103713 (615452), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Після розрахунку перерахованих параметрів можна визначити:

Т_pнij – ранній строк початку роботи ij;

Т_pнij = Т_pi;

Т_пнij – пізній строк початку роботи ij;

Т_пнij = Т_пj – t_ij;

Т_poij – ранній строк закінчення роботи ij;

Т_poij = Т_pi + t_ij;

Т_пoij – пізній строк закінчення роботи ij;

Т_пoij = Т_пj.

Параметри сітьового графіка можна розрахувати табличним способом, безпосередньо на мережі, за допомогою ЕОМ.

Розглянемо спосіб розрахунку параметрів безпосередньо на мережі (мал. 2.6).

Мал. 2.6. Приклад розрахунку параметрів безпосередньо на мережі

Кожна подія ділиться на чотири сектори, у верхньому секторі вказується номер події, у лівому - ранній час здійснення події, у правому - пізній час здійснення подій, у нижньому секторі - резерв події. Над стрілкою (роботою) вказується час, необхідне для виконання даної роботи. Під стрілкою (роботою) у квадраті вказується повний резерв роботи, у трикутнику - вільний резерв роботи й в окружності - коефіцієнт напруженості роботи.

Параметри мережі розраховуються в такий спосіб.

При русі ліворуч праворуч заповнюються тільки ліві сектори, причому за ранній час здійснення події приймається найбільше значення сумарного часу із всіх шляхів, що ведуть до даної події.

Визначення пізнього часу здійснення подій ведеться суворо у зворотному напрямку - від завершальної до вихідної події. Виходячи з того, що будь-яка розробка повинна бути закінчена в найкоротший час, пізній час здійснення завершальної події приймається рівним ранньому строку його здійснення і цей показник записується в правий сектор. Після цього починають розраховувати пізні строки настання всіх інших подій, праворуч ліворуч. У праві сектори всіх подій записують мінімальне значення різниці між пізнім часом настання однієї з наступних подій і тривалістю роботи, що з'єднує ця подія з попереднім.

Щоб визначити резерв часу події, треба із числового значення правого сектора відняти числове значення лівого сектора даної події.

Щоб визначити повний резерв роботи, треба із числового значення правого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити вільний резерв роботи, треба із числового значення лівого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити коефіцієнт напруженості роботи, варто розділити тривалість роботи на тривалість цієї ж роботи плюс повний резерв роботи.

Щоб виділити критичний шлях, варто визначити послідовність взаємозалежних робіт, що мають нульові резерви часу, і коефіцієнти напруженості, рівні одиниці. Критичний шлях на графіку виділяється жирною лінією або подвійною.

Приклад розрахунку сітьового графіка представлений на мал. 2.7.

Мал.2.7. Розрахунок сітьового графіка

Аналіз й оптимізація сітьового графіка

Після розрахунку параметрів сітьового графіка приступають до його всебічного аналізу й оптимізації.

При аналізі сітьового графіка визначають доцільність вибору робіт і структури мережі, класифікують і групують роботи з величин резервів (повних, вільних), розподіляють роботи залежно від коефіцієнтів напруженості (критичні, підкритичні, резервні).

Потім приступають до оптимізації мережі за рахунок:

• перерозподілу ресурсів матеріальних, трудових, фінансових;

• інтенсифікації виконання робіт критичного шляху;

• паралельного виконання робіт критичного шляху;

• зміни в характері комплексу робіт.

Оптимізація сітьового графіка здійснюється за різними критеріями:

• час;

• час - витрати;

• завантаження працівників.

Оптимізація за критерієм час здійснюється за рахунок зміни тривалості критичних робіт.

Використання критерію час – витрати полягає у встановленні залежності між тривалістю й вартістю робіт з метою їхньої оптимізації.

Для кожної роботи визначають дві пари оцінок:

1. мінімально можливу величину витрат (С_м), при якій робота буде виконана за нормальний час (Т_н);

2. мінімально можливий час виконання роботи (Т_м), якому будуть відповідати підвищені витрати (С_п).

При визначенні першої пари оцінок упор робиться на максимальне скорочення витрат, а при другий - на максимальне скорочення часу.

Для кожної роботи знаходять залежність між витратами й часом по такій формулі:

(2.9)

де К_в.з – коефіцієнт зростання витрат на одиницю часу.

При оптимізації сітьового графіка по завантаженню працівників прагнуть зняти піки перевантаження працівників шляхом зрушення часу початку робіт, що мають резерви часу.

Практична частина курсової роботи

1. Задача № 1.

Види руху предметів праці

Розмір партії – 24 шт., розмір передаточної партії 4 шт.

кількість робочих місць.

Розрахувати: тривалість технологічного циклу при послідовному, паралельному та паралельно-послідовному способі поєднання операцій (T_тц), побудувати графік.

Розрахунок:

Перший метод (послідовний):

Другий метод (паралельний):

Третій метод (паралельно-послідовний)

1. Задача № 2.

Розрахунок потокової лінії.

Тривалість зміни (Тсм) 480 хвилин.

Відстань між суміжними робочими місцями (крок конвеєра) h = 1,4.

N_вып – програма пуску (кількість виробів);

n_брак – норма браку;

Т_рп – тривалість регламентованих перерв;

t_i – норми часу по операціям.

1. розрахувати програму запуску N_зап;

2. такт поточної лінії r;

3. кількість робочих місць по операціям С_i;

4. коефіцієнт завантаження робочих місць по операціям К_i;

5. довжину поточної лінії L;

6. технологічний запас Z_тех;

7. транспортний запас Z_тр;

8. страховий запас Z_стр;

9. розмір незавершеного виробництва НП;

Рішення:

; ; ;

; ; .

; ; ;

; ; .

1. Задача № 3

Розрахувати такт лінії; кількість робочих місць и кількість робочих на лінії, побудувати план-графік роботи обладнання та робочих; розрахувати між операційні запаси и побудувати графік їх руху.

N_ЗАП - програма запуску

R - період комплектації оборотних між операційних запасів

Рішення:

1. Такт перервно-потокової лінії:

2. Число розрахункових робочих місць С_i:

; ; ; ;

; ; .

1. Міжопераційні оборотні запаси :

Характеристики

Список файлов курсовой работы