113163 (616730), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Тому-то і книжки мають бути нові за змістом. Різні за тематичним і жанровим розмаїттям. Головним чином авторські (можливо, в скороченому варіанті), книжки-збірки, науково-пізнавальні твори, книжки-довідники.

Такий відбір допоможе реалізувати монографічний принцип засвоєння дітьми кола читання, а також забезпечить розвиток в учнів-читачів літературного смаку, поглиблення і впорядкування літературного кругозору.

Цьому найкраще відповідають великі за обсягом літературні твори з захоплюючими сюжетами. Самі таки твори формують інтерес до читання, звичку звертатися для задоволення своїх інтересів і запитів до якихось нових книжок, деколи довідників, тлумачних словників, дитячих енциклопедій тощо. Усе це разом формує у читачів активний чи пасивний читацький кругозір, а ще – зближує дітей за інтересами і уподобаннями.

Водночас перші великі за обсягом твори школярі повинні прочитати і пережити з учителем, його безпосереднім керівництвом. Саме вчитель має бути тут гарантом якості читання. Усвідомлення і переживання в непередбаченому ланцюгу подій та фантастичних пригод з автором і персонажем одного і того же літературного твору. А для цього він сам має завчасно вчитатися в текст, визначити та приготуватися зрозуміло пояснити те, чого не як не можна пропустити, що може схвилювати читача, передбачити, коли варто перервати читання, щоб дати вихід накопиченим емоціям, подумати, коли і на які думки треба спрямувати школярів-читачів.

На основному етапі постає питання індивідуалізувати читацьку діяльність. Засобом такої індивідуалізації є самостійне виконання учнями домашніх завдань до уроків позакласного читання, перевірка його виконання.

У систему цих завдань входять такі етапи:

- завдання, виконання якого обов’язкове для всіх учнів;

- додаткові рекомендації для допитливих;

- пошук відповіді на додаткове проблемне питання;

аналізувати виконані завдання варто за тими ж етапами, за якими їх ставили.

Школярі отримають максимум задоволення і користі, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до уроку. Насамперед треба навчити їх, як цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним – двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і нестандартно оцінювати прочитаний твір.

Чим ширший оцінний словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття з прочитаною книжкою.

Класична структура уроку позакласного читання на основному етапі буде така:

1. Повідомлення теми і мети уроку (1-2 хвилини).

2. Актуалізація читацького досвіду школярів (8-10 хвилин).

   1. робота з виставкою книжок за темою заняття;

   2. розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів;

   3. прослуховування письмових відгуків про самостійно прочитані книги;

3. Активізація читацького мислення (15-20 хвилин):

   1. бесіда на основі прочитаних творів (із включенням запитань і завдань, спрямованих на розвиток ціннісних орієнтацій та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору);

   2. літературні вікторини, ігри, конкурси;

   3. підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та активності під час обговорення прочитаного).

4. Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хвилин):

   1. розповідь вчителя про нові книжки та їх авторів;

   2. розгляд цих книжок, ознайомлення з зовнішніми та внутрішніми ознаками.

5. Підсумкова бесіда (2-3хвилини).

6. Завдання до дому (2-3 хвилини).

1) повідомлення теми наступного уроку позакласного читання;

1. ознайомлення із списком рекомендованої літератури за темою наступного заняття (пропонується кілька творів на вибір; даються поради де їх можна знайти);

2. уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо);

3. пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажаннями учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук. Підготувати розповідь про письменника тощо).

При складанні конспекту , вчитель повинен пам’ятати, що структура уроку позакласного читання підпорядковується загальним дидактичним закономірностям. Вона залежить від мети заняття та особливостей матеріалу, який складає зміст уроку. Плануючи хід уроку, треба намагатися уникати шаблона та водночас забезпечувати послідовність, поступовість та систематичність у формуванні в школярів передбачених програмою знань, вмінь та навичок, ускладнення завдань по меншій мірі просування від уроку до уроку.

Для підвищення ефективності рівня розвитку читацької самостійності вчитель повинен дотримуватись психолого-педагогічних та методичних умов, серед яких найголовнішими є:

• системний підхід до організації й проведення уроків позакласного читання, який проявляється в тому, що уроки становлять собою цілісну сукупність взаємозумовлених елементів, при цьому кожен із них реалізує специфічну мету (розвиток читацької самостійності учнів) й одночасно загальні цілі навчально-виховного процесу;

• добір спеціальних вправ, ведення школярів у навчальні ситуації й види діяльності з книгою, спрямовані на розвиток читацької самостійності та реалізацію особистісно орієнтованого підходу до учнів;

• запровадження елементів педагогіки співробітництва на уроках позакласного читання шляхом організації спільної діяльності вчителя та учнів;

• емоційна насиченість занять, застосування ігрових форм;

• активізація пізнавальної діяльності, створення проблемних ситуацій на уроках;

• здійснення міжпредметних зв’язків з уроками класного читання;

• удосконалення системи оцінювання на уроках позакласного читання.

Крім основного типу уроку позакласного читання необхідно ширше запроваджувати нетрадиційні форми занять (наприклад, інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-КВК та інші).

Дотримання цих умов навчання школярів-читачів потребує, як наслідок особливої уваги вчителя.

2.3 Оцінювання позакласного читання в початкових класах.

Вся навчальна діяльність школярів по позакласному читання на кожному етапі контролюється та оцінюється.

На підготовчому та навчальних етапах позакласного читання позитивна оцінка поточної діяльності школяра виражається вчителем у формі усного схвалення, заохочувального запису в щоденнику тощо.

На основному етапі вже вводиться виставлення оцінок за позакласне читання (негативну оцінку виставляти не слід).

При виставленні оцінки слід враховувати:

1. Оволодіння програмними вимогами з позакласного читання.

2. Правильність та зацікавленість орієнтації школяра в книжці та книгах, читацький кругозір.

3. Повнота, точність та емоційність висновків та роздумів про прочитане, вміння опиратися при відповіді на текст книги, заволікати ілюстрації та минулий читацький досвід.

4. Кількість та якість самостійного читання.

5. Вміння розбиратися в прочитаному.

6. Суспільна допомога, яку учень приносить як читач (участь у створенні класної бібліотеки, картотеки, книжкових виставок, допомога товаришам при підготовці до уроків позакласного читання та таке інше).

Оволодіння технікою читання на уроках позакласного читання не оцінюється - діти повинні це знати.

Практична частина

Проходячи практику в Балаклійський загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1, на основі вивчення теоретичного стану проблеми нами був проведений експеримент, який передбачав: анкетування учнів початкових класів (зокрема у 2 -А класі – це був експериментальний клас та 2 - Б класі – контрольний клас) з метою з’ясування ставлення до книжки, визначення напрямків читацьких інтересів і встановлення рівня читацької культури; проведення бесід з батьками учнів; спостереження за уроками позакласного читання в контрольному та експериментальному класі.

Серед 16 учнів 2 – Б я провела усне анкетування такого змісту:

1. Чи вмієш і любиш ти читати?

2. Чи читають тобі книжки вдома? Які?

3. Що найбільше тобі ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

4. Де можна брати книжки для читання?

5. Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерку?

Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволив зробити висновок, що рівень розвитку читацької самостійності молодших школяр не відповідає вимогам сьогодення. Основними показниками цього є:

1. 100% школярів вміють читати;

75% школярів не люблять читати.

1. 99% школярам читають вдома, загалом бабусі; більшості читають лише казки.

2. Майже з усіх опитуваних учнів відповіли, що більше вони люблять слухати казки та оповідання.

3. 100% школярів відповіли, книжки можна придбати в магазині, в кіоску, але не всі діти знають, що книжки можна взяти в бібліотеці.

4. Всі школярі бажали б отримати у подарунок іграшку та цукерки, лише три учні – книжку.

Результати усного анкетування виявились не втішними порівняно з результатами 2 – А класі. Також за власними спостереженнями я можу сказати (на основі учнів контрольного класу та за різні роки практикування), що у більшості школярів відсутній інтерес до читання як до одного із засобів пізнання навколишнього світу, самовдосконалення та естетичної насолоди. Також у молодших школярів недостатній рівень знань, умінь і навичок, які дають учням можливість із найменшою затратою сил та часу читати за усвідомленим вибором.

Задавши учням 2-Б класу питання „чим ти любиш займатися в вільний час?” більшість з них відповили „Дивитись телевізор та грати в комп’ютерні ігри”, причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години на день, а то і більше. Рівень читацької активності можна показати діаграмою:

НА ПОЧАТКУ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Нажаль, бесіди з батьками учнів 2–Б класу теж не залишають оптимізму, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім’ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.

Також в результаті опитування батьків виявилось, що менша кількість батьків читають регулярно, а решта читають від випадку до випадку, або зовсім не читають. Приблизно 77% опитаних читають пригодницькі та детективні твори; українська та зарубіжна класика, а також сучасні твори з глибокою поступовою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання – це багато в чому результат слабкого керівництва читання у дитячі та юнацькі роки.

Спостерігаючи за уроками позакласного читання в контрольному класі, я можу сказати, що вони проходили не цікаво та сухо, майже як звичайні уроки позакласного читання, а інколи взагалі не були проведені вчителем.

Проаналізувавши ці результати, можна зробити висновок, що причини виявлених недоліків в цьому класі є такі:

1) недостатня обізнаність вчителя із головним завданням уроків позакласного читання й відсутність цілеспрямованого підходу до вирішення проблеми розвитку читацької самостійності читацьких навичок молодших школярів, що значною мірою викликано недостатнім науково-методичним забезпеченням діяльності педагогів;

2) відсутність системного підходу до організації та проведення уроків позакласного читання, недотримання на цих уроках психолого-педагогічних і методичних навичок молодших школярів.

Уроки позакласного читання в експериментальному класі проходили цікаво та жваво. Провівши з дітьми анкетування я можу зробити висновок, що в учнів цього класу підвищений інтерес до уроків позакласного читання, до книжки взагалі. Це пов’язано з тим, що вчитель приділяє багато уваги урокам позакласного, проводить різноманітні форми уроків, працює за різними методами та прийомами для підвищення читацької самостійності учнів.

По закінченню експерименту ми повели повторне анкетування у контрольному та експериментальному класах. Результати можна показати у вигляді схеми:

Порівнюючи результати дослідження, виявилось, що в експериментальному класі рівень читацької активності та самостійності значно підвищився , а у контрольному класі залишився на місті. Це можна показати за допомогою діаграми:

На початку В кінці

Що ж необхідно зробити для поліпшення змісту читацьких умінь школярів класу?

1.Необхідно змінити в вищих навчальних закладах літературну підготовку майбутнього вчителя 1-4 класів (вузький літературний кругозір педагога – основна частина байдужого ставлення до читацьких навичок вихованця).

Характеристики

Список файлов курсовой работы