104114 (615677), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Найпростішою моделлю є двофакторна і має такий розрахунок на основі формули (2.24):

Таблиця 2.6

Якщо Z<0, то наймовірніше, що підприємство залишиться платоспроможним.

Точніші результати дає п’ятифакторна модель Альтмана (Altman Z-score). На основі формули (2.25) маємо такі результати:

Таблиця 2.7

Результати дослідження треба оцінюватись за критеріями, наведеними в табл. Отже, якщо Z-рахунок>3, то вірогідність банкрутства для періоду 2–3 роки дуже низька, це притаманне 2004 року. Якщо Z-рахунок від 1,81 до 2,7, то вірогідність банкрутства для періоду 2–3 роки висока. Як показують розрахунки фінансовий стан підприємства погіршується і це може призвести до ймовірного банкрутства. Але, як показує зарубіжний досвід, модель Альтмана не дає повної відповіді на можливу проблему банкрутства.

Тому необхідно продовжити аналіз і розрахувати модель Спрінгейта, що надає точність прогнозування банкрутства 92%, на основі формули (2.26):

Таблиця 2.8

Якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Відомий також показник платоспроможності (Z) Конана і Гольдера, формула (2.27) дає можливість зробити наступну оцінку:

Результати розрахунків дають змогу зробити висновки про ймовірність затримки платежів. Якщо значення Z=-0,089, то ймовірність затримки платежів – 40%; якщо значення Z=-0,149, тоді ймовірність затримки платежів складає 10%.

Таблиця 2.9

Отже, аналіз показників фінансового стану та методів ймовірного банкрутства ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» свідчить, що в 2005 році порівняно з 2004 роком можливість загрози банкрутства підприємства посилилась. Тому підприємство потребує заходів щодо його фінансового оздоровлення, які детально будуть розглянуті у третьому розділі.

3. Основні напрями фінансового оздоровлення підприємств України та джерела фінансування санаційних заходів

Ефективність проведення санаційних заходів та введення в дію розробленого плану фінансової санації ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» неможлива без допомоги зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел.

Збільшення вхідних грошових потків

Зменшення вихідних грошових потоків

Рис. 3.1. Класифікація внутрішніх фінансових джерел санації

Розмір виручки від реалізації продукції залежить від двох основних факторів: обсягу реалізованої продукції та ціни одиниці такої продукції. Щоб збільшити обсяги реалізації, необхідно максимально активізувати маркетингову політику ТОВ «Корпорації ВІТАЛ». Стимулювати збут можна як наданням знижок покупцям, так і помірним збільшенням цін, а також, як застосуванням масової реклами, так і її припиненням.

Фінансування санації за рахунок пайового (акціонерного) капіталу

Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства

Фінансова участь персоналу в санації підприємства

Рис. 3.2. Класифікація зовнішніх фінансових джерел санації

Усі заходи щодо збільшення виручки базуються на системі короткострокових прогнозів обсягів збуту з урахуванням динаміки цін та відповідних їм обсягів реалізації. Тому головним інструментом маркетингу є ціноутворення і рішення про зміни цін приймають на підставі поглибленого аналізу наслідків цих змін. Тому на основі проведених досліджень можна виділити такі санаційними заходами у сфері збуту ТОВ «Корпорації ВІТАЛ»:

– аналіз ринків збуту продукції;

– перевірка порядку ціноутворення;

– здійснення акцій зі спеціального розпродажу;

– підвищення якості обслуговування клієнтів;

– аналіз сервісних послуг;

– застосування гнучкої системи преміювання для продавців або реалізаторів;

– запровадження гнучкої системи знижок;

– аналіз шляхів збуту;

– здійснення рекламних акцій;

– підвищення ефективності роботи з громадськістю;

– використання системи знижок за прискорену оплату продукції

Основними цілями збільшення статутного капіталу підприємства є наступні:

– мобілізація фінансових ресурсів для виконання санаційних заходів виробничо-технічного характеру, модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;

– збільшення частки капіталу, у межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами, спрямоване на підвищення кредитоспроможності суб’єкта господарювання та його фінансової стійкості;

– поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства;

– акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у тому числі з метою посилення впливу на них, поглинання чи придбання їх потужностей.

Збільшення ліквідних активів передбачає проведення таких заходів:

• реалізація частини основних засобів, що безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва, а також надлишкових запасів товарно-матеріальних цінностей, сировини та незавершеного виробництва;

• використання лізингу основних засобів та зворотного лізингу (продаж основних фондів лізинговій компанії з одночасним отриманням їх в оренду);

• здача в оренду основних засобів, які не повною мірою використовують у виробничому процесі;

• ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

• реалізація корпоративних прав інших підприємств.

Рис. 3.3 Основні напрямки фінансової санації ТОВ «Корпорація ВІТАЛ»

Непрямими методами державного впливу є:

• дозвіл на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства у випадку, якщо воно порушується внаслідок реорганізації, придбання активів, створення концернів з метою запобігання банкрутству. Такий дозвіл може бути отриманий підприємствами, якщо вони зможуть довести, що їх об’єднання дасть змогу повною мірою використати закон ефекту масштабу і знизить собівартість продукції за умови зростання її якісних параметрів. При цьому повинно забезпечуватись позитивне сальдо між народногосподарськими вигодами та негативними антиконкурентними наслідками;

• санаційна підтримка фіскального характеру, а саме: списання чи реструктуризація податкових зобов’язань, податкове кредитування, надання цільових податкових пільг, у тому числі кредиторам підприємства для активізації їх участі у санації;

• оптимальна амортизаційна політика;

• створення сприятливого інвестиційного клімату в країні тощо.

Для ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» можливість державної підтримки на сьогоднішній день відсутня.

Отже, ми розглянули найважливіший блок з моделі санації підприємства – реалізація санаційних заходів та виділили основні напрямки фінансової санації для ТОВ «Корпорація ВІТАЛ», які наведені на рис. 3.3.

На основі проведених досліджень можна зробити такі рекомендації: необхідність регулювання на державному рівні; потреба у розробленні системи діагностики й запобігання антикризового управління; розробка стратегічних планів виходу з кризових ситуацій на самих підприємствах; перерозподіл обмежених ресурсів та ефективніше їх використання; запровадження захисту майнових прав власників; розробка заходів із збереження життєздатності підприємства; проводити системний експрес-аналіз, моніторинг фінансового стану підприємства; запровадити узагальнені форми розрахунку основних показників фінансового стану підприємства; створити спеціальні аналітичні відділи; застосовувати метод аналізу фінансового стану підприємства «скорінг» який отримав схвальну оцінку у світовій практиці діагностики банкрутства.

Впровадження запропонованих рекомендацій у виявленні ознак погіршення становища підприємства дає змогу запобігти банкрутству та визначити оптимальні шляхи підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Висновки

У дипломній роботі здійснено розробку теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на антикризове управління підприємством.

До основних результатів, які одержані в дипломній роботі та містять формулювання розв'язаної проблеми, належать:

1. Функціонування підприємств у період, коли стан економіки України недостатньо стабільний, стає причиною виникнення певних ускладнень в процесі досягнення ними прибутковості. Велика кількість суб’єктів господарювання часто опиняється у кризовому становищі. Для подолання зазначених явищ на підприємствах, відновлення їхньої життєздатності з метою запобігання банкрутству і ліквідації проводиться низка заходів, які визначаються в економічній літературі як санаційні. У заходах щодо фінансового оздоровлення підприємства найбільше зацікавлені його власники і працівники. Тому вони мають здійснювати ці заходи як можна раніше, не чикаючи процедури банкрутства і ліквідації підприємства. Саме тому дослідження питань, пов’язаних з проведенням санації підприємств, надзвичайно актуальні.

2. З метою діагностики кризових явищ на підприємстві, його менеджерам необхідно застосувати систему показників, а також методики передбачення банкрутства, які розроблені зарубіжними та вітчизняними дослідниками. Зокрема досліджено моделі для визначення рівня загрози банкрутства ТОВ «Корпорація ВІТАЛ», засновану на порівнянні фактичних значень фінансових показників підприємства з їх нормативними значеннями.

3. На основі інформаційної бази ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» проаналізовано фінансовий стан підприємства. Аналіз показників рентабельності товариства свідчить про те, що основними напрямками підвищення загального рівня рентабельності є підвищення рентабельності продажу і збільшення кількості оборотів капіталу. В умовах обмеженості ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами продажу. Таким чином, здійснюючи господарську діяльність ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» повинно намагатися не лише прискорити рух капіталу, але отримувати максимальну його віддачу. Аналіз рентабельності і ділової активності не дає повної відповіді про те, що підприємство застраховане від неплатоспроможності і банкрутства, отже оцінка ліквідності і платоспроможності дає змогу це визначити і доповнює таким чином фінансовий аналіз. Це означає, що ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» втрачає ліквідність своїх активів. Аналіз показників фінансової стійкості товариства дає змогу зробити висновок про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто зменшення його фінансової стійкості.

Незважаючи на погіршення рівня ліквідності та платоспроможності, ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» у 2005 році було достатньо фінансово стабільним підприємством.

Отже, аналіз показників фінансового стану та методів ймовірного банкрутства ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» свідчить, що в 2005 році порівняно з 2004 роком можливість загрози банкрутства підприємства посилилась.

4. Успіхи та невдачі у діяльності підприємства є результатом взаємодії низки факторів. Здатність пристосовуватися до них – гарантія не тільки дієздатності, а й процвітання ТОВ «Корпорації ВІТАЛ». Тому важливим етапом у дослідженні фінансової нестабільності підприємства є виявлення причин кризового становища та розроблення відповідних заходів з їх подолання. Отже, зроблений аналіз свідчить про те, що зміна рівнів фінансових показників ТОВ «Корпорація ВІТАЛ», зумовлена переважно дією внутрішніх чинників, ніж зовнішніх.

5. Фінансова санація підприємства вважається успішною, якщо за допомогою розробленого плану санації, підприємство виходить з кризи, нормалізує свою діяльність, уникає оголошення банкрутства і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді. Отже, такий план фінансової санації за ініціативою власників та менеджменту, з урахуванням наданої підтримки для проведення санаційних заходів, спрямований на відновлення платоспроможності та досягнення ефективної діяльності ТОВ «Корпорації ВІТАЛ».

6. З метою ефективного проведення санаційних заходів та введення в дію розробленого плану фінансової санації ТОВ «Корпорація ВІТАЛ», у дипломній роботі розроблено та проаналізовано основні внутрішні і зовнішні джерела фінансової санації товариства.

7. Проведений аналіз існуючих прийомів та методів санаційних заходів дає можливість зробити висновок, що на сьогодні відсутні ефективні моделі оцінки фінансового стану саме українського підприємства, оскільки портрет вітчизняного підприємства у кожному випадку має більше індивідуальних, специфічних рис, ніж спільних.

8. Крім того на нашу думку потрібно розробити індивідуальні підходи для санаційних заходів, враховуючи різні види підприємницької діяльності. Сьогодні ми зіткнулися з тим що неможливо розрахувати окремі коефіцієнти фінансового стану (в нашому випадку це коефіцієнт абсолютної ліквідності) для підприємств малого бізнесу за загальною схемою, тому що деякі показники балансу залишаються відсутніми або порожніми, це і є специфіка малого підприємства. Спираючись на вищезазначене, також маючи на увазі що більшість показників фінансово-господарської і виробничої діяльності підприємства малого бізнесу в цілому можливо обчислити і дослідити, все-таки можна робити висновки про можливість запровадження процесу санаційної спроможності підприємства малого бізнесу.

На основі проведених досліджень можна зробити такі узагальнення щодо основних напрямків покращення фінансової стабільності підприємств середнього та малого бізнесу: необхідність регулювання на державному рівні; потреба у розробленні системи діагностики й запобігання антикризового управління; розробка стратегічних планів виходу з кризових ситуацій на самих підприємствах; перерозподіл обмежених ресурсів та ефективніше їх використання; запровадження захисту майнових прав власників; розробка заходів із збереження життєздатності підприємства; проводити системний експрес-аналіз, моніторинг фінансового стану підприємства; запровадити узагальнені форми розрахунку основних показників фінансового стану (за основними 5–10 фінансовими показниками); створити спеціальні аналітичні відділи або незалежні фінансово – аналітичні центри; застосовувати метод аналізу фінансового стану підприємства як «скорінг», який отримав схвальну оцінку у світовій практиці діагностики банкрутства.

Впровадження запропонованих рекомендацій у виявленні ознак погіршення становища підприємства дає змогу запобігти банкрутству та визначити оптимальні шляхи підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Характеристики

Список файлов курсовой работы