103196 (615210), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

1.3 Управління логістичною системою розподілу продукції

Структура розподілу (збуту) на підприємстві в першу чергу залежить від цільової орієнтації продажів і прийнятої форми стратегії збуту. У зв'язку з цим основна орієнтація структури має п'ять варіантів [48]:

• функціональна;

• товарно-орієнтована;

• клієнтсько-орієнтована;

• територіально-орієнтована;

• змішана.

Як видно, кожна структура достатньо точно відповідає основній цільовій орієнтації, відображеній в назві. А саме функціональна схема багато в чому грунтується на базових задачах розподілу (продаж, аналіз, формування каналів розподілу, сервіс і логістика), товарна використовує принцип структуризації розподілу по асортименту продукції, клієнтська –– по видах клієнтури, територіальна –– за принципом охоплюваного ринку.

Функціональна структура –– найпростіша зі всіх можливих і відповідає фірмам з обмеженим і достатньо схожим асортиментом і компактним виконанням кожної функції. Така структура характерна для малих і середніх фірм з відносно невеликим кругом клієнтури і обмеженими територіальними можливостями збуту. Проте функціональна структура розподілу сьогодні є якнайменше поширеною, її окремі елементи використовуються в змішаних структурах.

Товарно-орієнтована структура може бути використана для фірм, що випускають різну номенклатуру технічно складних виробів. Така структура дозволяє проводити гнучку товарно-асортиментну політику. Недоліком є ослаблений інтерес фірми до територіального аспекту збуту, що може призвести до певних проблем в частині клієнтської орієнтації, особливо, коли йдеться про необхідність модифікації товару і/або послуги до потреб різних купівельних груп. Іншим недоліком всіх орієнтованих структур є дублювання деяких функцій збуту для кожного товарного напряму.

Клієнтсько-орієнтований розподіл використовується при специфіці потреб і запитів клієнтури відносно товарів і послуг фірми. Такий розподіл володіє наступними перевагами [48]:

1. Продаж товарів може бути гнучко пристосована до вимог клієнтури.

2. Така орієнтація дозволяє більш надійно організовувати інформаційну базу по обліку вимог перспективного розвитку клієнтури для розробок, виробництва і сервісу.

3. Існує можливість більш ефективної роботи з дебіторською заборгованістю.

Ці переваги особливо виявляються, коли йдеться про орієнтацію на крупних інституційних клієнтів.

Територіально-орієнтована структура на сьогоднішній день найбільш поширена. До основних достоїнств її відносяться:

• достатньо надійна методична база для розрахунку і оцінки потенціалу регіонального і субрегіонального ринку;

• можливості ефективного обліку різних особливостей регіону, областей, міста;

• можливості підбору торгових посередників (у тому числі і місцевих торгових фірм) і встановлення ефективних зв'язків з органами регіонального управління.

Таким чином, організаційні структури служб розподілу вельми динамічні і істотно залежать від змін на ринках фірми і макроекономічній сфері. Найвищий рівень адаптації до задач розподілу і невизначеності зовнішнього середовища показує змішана структура.

Це пояснюється такими її особливостями, як одночасний облік ринкового, продуктового і клієнтурного аспектів і чіткий функціональний розподіл, що дозволяє підвищити ефективність роботи за рахунок актуалізації інформації.

До компетенції співробітників служби розподілу будь-якої структури відносяться такі питання, як:

• постійне вивчення споживацького попиту;

• гарне знання товарів власного виробництва і конкурентів;

• знання реальних і потенційних клієнтів, налагоджування, підтримка і розвиток зв'язків з ними;

• прагнення задовольняти потреби споживачів, пристосовувавши власне виробництво під їх попит;

• ретельний відбір каналів розподілу;

• постійна участь у формуванні стратегії і тактики підприємства як на стадії планування виробництва, так і при формуванні кошторису витрат.

Наявність певних втрат при незв'язаності матеріальних, фінансових, трудових і інформаційних потоків в збуті, неузгодженість потоків закупівельної, виробничої і розподільчої логістики, відсутність явно вираженої ринкової орієнтації виробництва підприємства призводять до необхідності створення спеціальних логістичних структур управління розподілом.

Процес управління розподільчою діяльністю підприємства можна представити у вигляді етапів. Ці етапи полягають в [46]:

• визначенні каналів розподілу;

• виборі посередників;

• організації поставок;

• стимулюванні діяльності посередників;

• контролі діяльності посередників.

Розвиток ідеї логістичного підходу в управлінні підприємствами супроводжується розвитком та впровадженням логістичних систем на підприємствах. Формування логістичної системи відбувається згідно з певними принципами, а саме [47]:

узгодженість інформаційних, ресурсних, технічних та інших характеристик логістичної системи;

для досягнення єдиної мети елементи логістичної системи розглядаються як взаємопов'язані та взаємодіючі (системний підхід);

для досягнення глобальних цілей системи узгоджуються локальні цілі функціональних елементів логістичної системи (загальносистемна оптимізація);

логістична система повинна стійко працювати у разі допустимих відхилень параметрів та факторів внутрішнього та зовнішнього середовища (принцип стійкості та адаптивності).

Але для нормального функціонування логістичної системи необхідне існування механізму, який стоїть вище за логістичну систему, який би керував її діяльністю, контролював та корегував дії, спрямовував логістичні потоки, приймав рішення та відповідав за результати їх виконання тощо. Такий механізм є проявом системи (механізму) управління логістичною діяльністю підприємства, тобто підприємства, на якому вже створена логістична система.

Стосовно логістичного підходу під механізмом управління логістичною системою підприємства будемо розуміти сукупність наукових методів та засобів, які впливають на логістичні процеси (що відбуваються в логістичній системі підприємства), регулюють, аналізують та вдосконалюють їх, здійснюють моніторинг, прогнозування, планування та корегування руху логістичних потоків.

Формуючи механізм управління логістичною системою розподілу необхідно враховувати той факт, що створюваний механізм повинен бути здатним до гнучкого реагування та вираховування змін у ринковій та виробничій ситуаціях. До таких мінливих умов зовнішнього середовища можна зарахувати зміни попиту на ті чи інші товари та послуги, вибуття зі строю технологічного обладнання, зміни транспортних тарифів, введення або виведення зі строю тих чи інших транспортних каналів, зміни в відсоткових ставках з кредитування тощо. Тому управляюча логістична система розподілу на підприємстві обов'язково є системою зі зворотним зв'язком. Характер виконуваних логістичних операцій змінюється впродовж функціонування системи під впливом зовнішніх умов, що змінюються.

Цей механізм створюється для управління логістичною системою, в якій, по-перше, повинна відбуватися інтеграція ланок ланцюжка розподілу в єдину систему, що забезпечить ефективне крізне управління матеріальними, фінансовими, інформаційними та трудовими потоками. По-друге, існує необхідність інтеграції контролю над рухом готової продукції, що постачається споживачу. По-третє, обов'язково треба забезпечити ефективну взаємодію та узгодженість побудови та функціонування елементів логістичної системи, а також узгодженість з діючими процесами та системами управління підприємством. Також логістична система повинна функціонувати згідно з принципом Парето, за яким на довільному підприємстві лише невелика частка асортименту продукції утворює найбільший обсяг продажу. Цей закон (принцип) покликаний допомогти працівникам підрозділів підприємства виявляти важливі задачі та можливості і найчастіше використовується під час створення системи постачань. Тому логістична система повинна включати елементи, які допомагають вирішувати дійсно важливі та пріоритетні задачі, а саме такі, для яких виділяють ресурси. Також необхідне забезпечення рівномірної уваги методам, об'єктам, суб'єктам та самому предмету дослідження. І, нарешті, обов'язковим є дотримання впорядкованості та ясності, сумісності зі стилем управління, який прийнятий на підприємстві, спрямованості на дії.

Врахувати всі фактори, що впливають на формування логістичної системи, дуже важко. У зв'язку з цим ускладнюється побудова ефективного механізму управління логістичною системою підприємства. Однак на цей момент розроблено доволі багато математичних моделей на основі застосування програмно-обчислювальних засобів, за допомогою яких можливо досягнути оптимізації логістичних систем, їх елементів та інтеграційних процесів і, як наслідок, сформувати на підприємстві ефективний механізм управління логістичною системою розподілу. Багатоваріантність організації розподілу (збуту) дозволяє максимально повно використовувати потенціал логістики. Другий розділ курсової роботи аналізує практичний стан діяльності на ЖКУВП “Біатрон-3”, він містить глибокий аналіз предмета та об’єкта дослідження.

Розділ 2. Організація і управління системою розподілу в умовах ЖКУВП “Біатрон-3”

2.1 Загальна характеристика підприємства

Житомирське Колективне учбово-виробниче підприємство “Біатрон – 3” засноване у 1999 році, зареєстроване розпорядженням голови Виконкому Житомирської міської ради народних депутатів № 245 від 23 лютого 1999 року. В своїй діяльності підприємство керується чинним законодавством, а саме, Господарським та Цивільним кодексами України, Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” та Наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами”.

Особливість підприємства, відображена в його назві, полягає в тому, що організація намагається поєднати постійне вдосконалення з навчанням та підвищенням кваліфікації своїх працівників. На підприємстві постійний персональний розвиток та навчання працівників пов’язано з розвитком фірми залежно від її потреб. Концепція навчальної організації розвивається на підприємстві у напрямку поліпшення якості, постійного вдосконалення виконання роботи. При цьому, найвагомішою у логічній стратегії постійного вдосконалення є турбота про належну оцінку таланту працівників, їхньої майстерності, знань, кваліфікації.

Місце знаходження підприємства: м. Житомир вул. Максютова, 16 Г. Форма власності – колективна. Ідентифікаційний номер – 13544954.

Вид діяльності підприємства – оптова і роздрібна торгівля, виготовлення меблів. Предметом діяльності підприємства є:

виготовлення та торгівля корпусними і м’якими меблями;

ремонт, та гарантійне обслуговування.

ЖКУВП “Біатрон – 3” має круглу печатку з зображенням свого найменування, кутовий штамп. Підприємство має право здійснювати необхідні юридично значимі дії, відкривати в встановленому законом порядку розрахункові та інші рахунки в установах банку. Засновник несе повну відповідальність по боргам підприємства всім своїм майном, за виключенням майна, на яке в відповідності до чинного законодавства не може бути накладене стягнення. Майно ЖКУВП “Біатрон – 3” складають основні та обігові кошти, які складають його статутний фонд і знаходяться на його самостійному балансі.

Засновник наділяє підприємство статутним фондом. Майно підприємства поповняється за рахунок матеріально – технічних цінностей та фінансових ресурсів, переданих йому засновником.

Підприємство здійснює володіння, використання та розпорядження майном в відповідності до мети діяльності, передбаченої статутом і в порядку, встановленому засновником та чинним законодавством України. Фінансові результати ЖКУВП “Біатрон – 3” формуються за рахунок прибутку, який залишається після плати податків та інших обов’язкових платежів, кредитів, коштів, одержаних від продажі продукції, інших надходжень, не заборонених чинним законодавством.

Управління підприємством здійснюється у відповідності з Статутом на основі поєднання інтересів трудового колективу, зафіксованих в колективному договорі, і прав засновника підприємства по використанню свого майна.

Колективним договором регулюються виробничі та трудові відносини на підприємстві, питання охорони праці, соціального захисту. Трудовий колектив ЖКУВП “Біатрон – 3” складають всі робітники, які беруть участь своєю працею в його діяльності. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори. Загальні збори колективу:

приймають рішення про узгодження колективного договору з адміністрацією підприємства;

заслуховують повідомлення робітничої ради про хід виконання колективного договору;

загальні збори трудового колективу скликаються засновником не рідше одного разу на рік.

Засновник підприємства визначає компетенцію посадових осіб підприємства шляхом затвердження посадових інструкцій. На всіх робітників підприємства ведуться трудові книжки в порядку встановленому чинним законодавством. Підприємство володіє самостійністю в здійсненні своєї господарчої діяльності; розподілення прибутку; який зостається після податків і інших обов’язкових платежів.

Підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність самостійно силами трудового колективу по договорам, укладених з організаціями і громадянами. Засновник планує діяльність і визначає перспективи розвитку підприємства, виходячи з реальної потреби, необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку.

Характеристики

Список файлов курсовой работы