Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Тема. З'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант І).

У дві банки з широкими шийками вміщують по три однакових гілочки традесканції. На дно наливають воду таким чином, щоб нижня частина стебла була ледь занурена у воду (0,5 см). Обидві банки щільно закривають кришками. Одну банку залишають на світлі, другу ставлять у темну шафу.

Дослід 5

Тема. З'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант II).

На дно банок, так само, як і в попередньому досліді, наливають шар води (0,5 см) і поміщають у них листки примули з довгими черешками. Зверху банки закривають кришками, обгортають щільним чорним папером і залишають на світлі. Цей дослід може бути закладений на різну тривалість (4 дні, 2 дні, 2 год. до уроку).

Дослід 6

Тема. З'ясування кількості води, яку випаровують листки, залежно від розмірів листкової пластинки.

Великий листок пеларгонії поміщають у колбу, не відрізаючи його від стебла. Колбу закріплюють у штативі й залишають на світлі. Також закладають дослід з дрібним листком пеларгонії. Краще, якщо листки будуть з однієї рослини.

Можна поставити інші досліди, результати яких дозволять переконати школярів у тому, що кількість води, яку випаровують листки, залежить від розміру листкової пластинки, від кількості продихів, які знаходяться на нижній і верхній сторонах листкової пластинки. Відомо, що кількість продихів не однакова.

2.3 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні

Дослід 1

У дві банки насипають однакову кількість насіння гороху, зволожують його. Одну банку залишають відкритою, другу закривають щільним корком. Банки ставлять у біологічному кабінеті на шафу при температурі +20⁰С.

Дослід 2

У банку насипають насіння гороху, яке вже наклюнулось, закривають корком з двома отворами: в один вставляють лійку, в другий — газовідвідну трубку, занурену в склянку з вапняною водою.

Дослід 3

У дві банки насипають насіння: в одну — квасолі, В другу — пшениці, зволожують його. Закривають банки корком з отвором, в отвір вставляють термометр. У третю банку (контрольну) насипають сухе насіння, закривають банку корком з отвором(вставляють туди термометр. Банки знаходяться при температурі +20 °С.

Дослід 4

У пробірку на дротику прикріплюють 3 насінини квасолі однакових розмірів. Першу — на дно пробірки, другу — на рівні води, третю — на рівні вінця пробірки. Пробірка, наполовину заповнена водою, знаходиться при температурі +20 °С. Протягом тижня проводяться спостереження.

Дослід 5

Закладається з метою визначення запасу поживних речовин для проростання насіння і подальшого росту проростків. Для досліду беруть набубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці тощо. У вологе середовище (можна між стінкою і фільтрувальним папером у склянці) при температурі +20 °С поміщають цілу насінину, насінину з однією сім'ядолею, 1/4 насінини. Спостереження ведуть за розвитком зародка і проростка протягом тижня.

Висновки

Використання наочних методів, зокрема, демонстраційних дослідів, при вивченні шкільного курсу біології сприяє більш повному уявленню учнів про функціонування та життєдіяльність живих організмів.

При проведенні демонстраційних дослідів в учнів розвивається зацікавленість до предмету.

Оскільки рослинні організми найбільш доступні вчителю біології живі об`єкти він має можливість більш часто проводити демонстраційні досліди при вивченні розділу „Рослини”.

Для забезпечення проведення демонстраційних дослідів обов`язково повинно бути обладнання (прилади, мікроскопи, лупи) та живі рослини.

В розділі „Рослини” можна проводити досліди декількох видів, а саме: досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у коренях рослин, досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у листку, досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у насінні.

Список використаних джерел

1. Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000.

2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології. — К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.

3. Журнали “Біологія і хімія в школі”, “Біологія в школі”. – № 1 – 12. - 2000 – 2006 рр.

4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.

5. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. — К.: Генеза, 2000.

6. Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.

7. Книга для читання з ботаніки / Упоряд. А. М. Охрименко. — К.: Рад. шк., 1977.

8. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988.

9. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977.

10. Корчагіна В. О. Біологія: Підруч. для 6-7 кл. середньої шк. — К.: Освіта, 1993.

11. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.

12. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973.

13. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение, 1987.

14. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Гольнева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985.

15. Морозюк С.С. Біологія, 6 кл. — Харків: Торсінг, 2000.

16. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989.

17. Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.

18. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. — К.: Рад. шк., 1965.

19. Пугал НА; Розенштейн А.М. Кабинет биологии. — М.: Просвещение, 1983.

20. Розенштейн А.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. — М.: Просвещение, 1988.

21. Трайшак Д.І. Кабінет біології. — К.: Рад. шк., 1980.

22. Яковлева Э.В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. — Запоріжжя: Просвіта, 1999.

Характеристики

Список файлов курсовой работы