Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

У світовій педагогічній практиці існує цілий ряд технологій з розвитку творчого мислення дітей. Нинішні високі вимоги до якості навчально-виховного процесу у дошкільному закладі зумовили виникнення та впровадження ТРВЗ ( теорія розв’язування винахідницьких задач ). Адже оптимізувати навчальний процес, підвищити ефективність обсягу та форм роботи з дошкільниками вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи (відверто кажучи) застарілими методами та прийомами виховання та навчання дітей дошкільного віку.

В останній час як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості. Вирішення її науковці і практики вбачають у посиленні ролі, передусім, - теорії розв’язування винахідницьких задач.

Наукові дослідження засвідчують, що сутність даної методики та її принципові відмінності від інших освітньо-виховних технологій полягають у тому, що вона ніяк не є догмою, застарілою методикою ( 4; 5; 14; 23; 51; 53 ).

В основу навчання покладено головні принципи методики ТРВЗ:

1) розв’язання суперечностей;

2) системний підхід ( вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів );

3) вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.

Педагоги-дошкільники помітили, як у дітей зникає страх діяти з будь-яким предметом, використовувати його не тільки за прямим призначенням, але й за знайомими якостями роботи новий винахід.

Підгалузь ТРВЗ – розвиток творчої уяви ( РТУ ), яка вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв’язувати свої проблеми. Предмети і явища стають багато функціональними, що відразу вирішує безліч проблем у грі, побуті, спілкуванні.

Виявлено, що ТРВЗ у дитячому садку має кілька напрямків:

a) естетична діяльність;

б) образотворче мистецтво;

в) складання казок;

г) розв’язування казкових завдань.

Однак найперспективнішим є напрямок, у якому органічно поєднуються всі типи розв’язування життєвих проблем і ситуацій. Дитина на кожному кроці неминуче стикається з різними суперечностями, і це не дивина: якщо вона звикла бачити один бік життя, то губиться у несподіваних ситуаціях. ТРВЗ має допомогти їй, насамперед, у розкритті закладених у ній здібностей і творчих нахилів.

Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – в постановці запитань; в прийомах їх розв’язання; в подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою – це пошук, знахідки.

Головне у розвивальному навчанні – дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості.

Виявлено, що робота з ТРВЗ у дитячому садку проходить у п’ять етапів і визначається такими послідовними завданнями: завдання першого етапу:

- навчити дитину знаходити і розв’язувати суперечності, не боятися негативного в об’єкті та явищі;

- навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв’язку його компонентів;

- формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси.

На другому етапі необхідно вчити дошкільників винаходити ( наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стілець ). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ “ оживляють “ предмети та явища, приписують одним якості інших і навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі варіанти.

Третій етап – вирішення казкових завдань і придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету; складати нові казки на основі добре відомих.

Четвертий етап – використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації.

П’ятий етап ТРВЗ – це проведення бесід з вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, вчити логічно обгрунтовувати свої вимисли.

Заняття за такою системою вимагають особливих вмінь від педагога. Чільне місце відводиться спілкуванню в діаді, “ педагог-дошкільник “.

Важливим елементом ТРВЗ є “ суперечність “, який використовують у дидактичних іграх типу “ Навпаки “, “ Добре-погано “.

Метод фокальних об’єктів полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший.

За допомогою МФО розв’язуються такі завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об’єкт.

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.

3. Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається.

4. Проаналізувати художній твір або картину.

Зазначений метод можна використовувати під час таких видів роботи:

1. Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний аналог у природі, придумати фантастичний об’єкт.

2. Пригадати, у яких творах художньої літератури зустрічаються аналогічні предмети.

3. Обрати одне із словосполучень і скласти про нього описову розповідь.

4. Складаючи розповідь про об’єкт у фокусі, використати дібрані визначення.

Найбільш відомим методом, який дає змогу зняти психологічну інерцію й отримати нові ідеї у мінімальний термін, є “ мозковий штурм “. Це побудований особливим чином колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми.

Було зроблено чимало спроб поліпшити метод “ мозкового штурму “. Серед них на особливу увагу заслуговує метод синергетики. Один з його авторів – Уільям Дж. Гордон.

За Гордоном, існує два види процесів творчості: неоперативні ( некеровані ) – інтуїція, натхнення; операційні ( керовані) – використання різноманітних технологій. Розрізняють кілька видів аналогій:

- пряма;

- фантастична;

- символічна;

- особиста ( емпатія ).

Розріняють такі види прямої аномалії:

1) Аналогія за формою.

2) Компонентна аналогія.

3) Функціональна аналогія.

4) Аналогія за кольором.

5) Аналогія за ситуацією та станом явищ та предметів.

6) Аналогія за властивостями.

7) Комплексна і пряма аналогія.

Розвиваючи та комбінуючи різні види прямої аналогії, Г.Буш запропонував так званий метод гірлянд та асоціацій. Використовуючи метод гірлянд та асоціацій, можна дізнатися, що найбільше сподобалося чи запам’яталося дітям на святі, на прогулянці, у дитячому садку, у вихідний день.

Фантастична аналогія дає змогу відмовитися від стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Вона здатна будь-яку ситуацію перенести у казку, використати чарівництво, тобто уявити, яким чином вирішили б цю проблему казкові персонажі.

Дошкільнята висловлюють незвичайні ідеї, якщо запропонувати їм описати, як вони собі уявляють:

- казковий дитсадок;

- казкове заняття, прогулянку, обід;

- фантастичний вихідний, вечір, свято.

У таких описах діти інтуїтивно передають свої потаємні думки та бажання.

Помічено, що навчання нової справи або закріплення якихось навичок відбувається більш продуктивно, якщо робочу ситуацію перенести у казку.

Символічна аналогія включає узагальнений, абстрактний, словесний або графічний образ об’єкта. Вона може бути словесною і графічною.

Особиста аналогія – в основі цього найсильнішого виду аналогії лежить принцип ототожнення себе з об’єктом, що розглядається. Головний принцип емпатії – увійти в роль кого-небудь або чого-небудь

Список використаної літератури

1. Абрацумян Л. Космічна мандрівка [ заняття з мовленнєвого спілкування та цікавої математики у підготовчій групі ] // Дошкільне виховання. – 1999. - № 11-12. – С. 14-15.

2. Артемова Л.Г. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися // Дошкільне виховання. – 2000. - № 5. – С. 6-7.

3. Бажанюк В.С., Сак Л.А. Впровадження педагогіки ТРВЗ в роботі з дошкільнятами. – Луцьк. – 1999. – С. 3-41.

4. Безлюдна Н. Про методику розвивального навчання // Початкова школа. – 1998. - № 9. – С. 21-22.

5. Богат В. ТРВЗ – наука навчання творчості // Дошкільне виховання. – 1995. - № 1. – С. 29-30.

6. Богуславская З.М., Смирнова Е.О. Розвивающие игры. – М.: Просвещение. – 1991. – С. 3 – 204.

7. Богуш А.М. Вчитися хотіти і вміти // Дошкільне виховання. – 1997. - № 10. – С. 10-11.

8. Бородата Л. У царстві кмітливих і допитливих // Дошкільне виховання. – 1994. - № 5-6. – С. 51-53.

9. Бурова А., Долина О. Проблемні питання дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 2000. - № 7. – С. 5-6.

10. Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті // Дошкільне виховання. – 1999. - № 7. – С. 5-6.

11. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М. – 1956. – С. 431.

12. Воспитание и обучение детей шестого года жизни // Под ред. Парамоновой Л.А. – М.: Просвещение. – 1987. – С. 58-116.

13. Воспитание и обучение детей пятого года жизни / Под ред. Холмовской В.В. – М.: Просвещение. – 1986. – С. 83-127.

14. Галак С.Є. Індивідуальна робота з розвитку творчих здібностей дітей шкільного віку // Шкільний світ. – 2000. - № 12. – С. 7.

15. Галицин В.Б., Щербакова Е.И. Познавательная активность дошкольников // Советская педагогика. – 1991. - № 3. – С. 43-48.

16. Гайдаржинська Л.П. Вчимося грамоти // Дошкільне виховання. – 1990. - № 11. – С. 14-15.

17. Гильбух Ю.З. Умственно одареный ребенок. – К. – 1992. – 11с.

18. Говорова Р. Игры и упражнения для развития умственных способностей у детей // Дошкольное воспитание. – 1988. - № 5. – С. 17-20.

19. Грегуль Л. Щоб навчання було цікавим // Дошкільне виховання. – 1992. - № 2. – С. 5-7.

20. Давидчук А. Вчити вчитися // Дошкільне виховання. – 1985. - № 4. – С. 7-8.

Характеристики

Список файлов курсовой работы