115084 (617414), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Сучасні школярі достатньою мірою інформовані про проблеми взаємодії природа і суспільства. Найчастіше цю інформацію вони одержують на рівні фактів. При цьому кількісні характеристики екологічних ситуацій, розрахунки наслідків дії людини на середовище, як правило, не розглядаються. Заповнити цей пропуск можна при умові широкого упровадження в учбовий процес, розрахунків і кількісних показників процесів взаємодії людини і природи. Я вважаю, що ефективним способом отримання відповідних цифрових характеристик на уроках географії є складання і рішення задач екологічного змісту. Прикладами задач екологічного змісту можуть служити наступні:

Задача №1. Відомо, що на початку 60-х рр. середня глибина Аральського моря складала близько 30 метрів. Забір води для зрошування з Сирдар’ї і Амур-Дар’ї привів до зменшенню об'єму і площі цього водоймища. Гідрологи підрахували, що щорічно рівень Аралу знижується на 40 см. Вимагається обчислити, коли може припинити своє існування Аральське море, якщо не вжити термінових заходів.

Задача №2. Підрахуйте, який об'єм води потрібно місту з населенням 1 млн. чоловік для розбавлення стічних вод протягом року, якщо відомо, що у добу потреба такого міста в чистій воді складає близько 0,5 млн. куб. м. Перед скиданням у водоймища стічні води повинні бути розбавлені в 20-кратному об'ємі чистої води.

Задача №3. Встановлено, що 1т. нафти розлитої по водній поверхні, утворює нафтова пляма площею близько 6 кв.м. Знайти: яку площу акваторії займе нафтова: плівка у разі аварії танкера водотоннажністю 5000 тонн?

В ході рішення подібних задач школярі самостійно одержують нову для них інформацію. Цифрові показники, одержані тими, що вчаться при розрахунках сприяють формуванню у них просторового мислення - необхідного компоненту екологічного утворення.

Таким чином, підсумовуючи усе сказане, можна стверджувати, що принцип зв’язку теорії з практикою є одним з найважливіших для успішного засвоєння знань, адже коли учень пропустить отриманий матеріал через свою систему переживань, ці знання включаться у загальну систему почуттів. Кращому засвоєнню знань сприятимуть такі види практичної діяльності як схематичне складання моделей геосистем, заповнення таблиць з географічного прогнозування, рішення задач екологічного змісту. Це сприятиме глибшому засвоєнню школярами взаємозв'язків в геосистемах, прогнозу можливих наслідків їх зміни людиною, виявленню оптимальних способів природокористування. На додаток, це різноманітить учбовий процес, зацікавлює учнів.

2.3. Гра як засіб екологічного виховання.

Ігрова діяльність школярів включає багато інших різноманітних видів діяльності і тому є універсальною. Особливо важливе те, що діти беруть участь в іграх без примушення, на добровільних засадах. Педагогічно грамотне керівництво ігровою діяльністю дозволяє розширити кругозір учнів, залучити в природоохоронну працю велике число школярів, допомагає виховувати в дітях відчуття відповідальності за стан рідної природи.

В той же час хотілося б застерегти вихователів і вожатих від надмірного захоплення масовими іграми в збиток іншим формам роботи. Важливі не окремі заходи, а добре продуманий безперервний процес діяльності по вивченню, збереженню і поліпшенню природного середовища.

Серед традиційних масових форм натуралистичної роботи, до яких можна додати екологічну орієнтацію, слід виділити свята і тематичні дні: День природи, День лісу, свято Нептуна, Лісовий карнавал та інші. Зміст натуралістичних свят може бути різним, але принципи організації їх в основному загальні. Не важливо, яка тема вибрана для того або іншого свята, головне, щоб він був направлений на всебічний розвиток школярів, формування їх активної життєвої позиції, суспільної відповідальності за долю рідної природи і надовго відобразився в пам'яті всіх його учасників. “Охорона природи — справа кожного” — ось основна ідея, яка червоною ниткою повинна проходити через композицію будь-якої натуралистичної справи.

Велику частину виховного навантаження несе на собі період колективної подготовчої роботи свята. В ході підготовки треба стимулювати творчу ініціативу, винахідливість, вигадку школярів. Бажано вибрати раду справи, яка уточнює, конкретизує план підготовки і проведення свята, випрацьовує завдання і доручення загонам, командам, бригадам. Кожен колектив готує свій гарний сюрприз. А старші друзі, не пригнічуючи дитячу ініціативу, непомітно “по секрету” допомагають вихованцям.

Ключ до успіху свят — в подоланні формалізму і штампу в їх проведенні. Я рекомендую сміливіше імпровізувати, вводити в програми тематичних днів і свят лялькові театралізовані вистави, ходи жартівливо-карнавального типа, влаштовувати виставки, аукціони, ярмарки, підтримувати самодіяльну творчість глядачів. У ці дні можна провести тематичні лінійки: “Бережи природу, людина!”, “Бійтеся, люди, залишитися одні” або мітинги “Обережно — природа!”, “Планета у нас єдина”, спецвипуски стінгазет, конкурси малюнків, плакатів, фотографій, творів-мініатюр про улюблений куточок природи, трудові десанти та інші суспільно корисні справи.

Заслуженою популярністю у дітей користуються конкурси і турніри. Ігрові конкурси носять звичайно комплексний характер, представляючи собою сплав традиційних вікторин, різних змагань, виступів. Так, турнір знавців природи може включати декілька етапів: 1. Конкурс на кращого знавця таємниць природи (учень намагається висунути свою гіпотезу щодо розгадки однієї з її таємниць). 2. Конкурс малюнків “Природоохоронні знаки” (командам пропонується намалювати різні природоохоронні знаки, які можна встановити в таборі, в лісовій зоні, на екологічній стежці). 3. Естафета ерудитів (вона проводиться ланцюжком: перша команда ставить питання другій, друга — третій і т. д.). 4. Конкурс усних розповідей на тему “Червона книга” (учасники турніру повинні розповісти про найдивовижнішого, на їх погляд, представника флори або фауни, що потрапив на сторінки Червоної книги). Для конкурсу можна запропонувати і такі теми: “Найкрасивіший куточок нашого краю”, “Дивовижна рослина (тварина)”, “Очевидне — неймовірне”. 5. Конкурс знавців голосів природи (команди слухають магнітофонний запис з голосами птахів, інших тварин. Її включають 2—3 рази. Необхідно написати назви тварин в тому порядку, в якому вони звучали), 6. Реклама книг про природу (книга може бути запропонована наперед або в ході турніру). 7. Конкурс на кращу інсценування байки, персонажами якої є представники флори або фауни. Переможців в особистому і командному першості визначають за підсумками турніру в цілому.

Завжди з великим успіхом проходить конкурс науково-фантастичних проектів з довкілля охорони. Школярам середнього віку можна запропонувати такі теми проектів: “Земля заповідна”, “Як складуться взаємостосунки людини та природи в майбутньому”, “Планета Земля у 3000 р.”, “Тваринний світ інших планет”. Школярі старших класів звичайно працюють над складнішими темами: “Наше майбутнє — земля, океан або космос?”, “Енергія сонця — людям”, “Освоєння сонячної системи”. Дуже важливо, щоб захист проектів проходив в доб­розичливій обстановці з дотриманням регламенту: захист проекту — до 7 мін, виступ “опонента” — 5 мін, вислів інших учасників — 2 мін. Такий регламент необхідний, щоб обговорення не затягнулося. Після виступів — відповіді авторів проектів на питання слухачів, членів журі, “опонентів”.

В умовах табору бажано практикувати ігри, направлені на розвиток спостережливості, пам'яті, уміння орієнтуватися, дотримувати правила поведінки в природі. В більшості випадків їх організація не вимагає особливої попередньої підготовки. В той же час такі ігри можна органічно включати в екскурсії, прогулянки. Вдалим поєднанням ігрової і пізнавальної діяльності молодших школярів є ігри-екскурсії. Навчити дітлахів розпізнавати дерева і чагарниках можна в грі “Юні дендрологи”. Задача граючих — визначити якомога більше рослин за найкоротший час. Для гри необхідні картонні таблички з номерами, що їх наперед розвішують на деревах і чагарниках, які потребується визначити. Учасники гри розбиваються на команди по 5 чоловік, одержують маршрутні листи з вказівкою початкового і кінцевого пунктів, напрямом руху, а також номери дерев і чагарників. Проти цих номерів на листах треба залишити вільне місце для запису назв рослин. По мірі виконання завдання команди здають маршрутні листи членам журі. Журі відмічає час, перевіряє відповідність назв рослин їх номерам і підраховує очки. В цей час керівник розказує хлоп'ятам про біологічні особливості дерев і чагарників, показує найважчі для визначення рослини, включені в гру. Перемагає команда, що витратила якнайменше часу на визначення всіх запропонованих видів рослин.

Однією з форм роботи по екологічному вихованню із старшими школярами є прес-конференція. Вона організовується у формі ролевої гри-бесіди членів делегацій або фахівців з питань охорони навколишнього середовища з представниками преси — кореспондентами різних газет, журналів, радіо, телебачення, кино- і фоторепортерами. Виконання цих ролей створює у підлітків уявлення про міжнародні організації, установи країни, які контролюють діяльність по охороні навколишнього середовища, а також про засоби масової інформації, поширюючи знання по охороні природи серед населення.

Готує прес-конференцію оргкомітет (рада справи). 2—3 людини з його складу беруть на себе функцію керівників делегацій або установ, інші — функцію журналістів. Учні вивчають і уточнюють необхідний матеріал, тренуються у відповідях на питання. Оргкомітет наперед вивішує оголошення про майбутню прес-конференцію, в якому перераховує всіх членів делегацій, з тим щоб журналісти могли підготувати наперед питання. Важлива роль в прес-конференції відводиться ведучим. Вони розкривають суть проблеми, представляють делегації, направляють хід конференції. Ведучі повинні попередити дві головні небезпеки: нудьгу формальних питань і відповідей, а також марнослів'я. Крім того ведучі повинні правильно визначити момент, коли прес-конференцію пора закінчувати.

В якості підсумку можна сказати, що багатий педагогічний досвід багатьох вчителів та обґрунтований психологами факт свідчить, що екологічні знання передані за допомогою гри засвоюються набагато краще і міцніше, ніж сухі факти і статистика. Тому гармонійне поєднання уроків та позакласної діяльності по засвоєнню екологічних знань буде мати гарний результат.

Список використаної літератури

1. Блехцихин И.Я., Минеев В.А. Производственные силы СССР и окружающая среда: Проблемы и опыт исследования – М.: Мысль, 1981.–214с.

2. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой: книга для учителя.- М.: Просвещение, 1991.- 159 с.

3. Васильев С.В., Захаров Д.В. Приемы географического прогнозирования в экологической подготовке учащихся общеобразовательных школ и профессиональных учебных заведений: Материалы научно-практической конференции, 16-18 июня 2004 г. – СПб.: Институт профтехобразования РАО, 2004. – 183 с.

4. Васильев. С.В. Экологизация географии или географизация экологии // География в школе. - 2000. - №7. -С. 52-54.

5. Герасимов И.П. Советская конструктивная география. – М.: Наука, 1976.- 342 с.

6. Голов В.П. Теоретические основы создания и применения системы и средств обучения географии в общественной школе: Дис. д-ра пед. наук. – М., 1993.– 53 с.

7. Дерябо С.Д., Ясвин В.П.. Экологическая педагогика и психология. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 1996. – 316 с.

8. Дорошко О. М. Совершенствование подготовки будущих учителей начальной школы к осуществлению экологического воспитания младших школьников. Дис. канд. пед. наук. – К.,1988. -36 с.

9. Ердаков Л. Н. Экологическая сказка для первоклассников//Начальная школа. -1992, - № 11-12, - С. 19-22.

10. Жестнова Н. С. Состояние экологического воспитания учащихся. // НШ. – 1989. - №10- С. 11-14.

11. Жукова И. В помощь экологическому воспитанию учащихся. // НШ. – 1998. - №6. - С. 125-127.

12. Зверев И.Д. Организация экологического образования в школе. - М., 1990. – 265 с.

13. Зверев И.Д., Суравегина И.Т. и др. Экологическое образование школьников.- М., 1983. – 332 с.

14. Исаченко А.Г. География в современном мире: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1998. – 160c.

15. Кайгородов Д.М. Учебник по природоведению для учащихся гимназий. – М.: Наука, 1954. -218 с.

16. Калинин В. Формула экологического образования // Евразия. Природа и люди. - 1997.- №6. - С. 39–40.

17. Кароне Г.Н. К созданию методики экологического образования школьников// Вопросы психологии. – 1995. -№1. –С.29.

18. Кириллова З. П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе образования. - М.: Просвещение, 1983 – 295 с.

19. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения, т. 2 – М.: Учпедиздат, 1955. - 652 с.

20. Кочуров Б.И. Интеграция географии и экологии: системный подход// География в школе. - 1998. - №6. - С. 15–21.

21. Крупская Н.К. Избранные педагогические произведения.- М.: Прогресс, 1978. -320 с.

22. Кучер Т.В. Экологическое воспитание учащихся. – М.: Просвещение, 1990. – 276 с.

23. Майорова М. Л. Интегрированное применение литературного материала на уроках природоведения // НШ. – 1999. - №12. - С. 60-61.

24. Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географии// География в школе. - 1998. - №1. - С. 45–50.

25. Мамедов Н.М. Концепция устойчивого развития и экологическое образование// Экология и география. – 1995. – № 3. - С.24– 28.

26. Николина В.В. Воспитание экологических ценностей у учащихся. - СПб., 1998. - 75 с.

27. Пахомов А. П. Методические рекомендации к овладению экологическими знаниями// НШ. – 1998. - №6. - С. 26-28.

28. Плешаков А.А. Методические основы нового учебника природоведения для 4 класса четырехлетней начальной школы.//Начальная школа. -1993, - N3, - С. 63-67.

29. Постникова Е.А. Экологическое воспитание младших школьников: Проблеми и перспективы.- М.: Просвещение, 1990. - 270 с.

30. Преображенский В.С. Что нам нужно? Экологические элементы в программе или ведущая роль экологического подхода? // География в школе. - 1991. - №3.- С. 37–39.

31. Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: Учебное пособие – М.: 1994. – 100 c.

32. Родзевич Н.Н. Новые взгляды на проблемы окружающей среды // География в школе. - 1997. -№ 5. – с. 27-31

33. Рыков Н. А. Географическое образование в средней школе. Концепция перестройки содержания // География и культура: Сборник материалов к IX съезду Географического общества. – Л.: Изд. ГО СССР, 1990. – 289 с.

34. Салеева Л.П. Использования игровых ситуаций при воспитании младших школьников с целью формирования заботливого отношения к природе: Ролевые игры по охране природы в средней школе - Г., 1977. – 243 с.

35. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. – М.: Просвещение: 1984. - 157с.

36. Совгіра С. В.Нетрадиційні форми екологічної освіти учнів// Рідна школа. – 2006. - №3. – с.51-55

37. Соркина Л. Д. Эколого-педагогический кооператив "Юный натуралист"// Начальная школа.-1989.- N6.- С. 73-79.

38. Сухов В.П. Деятельностный подход в развивающем обучении школьников. – Уфа: Изд. БГПИ, 1997. – 132с.

39. Ушинский К. Д. Человек как объект воспитания. В 2-х томах. М, 1982

40. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе.// Начальная школа. -1988, N8, - С. 40-46.

41. Эльконин Д.Б., Давыдов В.В. Возрастные возможности усвоения знаний. – М.: Просвещение, 1966. – 442с.

42. Ягодин Г.А. Некоторые рекомендации по созданию системы непрерывного экологического образования // Экология и география: проблемы подготовки учителя. – М.: ТЭКО–центр, 1995. С. 32–45.

Характеристики

Список файлов курсовой работы