103199 (615211), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Про ефективність використання фонду робочого часу можливо судити з даних таблиці 2.4. Ефективний робочий час з розрахунку на одного працівника підприємства у 2000 року зменшився в порівнянні з 1999 роком на 3,43 дні, що свідчить про можливості (резерви) кращого використання персоналу підприємства. Позитивним є те, що на підприємстві не було нез’явлень на роботу з неповажних причин. Для визначення впливу втрат робочого часу на обсяг продаж, необхідно втрати робочих днів помножити на попередній середньоденний виробіток на одного працівника й на середньоспискову їх чисельність у 2000 році. На підприємстві обсяг продаж на 1999 рік склав 949 тис. грн. й попередня продуктивність праці на одного робітника складає 6,243 тис. грн.

Середньоденний виробіток на одного працівника складає:

949,0 : (72,88 · 155) = 0,08 тис. грн.

Ефективний робочий час в розрахунку на одного працівника в 2000 році зменшився в порівнянні з 1999 роком на 3,43 дня. Таким чином, за рахунок попередження втрат робочого часу обсяг продаж міг збільшитися в 2000 році на 41,16 тис. грн.

(3,43 · 0,08 · 150) = 41,16 тис. грн.

Для того, щоб визначити вплив всіх трудових факторів на обсяг продажу в 2000 році необхідно осяг виразити як добуток чотирьох показників: середньоспискової чисельності працівників, середньої кількості робочих днів в періоді, тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку (таблиця 2.5.). це дасть можливість за допомогою метода ланцюгових підставок розрахувати вплив всіх чотирьох факторів у 1999 році по обсягу продажу у 2000 році. Для цього необхідно попередньо розрахувати обсяг продаж, послідовно замінюючи величину одного фактора 1999 року на величину у 2000 році:

ОП₁ =152 72,88 8,1 10,58 = 949,0 тис. грн. (1999 р.)

ОП₂ =150 72,88 8,1 10,58 = 936,8 тис. грн.

ОП₃ =150 69,45 8,1 10,58 = 892,7 тис. грн.

ОП₄ =150 69,45 8,0 10,58 = 881,7 тис. грн.

ОП₅ =150 69,45 8,0 6,99 = 582,5 тис. грн. (2000 р.)

Таким чином, на обсяг продажу у 2000 році мали вплив наступні фактори:

Обсяг продаж, чисельність робітників й використання робочого часу за 1999 – 2000 р.р.

№ п/п	Показники	1999 р.	2000 р.	Відхилення (+; -)
1	2	3	4	5
1.	Середньоспискова чисельність працівників, чол.	152	150	-2
2.	Середня кількість робочих днів на одного працівника, дн.	72,88	69,45	-3,43
3.	Тривалість робочого дня, годин.	8,1	8,0	-0,1
4.	Середньогодинний виробіток на одного робітника, грн.	10,58	6,99	-3,59
5.	Обсяг продажу, тис. грн.	949	528,5	-366,5

1. Зменшення середньоспискової чисельності працівників:

Т₂ – Т₁ = 936,8 – 949,0 = -12,2 тис. грн.

1. Зменшення кількості робочих днів, відпрацьованих одним робітником:

Т₃ – Т₂ = 892,7 – 936,8 = -44,1 тис. грн.

1. Зменшення тривалості робочого дня одного працівника:

Т₄ – Т₃ = 881,7 – 892,7 = -11 тис. грн.

1. Зменшення середньогодинного виробітку на одного робітника:

Т₅ – Т₄ = 582,5 – 881,7 = -292,2 тис. грн.

Загальний вплив факторів:

Т₅ – Т₁ = 582,5 – 949,0 = -366,5 тис. грн, або (-12,2) + (-44,1) + (-11) +

(-292,2) = -366,5 тис. грн.

Отже падіння обсягу продаж на підприємстві обумовлено негативним впливом всіх факторів, особливо зменшення продуктивної праці. Втрати обсягу продажу в результаті неефективного використання робочого часу склали 55,1 тис. грн. (44,1 + 11). Це невикористана підприємством можливість росту обсягів продаж, і таким чином, резерв зростання у майбутньому.

Для визначення залежності продуктивності праці від складу кадрів й використання робочого часу, а також для виявлення резервів її підвищення використовують такі показники: продуктивність праці в середньому на одного працівника, за весь період і в середньому за один день та годину роботи (таблиця 2.6.).

З таблиці видно, що фактична продуктивність праці в 1999 році на одного працівника складає 3883 гривень (62,20 до попереднього року), а на одного робітника – 3640 гривні (65,22% до попереднього року). Різниця між цими показниками залежить від питомої ваги робітників у складі всіх працюючих. Зменшення питомої ваги робітників в загальній чисельності працюючих в порівнянні з попереднім роком означає, що на 100 робітників припадає працівників підприємства менше, ніж у попередньому році. Адже, незначне зменшення цієї питомої ваги знизило загальний показник продуктивності праці на одного працівника на 37,80%. Рівень продуктивності праці в цілому по підприємству залежить від питомої ваги адміністративно-управлінського персоналу в загальній кількості працюючих. Виміряти вплив цього фактору на зміну рівня продуктивності праці можливо по такій формулі:

, де

ПП – темп зміни продуктивності праці за рахунок зміни питомої ваги адміністративно-управлінського персоналу, %;

А₀, А₁ – питома вага, цього персоналу відповідно за 1999 р., та 2000 рік, %.

На підприємстві вага адміністративно-управлінського персоналу у 2000 році збільшилась на 3,6% (таблиця 2.3). У зв’язку з цим показник продуктивності праці знизився проти 1999 року на 4,64%

або на 289,67 грн. ( 6243 · 4,64 : 100 = 289,67 грн. )

Рівень продуктивності праці в загальному ступені залежить від раціонального використання робочого часу. Продуктивність праці в розрахунку на одного працівника зменшилась у 2000 році в порівнянні з 1999 роком: за рік – на 37,8%; в середньому за квартал – на 34,7%; за день на 33,9%. Різниця між цими показниками продуктивності пояснюється тим, що кожен працівник в середньому відробив менше днів протягом року і менше годин протягом дня, ніж у 1999 році.

Таблиця 2.6

Показники продуктивності праці за 1999 – 2000 р.р. на ТОВ "Згар"

Зміна коефіцієнтів ефективності використання робочого часу і структури кадрів впливає на продуктивність праці одночасно. Тому розрахунок спільного впливу дає можливість більш докладно визначити важливість кожного фактору, підрахувати невикористані можливості (резерви) підвищення продуктивності праці. Математична взаємозалежність між продуктивністю праці і показниками використання трудових ресурсів можливо виразити формулою:

, де

П_Р – продуктивність праці одного працівника за квартал;

П_В – питома вага робітників підприємства, %;

Д_ср – середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником;

Р_ср – середня тривалість робочого дня, годин;

Ч_П – середньогодинна продуктивність одного робітника.

За допомогою цієї формули можна виміряти спільний вплив зміни використання робочого часу і структури кадрів на величину (рівень) продуктивності праці і темпи його росту. Здійснимо розрахунки методом ланцюгових підстановок на підставі даних вищезгаданих таблиць:

Пр₁ = (11,2 · 72,88 · 8,1 · 94,56) : 100 ≈ 6243 (1999 рік)

Пр₂ = (10,7 · 72,88 · 8,1 · 94,56) : 100 ≈ 5973

Пр₃ = (10,7 · 69,45 · 8,1 · 94,56) : 100 ≈ 5692

Пр₄ = (10,7 · 69,45 · 8,0 · 94,56) : 100 ≈ 5621

Пр₅ = (10,7 · 69,45 · 8,0 · 65,53) : 100 ≈ 3883 (2000 рік)

Отже вплив:

• структури кадрів:

Пр₂ – Пр₁ = 5973 – 6243 = -270

• кількості відпрацьованих днів:

Пр₃ – Пр₂ = 5692 – 5973 = -281

• тривалості робочого часу:

Пр₄ – Пр₃ = 5621 – 5692 = -71

• середньогодинної продуктивності праці:

Пр₅ – Пр₄ = 3883 – 5621 = -1738

• загальний вплив факторів:

Пр₅ – Пр₁ = 3883 – 6243 = -2360 або: (-270) + (-281) + (-71) + (-1738) = 2360

Таким чином, зменшення питомої ваги робітників і підвищення питомої ваги управлінського персоналу в 2000 році у порівнянні з попереднім роком призвело до зниження загальної продуктивності праці на 270 грн. Втрати робочого часу в середньому кожним працівником в звітному періоді призвели до зниження рівня продуктивності праці на 71 грн. Значний вплив на падіння загальної продуктивності здійснило також зниження середньогодинної продуктивності праці на 1738 грн. Загальний результат впливу всіх чотирьох факторів: 2360 грн., що співпадає з падінням рівня продуктивності праці у 2000 році в порівнянні з 1999 роком.

Характеристики

Список файлов курсовой работы