99925 (613998), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

1.2 Час роботи менеджера

У більшості випадків обговорення завдань, що стоять перед менеджерами починається з вказівки важливості планування роботи. Важко заперечувати користь планування, але далеко не всі заплановані дії втілюються в життя. Як підказує практика, плани завжди залишаються тільки на папері у вигляді благородних побажань. Вкрай рідко вони втілюються в реальних досягненнях.

Досвідчені менеджери не відразу починають вирішувати свої завдання. Вони починають з аналізу свого часу, а не з планування, - спочатку вони продумують, як розподілити свій час. Потім намагаються контролювати час, найважливіший елемент якого полягає в скорочення непродуктивних витрат. Нарешті, вони зводять свій «особистий» час в максимально великі й пов'язані між собою блоки. Таким чином, цей процес складається з трьох компонентів:

1. реєстрація часу,

2. управління часом,

3. укрупнення часу.

Як показує практика, саме дотримання цього триступеневий процесу лежить в основі підвищення ефективності управлінської роботи. Досвідчені менеджери знають, що час є обмеженим ресурсом. Межі продуктивності будь-якого процесу встановлюються самим малим ресурсом. В процесі, який називається «досягнення мети», цим ресурсом є час.

Крім усього іншого, час - це ще й унікальний ресурс. З усіх інших найважливіших ресурсів найбільш частим можна рахувати гроші. Саме попит на капітал, а не його пропозицію встановлює межі економічного росту і будь-якої продуктивної діяльності. Людей, а це третій ресурс, завжди можна найняти, хоча по-справжньому грамотних працівників знайти досить складно. На відміну від цих двох ресурсів, ніхто не може зайняти, найняти, купити або якимось іншим чином придбати більше часу.

Пропозиція часу абсолютно не варіює. Яким би високим попит на нього не був, пропозиція рости не буде. Час не має ціни, і його не можна виразити кривою граничної корисності. Більше того, час - це самий продукт, і його неможливо зберігати. Вчорашній час йде назавжди і безповоротно. Саме тому він завжди дефіцитний.

Ресурс часу є абсолютно незамінним. У певних межах завжди можна замінити один ресурс іншим, наприклад алюміній міддю. Можемо замінити людську працю на капітал. Можна використовувати більше знань, інтенсивніше включати в дію інтелект. Але не можна нічим замінити час.

Все навколо вимагає часу. Вимога часу - це справді універсальне умова буття. Всі роботи виконуються у часі і відповідно його поглинають. Тим не менше знаходиться безліч людей, які сприймають цей унікальний, незамінний і необхідний ресурс як даність. І, мабуть, ніщо так не характерно для ефективних керуючих, як їх безмежна турбота про час.

У ринковій економіці підвищення продуктивності праці — основний чинник вирішення економічних проблем підприємства. Зміна співвідношення між затратами робочого часу і кількістю виробленої продукції характеризує рух продуктивності праці. Рівень і динаміка продуктивності праці визначаються складною взаємодією чинників: матеріально-технічних, організаційних, економічних, соціальних, природнокліматичних, структурних.

Для планування продуктивності праці на підприємстві можуть використовуватися вартісні й натуральні показники виробництва. Проте вимірювання продуктивності в натуральних одиницях практично не застосовується через різноманітність і непорівнянність продукції. Вона часто обновлюється, змінюються її споживчі властивості. Цим пояснюється повсюдне використання вартісних показників. Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання.

Ураховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і спеціалісти всіх рівнів у перспективних організаціях повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю.

Отже, управління продуктивністю праці на підприємстві — це фактично частина загального процесу управління підприємством, що охоплює планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності, з одного боку, і витрат на цю діяльність, з іншого боку.

2. Аналіз виконання часу менеджерами ЧП «Спик-ап»

2.1 Загальна характеристика ЧП «Спик-ап»

ЧП «Спик-ап» було створено в 1998 році. Розташовується підприємство в місті Києві по вулиці Металургійна будинок 49. Метою діяльності організації є забезпечення населення міста Києва та інших регіонів України широким спектром трубопровідної арматури для житлово-комунальних господарств, великих корпоративних замовників та індивідуального промислового споживача.

Предметом діяльності є оптова торгівля. В асортименті підприємства є запірні арматури, вентилі, засувки, вимірювальні прилади, клапани, конвектори, крани, кріпильні вироби, люки, металопластику та латунні фітинги, відводи, переходи, заглушки, поліпропіленова каналізація, радіатори алюміневі, радіатори чавунні, трубні загатовки, труби сталеві, труби ЧК, труби ЧШГ, фільтри, фітинги, хомути.

Штат співробітників ЧП «Спик-ап» складає 21 особа, з них 4 вантажника, 2 водія, 2 механіка, 5 менеджерів з продажу 5 працівників адміністративного апарату (директор, заступник директора, бухгалтер, економіст, старший менеджер), 3 регіональних представника компанії.

На 30 вересня 2008 року дебіторська заборгованість підприємства відсутній, хоча на початку 2008 року вона становила 6018 тис.грн.

Кредиторська заборгованість зросла на 1082 тис.грн. і в кінці першого півріччя 2008 року склала 21379 тис.грн. З них заборгованість постачальникам і замовникам склала 19994 тис.грн., заборгованість перед персоналом 393 тис.грн., Заборгованість перед державними позабюджетними фондами - 88 тис.грн., Заборгованість по податках і зборах - 277 тис.грн., По іншим кредитам -- 627 тис.грн.

При цьому відвантажено, але не сплачено товарів на суму 8564,68 тис.грн. Виторг від проданих товарів зросла на 14049 тис.грн. в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року і склала 120449 тис.грн. Чистий прибуток виріс на 111 тис.грн., І, відповідно, склала 126 тис.грн.

Основними завданнями в роботі колективу в 2008 році були:

• організація оптових замовлень трубопровідної арматури;

• організація оптових поставок трубопровідної арматури;

• залучення нових великих клієнтів для розвитку оптової мережі поставок трубопровідної арматури;

• підвищення рівня продажів за рахунок впровадження прогресивної технології швидкої відвантаження товару, передової організації оплати праці.

План продажу продукції на 2008 р. і за укладеними договорами виконано на 100%.

Обсяги продажу товарної продукції за 9 місяців 2008 року (у порівнянних цінах) у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року зросли на 87%.

Результативність роботи будь-якого підприємства визначається ступенем задоволення економічних інтересів тих, хто бере в цьому участь. Для отримання такої інформації та прийняття в зв'язку з відповідних управлінських рішень проводиться діагностика ефективності діяльності підприємства.

Успішна робота підприємства визначається, перш за все, його здатність отримувати прибуток, тому діагностика її складових є надзвичайно важливою. Обчислювальна процедура може бути проведена у вигляді вертикального аналізу звіту підприємства та прибутки і збитки.

Розглядаючи діяльність ЧП «Спик-ап» слід зазначити, що підприємство досягло в 2008 році значних успіхів. Так обсяг чистого прибутку зріс на 119% за рахунок збільшення кількості проданої продукції на 86,7% і зниження комерційних витрат на 12% (Таблиця 1).

У 2008 році на ЧП «Спик-ап» спостерігається збільшення обсягу виручки від реалізації, яке відбулося за рахунок підвищення продуктивності праці. Це говорить про те, що в звітному році трудові та матеріально-технічні ресурси використовувалися інтенсивно.

Таблиця 1

Діагностика економічних результатів ЧП «Спик-ап»

Розглянувши показники рентабельності капіталу, поточних активів, власного капіталу, інвестицій, продукції можна зробити висновок, що в 2008 році відносно 2007 року показники рентабельності практично не змінилися. За винятком показника рентабельності інвестицій який неможливо розрахувати для 2007 року оскільки довгострокових зобов'язань у підприємства не було, а в 2008 році підприємство взяло позики і кредити на суму 5818 тис.грн. і відповідно показник рентабельності інвестицій виріс і склав 5,63%.

2.2 Аналіз використання часу менеджерами ЧП «Спик-ап»

Універсальною мірою кількості праці є робочий час. Робочий час — встановлена в законодавчому порядку тривалість робочого дня, протягом якого персонал зобов'язаний виконувати свої виробничі чи службові обов'язки. Тривалість робочого дня, тижня в різних країнах неоднакова і відрізняється за галузями, умовами роботи, віком працівників та регулюється національним законодавством, яке визначає його граничну величину. Відповідно до трудового законодавства України нормальна тривалість робочого часу — 40 годин на тиждень, а для окремих категорій працівників (зайнятих на робочих місцях із шкідливими умовами праці, для вчителів, лікарів) встановлюється скорочена тривалість робочого часу згідно із статтею 51 Кодексу законів про працю України.

Законодавством України встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіка змінності, затвердженого адміністрацією спільно із профспілковою організацією, з врахуванням специфіки роботи і побажань колективу.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого часу працівників, крім зазначених в статті 51, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижнях.

Якщо характер виробництва дозволяє, то робочий час може бути неповним, гнучким і ковзаючим.

Час, затрачений протягом робочого дня, залежно від цілей дослідження, поділяється на: час роботи і перерви, нормований і ненормований. До фактично витраченого часу можуть входити простої з різних причин, необов'язкові перерви, зумовлені недбалістю або недостатньою кваліфікацією як самих виконавців трудового процесу, так і керівників.

Таким чином, за міру праці можна вважати лише ту кількість робочого часу, що об'єктивно потрібна на виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих організаційно-технічних умов.

Оптимальне співвідношення між мірою праці і мірою її оплати сприяє позитивній мотивації праці, зростанню її продуктивності, отже, є необхідною умовою нормального розвитку економічних процесів.

Сукупність різних елементів затрат робочого часу складає баланс часу зміни, а їх співвідношення - структуру робочого дня (зміни).

Існує фактичний і проектний баланс робочого часу. Перший складається заданими спостережень і відображає фактичне використання робочого часу. Проектний розраховується на основі обґрунтованих поелементних нормативів часу, які характеризують раціональність процесу праці.

В ЧП «Спик-ап» постійно проводиться облік і аналіз структури фонду робочого часу і його використання з метою виявлення резервів ефективного його використання. З цією метою розраховують коефіцієнти використання календарного і максимально можливого фонду робочого часу, кількість пропусків за всіма причинами. За результатами аналізу складають фактичний баланс робочого часу в людино-годинах. Резерви робочого часу є досить обмеженими, тому потрібно ефективно їх використовувати. З цією метою за допомогою різних методів проводять спостереження і вимірювання затрат робочого часу, на здійснення окремих операцій (хронометраж), всіх без винятку витрат протягом робочого часу (фотографія), проведення опитувань.

Характеристики

Список файлов курсовой работы