115088 (617415), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Намагання розв'язувати комплекс проблем економічної освіти і виховання молодших школярів через предмети базового компонента вчителями, які мають освіту з початкового навчання без сумніву мало позитивний результат, але не забезпечило необхідної ефективності соціально-економічної підготовки школярів.

Зрозуміло, ніхто інший, ніж учитель, повинен усвідомлювати: з якою б особиетісною позицією ми не ввійшли в сьогодення, слід визнати, що нашій країні доведеться здійснювати зворотний перехід від суспільства з централізованою плановою економікою до ринкового. Ринок, безперечно, сам собою не розв'язує проблем суспільства, але дає змогу досягти високої економічної ефективності, рівень же соціального розквіту залежить від ступеня розвитку демократичних інститутів, в тому числі державних.

Суттєві зміни мають відбутися як в економічній підготовці педагогічних кадрів, гак і в ідеології навчання і праці. Абстрактно гуманістичні декларації повинні бути замінені новими, практично зорієнтованими положеннями, спрямованими на об'єктивну оцінку діяльності людини як феномена суспільства.

Економічна підготовка педагогічних кадрів, включає такі аспекти: загальноекономічний, дидактичний, психологічний, соціально-педагогічний, організаційно-педагогічний, виховний, методичний і управлінський [7]. Усі вони перебувають у тісному взаємозв'язку, доповнюють один одного і ста­новлять єдину економічно-педагогічну структуру. Експериментальні дані [див. 17] свідчать, що в тих навчальних закладах, де економічній підготовці педагогічних кадрів приділяють належну увагу, перераховані вище аспекти спрацьовувають на визначений результат: педагоги володіють економічними термінами, вміють ними оперувати в практичній діяльності, методично правильно вводять їх до контексту навчально-виховного заняття, створюють відповідну мотиваційну сферу, враховуючи вікові та індивідуальні особ­ливості учнів, методично забезпечують процесуальний і кінцевий підсумки при правильному визначенні управлінських завдані,.

Особливе місце належить методичному аспекту, який характеризується обізнаністю педагога з новими методиками викладання предметів, загальними науковими характерологічними їх ознаками, вмінням віднайти в цій системі методик особливе і специфічне, для економічної освіти і виховання учнів, здатністю конструювати урок, позаурочний і позашкільний захід з економічної проблематики, методично правильно використовувати різноманітні навчальні форми (урок, бесіду, гру, тренінг тощо); вмінням у практичній діяльності здійснювати аналіз і застосовувати кращі здобутки педагогічних колективів і окремих колег щодо організації економічної самопідготовки учнів, педагогічним самоаналізом і критичним осмисленням своєї праці з метою її подальшого творчого вдосконалення.

Методичне забезпечення має спрямовуватися на реалізацію змісту економічної підготовки випускників шкіл і формування в них:

• розвинутого економічного мислення, почуття власника, реального господаря;

• вміння прогнозувати свою діяльність;

• економічно усвідомленого ставлення до праці та її результатів;

• прагнення до підвищення трудових доходів, покращення якості життя;

• орієнтації на раціоналізацію праці і підвищення її соціально-економічної ефективності; готовності брати участь в різноманітних видах діяльності, пов'язаних з ринковою економікою;

• готовності до участі в управлінні виробництвом;

• здатності до морального вибору в ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю;

• уміння долати економічні труднощі і кризові ситуації, вміння захищати свої права і використовувати соціальні гарантії;

• потреби в особистому самовдосконаленні та оновленні соціально-економічних знань [5].

Для застосування того чи іншого методу вчитель повинен ґрунтовно опанувати зміст соціально-економічної освіти і виховання учнів початкової школи.

Провідна роль у здійсненні економічного виховання дітей належить сім'ї. Основне завдання сімейного економічного виховання — підготувати дитину до життя в існуючих соціальних умовах.

Першому етапу позасімейного економічного виховання та освіти дітей відповідає рівень початкової школи. Діти здатні усвідомлювати економічні поняття і категорії, що співвідносять їх з відповідними економічними і життєвими ситуаціями. Повсякденне життя сприяє формуванню власного досвіду дітей, пов'язаного з економікою.

Молодший школяр вчиться вміння користуватися грошима, співвідносити свої потреби з можливостями їх задоволення.

Одночасне включення економічних знань до програм більшості шкільних курсів сприятиме поглибленню процесу пізнання і підготовки учнів до життя і праці в умовах ринкової економіки.

Назріла необхідність поруч з економічною освітою через предмет на рівні початкового навчання розробити і впровадити спеціальний економічний курс.

Основне питання, на яке повинен відповідати економічні курс цього рівня: що має знати кожний про економіку?

Предметом особливої турботи суспільства повинна стати сільська школа, яка поряд із загальноосвітніми знаннями економіки зобов'язана нести учням, пов'язані із специфікою економічного життя села. Маються на увазі питання землекористування, власності на землю тощо. В умовах переходу до ринкових відносин ефективність землекористування та землеробства багато в чому стала визначатися не лише природними, а й економічними умовами життя суспільства, формами власності на землю, розвитком багатоукладності та об'єднанням селянських (фермерських) господарств, що базуються на приватній власності на землю. А це вимагає правильного висвітлення в змісті економічної освіти сільських школярів проблеми землі у всіх її різновидах.

Школа та учні повинні мати інформацію про розвиток нових форм зайнятості в ринкових структурах, а саме: в селянських (фермерських) господарствах, підприємницькій та індивідуальній трудовій діяльності. Програма економічної освіти сільських школярів має на меті ознайомити їх з економічними і правовими основами організації селянського господарства, його виробничої та комерційної діяльності [16].

Слід уважно стежити за еволюцією поглядів, новими тенденціями розвитку зайнятості в домашньому, особистому господарстві, на селянському подвір'ї й організовувати відповідну економічну діяльність.

Відчутну допомогу в підготовці до життєдіяльності в умовах ринкової економіки можуть надати додаткові форми освіти: гуртки, клуби, дитячі економічні об'єднання.

В умовах дефіциту педагогічних кадрів для ефективної соціально-економічної підготовки школярів перспективною формою стають шкільно-позашкільні організації додаткової освіти дітей. Вона передбачає спільну діяльність школи та позашкільних установ в організації гурткової і клубної роботи, проведення різних конкурсів, виставок, ярмарків. Так успішніше реалізуються своєрідна додаткова освіта, прагнення до органічного поєднання різних видів соціально-економічної діяльності учнів (творчої, пізнавальної, комунікативної, трудової та ін.).

Розділ II. Шляхи формування економічного мислення учнів початкових класів

2.1 Розвиток економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів

Мета економічного виховання у практиці роботи вчителів початкової школи — виховати самостійну, діяльну людину, наділену якостями ініціативного працівника, розумного господаря, достойного громадянина. Тому економічні знання передові учителі використовують майже в усіх предметах шкільного курсу.

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА [5; 9]

Тема: Господарське використання водойм. Економічна казка

Завдання 1.

Біля одного великого міста, в лісі, жив чоловік. Був у нього шматочок поля, діляночка лісу і велике болото. Занедужав чоловік, відчув близьку смерть. Покликав він тоді синів і розділив своє багатство. Старшому віддав поле, середньому — ліс, а найменшому дісталось велике болото, що межувало між лісом і полем братів. Побачив батько, що найменший син зажурився, одержавши такий спадок, і сказав тоді: «Коли будеш мати мудру голову і працьовиті руки, то й болото зробить тебе багатим».

— Як би ви порадили найменшому синові розпорядитись спадком. Виберіть один із запропонованих варіантів. Обґрунтуйте його. Якщо можете, запропонуйте своє вирішення проблеми.

I — продати болото.

II — видобувати торф, продавати торф на поля.

III — запропонувати старшому братові торфяні добрива на поле, а середньому захист від болота для його лісу. Укласти з ними взаємовигідну угоду і, заручившись допомогою братів, осушити болото. Посадити культурні рослини. (Сусідство великого міста гарантує збут продукції.)

IV — Розчистити болото. Зробити став. Займатися розведенням риби. Завдання 2.

Риборозвідна база і м'ясокомбінат вирішили організувати підсобне господарство по вирощуванню хутрових звірів.

— Яких тварин ви б запропонували розводити? Виберіть із запропонованих: нутрія, норка, бобер, лисиця, ведмідь, песець, соболь.

— Які із названих тварин «зайві»?

(Ведмідь. Ця тварина для промислових потреб не вирощується. Нутрія і бобер живиться рослинною їжею.)

— Які з тварин мають промислове значення і в раціоні яких обов'язкове м'ясо? (Норка; лисиця; песець; соболь.)

Тема: Рух Землі навколо сонця

1. Як рух Землі навколо Сонця «регулює» роботу підприємств?

1. Чому в останній тиждень квітня годинник «поспішає» на одну годину, а в останній тиждень вересня «відстає» на одну годину? З якою метою це робиться?

2. Чому на наших полях не вирощують апельсини, лимони? Як це пов'язано з рухом Землі навколо Сонця?

4. Ведмідь Ласун має на Півночі фабрику, на якій виготовляє морозиво. Але вивозити морозиво зручніше тоді, коли на Півночі зима. Порадьте Ласунові, з якими країнами в цей час йому торгувати, щоб одержувати прибутки.

5. Як рух Землі навколо Сонця «диктує» ціни на овочі, фрукти?

Тема: Різноманітність природи України.

1. Крокодил Гена і Чебурашка зібралися на відпочинок до Чорного моря. Та що? На станції зібралося декілька ешелонів з рибою, м'ясом і пасажирський, в якому їхали Гена і Чебурашка. Це зловредна Шапокляк вирішила перешкодити друзям і зіпсувала на станції комп'ютер, який розподіляв ешелони. До якої з природних зон мандрують друзі?

ЗАПИТАННЯ ДО ГРИ «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» [ 161

1. Назви яких корисних копалин вживаються для позначення характеру людини? (Золотий, залізний характер).

2. Які з корисних копалин називають «хлібом промисловості», «кров'ю промисловості»? Якого кольору буває золото? («біле золото», «чорне золото».)

1. Який економічний зміст поєднує ці копалини? Чому як спільну назву для них використовують слово «золотий"

2. У чому цінність справжнього золота?

3. Де в Україні протягом останнього часу відкрито родовища золота?

в. Що означай? слово «гроші»? (Корінь слова латинський, означав «гросеу» — «великий». З часом слово «гріш»—означало найдрібнішу монету. А прийшло це слово разом із значенням монети до нас з-за кордону. XIV—XV ст. на Русі були поширені празькі гроші; в XVI—XVII ст. — польські).

7. Які природні копалини використовувало людство для виробництва грошей? «Кам'яні» гроші — острів Яі Каролінського архіпелагу. Розмір монетки — три метри в діаметрі.

«Скляні» гроші існували у словаків.

Раковини каурі — в народів, які населяли береги південних морів.

Золоті, срібні, мідні — залежно від вартості,— заполонили Європу.

1. Що означає слово карбованець? Копійка? Гріш?

2. Що означає слово червінець?

10. Що означає вираз: «Пропав ні за гріш»? Яка вартість гроша?

(В першій половині XIX ст. — 2 копійки, в другій половині XIX ст. — півкопійки). Копійка — колись монета із зображенням вершника зі списом «коп'єм».

1 І. За скільки на ярмарку дід купив Козу-дерезу, з одноіменної казки? (За три копи).

1. Який зв'язок існує між куницею і першою грошовою одиницею часів Київської Русі? (Перші монети називались кунами, їх вартість залежала від еквівалента шкірок куниці.)

2. Який зв'язок існує між доларом і талером? (Долар — похідне від німецького слова талер, що означало назву монети великого розміру.)

3. Що означає фраза, яка часто вживається в арабських казках: «Взяв із собою в дорогу легке вагою, але тяжке вартістю». (Золото, дорогоцінне каміння.)

4. Який товар везли купці у знаменитій казці О. С. Пушкіна «Казка про царя Салтана»?

5. Яку ринкову операцію здійснив герой української народної казки «Калиточка»? (Бартерний обмін.)

6. Яких запасливих тварин не любить людина? Чому? (Ховрахів, мишей. Псують урожай.)

18. Який економічний зміст ховається у скоромовці? Пилип посіяв просо,

Просо поспіло.

Пташки прилетіли, просо поїли.

(Потерпів збитки.)

Характеристики

Список файлов курсовой работы