112962 (616659), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Однак, оскільки в даному випадку мова йде про школярів, доводиться зважати, що дітям звичайно скрутно пояснити мотиви своїх вчинків, які часто носять ситуативний характер.

Однак існуючі труднощі з'ясування мотивів дій школярів не повинні служити перешкодою для вивчення ефективності їх виховання: типові вчинки школярів, їх повсякденна поведінка дає достатньо матеріалу для об'єктивного судження про їх вихованість, служить цілком надійними ознаками, які характеризують дійсність виховної роботи.

Критерії оцінки вихованості не тільки мають теоретичне значення, але й призначені головним чином для використання в масовій практиці, кількість ознак повинна бути обмеженою певними розумними межами. Для вирішення цього питання важливо мати на увазі, скільки всього рівнів розвитку кожної якості доцільно виявляти та фіксувати. Чим більша кількість рівнів, тим, детальніше повинні бути критерії, які відображають всі рівні, і тим більшу кількість ознак вони повинні вміщувати.

В принципі рівнів вихованості по кожній якості може бути як мінімум два і максимум необмежена кількість. Цілковито очевидно, що максимум у даному випадку не реально; значить, оптимальним може бути кількість рівнів від двох і більше. Якщо, наприклад, прийняти два рівня, то один з них має смисл вважати вищім, який відповідає критерію, а другий – нижчим, який відображає мінімальний розвиток якості. Однак на практиці часто приходиться зустрічати школярів, для яких є характерним середній рівень вихованості. Таким чином можна казати про три рівні, що відповідає трьом оцінкам поведінки школярів, які використовують в школі.

Використовуючи в процесі вивчення ефективності виховання школярів три рівня, педагог має можливість отримати необхідні відомості для обґрунтованого планування та організації наступної виховної роботи в класі.

Тому, з метою організації морального виховання в початковій школі М.І. Монаховим було розроблено критерії оцінки вихованості молодших школярів:

Патріотизм: інтерес до минулого та теперішнього рідного краю; любов та бережливе відношення до природи; любов до своєї школи.

Товариство: наявність друзів; добровільна участь в колективних заняттях, іграх; прагнення поділитися своїми радощами, прикрощами з товаришами; готовність безкорисно допомогти товаришу; прагнення не підвести свій клас.

Повага до старших: ввічливість; покірність; виявлення посильної допомоги вчителям, батькам, дорослим.

Доброта: дружелюбність; дбайливе відношення до малюків; готовність поділитися іграшками, книгами тощо з товаришами; любов до тварин.

Чесність: щирість; правдивість; звичка не брати без дозволу чужі речі; добровільне зізнання в своїх вчинках; виконання обіцянок.

Працелюбність: сумлінне навчання; сумлінне виконання обов'язків по домашньому господарству; активна участь в колективному самообслуговуванні, в суспільно корисній праці; інтерес до занять по труду.

Бережливість: охайний зовнішній вигляд; утримання в порядку особистих речей; бережливе відношення до шкільного майна.

Дисциплінованість: виконавчість; дотримання правил поведінки в школі, на вулиці, вдома, в суспільних місцях; виконання потреб колективу класу.

Старанність: акуратне відвідування учбових занять; уважність та старанність на уроках; регулярне та сумлінне виконання домашніх завдань.

Допитливість: інтерес до всього нового, невідомого; звертання з питаннями до оточуючих; любов до читання; гарна успішність у навчанні.

Любов до прекрасного: активна участь в художній самодіяльності; інтерес до занять з мистецтва; властивість помічати красу; прагнення все робити гарно.

Прагнення бути сильним, спритним, загартованим: виконання розпорядку дня та правил особистої гігієни; щоденне виконання ранкової гімнастики; інтерес до занять фізкультури; активна участь в спортивних іграх.

Проаналізувавши педагогічну літературу ми визначили:

• сутність поняття, моральне виховання»;

• структуру морального виховання;

• розкрили значення понять, моральна культура» та, моральні норми»;

• особливість формування моральної культури та моральних норм у початковій формі;

• критерії оцінки вихованості молодших школярів.

2.1 Здійснення морального виховання у практичній роботі вчителя на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

На уроках в постійному спілкуванні з учителем і ровесниками формується моральність дитини, вважає А.А. Калюжний, збагачується його життєвий досвід. Хвилювання молодших школярів, їх радощі та образи пов'язані з навчанням. На уроці взаємодіють всі основні елементи виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація. Виховує весь процес навчання на уроці, а не так звані виховні моменти.

Досліджуючи проблему морального виховання на уроках образотворчого мистецтва ми спиралися на поняття, творчість», творча діяльність учнів», теорію розвитку особистості і визначили систему моральної вихованості учнів, акцентували увагу на трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених між собою компонентах: мотиваційно-ціннісному, змістовному і процесуальному з відповідними їм показниками і критеріями.

Таблиця 1 – Система моральної вихованості учнів

Компоненти	Критерії	Показники
Мотиваційний	Ціннісне відношення і правильне розуміння основ образотворчого і прикладного мистецтва. Усвідомлення значущості мистецтва.	1. Інтерес до видів і стилів образотворчого і прикладного мистецтва. 2. Наявність естетичного смаку. 3. Потреба у вивченні мистецтва.
Змістовний	Навчання основам мистецтва на уроках ОМ. Самоаналіз індивідуальної творчої діяльності і підвищення моральності і працьовитості	1. Знання основ образотворчого і прикладного мистецтва. 2. Знання і розуміння законів композиції, симетрії, перспективи, кольору, світла і тіні. 3. Орієнтування у виборі творчих робіт і технологій.
Процесуальний	Знання і уміння самооцінки на основі виявлених критеріїв. Придбання знань по основах образотворчого і прикладного мистецтва, досконалість моральних якостей і трудових навичок.	1. Уміння правильно оцінювати власна праця. 2. Уміння обробляти отриману інформацію і видавати практичні результати. 3. Уміти передавати через свої роботи переживання, емоції певного стану.

Як видно з таблиці, мотиваційний компонент відбиває тривалість, інтенсивність і потребу в реалізації шуканих якостей особи. Змістовний компонент покликаний формувати систему відповідних знань, і є основою морального виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва. Прояв змістовного компонента виражається в здатності переводити теоретичні знання у власну творчу діяльність. Процесуальний компонент пов'язаний з показниками, що забезпечують якість індивідуальної роботи.

Вищим моментом морального виховання учнів, на наш погляд, можна рахувати розвиток потреби до прекрасного, інтересу до мистецтвознавства, потреба працювати, що безперечно впливає на моральний розвиток особистості. Мотивація творчої діяльності засобами образотворчого мистецтва буде продиктована вираженням власного погляду на світ. Стійкий мотив самовираження, самовиховання учнів сприяє формуванню високохудожнього естетичного смаку і моральної культури.

Аналіз учбових програм з образотворчого мистецтва» показав, що передуюча нинішнім учбова програма передбачала чотири види занять: малювання з натури, декоративне малювання, малювання на теми і бесіди про мистецтво. Сучасні ж шкільні програми по образотворчому мистецтву в деякій мірі не зберігають послідовності тематик і співмірність кількості виділених годин на кожну тему. Завданням викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі на сьогодні є формування художньої культури учнів як невід'ємній частини культури духовної. Як позитивний момент потрібно відмітити, що в діючих навчальних програмах знаходиться велика кількість нового матеріалу по вихованню у учнів моральності, патріотизму, художнього смаку, традицій і культурних цінностей українського народу.

Проаналізувавши програми по образотворчому мистецтву ми дійшли наступних висновків. Нові програми і методики зберегли «головний стержень» старих програм 90‑х років, які відрізняються своєю методикою, ясністю і стислістю викладу. Після придбання незалежності нашої держави з'явилися нові програми по образотворчому мистецтву які доповнилися специфікою нашого суспільства, його історією, серед яких теми, пов'язані з історичними аспектами образотворчого мистецтва України. Це дало можливість учням більше дізнатися про свою країну і поглибити інтерес до образотворчої діяльності.

Виходячи з вищесказаного, нами виділені наступні моменти, на які ми звернули увагу в процесі спостереження за роботою вчителів початкових класів та образотворчого мистецтва в школі:

1. Гідністю історії школи є власні традиції, що склалися. Традиції створюються при єдності педагогічних вимог, за наявності педагогічного контролю, при вступі самоврядування, що забезпечує повсеместность традиційного дотримання моральних норм. Моральні поведінкові традиції численні і різноманітні за формою. Але суть їх єдина: вони охороняють інтереси особи і реалізують ідею цінності людини, де товариська підтримка, уважність, турбота, великодушність є природними нормами взаємин між людьми.

2. Позаурочна діяльність (гуртки, клуби і класний годинник) по інтересах є однією з найважливіших форм виховної роботи, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в самореалізації, в усебічному розвитку, в спілкуванні і відпочинку. Головними особливостями є свобода вибору занять, творчий характер діяльності і побудова їх на основі вільного спілкування.

Класна година припускає прояв творчого характеру діяльності педагога, що створює психологічно комфортну атмосферу для учнів. Час і місце проведення класної години не повинні строго регламентуватися. Вибір форм його проведення диктується метою і завданнями, які ставить перед собою педагог.

3. У школі створюється виховуюче предметне середовище: оформлення кабінетів, наочних посібників, участь в творчій роботі школи. Відвідування багатьох шкіл показало, що їх оформлення велося при активній участі самих учнів. У кожній школі можна побачити своє специфічне оформлення, не схоже на інших; використовується орнаменталистика: стіни і стелі класів, вестибюлів розписуються національним орнаментом за допомогою спеціально виготовлених шаблонів. Використовуються пейзажі, що відбивають природу України. Обов'язковим елементом є стенди. Зміст стендів відбиває специфіку учбових кабінетів. Загальний стиль оформлення кожного кабінету залежить від його призначення.

4. Образотворча діяльність учнів, як і в процесі пізнання, починається з відчуття і сприйняття. У цьому процесі учень пізнає загальні закономірності зв'язку в предметах і явищах, які іноді недоступні відчуттю і сприйняттю. Таке уявлення про зображуване, складається до процесу роботи на образотворчій поверхні. Проте в процесі діяльності в практичній роботі постійно присутні такі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація і д.р. Таким чином, образотворча діяльність розвиває і формує мислення, сенсорну гостроту спостереження, які у поєднанні з уявою слугують основою розвитку образного мислення учнів, і впливають на розвиток моральних якостей.

5. Зв'язок образотворчого мистецтва з іншими предметами незаперечний. На уроках учитель використовує наочність у вигляді історичних картин, різноманітних архітектурних макетів, схем, тим самим, виховуючи в учнях розуміння високого призначення мистецтва, розкриваючи перед ними багатий і неповторний потенціал образотворчого мистецтва.

6. Сім'я – це світ, в якому майбутній громадянин починає свої перші кроки на шляху до соціалізації. Світоглядні, моральні і соціально-політичні цінності передаються дітям від батьків. Важливим завданням батьків є контроль і організація в спільній діяльності з дітьми, виконання різного роду декоративно-прикладних робіт з привиттям сумлінності, порядності, охайності, моральності. Моральні якості закладаються в сім'ї.

Моральне виховання школяра залежить від сформованості його світогляду, яке складається на основі поглядів, переконань, ідеалів. Батьки і педагоги, враховуючи цю взаємозалежність, сприяють формуванню у дітей особливого морального відношення до різних явищ навколишнього життя. Вони самі мають бути зразками для своїх дітей, оскільки відомо, що авторитет дорослого чинить великий вплив на дитячу особу.

У рамках цього дослідження ми визначили умови для забезпечення активізації дидактичних процесів в руслі морального навчання. Це обумовлено розкриттям процесу оцінки самого ходу формування знань учнів, в якому можна скористатися спеціальною методикою спостереження за процесом навчального заняття, побудованого нами на основі теорії засвоєння. Початковими положеннями для її побудови є:

Характеристики

Список файлов курсовой работы