112786 (616598), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Сформулюємо основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку:

• пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу;

• орієнтація та процес навчання;

• орієнтація на особистісні досягнення учнів;

• створення емоційно-актуального фону уроку;

• чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку;

• раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання;

• використання активних методів навчання;

• зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем;

• формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці;

• заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

Засоби досягнення мети

Метою особистісно орієнтованого уроку є створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів.

Засобами досягнення вчителем цієї мети можуть бути:

• використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності, які дозволяють розкрити суб'єктний досвід учнів;

• створення атмосфери зацікавленості кожного учня в результатах роботи всього класу;

• стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без побоювань помилитися, отримати хибну відповідь тощо;

• використання протягом уроку дидактичного матеріалу, який дозволяє учневі обрати найбільш значущі для нього вид та форму змісту навчального матеріалу;

• оцінка досягнень учня протягом усього процесу його діяльності, а не тільки за кінцевим результатом;

• заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом уроку роботи інших учнів, вибирати та освоювати найбільш раціональні з них;

• створення на уроці педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволяли кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, виборність у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.

Виділення загальних завдань та засобів організації особистісно зорієнтованого уроку має бути конкретизоване вчителем у залежності від призначення уроку, його тематичного змісту.

Для того щоб бути суб'єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти її етапами: Орієнтація - Визначення мети - Проектування - Організація - Реалізація - Контроль - Оцінка.

Вимоги до сучасного уроку

Загальнопедагогічні

1. Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

3. Орієнтація на процес навчання.

4. Орієнтація на особистісні досягнення учнів.

5. Тривимірне навчання.

6. Створення емоційно-актуального фону уроку.

7. Педагогічний такт і культура мови.

8. Пізнавальна самостійність учнів.

9. Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.

10. Безперервний поступ.

Дидактичні

1. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

2. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

3. Використання активних методів навчання.

4. Зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.

5. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

6. Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.

7. Використання на рівні з предметами, що традиційно склалися, комплексних дисциплін.

8. Використання сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями інформації.

9. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

10. Організоване закінчення уроку.

Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожного учня.

2. Нормальний психічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

3. Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.

4. Педагогічна етика і психологічний такт.

Гігієнічні

1. Температурний режим.

2. Норми освітлення.

3. Провітрювання.

4. Відповідність нормативам шкільних меблів.

5. Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.

Самоаналіз уроку

• Місце даного уроку в темі;

• специфіка уроку;

• тип уроку;

• реалізація навчальної, розвивальної, виховної мети уроку;

• розподіл навчального часу;

• використані методи навчання;

• використані форми навчання;

• здійснення диференційованого підходу до навчання;

• організація контролю за засвоєнням знань, умінь і навичок;

• використання навчально-матеріальної бази кабінету;

• психологічний клімат на уроці.

Модель сучасного уроку

Особливістю сучасного уроку є:

• Комунікативна спрямованість;

• Діяльнісний та текстоцентричний підходи.

У зв’язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Вчитель, виконуючи одну зі своїх функцій – проектування педагогічної системи, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і аналітичну(діагностичну), змістову лінію.

Формальна частина плану може бути такою:

• Дата. № уроку в календарно-тематичному плані та № уроку в темі.

• Тема, яка точно відповідає програмі.

• Тема для озвучування чи записування на дошці.

• Мета: розвиваюча, навчальна, виховна.

• Завдання: відпрацювати навички, виконати мисленнєві операції: пізнання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

• Тип уроку, наприклад, комбінований.

• Вид (жанр), наприклад, лабораторна робота, практикум, тренінг.

• Обладнання: дидактичний та роздатковий матеріал, відеофільм, комп’ютерний диск, аудіо касета, підручник, документи.

• Змістова частина поурочного плану – комбінування елементів комунікативної, лінгвокультурологічної та діяльнісної ліній.

Типологію уроків за основними дидактичними цілями можна представити, спираючись на основні елементи – складові частини уроку:

• перевірка опорних знань та вмінь;

• вивчення нового матеріалу;

• його закріплення та узагальнення;

• домашнє завдання.

На підставі класифікації за дидактичною метою була спроба створити тезаурус різних типів, видів і форм.

За дидактичною метою можна виділити такі типи уроків:

1) вступні уроки;

2) уроки вивчення нового матеріалу;

3) уроки формування вмінь;

4) уроки перевірки, контролю та корекції;

5) комбіновані уроки;

6) уроки повторення вивченого;

7) узагальнюючі уроки.

Ажурна пилка

Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» учні працюють у різних групах.

1. Спочатку вони працювали в «домашній групі».

2. Потім в іншій групі учні виступають у ролі експертів з питання, над яким працювали в «домашній » групі, та отримують інформацію від представників інших груп.

3. Потім учні повертаються у свою «домашню » групу для того, щоб поділитися інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Бажано обрати в групі головуючого, тайм-кілера (того, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.

«Експертні» групи: після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

Бліц-турнір

Це конкурси. Вони проводяться на повторювально-узагальнюючих уроках.

Їх мета – розвиток усного мовлення, осмислення, розуміння матеріалу, швидкості реакції.

Гра

Гра – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя й учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може бути різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.

Еврика

Можливі та доцільні ролі: «експериментатори», тобто учні, які добре працюють з приладами, реактивами, обладнанням; «теоретики» - учні, які глибоко і вільно володіють теоретичним матеріалом; «калькулятори» - учні, які швидко та точно здійснюють різні розрахунки; «експерти» - учні, які доповнюють, оцінюють та коригують процес і результат гри; «опоненти» - учні, які висувають нові ідеї, гіпотези на противагу та на підтримку тим, що розглядаються. Підсумки гри підводить вчитель.

КВК

Мета – розвиток пізнавальних інтересів та мотивів, ерудиції, інтелекту учнів; здібностей швидко орієнтуватися у подіях, екстремальних ситуаціях. КВК можуть бути тематичними, проблемними, розрахованими на загальну ерудицію учасників гри. Як правило, клас поділяється на команди, які поетапно в процесі гри виконують різні цільові навчальні завдання. Підсумки та оцінку гри здійснює журі.

Розв’язування задач

Такі уроки мають багато функцій:

• Пізнання і засвоєння понять, які вивчаються, явищ і закономірностей;

• Обробка знань та формування умінь, застосування їх на практиці;

• Повторення пройденого, сприяння встановленню зв’язку вивченого з життям і виробництвом в усіх його різновидах;

• Створення проблемних ситуацій.

Такі уроки вчать працювати, бути цілеспрямованими і самостійними, творчо активними. Важливе значення має формування в учнів узагальнюючих умінь, вироблення загальних підходів. Використовуються індивідуальні та групові форми роботи.

Контрольна робота

(поточна, періодична, підсумкова) забезпечує зворотний зв'язок, що дозволяє коригувати діяльність учителя та учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого вдосконалення навчання.

Поточні контрольні роботи проводяться в ході навчального процесу для отримання оперативної інформації про рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок учнів. Вони проводяться в основному за змістом логічно завершеної дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) програмового матеріалу з метою своєчасної корекції навчально-виховного процесу та забезпечення успішного просування учнів до засвоєння наступних розділів чи тем навчального курсу.

При цьому слід дотримуватись таких вимог:

• чітке визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу;

• виділення в ньому головного, істотного;

• вибір раціональних форм проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна);

• своєчасна корекція знань, умінь і навичок учнів;

• психологічний настрій та формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної роботи;

• оптимальність навчально-методичного забезпечення проведення контрольної роботи.

Періодичні контрольні роботи проводяться після вивчення логічно завершеного розділу навчальної програми (у кінці чверті, семестру чи навчального року).

Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі:

• визначення вузлових тем у вивченому розділі програмового матеріалу та виділення в них основних питань, правил, алгоритмів, принципів, закономірностей, законів тощо, які є обов'язковими для засвоєння учнями;

• оптимальність змісту та обсягу контрольної роботи;

• складність та посильність завдань; диференційованість завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та рівнів їх навчальної підготовленості;

• врахування при розробці змісту контрольних завдань прогалин у засвоєнні програмового матеріалу.

Підсумкові контрольні роботи проводяться в кінці чверті та навчального року.

Основні вимоги до такого типу контрольних робіт:

• зміст перевірочних питань, завдань повинен носити узагальнюючий, синтезований характер, охоплювати вузлові, центральні, провідні ідеї, аспекти, закони, закономірності, які є фундаментом даного навчального предмета чи окремого його курсу, розділу;

• мають бути розраховані переважно на реконструктивний та творчий рівень знань учнів;

• диференційовані (у кількох варіантах, тестах, картках тощо);

• передбачають виконання учнями контрольних завдань за допомогою задіяння широкого комплексу способів, методів, засобів;

• мають бути посильними за обсягом, узгодженими за кількістю годин, відведених на її виконання.

Факультативне заняття

Факультативні заняття проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням інтересів та бажань учнів. Це одна з ефективних форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень

Плани уроків за типом значення

Урок засвоєння нових знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4. Мотивація учіння школярів.

5. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

6. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.

7. Узагальнення і систематизація знань.

8. Підсумки уроку

9. Повідомлення домашнього завдання

Урок формування умінь та навичок

1. Перевірка домашнього завдання

2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4. Мотивація учіння школярів.

5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи)

6. Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).

7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи.

8. Підсумки уроку

9. Повідомлення домашнього завдання

Урок застосування знань, умінь і навичок

1. Перевірка домашнього завдання

2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4. Мотивація учіння школярів.

5. Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.

6. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя.

7. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів.

8. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

9. Підсумки уроку

10. Повідомлення домашнього завдання

Урок узагальнення і систематизації знань

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Мотивація учіння школярів.

3. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

4. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.

5. Підсумки уроку

6. Повідомлення домашнього завдання

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Мотивація учіння школярів.

3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.

4. Перевірка осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.

5. Застосування учнями знань в стандартних і змінених умовах

6. Збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.

7. Підсумки уроку

8. Повідомлення домашнього завдання

Комбінований урок

1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3. Мотивація учіння школярів.

4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань.

6. Підсумки уроку.

7. Повідомлення домашнього завдання.

Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів

Характеристики

Список файлов курсовой работы