274623 (617449), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Природна наочність (рослини, тварини, корисні копалини); її функція - знайомство учнів з реальними об'єктами природи.
Експериментальна наочність (явища випару, танення льоду); функція - знайомство з явищами і процесами в ході дослідів, спостережень.
Картинна і картинно-динамічна наочність (картини, малюнки, фотографії, діапозитиви, кіно); функція - познайомити з якимись фактами, предметами, явищами через їх відображення.
Об'ємна наочність (макети, муляжі, геометричні фігури); функція - знайомство з тими предметами, де об'ємне, а не площинне зображення грає роль в сприйнятті.
Звукова наочність (грамзаписи, магнітофонні записи, радіо); функція - відтворення звукових образів.
Символічна і графічна наочність (креслення, схеми, карти, таблиці); функція - розвиток абстрактного мислення, знайомство з умовно-узагальненим, символічним відображенням реального світу.
Змішана наочність - учбовий звуковий кінофільм; функція - відтворення якнайповнішого живого відображення дійсності.
Перш ніж відібрати для уроку той "або інший вигляд наочності, необхідно продумати місце його вживання залежно від його дидактичних можливостей. При цьому слід мати на увазі, в першу чергу, цілі і завдання конкретного уроку і відбирати такі наочні посібники, які чітко виражають найбільш істотні сторони явища, що вивчається на уроці, і дозволяють учневі вичленяти і групувати ті істотні ознаки, які лежать в основі формованої на даному уроці вистави або поняття.
Від учбових завдань залежить і вибір однієї з форм поєднання наочності і розповіді вчителя. У одних випадках джерелом знання виступає наочний посібник, а пояснення вчителя виконує функцію керівництва сприйняттям учнів. Наочні посібники можуть служити опорою для усвідомлення зв'язків між фактами, явищами, недоступних безпосередньому спостереженню, а слово вчителя спонукало до спостереження і направляє дітей на, осмислення, тлумачення зроблених спостережень.
При узагальненні, повторенні вивченого, як правило, джерелом знання про факти, явища або їх зв'язки виступає бесіда вчителя, а наочність виконує функцію підтвердження, ілюстрації, конкретизації словесного повідомлення або служить відправним пунктом повідомлення, що містить відомості про явища і зв'язки, недоступні безпосередньому сприйняттю.
Засоби наочності можуть виступати в ролі джерела знань при організації самостійної роботи творчого, дослідницького характеру. В цьому випадку вчитель визначає завдання, направляє діяльність учнів.
Засоби наочності можуть служити зоровою опорою при опиті учнів: використовуючи, наприклад, вміст кадрів діафільма, учні переказують уривок літературного твору.
Кількість засобів навчання, вживаних на одному уроці, визначається конкретними освітніми, виховними і розвиваючими цілями уроку. Сповна можливі випадки, коли вчитель вважає достатнім використовувати на уроці лише підручник, не удаючись до інших засобів вчення. В той же час у ряді випадків необхідне комплексне вживання різних видів наочності.
У початкових класах формуються не лише представлення учнів про об'єкти, що вивчаються, але і поняття. Досягненню кожним з цих завдань сприяє використання різних видів наочності. Це вимога комплексного підходу до використання засобів вчення пов'язана із специфікою їх функцій.
При формуванні вистав основне місце відводиться образній наочності. Найбільш простий, поширений і традиційний її вигляд - друкарські картини і ілюстративні таблиці, як демонстраційні, так і роздавальні.
Картина як засіб вчення відома з XIX століття. У учбово-виховному процесі (на уроці і в позакласній роботі) застосовується у вигляді настінних демонстраційних картин великого формату; у вигляді ілюстративного матеріалу індивідуального і групового користування в альбомах сюжетних картинок; у стрічках ілюстрацій (листівок, вирізок) до епідіаскопа; у вигляді малюнків в підручниках. Картини можуть бути спеціально створені до окремих тем учбової програми, репродукції художніх полотен відомих майстрів також можуть служити корисним навчальним посібником.
Картини володіють однією особливістю, яка пояснює їх систематичне вживання в школі: художник змальовує основні ознаки предметів і явищ в більш концентрірованном вигляді, ніж це зустрічається в житті. Винесення основного на передній план забезпечує можливість чіткого відділення головного від другорядного. Образотворчі засоби сприяють яскравому, образному, повному сприйняттю картини, стимулюють мову учня.
На уроках картини використовуються для вирішення різних учбових завдань: вони можуть бути джерелом нових знань, матеріалом для узагальнення, ілюстрацією розповіді вчителя або учня, засобом мотивації.
Достоїнства учбових картин - їх велика інформаційна ємкість, що досягається художністю зображення об'єкту, що вивчається, відсутність неістотних деталей, що можуть відвернути увага, статичність дітей. Крупне зображення дозволяє тривало фіксувати увагу учнів на явищі, що вивчається, направляти його на істотне, головне. Використовуючи учбові картини, вчитель знайомить школярів також і з прийомами роботи, які потім знайдуть місце при самостійній діяльності учнів з роздавальним матеріалом не лише друкарського, але і наочного характеру, тобто за допомогою картин формує загальноучбові уміння. У педагогічному плані істотно і те, що картини як своєрідні художні твори надають на учнях сильну емоційну дію, тим самим, підсилюючи сприйняття учбового матеріалу. В той же час робота з картинами є своєрідною базою для розуміння живопису, що важливе у виховному і розвиваючому планах.
Таблиці розрізняються за призначенням і оформленню. Основу одних з них складають художньо виконані зображення об'єктів, що вивчаються, або відповідні фотознімки, об'єднані загальною темою (таблиці із зображеннями тварин, рослин: "Гриби", "Береза і ялина", "Птиці" і т. п.).
Інші таблиці є поєднанням цифрового, текстового або графічного матеріалу з одним або декількома малюнками або без їх. До них відносяться, наприклад, таблиці по вченню грамоті, по російській мові, для складання і вирішення завдань, до уроків позакласного читання. Одні таблиці використовуються як ілюстрації при поясненні нового матеріалу, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення знань учнів, як матеріал для організації тренувальних вправ.
Особливе місце займають довідкові і інструктивні таблиці: "Правильно біси і вимірюй", "Правильно сиди при письмі", "Правила дорожнього руху" і так далі Вони призначені для тривалого користування.
До статичної ілюстративної наочності відносяться ілюстрації підручника. Зараз при кольорового виконання підручників, за наявності в них фотографій багато ілюстрацій можуть виконувати не менш важливі повчальні функції, чим наочні демонстраційні посібники. Так, наприклад, в підручниках російської мови багато малюнків. Вони дозволяють організувати всіляку роботу. У одних випадках малюнки є простою ілюстрацією до тексту: наприклад, малюнки до уроків по темі "Позначення м'якості приголосних явними буквами" (телята, ягнята, котенята, щенята), малюнок до вправи "Зима" і тому подібне В інших випадках малюнки підказують дітям, які слова потрібно написати. Наприклад, завдання "Допишіть пропозиція (Дівчатка рвуть... На озері шумлять...)" учні можуть виконати по-різному, тобто дописати будь-яке із слів (в даному випадку - квіти, вітки, траву і хлопці, очерети, качки). Малюнки ж (тут - конвалії, очерети) направлять думку дитяти в потрібне русло - пропозиція буде доповнена словами з певною орфограмою (ши).
Нарешті, по малюнках в підручнику учні складають відповіді на питання, пропозиції і невеликі розповіді.
Окрім ілюстрацій, в підручниках російської мови поміщені схеми-таблиці закінчень іменників і прикметників, змін дієслова і так далі По ним організовується спостереження за тим або іншим мовним явищем, вони можуть служити і для узагальнення, і для порівняння, і для довідок при виконанні самостійної роботи і при самоперевірці.
Аналогічні функції малюнків в підручниках математики і природознавства. Значною мірою вони є ілюстраціями до тексту (завдання, статті), але певна їх частина, особливо в природознавстві, є учбовий матеріал, що супроводжується практичними завданнями (скласти по малюнку завдання, виконати роботу за визначенням сторін горізонта і т. д.). Малюнки в підручниках по читанню частіше грають ілюстративну роль.
Натуральні об'єкти. До них відносяться живі рослини, об'єкти неживої природи (зразки корисних копалини). Натуральні об'єкти дають можливість забезпечити точне уявлення про величину, форму, об'єм даного предмету. Природні об'єкти доступні сприйняттю не лише зором, але і за допомогою інших органів чуття: дотики, нюх. Спостереження за живими об'єктами в їх місці існування допомагає встановити особливості їх життя. Використання натуральних наочних посібників забезпечує здобуття вірних і повних вистав і понять про рослини, що вивчаються, і тварин. Натуральні об'єкти застосовуються як демонстраційний і роздавальний матеріал.
Проте слід сказати, що не завжди школа по тих або інших причинах може мати в своєму розпорядженні живі рослини і тварин. Тому для учбових цілей створюються спеціальні натуральні наочні посібники у вигляді гербаріїв, колекцій, роздавального природного матеріалу, муляжів, макетів, препаратів і ін.
Препарати. Препаратами прийнято вважати всі природні об'єкти, що піддавалися консервації і препаруванню для учбових цілей (сухі і вологі зоологічні препарати, гербарії і т. д.). Препарати використовуються на уроках природознавства і читання як як демонстраційний при фронтальній роботі, так і роздавального матеріалу для організації самостійної діяльності учнів.
Колекції. Це збори однорідних предметів, об'єднаних родовою ознакою. У початкових класах використовуються колекції корисних копалини, тканин, насіння, грунтів і так далі Колекції використовуються, як правило, на уроках природознавства, праці при вивченні відповідних тим як джерело знань і при організації самостійної роботи дослідницького характеру.
Моделі, макети, муляжі - це тривимірні зображення предмету (його частини або групи предметів) в зменшеному або збільшеному вигляді. У початковій школі використовуються глобус, компас і деякі технічні моделі - годинний циферблат, термометр і так далі Моделі використовуються як демонстраційні посібники при поясненні учбового матеріалу і перевірці знань учнів. На уроках праці, наприклад, - як зразки при виконанні завдань, як основа для технічних модифікацій (модель машини із заміною кузова).
Як демонстраційні посібники на уроках природознавства і образотворчого мистецтва застосовуються муляжі плодів овочів і фруктів, а також самостійно виготовлені на уроках праці макети ландшафту.
Розглянуті вище засоби вчення прийнято було відносити до демонстраційних, оскільки вони виступали переважно в ролі ілюстрацій до пояснення (розповіді) вчителя. Проте вимога життя - готувати школярів до самостійної праці - привело до істотного збільшення долі самостійної діяльності учнів і відповідно змінило, розширило функції всіх засобів вчення, включаючи демонстраційні. У сучасній школі і картини, і таблиці, і колекції незрідка виступають як матеріал для самостійного індивідуального спостереження, як засіб організації самостійної пізнавальної учбової діяльності учня.
Роздавальні матеріали, призначені для індивідуального користування, широко застосовуються в учбовому процесі. До них відносяться рахункові палички, моделі натуральних об'єктів (монети, геометричні фігури), вживані на уроках математики, розрізна азбука і склади до уроків вчення грамоті, гербарниє листи дикорослих і культурних рослин, зразки корисних (для природознавства) копалини, зразки готових виробів і картки інструкцій для уроків праці, індивідуальні моделі з природного матеріалу (листя, вітки, квіти, гриби і ін.) до уроків образотворчого мистецтва. Методика вживання їх розкрита у відповідних главах.
До посібників індивідуального користування відносяться і диференційовані завдання по російській мові і математиці, умовно названі дидактичними матеріалами (набори карток, що містять завдання різної трудності, зброшуровані або у вигляді, що розрізає). Дидактичні матеріали по російській мові і математиці застосовуються на всіх етапах вчення: при підготовці до пояснення нового, при засвоєнні нового, при закріпленні і поглибленні знань і навиків, при перевірці засвоєння
учбового матеріалу. Досить вільна структура дидактичних матеріалів дозволяє створювати з них варіанти, відповідні учбовим цілям конкретного уроку. За допомогою дидактичних матеріалів вчителеві легко організувати диференційовані заняття, заняття із слабовстигаючими підручниками.
Значне місце серед учбово-наочних посібників займають екранні, звукові, екранно-звукові (аудіовізуальні) засоби. Використовуючи екранні і звукові посібники, слід пам'ятати, що вони не є якимись універсальними засобами, а володіють лише певними специфічними можливостями. При цьому слід підкреслити, що кожен з видів технічних засобів (фільм, діафільм, діапозитив, транспаранти до кодоскопу) має свою специфіку.
Сьогодні у розпорядженні вчителя початкових класів понад 400 діафільмів, мало чим менше серій діапозитивів, близько 100 учбових фільмів і кінофрагментів по всіх учбових предметах, серії грамзаписів до уроків читання, до уроків музики, до уроків фізичної культури, серії транспарантів до уроків природознавства і математики для графопроєктора.
Учбові кінофільми і кінофрагменти. Учбові фільми для початкових класів розраховані на час демонстрації від 10 мін (одна частина) до 20 мін (дві частини).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
