101311 (614467), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація).

На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.

На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості використовуваних верстатів.

Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності форми та розташування поверхонь у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей.

Недопустиме змішане розміщення дільниці абразивної обробки і складання.

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі, яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

S_д = S_пит * С_пр м²,

де S_пит. – питомий показник площі на один верстат; для малих верстатів вагою до 5 тис.кг S_пит=10…15 м², для середніх верстатів вагою до 10 тис.кг S_пит=16….25 м², для великих верстатів вагою до 25 тис.кг S_пит=26…45 м², для особливо великих вагою до 120 тис.кг S_пит=50…150 м² на один верстат, для верстаків S_пит=10 м².

З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, магістральних проїздів тощо:

S_{пит.заг.} =1,3*S_пит.д

Питома площа одного дрібного верстата S_пит=15 м²

Виробнича площа дільниці S_{пит.вир.}=15*8=120 м²

Загальна площа дільниці S_{пит.заг.}=1,3*120=156 м²

1.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)

Розрахунок кількості основних робочих. У механічних цехах (дільницях) до основних робочих відносяться робочі таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПК та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт, мийники деталей.

Споживчу чисельність основних робочих визначають за кожною професією окремо.

Для дільниці серійного, дрібносерійного та одиничного типів виробництва необхідна кількість основних робочих визначається за формулою:

Р_св=Т/(Ф_е.р.*К_в.н.*К_бв) чол.,

де Т – річна трудомісткість робіт за видами обробки, норм.-год.

Т=Т_шт.-к*П_з/60: Т_шт.-к – штучно-калькуляційний час на обробку виробу на операції, хв.; П_з – річна програма запуску деталей, шт.;

Ф_е.р. – річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год.;

К_в.н. – коефіцієнт виконання норм робочими даної операції (К_в.н.=1,0…1,2);

К_бг – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

Ефективний річний фонд робочого часу верстатника за п’ятиденний тиждень можна визначити за формулою:

Ф_е.р.=[(Д_р-Д_в.д.-Д_с.д.)*Ч_д-Д_п.с.д-1]*К_в год.,

де К_в – коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов’язків тощо.

Ефективний фонд часу одного працюючого:

Ф_е.р.= [(366-104-10)*8-4-1]*0,908=1827 люд.-год.

Тоді чисельність фрезерників за формулою:

Р_фрез.=(1,258*25381)/(1827*1,1*60*1)=0,22

Приймаємо Р_фрез.=1 чол.

Розрахунки за іншими операціями проводяться аналогічно, і результати зводяться в табл.4

Середній розряд основних робочих на дільниці становить:

R_сер. =∑R_p*P₀/∑P₀ = (2*5+4*3+3*5)/13 =(10+12+15)/13 =2,84,

де R_р – тарифний розряд робочих;

Р₀ – кількість основних робочих даного розряду.

Таблиця 4

Розрахунок потрібної кількості основних робочих на дільниці з виготовлення деталі типу «Ось».

Розрахунок кількості допоміжних робочих. Допоміжні робочі виробництва – це працівники, які обслуговують основне виробництво (наладчики, комірники та роздавачі інструментів, слюсарі для ремонту верстатів та оснастки, електромонтери, контролери та інші).

Чисельність допоміжних робочих, зайнятих на проектованій дільниці визначається:

• За нормами обслуговування (наладчики верстатів, контролери та ін.);

• За кількістю робочих місць, за якими ці робочі закріплені (кранівники, стропальники);

• У процентному відношенні від кількості основних виробничих робочих (45…50 %).

Кількість допоміжних робочих визначається за нормами обслуговування, і результати розрахунку зводяться в табл.5.

Середній розряд допоміжних робочих складає:

R_сер. = (4*(1,2+3,84)+3*(4+0,86+0,32)+2*(0,6+1,36+0,28))/12,46=3,22

Таблиця 5

Розрахунок потрібної кількості допоміжних робочих.

Визначаючи чисельність допоміжного персоналу механічної дільниці, потрібно додержуватися таких нормативних показників: контролер ВТК для дрібних деталей складної конфігурації – 1 на 10 основних робочих, середніх верстатів, транспортувальник – 1 на 35 основних робочих, комірник ІРК – 1 на 50 основних робочих або 1 на 55…65 верстатів; прибиральниця – 1 на 2000…2500 м² площі дільниці (цеху).

Характеристики

Список файлов курсовой работы