Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Загальною метою позаурочної роботи з усіх шкільних предметів є – розширення й поглиблення знань. Також можна відзначити, що позакласна робота ставить перед собою дуже важливе завдання – це формування й розвиток творчої особистості учня. Але окрім перерахованих цілей позакласної роботи вірно проглядається, що в рамках якихось визначених шкільних предметів, зокрема трудового навчання є характерні лише для даного предмета задачі. Мета позакласної роботи вимагають рішення ряду завдань, до яких автори відносять наступні: формування пізнавального ентузіазму до предмета; зв'язування шкільного предмета з життям; поглиблення і розширення змісту досліджуваного предмета; розвиток здатностей учнів; втілення особистого підходу; професійна організація позакласної роботи з предмета; поліпшення вмінь і навичок використання джерел інформації. Але І.М. Веремійчик [7] відзначає, що кінцеві цілі й задачі позакласної роботи із предмету можуть бути конкретизовані і змінені вчителем в узгодженні зі специфікою й можливостями предмета.

Головні задачі позакласної роботи з трудового навчання:

1. Прищеплювання ентузіазму до трудового навчання.

2. Розвиток і удосконалення навичок по трудовій підготовці.

3. Розвиток творчої активності, ініціативи й самодіяльності учнів

4. Підготовка учнів до практичної трудової діяльності

5. Організація відпочинку учнів у сполученні з їх естетичним і моральним вихованням.

Навчання і виховання становить єдиний педагогічний процес, який забезпечує формування і всебічний розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні задачі вдало вирішуються тільки при органічному сполученні учбово-виховної роботи в ході уроку із цілеспрямованою дією на учня в позаурочний час, тому позаурочні заняття справедливо розглядаються як принципову складову частину роботи школи.

Принциповим завданням позакласних занять з трудового навчання є розвиток уміння школяра, без допомоги інших працювати з різними видами матеріалів і навичок експериментальної трудової діяльності. Нарешті, значимий виховний елемент позаурочних занять – виконання суспільно потрібних завдань, у ході якого в учнів виробляється почуття відповідальності, дбайливе відношення до матеріальних цінностей, повага до праці. Варто виділити ще одну дуже важливу сторону позаурочної робіт. Чудовий педагог нашого часу В.А. Сухомлинський писав: «Логіка навчального процесу таїть у собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному кроці підкреслюється: досягай успіху своїми зусиллями, не сподівайся на кого-то й – результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб шкільне життя було перейнято духом колективізму, воно не зобов'язане вичерпуватися уроками». [39, 130] Позаурочна робота поєднує учнів у дружні колективи, пов'язані спільними інтересами і захопленнями. Вона допомагає переборювати такі негативні риси характеру, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах з трудової підготовки – кружках, товариствах, секціях – виховує учнів у дусі товариства, цілеспрямованості, найглибшого й активного ентузіазму до науки. Позакласні заняття більшою мірою, ніж урок і факультатив, пристосовані для розвитку в учнів самостійності в роботі, творчої самостійності і винахідливості, вони дозволяють глибше і конкретніше познайомити учнів з багатьма питаннями виробництва предметів своїми руками, встановити більш тісний зв'язок досліджуваного теоретичного матеріалу із практикою його використання у виробничих умовах, прищепити і розвити багато коштовних практичних навичок і уміння.

Позаурочна робота з трудового навчання зобов'язана бути частиною загальношкільної системи позаурочних заходів, і гармонійно змішуватися з аналогічною роботою по іншим предметами. Плануючи позаурочна робота з трудового навчання варто врахувати загальношкільну позаурочну роботу, яка виникає у зв'язку з різними заходами, що виходять за рамки шкільної роботи, наприклад: конкурси, виставки творчості, тематичних та предметних тижнях і днях. Позакласну роботу з трудового навчання потрібно планувати перспективно на навчальний рік і більш детально на півріччя і чверть. Необхідність ця визначається не лише тим, щоб зв'язати позаурочні заняття з навчальними планами з трудового навчання, але й тим, щоб уникнути перевантаження учнів позаурочними заходами щодо трудової підготовки і інших предметів. Плани позаурочної роботи, як по окремих предметах, так і школи в цілому, обговорюються з учнівським активом, затверджуються директором школи і доводяться потім до відомості всієї школи в особливих графіках, афішах, оголошеннях. Причому інформувати учнів про окремі заходи масового характеру потрібно заздалегідь. Варто виділити, що не може бути вдалої позакласної роботи без її початку на уроці праці. Принцип єдності визначеної і позаурочної роботи – найважливіший принцип організації учбово-виховного процесу. Конкретно на уроках учитель ставить перед учнями питання, які зобов'язані провокувати їхню допитливість, дати перші імпульси до читання додаткової літератури по предмету, викликати бажання своїми руками виконати те, про що говорив вчитель на уроці, або про що читали в книжках.

1.3 Принципи та форми позаурочної роботи з трудового навчання

У методичній літературі можна зустріти різні формулювання принципів позакласної роботи з ряду шкільних предметів [5,6, 7, 10]. При дослідженні цих літературних джерел вдалося встановити, що є загальні принципи позакласної роботи, характерні всім шкільним предметам, а так само принципи, які характерні тільки лише даній дисципліні. При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної роботи, які характерні для всіх шкільних предметів:

• Добровільності (принцип, що враховує бажання школярів прийняти роль у позакласній роботі). Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.

• Врахування особистих особливостей учнів (принцип врахування розходження спрямованості інтересів і рис характеру учнів).

• Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. Самодіяльність – це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє необхідності працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласного спілкування.

• Розвиток винахідливості, дитячої технічної та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

• Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.

• Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.

Є принципи позакласної роботи, характерні лише для певного предмета, наприклад для трудового навчання – комунікативної активності (принцип, що стимулює і втягує учнів у впровадження новітніх, невідомих їм матеріалів, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра). Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості. [11, 43]

Розглянемо основні принципові принципи позакласної роботи. Однією з основних завдань позакласної роботи є формування в учнів пізнавального ентузіазму до предмета. Такий ентузіазм не може з'явитися, якщо робота виконана без бажання, по примусу. Тому А.В. Колганова вважає, що принцип добровільності є одним з головних принципів позакласної роботи. [14, 75] Учень зобов'язаний виражати щире бажання прийняти роль у позакласній роботі з предмета. Зрозуміло, що по рівнях загального розвитку, спрямованості інтересів і рисам характеру учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці розходження, нереально домогтися успіхів у позаурочній роботі. Б.М. Ступарик стверджує, що принцип врахування особистих особливостей учнів є принциповим при організації позакласної роботи [37, 49]. Він дозволяє врахувати рівні розвитку кожного школяра і, виходячи із цього, коректувати всі види робіт, проведених з кожним учнем. Як і у навчанні будь-якого шкільного предмета, у позакласній роботі визначальним є зміст, який підбирається довільно. Тема позакласної роботи зовсім різноманітна. У позакласній роботі більше, ніж у будь-якій іншій, проявляється вплив особистості вчителі, його кругозору, інтересів, теоретичного і морального багажу. Зміст позакласної роботи підкоряється строго певним вимогам [31, 96]: науковості (встановлює певне співвідношення змісту шкільного предмета зі змістом науки); доступності (зміст зобов'язаний відповідати віковим особливостям учнів, не відхилятися від шкільної програми, провокувати бажання пізнання, до роботи з додатковою літературою, до дослідницької діяльності); актуальності і практичній значимості (зв'язок з життям); цікавості (учню повинно бути цікаво під час проведення позакласної роботи).

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальну, групову та масову. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття «масовості», Б.М. Ступарик пропонує розрізняти форми позакласної роботи з трудового навчання за організаційно-структурною ознакою. [37, 51] Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові – до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення про різні предмети та матеріали, про професії людей і т.д. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: конструювання, плетіння, ліплення, кулінарні. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові: форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як фестивалі, конкурси, тематичні тижні і дні. Ці заходи проводяться епізодично.

У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної форми» [42, 80]. До об'єднуючих форм відносять дитячі клуби за інтересами, гуртки та ін. Такі товариства є ефективною формою позакласної роботи з трудового навчання, тому що вони об'єднують учнів різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах.

Отже, узагальнивши все вище сказане, схематично можна зобразити:

Схема 1.Форми позакласної роботи

Позакласна робота

Позакласна робота

індивідуальна

групова

масова

Індивідуаль

Позакласна робота сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках трудового навчання, та розширення сфери застосування вмінь трудової підготовки. Якщо позакласна робота супроводжує весь курс трудового навчання в молодшій школі, то вона успішно підтримує так звану близьку мотивацію, так як у кожному елементі навчального процесу створюються умови для застосування набутих знань, умінь і навичок, що в свою чергу, забезпечує стійке позитивне відношення до навчання.

В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться ними заради них. Їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи.

Завданням вчителя також є формування смаку учнів, наявність визначених естетичних критеріїв. При обговоренні пропозицій запропонованих учнями вчитель повинен спонукати учнів до ідеї єднання форми і змісту.

Характеристики

Список файлов курсовой работы