113999 (617037), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

2.3 Загадки, скоромовки, чистомовки на уроках української мови

Дитячі ігри сприяють не тільки всебічному розвиткові, а й підносять інтерес до знань. Спонукання дітей до знань, виховання інтересу до шкільного предмета потрібні й у навчанні рідної мови.

Скоромовки – це жанр народної творчості. Діти охоче розважаються ними. Це корисні вправи, які сприяють виробленню виразної артикуляції, гарної дикції.

1. Їде Сашко по шосе, а шосе Сашка несе.

2. Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима глипа.

3. Семен сказав своїм синам:

– Сини-соколи, складіть сіно!

Сини сіно склали.

Семен сказав: – Спасибі!

1. Солома, полова й дишло

З-за хати вийшло.

1. Ішло дванадцять панів

Через дванадцять садів,

Один каже: – Добре просо!

Другий каже: – Добре просо!

1. Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку –

Хай спіймає кішка мишку.

Загадки – стислі поетичні запитання, які у «прихованій формі» зображають окремі предмети чи явища.

У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром захоплюються діти.

Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.

Загадки можна використовувати майже на кожному уроці української мови, особливо на тому його етапі, коли діти втомились і потрібен невеличкий відпочинок.

На уроках під час вивчення теми «Іменник» варто використовувати загадки. Адже, майже всі відгадки – іменники. Тому граматичні завдання до ігрових хвилинок учитель може пропонувати на власний розсуд: записати відгадки, визначити рід, число, відмінок іменника, пояснити правопис.

Іменник

Відгадайте загадки, випишіть відгадки.

Визначте їхній рід, число, відмінок.

1. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)

2. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав. (Бурулька крижана)

3. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)

4. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)

Прикметник

– З текстів загадок виписати прикметники зі словами, до яких вони відносяться

– Визначити їхній розряд за значенням, рід, число.

1. Біле – не сніг, зелене – не луг кучеряве – не людина. (Береза)

2. Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)

3. По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)

4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)

Числівник

Конкурс «Хто кмітливий?».

Кмітливим стає той, хто відгадає найбільше загадок.

Граматичне завдання:

– Випишіть числівники, визначте їхній розряд за значенням.

1. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняшник)

2. На одному коромислі два змії висять. (Брови)

3. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить на стільці)

4. У двох матерів по п’ять синів, а всім ім’я одне. (Пальці на руках)

Займенник

Гра «Впіймай займенник».

– Із тексту загадок «впіймати» займенник, визначити його розряд. Відгадати загадки.

1. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби)

2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз)

3. Чим більше у неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)

4. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд)

Дієслово

Вибірковий диктант-завдання.

– Виписати дієслово, визначити час, особу, число.

1. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)

2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея)

3. Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)

4. Книжки читаю, а літер не знаю. (Окуляри)

Мовні загадки-жарти

1. З «т» – скрізь тихо,

З «м» – для їжі лихо:

Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша – миша)

1. З «м» – на городі росте,

З «р» – у воді живе. (Мак – рак)

1. Без «т» – коли вода кипить,

А з «т» – учень за нею сидить. (Пара – парта)

1. На клумбах розцвітають,

А без «к» – з дерев звисають. (Квіти – віти)

Чистомовки

Чистомовки дають дітям чітке уявлення про різницю в артикуляції та звучанні твердих і м’яких приголосних звуків, їх застосовують під час вивчення нового матеріалу і на закріплення.

Вчитель читає рядок, а діти його повторюють, одночасно тренуючи свою пам’ять.

1. Са-са-са – вкусила оса.

Ся-ся-ся – малина уся.

Зу-зу-зу – боюся грозу.

Зю-зю-зю – намажуся маззю.

1. Уо-уо!

Снігом поле замело.

Оу-оу!

Як дорогу я знайду?

Оо-оо

Видно он село.

Уу-уу

Крізь замети я іду. (О. Квітко)

1. Іб-іб-іб – духмяний хліб.

Бу-бу-бу – таємничому скарбу.

Уб-уб-уб – розболівся зуб.

Иб-иб-нб – отруйний гриб.

Висновок

Я вважаю, що гра має супроводжувати навчання. Адже найкраще дитину в молодшій школі розвивають ігри. Це той фактор, що допомагає малюку краще адаптуватись до навчання, розвивати пам‘ять, увагу, винахідливість, зберігати дитячу безпосередність, виховує взаємоповагу. Саме граючись, дитина краще виявляє себе як індивідуальність. Завдання, в яких пов‘язані і розумова, і фізична активність, сприяють вихованню гармонійної особистості. Адже гра – не просто розвага, це фантазія, помножена на розум і кмітливість. Навчання дитині повинно приносити не лише знання, а й задоволення.

Виходячи із загального поняття гри як форми діяльності в умовній ситуації, в дидактичній грі відтворюється певна форма суспільного досвіду. Така гра повинна навчати, розвивати і виховувати. Суть її полягає в моделюванні та імітації. У грі в спрощеному вигляді відтворюється дійсність та операції учасників, які імітують реальні дії.

До організації ігор можна поставити такі вимоги:

• гра повинна базуватися на вільній творчості і самостійній діяльності учнів;

• гра має бути доступною для учасників даного віку, а ціль досягнутою;

• обов‘язковий елемент гри – її емоційність. Вона повинна викликати задоволення, веселий настрій;

• організатори гри повинні чітко продумати кожен з її етапів, – спрямувати і керувати процесом;

• організувати оцінювання результатів;

• підбити підсумки.

На мою думку, гра сприймається як цікаве, яскраве, необхідне для життєдіяльності особистості. І чим старший школяр, тим більше він відчуває розливальне і виховне значення гри.

Список використаної літератури

1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – с.15–19.

2. Варзацька Л.О., Колосов П.Г. – рідна мова і мовлення // Кам‘янець-Подільський. Абетка. – 2002. – 91 с.

3. Ващенко О.М., Кудикіна Н.В., Люріна Т.І., Романенко Л.В. Рухливі ігри в початковій школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Навчальна книга, 2003. – 80 с.

4. Виноградова Н.Р. Відкритий урок з української мови // Розкажіть онуку. – 2003. – № 9–10. – С. 77–79.

5. Горохова скриня // Українські народні ігри для дошкільного і молодшого шкільного віку. – К.: Веселка. – 1993. – С. 81–83.

6. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 37–39.

7. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2005. – С.226–228.

8. Масяк О.Н. Розвивальні ігри на уроках української мови // Початкова освіта. – 2004. – № 39 (279). – С. 10–11.

9. Овдій В.М. загадки, скоромовки, чистомовки на уроках української мови // Розкажіть онуку. – 2006. – № 5. – С. 25–27.

10. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі // Рідна школа. – 2005. – № 7. – С. 50–52.

11. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя // Навчальний посібник. – К.: ІСДОУ, 1994. – 112 с.

12. Смолкіна Л.А. Дидактичні ігри на уроках української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2005. – № 2. – С. 6–8.

13. Шульга Л. Ігрові методи та їх роль у моральному вихованні учнів молодшого шкільного віку // Початкова школа. – 2005. – № 4. – С. 16–18.

Характеристики

Список файлов курсовой работы