114613 (617249), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Перемежко Петро Іванович (1833-1894) Народився в с Риботіне (тепер — Чернігівська обл.) Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин — каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.
Підоплічко Іван Григорович (1905—1975) Народився в с Козацьке (тепер — Черкаська обл ) Закінчив Інститут прикладної зоологи та фітопатологи Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.
Пирогов Микола Іванович (1810—1881) Народився у Москві Закінчив Московський університет. Професор кількох університетів, піклувальник Одеського та Київського навчальних округів. З 1866 р жив у с Вишня (поблизу Вінниці), організував там лікарню. Один із засновників хірургії як наукової дисципліни, основоположник військово-польової хірургії. Його ім'я носить Одеський медичний інститут.
Погребняк Петро Степанович (1900—1976) Народився в с Волохів Яр (тепер — Харківська обл ). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті лісового господарства, Київському лісотехнічному інституті, Інституті ботаніки АН України, був директором створеного ним Інституту лісу. Основні праці присвячено екології рослин, лісовій типології, фізіологи живлення деревних та чагарникових порід. Один із засновників порівняльної фітоеко-логії. Академік АН України.
Поляков Ілля Михайлович (1905—1976). Народився в Харкові. Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах, Інституті генетики та селекції АН України, очолював його. Основні дослідження — з теоретичних проблем біології, дарвінізму, історії біологи. Член-кореспондент АН України.
Поспєлов Володимир Петрович (1872—1949). Народився у Тульській обл. (РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському, Саратовському університетах, очолював Інститут ентомологи та фітопатологи АН України. Основні праці присвячено загальній та експериментальній ентомології. Розробляв біологічний метод захисту рослин від комах-шкідників з урахуванням екологічних умов. Один з ініціаторів створення служби карантину рослин. Академік АН України.
Протопопов Віктор Павлович (1880—1957). Народився в с Юрки (тепер — Полтавська обл ). Закінчив Військово-медичну академію, працював там. Професор Харківського медичного інституту, Київського інституту вдосконалення лікарів, Інституту фізіології АН України. Основні праці присвячено фізіології та патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Ремесло Василь Миколайович (1907—1983). Народився в с Теплове (тепер — Полтавська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва, працював директором Миронівської селекційно-дослідної станції, яку перетворено на Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці. Основні напрями наукової діяльності — генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведенні багатьох сортів пшениці. Академік АН України.
Сапєгін Андрій Опанасович (1883—1946). Народився у Воскресенську (тепер — Миколаївська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був одним із засновників Одеської селекційної станції, працював в Одеському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут ботаніки АН України Академік АН України, її віце-президент. Основні праці присвячено біології, цитології, генетиці, селекції сільськогосподарських культур. Вивчав індивідуальний розвиток рослин. Застосував метод варіаційної статистики для оцінки результатів досліджень з біології та агрономії. Одержав кілька високо продуктивних сортів озимої пшениці. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур.
Свиренко Дмитро Онисифорович (1888-1944). Народився в с Мерчик (тепер — Харківська обл ). За кінчив Харківський університет. Член-кореспондент АН України. Працював у Дніпропетровському та Одеському університетах був директором Одеського ботанічного саду. Займався систематикою водоростей та типологією річок. З його ініціативи був створений Інститут гідробіології АН України.
Свириденко Павло Олексійович (1893—1961). Народився в Путивлі (тепер — Сумська обл ) Закінчив Московський університет. Працював у Московському університеті, Інституті зоологи АН України. Основні наукові дослідження присвячено фауні, зоогеографії та екотопі тварин. Вивчав шкідників цукрового буряку та господарське значення гризунів. Один з ініціаторів застосування авіації у боротьбі зі шкідниками. Розробив наукові основи застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками. Академік АН України
Севериов Олексій Миколайович (1866—1936). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці — в галузі порівняльної анатомії та ембріологи хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів — київську та московську Академік АН України.
Симиренко Лев Платонович (1855-1920). Народився у Млієві (тепер — Черкаська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Заклав перший у Європі помологічний розсадник та сад, який згодом став Мливською садово-овочевою дослідною станцією, що носить його ім'я. Створив одну з найбільших в Європі колекцію плодових, ягідних та де коративних рослин. Вивів щироковідомий сорт яблуні Ренет Симиренка.
Топачевськнй Олександр Вікторович (1897—1975). Народився в с. Бобрівка (тепер. — Київська обл.). Закінчив Київський інститут народного господарства. Академік АН України. Працював в Інституті ботаніки, очолював Інститут гідробіології, професор Київського університету. Основні праці присвячено морфології, систематиці та філогенії водоростей, а також санітарній та технічній гідробіології. Сформулював ідею первинності амебоїдних форм. Був головою Українського гідробіологічного товариства.
Філатов Володимир Петрович (1875—1956). Народився в с. Михайлівка (тепер — Пензенська обл., РФ). Закінчив Московський університет. Працював у очній клініці Новоросійського університету в Одесі, заснованому ним Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань та тканинної терапії. Досліджував проблеми офтальмології та біогенних стимуляторів. Науково обгрунтував та практично розробив операцію пересаджування рогової оболонки. Створив вчення про біогенні стимулятори. Заснував українську школу офтальмологів. Його ім'я носить Одеський інститут очних захворювань та тканинної терапії.
Фіни Володимир Васильович (1878-1957). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у цьому університеті і одночасно в Київському сільськогосподарському інституті, згодом — у Житомирському сільськогосподарському інституті. Основні наукові праці стосуються порівняльної ембріології квіткових рослин. Вперше встановив, що чоловічі самети (спермії) є клітинами з ядрами та плазмою, а не голими ядрами, як вважалося раніше. Підтвердив дослідження на 250 видах, що відносяться до 70 родин. Вивчав флору України, Криму.
Фольборт Георгій Володимирович (1885-1960). Народився в Петербурзі. Закінчив Військово-медичну академію. Працював у Харківському, Київському медичних інститутах, в Інституті біохімії АН України. Досліджував фізіологію травлення, кровообігу та вищої нервової діяльності. Створив учення про фізіологію процесів виснаження та відновлення, встановив основні закономірності цих процесів, які І. П. Павлов назвав правилами фольборта. Академік АН України.
Фомін Олександр Васильович (1869—1935). Народився в с. Єрмолівка (тепер — Саратовська обл , РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті, на Вищих жіночих курсах, в Інституті ботаніки АН України, був його директором. З його участі розпочато видання довідника "Флора України". Багато зробив у справі збереження і розширення колекції Ботанічного саду Київського університету, який носить його ім'я. Вивчав морфологію, систематику і флористику вищих рослин. Академік АН України
Хавкін Володимир Аронович (1860-1930). Народився в Одесі Закінчив Новоросійський університет в Одесі Працював в Одеському зоологічному музеї, Женевському університеті (Швейцарія), в лабораторії І. І. Мечникова в Парижі. За проханням британського уряду боровся з епідемією холери в Індії, і зараз там є інститут, що носить його ім'я. Наукові праці присвячено вивченню холери та чуми. Довів інфекційну природу холери, створив вакцину, що перевіряв на собі
Хаджинов Михайло Іванович (1899—1980). Народився в с. Мангуш (тепер — Донецька обл,). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Основні праці присвячено генетиці та селекції рослин. Розробляв теоретичні основи селекції' та насінництва кукурудзи. Один із перших відкрив явище цитоплазматичної чоловічої стерильності і використав його для докорінного поліпшення насінництва кукурудзи Вивів понад 20 гібридів кукурудзи.
Холодний Микола Григорович (1882—1953). Народився в Тамбові. Закінчив Київський університет, у якому працював, одночасно працював в Інституті ботаніки АН України, що носить його ім'я. Наукові праці присвячено вивченню різних питань фізіології рослин. Розробив фітогормональну теорію тропізмів, відому під назвою теорії Холодного — Вента. Широко відомі його дослідження, присвячені залізобактеріям. Розробив оригінальні методики їх досліджень. Займався питаннями екології, ґрунтознавства, виникнення життя на Землі, еволюції та історії науки.
Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982). Народився у Києві. Закінчив Київський інститут народної освіти. Працював у Київському медичному інституті, Інституті біохімії АН України Галузі наукових досліджень — експериментальна вітамінотерапія, біохімія м'язів. Застосував метод визначення окисно-відновних властивостей за допомогою поляризованих електродів. Академік АН України.
Черненко Семен Федорович (1877—1974). Народився в с. Гремячки (тепер — Сумська обл.). Закінчив Плодоовочевий інститут у Козлові (тепер — м. Мічурінськ). Основний напрям наукових досліджень — селекція плодових культур. Розробляв питання підбору вихідного матеріалу для селекції. Вивів широковідомі сорти яблунь (Пепін Черненко, Перемога, Богатир, Прогрес та ін.) і груш (Бергамот тамбовський, Російська красуня та ін.), що районовано в Україні.
Чернишов Борис Ісидорович (1888—1950). Народився в ст. Ясенська (тепер — Краснодарський край, РФ). Закінчив Катеринославський гірничий інститут Працював у Дніпропетровському, Київському університетах, Інституті геологічних наук АН України Займався палеозоологією, вивчав ракоподібних мезозою. Довів наявність у Дніпровсько-Доне-цькій западині кам'яновугільних відкладень.
ІІІмальгаузен Іван Іванович (1884-1963). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у Київському, Московському, Воронезькому університетах, очолював Інститут зоології АН України. Наукові праці присвячено питанням еволюційної морфології, експериментальної зоології,вивченню закономірностей росту, філогенії тварин.
Юр'єв Василь Якович (1879— 1962). Народився в с. Іванівська Вирга (тепер — Пензенська обл., РФ). Закінчив Новоолександрівський інститут сільського господарства. Був директором Харківської селекційної станції, професором Харківського сільськогосподарського інституту, працював в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Розробляв теоретичні і практичні питання селекції та насінництва сільськогосподарських культур. Вивів багато сортів зернових культур, зокрема озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса. Один із засновників селекції і насінництва сільськогосподарських культур.
Розділ 3. Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
Вивчення матеріалу на прикладі розробки даного уроку пропонуємо проводити в 11 класі при вивченні селекції рослин
3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри різноманітності та походження культурних рослин"
Мета: конкретизувати основні поняття теми; ознайомити учнів із центрами різноманітності та походження культурних рослин; формувати спеціальні вміння (робота з гербарієм, планування відповіді, робота з додатковою літературою в групах); удосконалити вміння виділяти головне в навчальному матеріалі, узагальнювати, робити висновки, виконувати творчі завдання; сприяти формуванню наукового світогляду; формувати екологічну культуру, почуття гордості за досягнення учених.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
форма уроку: урок-конфе-ренція-
Обладнання: виставка науково-популярної літератури про рослини та їх походження, ілюстрації, гербарій, портрети учених, селекційна карта природних зон, таблиці.
Епіграф: "Природа на диво прекрасна, і людина — її найкраще творіння".
Хід уроку
І. Оголошення теми і мети уроку.
II. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.
Бесіда. 1) Що таке селекція і які її завдання?
2) Що таке сорт рослин? штам?
3) Що таке штучний добір? Хто його винайшов?
4) Що таке районування?
5) Що означають терміни "інбридинг", "аутбридинг"?
6) Що таке гетерозис?
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
