113451 (616830), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Загальна обізнаність і словниковий запас — Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Орієнтовний тест шкільної зрілості Керна-Йірасека; Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.);

Методика визначення шкільної готовності Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко.

Арифметичні уміння — Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Методика визначення готовності дитини до школи Л.А.Венгера, А.Л.Венгера; Діагностика шкільної зрілості ( Білан О.І. Партико Т.Б., Хома О.Є.).

Уміння бачити аналогії — Орієнтовний тест шкільної зрілості Керна-Йірасека (повторний варіант); Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака.

Вольва готовність — Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.).

Графічні уміння — Тест Керна-Иірасика. Тести для підготовки і відбору дітей до школи (Чередникові Т.В.), Батарея тестів шкільної готовності (Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко); Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної. Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.).

Уміння працювати за правилом — Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної; Методика визначення готовності дитини до школи Л.А.Венгера, А.Л.Венгера; Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.); Батарея тестів визначення готовності дітей до шкільного навчання Фурмана А.В.

Аналітико-синтетичні уміння — Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної; Методика визначення рівня розумового розвитку дітей Е.Ф.Зямбицявичене; Батарея тестів шкільної готовності (Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко); Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.); Тести для підготовки і відбору дітей до школи (Чередникові Т.В.) [3, с.9-12].

Основні методики визначення шкільної готовності за метою дослідження можна поділити на дві групи: експрес-методики та діагностично-прогностичні методики, які можуть супроводжуватися корекційними програмами.

Експрес-методики. Вони можуть, і то достатньо точно визначати дітей з дуже високим рівнем підготовленості до навчання.

Вони можуть, але на багато менш точно, визначати дітей з можливою розумовою патологією та надзвичайно великою дошкільною педагогічною запущеністю.

Рівень розвитку дітей поза цими крайніми групами вони визначають дуже приблизно, а тому не мають прогностичного характеру.

Подібні експрес-методики найкраще працюють при визначенні дітей груп ризику, які потребують додаткового глибокого обстеження за допомогою професійних методик та із залученням спеціалістів — дефектологів. Досить поширене їх використання при відборі дітей до шкіл підвищеного рівня просто недопустиме, оскільки вони (як в принципі і всі інші методики визначення готовності до шкільного навчання) орієнтованні на виявлення не обдарованості або інтелектуального показника дитини, а лише на рівень її дошкільної підготовленості.

Діагностично-прогностичні методики, розраховані не тільки на визначення рівня підготовленості дітей до школи але й на діагностику особливостей розвитку найважливіших для учня початкової школи умінь. Найчастіше вони супроводжуються порадами, щодо роботи з недостатньо розвинутими сторонами особистості дитини. Саме методики такого типу є найбільш прийнятними для роботи з 6-7-річними малюками.

Експрес-методики

Тест словника Береться певна (стандартна) сукупність слів (ми обмежили її десятьма) і визначається, які з них дитині відомі. На основі отриманих відповідей судять про словниковий розвиток дитини взагалі. Такий підхід дозволить подолати один досить відчутній недолік, на який, як виявилося в результаті попередньої апробації, даний тест хибував. Маємо на увазі використання в початковому варіанті лише одного стандартного набору слів. Тому в процесі обстеження майбутніх першокласників перевіряючи можуть (і повинні) чергувати компоненти: одній дитині дається один набір, другій — інший і т.д. При цьому в кожному наборі слова розташовані в прядку переходу від конкретних до все більш загальних понять. Ось ці набори:

Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, качатися, з'єднувати, кусати, гострий.

Літак, молоток, книжка, плащ, пір'я, друг, плигати, розділяти, бити, тупий.

Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зав'язувати, щипати, колючий.

Взаємозамінюваність, психологічна еквівалентність цих наборів забезпечується тим, що в кожному з них у певній послідовності містяться однотипні слова. Приступаючи до перевірки словникового запасу дитини, екзаменатор говорить: "Уяви собі, що ти зустрівся з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І ось вона попросила тебе пояснити, що означає слово "велосипедист". Як ти від повісиш?"

Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній формі, виникає можливість зробити висновок як про її пасивний, так і активний словник. Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то екзаменатор пропонує їй намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів або рухів.

Шкала оцінок

0 балів — відсутність розуміння слова: дитина говорить, що не знає слова, або не правильно пояснює його зміст.

1 бал — розуміє значення слова, але своє розуміння може виразити лише за допомогою малювання чи жестів.

1,5бал — дитина словесно описує предмет.

2бали — дитина дає визначення, яке наближається до наукового.

Отже, максимально можлива оцінка за даний тест: 2*10=20балів.

Діагностично-прогностичні методики

Вивчення рівня розвитку аналітико-синтетичних умінь

Тести Керна-Иіресека та Д. Векслера (вербальний варіант)

Ця частина складається із трьох блоків. До них дається спільна інструкція, але відповіді оцінюються дещо по-різному.

Інструкція: я хочу дізнатися, які слова ти знаєш, а які тобі ще треба вивчити.

1 блок. Подумай і скажи, як можна назвати одним словом.

1Черешня, груша, яблуко (правильна відповідь — фрукти).

При будь-якій відповіді дитини, правильній чи неправильній, слід її похвалити і продовжувати тестування далі. Жодної допомоги у вигляді запитань, які б наводили на правильну відповідь, надавати не слід.

2Київ, Житомир, Бориспіль (правильна відповідь — міста) .

При тестуванні дітей не Київської області Бориспіль слід замінити райцентром тієї області, де живе дитина, для жителів Житомира обирається інший обласний центр; Київ навіть при тестуванні киян, залишається.

3Кішка, собака, кріль (правильна відповідь — тварини). Оцінювання — 1 бал за кожну правильну відповідь.

2 блок.

1 Дитина корови зветься телятко, а як зветься дитина собачки, овечки? (Можливий варіант завдання, маленький синочок корови зветься телятко, а як зветься маленький синочок кобили, курочки?)

Правильні відповіді — цуценя, ягня, лоша, курча.

Оцінювання: якщо дитина називає обидва слова — 3 бали, одне — 1 бал, не дає відповіді — 0 балів.

3 блок.

Що є спільним між собакою і кішкою? У разі коли дитина не дає відповіді або помиляється, їй слід надати допомогу, сказавши «Ну звичайно, і у кішки і у собаки є хвіст, вушка, носик, двоє очей, чотири лапки, вони вкриті хутром, а найголовніше вони свійські тварини». Після допомоги поставте дитині 0 балів за це завдання і переходьте до наступного.

Що є спільного між собакою і куркою? В разі неправильної відповіді жодної допомоги більше не надавайте, а переходьте до третього запитання.

Що є спільного між ножицями і сковорідкою?

Оцінювання: за узагальнену назву — свійські тварини; живі істоти; металеві предмети — 2 бали за кожну правильну відповідь. За одну або кілька реальних спільних ознак — 1 бал за кожну відповідь.

Оцінювання всього субтесту: зараховується сума балів, отриманих за відповіді кожного блоку, максимально можлива оцінка— 12 балів [3, с.67].

Як бачимо тестів для визначення готовності дитини до шкільного навчання дуже багато, але тесту, який би охопив всі аспекти розвитку дошкільника немає. Тести, що розроблені на сьогоднішній день необхідно використовувати в комплексі. Подані вище тести є лише елементами таких комплексів і визначають окремий аспект готовності дитини до шкільного навчання.

Висновки

З усього вище сказаного можна зробити такий висновок, що підготовка дітей до навчання у школі є основним фактором, що визначає успішність в подальшому навчанні. Підготовка дітей до шкільного навчання включає такі розділи, як: підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім'ї та психологічну готовність дитини до навчання.

Підготовка дітей до навчання в умовах сім'ї базується на тому, що сім'я є першим соціальним інститутом з яким стикається дитина. В сім'ї закладаються основні навички комунікації, відбувається первинне ознайомлення дитини з навколишнім середовищем, з явищами природи, що спонукає розумову активність дошкільника і є запорукою його розумового розвитку. Великий вплив сім'я має також на позитивне ставлення до навчання, на правильне розуміння мотивів навчання.

Психологічна готовність до навчання у школі в свою чергу включає такі три основні аспекти: емоційно-вольову готовність до навчання у школі, мотиваційну та розумову (інтелектуальну).

Емоційно-вольова готовність виявляє себе в тому, як дитина вміє керувати своєю поведінкою в незнайомих умовах, як вона виявляє свої емоції (сум, радість, розчарування, захоплення та ін.), також вміння дитини виконувати вимоги та вказівки дорослих. Також показником даного аспекту є вміння спілкуватися з однолітками та дорослими.

Від мотиваційної готовності залежить швидкість і якість адаптації до школи. Чим глибше дитина розуміє свій новий соціальний статус, чим краще вона знає, що її очікує, тим легше дитині буде увійти в нове середовище і долати труднощі, які обов'язково будуть зустрічатися.

Розумова готовність дитини до навчання у школі включає розвиток мислення, сприймання, мовлення. Даний аспект визначає наявність знань з мови (звук, буква, речення тощо), з математики (більше—менше, ширше— вужче, нижче—вище та ін.), з навколишнього середовища (де живеш?, Хто твоя мама, тато?, Які міста знаєш? та ін.).

Для визначення готовності дитини до школи використовують різні методики, які поділяються на експрес-методики та діагностично-прогностичні методики. Але щоб визначити рівень готовності дитини до школи недостатньо використати один тест, а необхідно застосувати комплекс тестів, які б охопили як найбільше аспектів розвитку дитини дошкільного віку.

Отож, підготовка дітей до навчання у школі є першим елементом у системі безперервної освіти і створює основу для подальшого розвитку дитини у навчальному і виховному аспектах.

Список використаної літератури

1. Бардин К.В. Подготовка ребенка к школе (психологические аспекты). -М.: Знание, 1983.-96 с.

2. Волошина В. Готуємо дитину до навчання в школІ//РІдна школа.— 2003.—№ 6.—С.49-53.

3. Гончаренко С.А., Богуславська Л.О., Кондратенко Н.О. Визначення готовності дитини до шкільного навчання: Методичні рекомендації.— К.: 2000—69 с

4. Пльбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа.—1988.—№ 7.—С.62-70.

5. Дубчак О. Дитина йде до школи: радощі й турботи // Початкова школа.—2003.—№ 4.—С.52-55.

6. Дошкольная педагогика / Под ред. В.М. Логыной, П.Г. Семоруковой. -2-е издание. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.

7. Ілляшенко Т. Про готовність дітей до шкільного навчання // Початкова школа.—2002.—№ 3.—С.69-71.

8. Кулик В.Г. Наступає пора готувати дітей до школи // Журнал для батьків.— 2001.—№ 1.—€.12-13.

9. Ліщинська Л. Щоб діти йшли до школи залюбки // Початкова школа.— 1999.—№ 3.—С.3-4.

10. Марочко Г. Педагогічні погляди В.Сухомлинського на підготовку дітей до школи в родині //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.—Тернопіль, 2002.- Вид.5.—С.332-335.

11. Матюхина М.В. Мотивация учения младших школьников.— М.: Педагогика, 1984. - 144 с.

12. Побірченко Н. Родинна педагогіка В.Сухомлинського про підготовку дитини до школи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.— Тернопіль, 2002.-Вид.5.—С.300-303.

13. Покроєва Л. Проблеми підготовки до навчання шестилітніх першокласників // Початкова школа.—2003.—№ 1.—С.7-9.

14. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками.— К.: Освіта, 1998.—198 с

15. Підготовка дітей до школи в сім'ї /Відповідальний редактор і упорядник В.К. Котирло. - К.: Радянська школа, 1974.—180 с

16. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка.— К.: Радянська школа, 1978.—263 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы