення, паралельного площині проекцій.
Перерізом називають зображення фігури, яке утворюється при умовному пересіченні деталі однією або кількома площинами.
У перерізі показують лише те, що є в січній площині. Частину деталі, розташовану за січною площиною, у перерізі не показують.
Для утворення перерізу треба:
а) у належному місці креслення провести січну площину;
б) фігуру, утворену в перерізі, повернути в положення, паралельне площині проекції;
в) на вільному місці поля креслення побудувати переріз і в разі потреби оформити його написом.
Перерізом, як і розріз, є зображенням умовним. Умовність полягає, по-перше, в тому, що січну площину проводять уявно, а по-друге, в тому, що фігура, утворена в перерізі, окремо від предмета не існує, але ми її умовно відриваємо і зображуємо на полі креслення.
Перерізи поділяють на такі, що входять до складу розрізів, і такі, що існують як самостійні зображення. Останні в свою чергу поділяють на винесені і накладені перерізи. Перерізи називаються винесеними, якщо вони виконані окремо від відповідного зображення. Їх обводять суцільною основною лінією і штрихують під кутом 45о до основного напису. Правила виконання і позначення лінії перетину, тобто сліду січної площини, ті самі, що й для розрізів.
Розглянемо деякі випадки виконання винесених перерізів:
1. Переріз являє собою симетричну фігуру, розміщену на продовженні сліду січної площини. У цьому випадку лінію перетину, що збігається з віссю симетрії самого перерізу, показують тонкою штрих-пунктирною лінією без позначень буквами і стрілками. Так само виконують симетричні перерізи, розміщені в розриві між частинами того самого зображення.
2. Перерізом є симетрична фігура, розташована на довільному місці креслення. У цьому разі лінію перетину позначають і сам переріз супроводять написом.
3. Переріз являє собою несиметричну фігуру. У цьому випадку лінію перетину позначають і переріз супроводять написом. Коли несиметричний переріз розташований у розриві між частинами зображення, лінію перетину і стрілки проводять, але не позначають буквами і переріз не надписують.
Перерізи називаються накладеними, якщо вони розміщені на самому зображенні предмета. Накладені перерізи обводять тонкою суцільною лінією і заштриховують під кутом 45о до основного напису креслення. Буквених позначень на накладених перерізах не проставляють, а лінію перетину проводять лише тоді, коли форма цих перерізів несиметрична.
Винесені перерізи за своєю будовою і розташуванням повинні відповідати напряму, показаному стрілками. Дозволяється розташовувати перерізи на будь-якому місці з повертанням зображення. У цьому випадку до напису додають слово "повернуто".
Для кількох однакових перерізів, які належать одному предмету, лінії перетину позначають однією буквою і креслять лише один переріз. Якщо при цьому січні площини напрямлені під різними кутами, то напису "повернуто" не ставлять. Коли розташування однакових перерізів точно визначено зображенням і розмірами предмета, то дозволяється проводити лише одну лінію перетину, а в написі показувати кількість однакових перерізів, наприклад: "А–А два перерізи".
Напрям січної площини повинен бути таким, щоб утворювались лише нормальні поперечні перерізи. Якщо в зв’язку з цим переріз виконують двома січними площинами, то його роблять не суцільним, а складеним з окремих частин.
Коли січна площина проходить через вісь поверхні обертання, яка обмежує круглі отвори або заглибини (циліндричні, конічні, кульові), то контур такої заглибини або отвору показують повністю, тобто переріз виконують як розріз, бо зображують лінії, яких немає в січній площині. Якщо ж січна площина проходить через не круглий отвір і переріз утворюється складеним з окремих, не зв’язаних між собою частин, то рекомендується виконувати не перерізи, а розрізи.
Будь яке креслення повинно давати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Проте зустрічаються такі предмети або їх частини, форму яких важко визначити за кресленням тільки за допомогою виглядів. Іноді через наявність на поверхні предмета заглибини чи виступу виникає необхідність виконувати на кресленні додатковий вигляд, часто досить складний і малозрозумілий. Отже, крім виглядів на кресленнях бувають ще й інші зображення, які дають змогу краще виявляти форму предметів. До таких зображень належать перерізи.
Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показувати поперечну форму предметів (рукояток, гайкових ключів, деталей з прокату різного профілю) та форму отворів, заглибин, зрізів та вирізів на поверхнях округлих деталей тощо.
Щоб одержати переріз, предмет умовно розрізають уявною площиною в тому місці, де необхідно виявити його форму. Цю уявну площину називають січною. Щоб побачити фігуру перерізу, ту частину предмета, яка знаходиться перед січною площиною, умовно відкидають. Внаслідок цього, як показано на рисунку 136,б, на уявній січній площині чітко видно фігуру утвореного перерізу.
Отже, зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною називають перерізом.
На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим. Залежно від розміщення вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути винесеним (а) або накладеним (б, в).
Винесений переріз розміщують поза контуром вигляду зображеного на кресленні предмета. Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета.
Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигляді двох штрихів. Розімкнута лінія не повинна перетинати контур вигляду на кресленні і доторкуватись до нього. Напрям, у якому потрібно дивитись на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту.
Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лінією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховою у вигляді паралельних ліній.
Фігуру перерізу позначають такими ж літерами, якими було позначено лінію перерізу: А-А, Б-Б – тобто двома однаковими літерами через тире.
Відмінність між перерізом і розрізом. Утворення перерізів і розрізів відбувається однаково. Проте між ними є суттєва відмінність. Основна відмінність полягає у тому, що переріз являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо знаходиться в січній площині. На розрізі крім фігури перерізу показують ще й те, що знаходиться за січною площиною. Ось чому важливо пам’ятати, що розріз вміщує переріз. Основна відмінність полягає у тому, що переріз являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо знаходиться в січній площині. На розрізі крім фігури перерізу показують ще й те, що знаходиться за січною площиною.
5. Закріплення нового матеріалу
Метод: бесіда
а) Для чого перерізи на кресленнях?
б) Яке зображення називають перерізом?
в) Відрізняється розріз від перерізу?
6. Вступний інструктаж
На цьому практичному занятті кожному з вас потрібно буде виконати ескіз деталі за наочним зображенням із застосуванням необхідних розрізів та перерізів.
7. Самостійна-практична діяльність учнів
Самостійна робота учнів:
а) зміст роботи учнів (виконання ескізу деталі за наочним зображенням)
б) форма проведення (індивідуальна)
Інструктаж вчителя:
а) форма проведення (групова).
б) зміст цільових обходів робочих місць учнів:
1-й обхід: перевірка наявності наочних деталей;
2-й обхід: перевірка правильності виконання ескізів;
3-й обхід: перевірка правильності записів.
в) перевірка виконаного завдання.
8. Заключний інструктаж
а) Підведення підсумків практичної роботи;
б) Повідомлення оцінок за виконану роботу;
в) Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів;
Розміщення перерізів. Залежно від розміщення на кресленні розрізняють винесені й накладені перерізи. Винесені розташовують поза контуром зображення деталі (рис. 1) на будь-якому місці поля креслення, накладені — безпосередньо на виглядах (рис. 2). Винесені перерізи застосовують частіше, бо вони не захаращують вигляд зайвими лініями.
Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою основною лінією такої самої товщини (t), як і лінія, якою виконують видимий контур зображення; контур накладеного перерізу — суцільною тонкою лінією (від t/ 3 до t/2). Контур вигляду в місці розташування накладеного перерізу не переривають.
Рис. 1. Винесені перерізу
Позначення перерізів. Щоб показати, в якому місці проходить січна площина, її позначають. Якщо переріз винесений, то, як правило, проводять розімкнуту лінію, два потовщені штрихи (рис. 1). Стрілками показують напрям погляду, їх розташовують біля зовнішніх кінців розімкнутої лінії. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Над перерізом пишуть ті самі літери через тире з тонкою рискою внизу.и Якщо переріз являє собою симетричну фігуру і розміщений на продовженні лінії перерізу (штрихпунктирній), то стрілок і літер не наносять (рис. 1). Накладений переріз, як правило, не позначають (рис. 2). Якщо ж він являє собою несиметричну фігуру, проводять штрихи розімкнутої лінії і стрілки, але літери не наносять (рис. 3).
Рис. 2. Креслення з накладеним симетричним перерізом
Рис. 3. Креслення з накладеним несиметричним перерізом
Рис. 4. Суміщення перерізу з площиною креслення
Особливості виконання перерізів. Найчастіше переріз виконують у тому ж масштабі, що й зображення, якого він стосується, або зазначають масштаб, якщо його змінено. За побудовою і розміщенням переріз повинен відповідати напряму, показаному стрілками.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
