113570 (616871), страница 5
Текст из файла (страница 5)
По-третє, зв'язок теорії і практики в навчанні реалізується безпосередньо "всередині" самого предмета в процесі проведення демонстраційних дослідів і лабораторних робіт і рішення різних задач. Демонстраційні досліди і лабораторні роботи підтверджують кількісні відносини, що існують між окремими сторонами досліджуваних явищ, а також встановлюють окремі якісні їхні характеристики.
По-четверте, викладач розкриває перед учнями основні напрямки подальшого удосконалювання техніки, технології й організації виробництва. У зв'язку з цим аналізуються конструкторсько-технологічні особливості нового обладнання й інструментів, прогресивні технологічні процеси, методи й організаційні форми праці новаторів виробництва, показуються умови і границі розумного використання досвіду роботи новаторів і застосовуваного ними інструмента й устаткування.
По-п'яте, здобутий учнями досвід трудової діяльності в процесі виробничого навчання викликає потребу в одержанні нових знань, теоретичному узагальненні, що підвищує їхню активність не тільки на практичних заняттях, але й у процесі вивчення спеціальних предметів.
Не менш важливе значення для виховання пізнавальних здібностей має цілеспрямоване формування технічного мислення в процесі рішення конструкторсько-технічних і технологічних задач, виконання різних навчальних і навчально-виробничих робіт на уроках теоретичного і виробничого навчання.
Особливо ефективне формування технічного мислення відбувається при вивченні загальних науково-технічних основ техніки і технології виробництва, основних принципів побудови технологічного процесу, конкретних видів робіт і окремих (чи комплексу) операцій освоюваної професії, вивчення проблемних питань економічного і соціального розвитку країни.
Основними педагогічними умовами активізації в процесі виробничого навчання є: створення орієнтованої основи дії; розвиток технічного мислення; критичний аналіз учнями власної діяльності; вивчення досвіду передовиків, новаторів і раціоналізаторів; активне включення учнів у роботу в передових бригадах; вибір найбільш ефективних методів, методичних прийомів, організаційних форм і засобів навчання; формування в навичок самоконтролю в учнів; диференційований підхід до учнів та ін.
Теоретичні дослідження й аналіз передового педагогічного досвіду показують, що активізація діяльності учнів включає мету, засоби її досягнення і результат. У зв'язку з цим при підготовці викладачів до уроків варто чітко визначити виховні, дидактичні і розвиваючі цілі і задачі, проаналізувати зміст навчального матеріалу, для того щоб виділити в ньому головне, визначити рівні засвоєння окремих питань змісту (що зрозуміти і запам'ятати, що застосовувати за зразком, що виконувати самостійно, що проконтролювати самостійно один одного, що оцінити у власній діяльності).
Література
-
Батышев С.Я. Подготовка рабочих у средних профессионально-технических училищах. М., 1988.
-
Журавлєв В.І. Педагогіка в системі наук про людину. М., 1990.
-
Макиенко Н.І. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. ‑ М., 1983.
-
Педагогіка / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1983.
-
Принципы разработки учебно-программной документации для подготовки квалифицированных рабочих у учебных заведениях профессионально-технического обучения / Под ред. А.П. Беляевой. М.. 1983.
-
Принципи навчання в сучасній педагогічній теорії і практиці / Редкол.: А.В. Усова, А.Н. Звягін, Челябінск. 1989.
-
Решетова З.А. Психологические основы профессионального обучения. М., 1985.
-
Хроменков Н.А. Образование. Человеческий фактор. Общественный прогресс. М., 1989.















