113457 (616832), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Проте не слід забувати, що така стратегія, доцільна щодо деяких дітей, загалом знижує самостійність та пізнавальну активність малят, призвичаює їх бути слухняними виконавцями чиїхось вимог, тож не може бути пріоритетною.

Оптимальною є така організація діяльності дитини, за якої вона може розв'язувати поставлені завдання в різний спосіб, кожен із яких є правильним і заслуговує на високу оцінку. За таких умов вихованець має сам обрати спосіб розв'язування й оцінити зроблене як вдале або ні. Оскільки така ситуація для дітей, невпевнених у собі, незвична або навіть небажана, тривожна, слід підбадьорити дитину, висловити впевненість у її можливостях, підтримати її старання, підкреслити, що вона може обрати найзручніший, найцікавіший для себе спосіб. Зробити це малому нелегко, бо ж доведеться звільнитися від звички заглядати до сусіда, чекати вказівок дорослого, від страху перед помилкою.

Вихователь має пам'ятати [4, с. 16]: подив - важлива здатність дитини, він живить її пізнавальний інтерес. Це почуття можна викликати новизною, незвичністю, несподіваністю, невідповідністю чогось уявленням малюка. Інтерес, як стимул пізнавальної діяльності, своєрідний трамплін до пізнавальної активності, опора для емоційної пам'яті, стимул для підвищення емоційного тонусу, засіб мобілізації уваги та вольових зусиль дитини.

Навіть найпасивніших дітей можна зробити активними. Метод дуже простий: дати дитині радість пізнання, радість подолання труднощів; навчитися чекати відповіді від неї, переживати разом з нею щастя інтелектуальної перемоги.

1.2 Пізнавальний інтерес дітей старшого дошкільного віку: особливості та динаміка розвитку

Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес переходить ряд етапів, які належить враховувати у роботі з дітьми. Динаміка його розвитку така.

Перший етап. Пізнавальний інтерес має споглядальний характер. Переважає емоційний структурний компонент. Завдання вихователя: викликати інтерес, зацікавити дитину.

Другий етап. Пізнавальний інтерес має оцінний характер. Переважає пізнавальний компонент. Завдання вихователя: розширювати обсяг інформації.

Третій етап. Пізнавальний інтерес має дійовий характер. Переважає вольовий структурний компонент. Завдання вихователя: розвивати свідоме ставлення до пізнання.

Особливістю роботи дошкільного закладу є створення навчально-ігрового середовища як провідного чинника розвитку дитини за її інтересами. Добір предметів, які оточують дітей, має сприяти розвиткові їхньої діяльності відповідно до динаміки і збагачення зацікавлень [8, с. 4].

Організовувана вихователем діяльність має захоплювати малих, дарувати їм радість, викликати задоволення. Важливо виховувати у них пізнавальні інтереси і потреби; вчити оволодівати загальними способами дій при розв'язанні практичних або пізнавальних завдань; поступово підводити до самостійного винайдення цих способів; формувати самоконтроль за виконанням своїх дій, який передбачає: впізнання відомого змісту, спровоковане відтворення його (прямі відповіді на запитання вихователя), самостійне відтворення, творче вибіркове використання відомого змісту в нових умовах.

Малі задовольняють свої інтереси у діяльності, яку обирають самостійно, особливо якщо вона нова і цікава. Забезпечить її організація навчально-ігрового середовища - інформативного й різнобічного, комплексного і тематичного, динамічного і мобільного, дієвого і невичерпного, варіативного і близького до побуту дітей, здатного задовольняти потребу у новому. Таку змогу дають програми виховання і навчання дошкільнят, які ставлять завдання обладнати центри самостійної активної діяльності, де діти можуть у вільний від занять час чимось зайнятися на свій розсуд.

Як інтегрована особистісна якість пізнавальний інтерес методологічно вимагає системного підходу до його формування, взаємодії педагогічних впливів на мотиваційне поле особистості (багатокомпонентний зміст пізнавальної діяльності, рівень його засвоєння, форми реалізації діяльності, емоційне переживання особистістю своєї діяльності).

При цьому слід відмітити, що методика роботи щодо розвитку у дітей старшого дошкільного віку пізнавальних інтересів розрахована на творче керівництво з боку вихователя. Такий підхід передбачає перетворення нестійких, імпульсивних зацікавлень, поява яких визначається переважно зовнішніми стимулами, у пізнавальні інтереси з більш стійкою структурою, якій притаманні вибірковість, дієвість і яка ґрунтується на внутрішній позиції дитини.

Робота з вихованцями вимагає від педагога творчого вибору домінуючих методів реалізації змісту (розповідь, бесіда, пошукова робота) і допоміжних, які б регулювали участь дітей у пізнанні. До них належать: ситуація успіху, опора на життєвий досвід, дидактична гра, інші засоби зацікавлення (наочність, іграшки, сюрпризи).

Методику формування пізнавального інтересу можна подати так [10, с. 9]:

1. Емоційний компонент.

Завдання: викликати позитивну емоційну реакцію на пізнавальні ситуації; формувати бажання виконувати завдання; вчити співпрацювати з однолітками.

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: дидактичні ігри, ситуації зацікавлення, успіху, апперцепції (звертання до життєвого досвіду дітей), показ, пояснення, запитання-доказ, проблемні запитання, ігри-головоломки, група практичних методів.

Вміння, які характеризують рівень сформованості пізнавального інтересу: швидка реакція на пізнавальну ситуацію (появу нового матеріалу, словесне запрошення дорослого взятися за цікаву справу), своєчасний початок пошукових дій, вияв задоволення, цікавості до предметів.

2. Інтелектуальний компонент.

Завдання: активізувати мислення, пам'ять, уяву дітей; вчити зосереджувати увагу; вчити аналізувати ситуацію; розвивати інтелектуальне спрямування дій; вчити словесно позначати власні дії.

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: дидактичні, розвивальні ігри, спостереження, досліди, вправи, проблемні запитання, ігри-кросворди, діалог, ситуації пізнавальних утруднень, показ, пояснення, ситуації-несподіванки, сюрпризні моменти.

Вміння, які характеризують рівень сформованості пізнавального інтересу: розуміння і прийняття завдань, орієнтація на результат діяльності, сприйнятливість до нових знань, прагнення успіху, здійснення самоконтролю; своєчасний початок пошукових дій, пояснення способу їх виконання.

3. Вольовий компонент.

Завдання: розвивати самостійність; розвивати ініціативність; розвивати наполегливість, здатність долати труднощі.

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: піктограми, малюнки-ситуації, сюжетно-рольові ігри, вправи, пізнавальні завдання, ситуації успіху, зацікавлення. Вміння, які характеризують рівень сформованості пізнавального інтересу: висока працездатність, чітко виражені вольові якості, прийняття складних завдань, доведення розпочатої справи до кінця.

Передумовами формування пізнавального інтересу у дошкільнят є [10, с. 10]:

- зміст навчально-ігрового середовища, яке має узгоджуватися з пізнавальними можливостями дітей, з обсягом інформації, що відповідає пізнавальним потребам і активізує зацікавленість;

- активність дитини у здобутті інформації, потреба у нових уявленнях, а також успішне формування вмінь і навичок самостійно задовольняти цю потребу;

- доцільне співвідношення елементів відомого і невідомого, використання додаткової інформації, емоційність навчально-ігрового матеріалу;

- забезпечення оптимального співвідношення між репродуктивними і творчими вправами;

- вияв дітьми ініціативи і самостійності;

- активізація розумових сил дитини, її вольових зусиль під час розв'язання завдань;

- ситуації успіху, апперцепції (звертання до життєвого досвіду).

Вчитель повинен враховувати, що для формування емоційного, інтелектуального і вольового компонентів пізнавального інтересу необхідно пропонувати дітям пізнавальні завдання різного характеру, а саме: завдання-вправи на спостереження явища, дослідження його, усвідомлення; завдання на самостійне застосування знань та вмінь в умовах, подібних до тих, у яких вони набувалися; завдання на вияв активності і творчості, виконувані самостійно, на основі спостережень, аналізу умов виконання.

Процес формування у дітей пізнавального інтересу потребує знань педагога про індивідуальні прояви, нахили і можливості вихованців, творчого підходу до стимулювання їхньої діяльності.

2. Практика використання цікавого матеріалу та ігрових прийомів для виховання і розвитку у дітей старшого дошкільного віку пізнавальної активності

2.1 Система завдань для формування у старших дошкільнят різних структурних компонентів пізнавального інтересу

У наш динамічний, насичений інформацією час актуальною є проблема інтенсифікації навчального процесу. Одним із засобів підвищення ефективності навчання дошкільнят є формування їх пізнавальної активності. Пропонуємо орієнтовні завдання на формування у старших дошкільнят різних структурних компонентів пізнавального інтересу поза заняттями у відповідно організованому навчально-ігровому середовищі.

І. Орієнтовні завдання на формування емоційного компоненту пізнавального інтересу

1. Центр мистецької діяльності. Запропонувати намалювати за власним бажанням "малюнок-фантазію", описати його (схарактеризувати).

2. Центр ігор з кубиками та блоками. Запропонувати збудувати вулицю за уявною ситуацією.

3. Центр театралізованих ігор. Проблемні запитання: "Яка твоя найулюбленіша гра? Чому ти любиш у неї грати? Ким ти любиш бути? Яка роль тобі не подобається? Чому? Якби тобі запропонували пограти у підводне царство, яку б роль ти взяв для себе?"

4. Центр навчання грамоти. Запропонувати дитині розповісти, що вона робила учора, не використовуючи слово "я".

5. Математичний центр. Запропонувати дітям пограти у дидактичну гру ''Складна без простої". Матеріал: квадрати зеленого кольору, поділені на частини; зображення простої фігури (на червоному квадраті), яка так само розміщена і того ж розміру входить у склад інших квадратів, крім одного (рис. 1).

6. Музичний центр. Організувати пошукову діяльність дітей: зібрати в груповій кімнаті предмети, з яких можна видобувати звук. Створити шумовий оркестр.

7. Центр ігор з піском та водою. Гра-зарядка для розвитку м'язів пальців рук: "Пальчики борються" - сперти подушечки пальців лівої руки на пальці правої і по черзі натискати на них; "Качечки вітаються" — скласти долоні у вигляді качиних голівок і по черзі опускати і піднімати; "Курочки дзьобають зерно" — постукати пальцями по краю столу.

Рис. 1. Матеріал для дидактичної гри “Складна без простої”

8. Науковий центр. Провести дослід: одну гілочку бузку поставити у підфарбовану синім чорнилом воду, а другу — у підфарбовану червоним. Чи вплине це на колір бруньок? Чому так? Чому ні?

9. Центр приготування їжі. Запропонувати приготувати котлети з пророщеної пшениці. Яка реакція дітей? [10, с. 8]

ІІ. Орієнтовні завдання на формування інтелектуального компоненту пізнавального інтересу

1. Центр мистецької діяльності. Провести дослід: виготовлення фарби з кукурудзяного крохмалю та овочевих барвників.

2. Центр ігор з кубиками та блоками. Запропонувати дітям побудувати за схемою казковий палац. Здійснювати опосередковане керівництво.

3. Центр театралізованих ігор. Проблемні запитання у ході гри: "Що станеться, якщо...? Чи сталося б те саме, якби ти знову зробив це?

4. Центр навчання грамоти. Пізнавальні завдання:

1) "Хто кращий поет". Вихователь називає слова, а діти придумують такі, що римуються з ними, наприклад: юрба - верба, лічба; коза -коса, краса, роса (і т. д.).

2) запропонувати заповнити порожні клітинки кросворду, щоб можна було прочитати слова: Юля; юрба, юнак, юнга, юний; юрист, юннат; юність, юпітер, ювіляр, ювелір.

3) Розв'язати ребуси (сім'я, Юля, дуб, розум).

5. Математичний центр. Запропонувати пограти у дидактичну гру "Склади квадрат". Матеріал: розрізні картки — спочатку з чотирьох частин (простий поділ), а потім ускладнений розріз за кількістю і способом.

6. Музичний центр. Запропонувати підготувати пляшки для гри на них (неоднаково наповнені водою пляшки видаватимуть різний звук).

7. Центр ігор з піском та водою. Провести дослідження піску та води. Запропонувати зафарбувати воду і пісок у різні кольори для будівництва.

8. Науковий центр.

1) Дидактична гра "Розклади на групи". Матеріал: картинки із зображенням тварин усіх чотирьох класів: риби, птахи, комахи, ссавці. Завдання: розкласти картинки на групи, щоб у кожній з них вони були схожі між собою за певною ознакою. Пояснити істотні ознаки кожної групи,

2) Розглянути, поміркувати і сказати: чим схожі і чим відрізняються картинки (дається пара). Наприклад: літак — метелик; м'яч — кавун; місто — село; людина — тварина; вовк — собака; береза — ромашка; зима — літо; день — ніч.

3) Дидактична гра "П'ятий зайвий". Дати дітям картинки із зображенням п'яти предметів, чотири з яких об'єднані загальним поняттям (відносяться до одного класу), а п'ятий предмет відноситься до іншого (зайвий). Чому? Обґрунтувати свій вибір. Наприклад: а) молоток, пилка, обценьки, цвях, ложка; б) книжка, альбом для малювання, зошит, блокнот, нотний зошит; в) пензлик, олівець, фарби, аркуш паперу, картина; г) банка, склянка, пляшка, графин для води, каструля.

Характеристики

Список файлов курсовой работы