114336 (617163), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Уява. Уява в цьому віці надзвичайно бурхлива, яскрава, їз характерними рисами некерованості. У процесі навчання вона поступово розвивається, зокрема, вдосконалюється відтворювальна уява, яка стає реалістичнішою і керованішою.

Інтенсивно формується і творча уява. На основі попереднього досвіду виникають нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів.

Зростає швидкість утворення образів фантазії, а також вимогливість дітей до витворів власної уяви.

Можливість створювати щось нове, незвичайне, закладається в дитинстві, через розвиток вищих психічних функцій, таких, як мислення й уява. Саме їхньому розвитку необхідно приділити найбільше уваги у вихованні дитини у молодшому шкільному віці. Цей період учені називають сенситивним, тобто найбільш сприятливим для розвитку образного мислення й уяви.

Розділ ІІ Рівень розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку та прийоми його підвищення

2.1 Тестування та виявлення недоліків при формуванні пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку

Були перевірені діти від 5,5 до 7 років на рівень розвитку їх пізнавальних процесів і готовності дітей до навчання у школі.

В цілому виявився середній або навіть недостатній рівень розвитку пам’яті, середній рівень розвитку уваги та зовсім низький рівень розвитку мовлення та уяви.

Були проведені тести на розвиток механічної пам’яті:

Окремо кожній дитині були прочитані слова, і запропоновано повторити всі, які дитина змогла запам’ятати. Далі підраховувалась кількість названих вірно слів, в незалежності від порядку їх називання. Потім список слів прочитувався ще 2 рази, і після кожного разу підраховувалась кількість правильно названих слів.

Через годину після цієї перевірки дітям пропонувалося знову згадати ті самі слова, які були вивчені в процесі тестування. І знову вівся підрахунок.

Результати тесту:

якщо дитина з першого разу згадала не менше 5 слів, після 3-х повторень вивчила 9-10 слів, та при новому прочитанні називає не менше слів, чим до цього, то це свідчить про те, що у дитини гарно розвинена механічна пам'ять.

якщо дитина з першого разу згадала менше 5 слів, після повторень вивчила менше 9 слів та при кожному новому прочитанні згадував менше слів, чим до цього – це свідчить про недостатній рівень розвитку механічної пам’яті.

Результати тестування можна подивитися в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівень розвитку механічної пам’яті.

Як видно з таблиці, жодна з дівчат не показала високий рівень розвитку механічної пам’яті. Але майже всі запам’ятали після першого прочитання 5 і більше слів. Майже в усіх знижувалася кількість згаданих слів при наступних прочитаннях. Це пояснюється тим, що в дітей недостатньо розвинена увага й здатність тривалий час концентруватися на поставленому завданні, особливо, якщо їхня зацікавленість знижується.

Також був проведений тест на визначення рівня мисленевої пам’яті. Він допомагає встановити готовність дитини до роботи з графічним матеріалом, взагалі до навчання. Тестувалася та сама група дітей, що і у попередньому дослідженні. Основна задача тесту – виявити, чи зможе дитина запам’ятовувати слова за допомогою малюнків.

Групі дітей по черзі називалися слова, і давався час на те, щоб вони намалювали малюнок на це слово або словосполучення (10-15 сек.). Після цього діти йшли на інше заняття, і їх увага не концентрувалася на цьому завданні. Через одну годину дітям віддали їх малюнки і попросили згадати слова.

Список слів та словосполучень (рос. мовою):

грузовик;

умная кошка;

темный лес;

день;

веселая игра;

капризный ребенок;

хорошая погода;

сильный человек;

наказание;

интересная сказка.

Результат у двох дітей (6,5 років і 5 років) був дуже хорошим, що свідчить про достатній рівень розвитку мисленевої пам’яті і взагалі про те, що вони зрозуміли завдання. Ці діти назвали всі слова і словосполучення лише за деякими неточностями. (див. додаток 1-2).

Двоє інших дітей зрозуміли завдання вірно, їх малюнки були чіткими і лаконічними, але через одну годину вони не змогли майже нічого згадати, а просто описували зроблені малюнки. Це непоганий рівень запам’ятовування, але потребує додаткових занять з розвитку логічної пам’яті. Дитина вже розуміє, що малюнок може бути засобом запам’ятовування, але асоціації встановлюються ще неміцні. (див. додаток 3-4).

Також були проведені тести на розвиток уваги у дітей недільної школи від 5 до 7 років.

Перший тест – на визначення розвитку уваги. Дитині дається аркуш із надрукованими літерами крупним шрифтом. Дитині пропонується за п’ять хвилин знайти визначену літеру і закреслити її олівцем, продивляючись строки зліва направо. Якщо дитина за цей час опрацювала 400 знаків і більше, допустила 5 помилок і менше, то її увага і концентрація – в нормі.

Результати тестування показали середній рівень здатності до концентрації уваги, вищі результати були в тих дітей, яким взагалі притаманна посидючість і наполегливість. Деякі не могли зосереджено працювати 5 хвилин. (Див. додатки 5-9).

Другий тест – на визначення здатності розподіляти увагу під час ігор і занять.

Дітям читають вголос невелике речення, одночасно голосно і чітко стукаючи олівцем по столу. Діти повинні переказати текст і порахувати число ударів. Хороший рівень, коли дитина впоралася з обома завданнями без помилок.

Результати тестування показали хороші результати у більш старших дітей, з більш досконалою нервовою системою, а також у тих, які взагалі люблять різні незвичні вправи. Загалом рівень здатності розподіляти уваги у дітей 5-7 років виявився середнім і низьким.

Визначення рівня розвитку мовлення та уяви проводилося у формі вільних бесід, спілкувань із дітьми.

Дослідження показало досить низький рівень розвитку мовлення й уяви. В більшості випадків в дітей виникали труднощі з описом малюнка. Навіть якщо це була ілюстрація знайомої казки, діти відповідали одним-двома словами. Більшість дітей 5-6 років не змогла придумати історію про знайомі предмети, або вигадати неіснуючу тварину.

Дуже часто на запитання: «Яка твоя улюблена казка?» діти відповідали «Не знаю». Загалом дітей, спроможних підтримати бесіду, придумати щось цікаве, розповісти зміст мультфільму, який щойно подивилися, виявилося лише троє серед десяти (дві дівчинки по 5 років і хлопчик 4 роки). Про цих дітей відомо, що батьки приділяють їм достатньо уваги, читають з ними, спілкуються.

В основної маси дітей є пробіли в розвитку мовлення, уяви. Серед них дівчинка семи років, в якої є проблеми із вимовою багатьох звуків, і це не виключення.

Причиною такої ситуації є те, що більшість дітей дома в основному проводить неконтрольовано час перед телевізором, або граються самі. Батьки не приділяють дітям належної уваги, не грають разом з ними в ігри, їм не цікаво проводити час із своїми дітьми. Діти не бувають ні в театрах, ні в музеях, хоча проста прогулянка містом, навіть перегляд дитячого фільму разом з батьками і послідуюче обговорення дадуть надзвичайно більше, ніж додаткові заняття з педагогами із розвитку мовлення.

Характеристики

Список файлов курсовой работы